Реклама

Викликати грім: чому в парламенті гальмують ухвалення законопроєкту про об’єднання водокористувачів

Народні депутати двічі відправляли на доопрацювання законопроєкт №5202, згідно якого керувати меліоративними системами, які перебувають на балансі державних підприємств або не мають господаря, дозволяється самим водокористувачам, тобто аграріям.

журналіст Agravery.com

Логіка авторів законопроєкту №5202 дуже проста – сьогодні державні насосні станції та мережі транспортування води є застарілими, постійно виходять з ладу, а тарифи завищені та непрозорі. В той час, коли зацікавлені в модернізації та ефективній роботі аграрії не можуть на це впливати. Чому б не передати право керувати інфраструктурою подачі води на поле тим, хто зацікавлений у збільшенні врожаю ціною найнижчих витрат – фермерам, за принципом ОСББ?

Двічі доопрацьований

 

У Верховній Раді склалась цікава ситуація із голосуванням щодо законопроєкту №5202 «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Двічі його виносили в раду, двічі більшість парламентарів голосували за розгляд за скороченою процедурою, але стільки ж разів не вистачило голосів «за», безпосередньо, при ухваленні документу у першому читанні. Добре, що законопроєкти відправляють на доопрацювання, але, зазвичай, правки вносять вже до другого читання. Зараз законопроєкт вже містить 35 сторінок, а його авторами є заступники двох міністерств, Держводагентства, представники низки аграрних асоціацій, науковці та Проект USAID «Програма з аграрного і сільського розвитку». 

Читайте також: Технічний нокаут: чим плуг MULTI-MASTER 123 від KUHN завойовує українські поля

Основні його положення націлені на створення процесу керування членами об’єднання водокористувачів (ОВК) системою подачі води на поле. Тобто створюється ОВК. Воно бере на баланс всю меліоративну інфраструктуру, яка знаходиться в зоні обслуговування цих водокористувачів. Після цього аграрії самі можуть встановлювати тарифи, в які закласти кошти на модернізацію: заміну труб, насосів. Також дозволяється залучати інвестиції зовні, проте мережі, що передавалися до ОВК від держави, не можна буде продати чи віддати в заставу, наприклад, банку.

Ситуація на полі

 

У 1990 році експерти порахували, що на території України зрошується 2,29 млн га земель. На сьогоднішній день ця площа зменшилася більш ніж на 70%. За даними Державного агентства водних ресурсів України в 2016 році гідротехнічна меліорація здійснювалась на 477 тис. га, в 2017 – 497 тис. га, в 2018 – 511 тис. га, в 2019 – 532 тис. га, в 2020 – 551 тис. га. Переважна кількість цих земель знаходиться на півдні України. Наростаюча з кожним роком посушлива погода оголила проблеми зрошення вже по всій Україні. Урожайність сільськогосподарських культур, вирощених в умовах гідротехнічної меліорації, перевищує урожайність культур, вирощених в богарних умовах, в 2-2,5 рази.

У господарстві на Херсонщині ЧП «Агрофірма Промінь» майже половина земель знаходиться під зрошенням. Фінансовий директор фірми Андрій Шемченко каже, що застарілі труби та насосне  обладнання дає про себе знати десятки разів на рік. За його словами, насосна, яка живить водою 1200 га земель господарства, має устаткування 80-х років, від цього вона в декілька разів більше споживає електроенергії, ніж сучасні насоси. В той час електроенергія складає більшість в тарифі на воду. Разом з цим, труби, які лежать з радянських часів, «прориваються» по 30-40 разів на рік.

Читайте також: Готуємося до осінньої посівної. Чому потрібно перевіряти якість добрив, насіння та ґрунту?

«Щоб залатати один прорив потрібно в середньому два дня. Знайти його, викликати екскаватор та зварювальників.  За цей час рослини недоотримують вологу, що негативно впливає на врожай, вже не говорячи про грошові витрати на ремонт. Ми користуємось цими трубами, а замінити їх за законом не можемо. Хоча сплачуємо за них орендну плату. Як тільки запрацює закон про ОВК, ми знайдемо гроші їх поміняти, також замінимо обладнання в насосній на сучасне. За рахунок цього  ми отримаємо нижчі витрати води, електроенергії і, відповідно, знизимо тариф на споживання для себе», - зауважив фінансовий директор ЧП «Агрофірма Промінь» Андрій Шемченко.

Модернізація замість деградації

 

Аграрій з Херсонської області Ігор Йосипенко господарює на 10 тис. гектарах земель, з яких 2 тис. га знаходяться під зрошенням. Каже, що в цьому році зміг домовитись про постачання води від насосної станції лише в червні. До цього йшли перемовини щодо умов та тарифів. Хоча за агротехнічними вимогами до культур мав би запустити зрошення ще у квітні-травні.

«Мені, як часто це трапляється, з різних причин технологічного процесу вирощування культур вода потрібна, раніше ніж її починають запускати. І я витрачаю два-три тижні поки насосна станція почне працювати. А за цей час я втрачаю в об’ємі врожаю, а це гроші. Крім того, зараз в схемі подачі води на поле задіяно безліч непотрібних людей, починаючи від зайвих робітників на насосних, закінчуючи «фірмами-прокладками», зарплати та апетити яких лежать на наших плечах. Ну і ефекту від їх роботи мало: обладнання застаріле, постійні прориви в трубах, зависокі тарифи на електроенергію, незрозуміло, за якими цінами купляють запчастини, негнучка схема подачі води», - запевнив Ігор Йосипенко.

Та додав, що закон про ОВК потрібен для того, щоб мати можливість обслуговувати, модернізувати та обирати постачальників електроенергії напряму. А для цього меліоративні мережі мають бути хоча б в оперативному керуванні аграріїв - водокористувачів.

«Як це часто в Україні буває із аграрною політикою: нам допомагати не потрібно, нам потрібно не заважати, і ми все зробимо як треба. Бо тільки ми зацікавлені в результаті. Якщо цей законопроєкт працював би вже років 5, в мене було б значно більше земель під зрошенням, а це робочі місця та податки у бюджет. Сьогодні ми самостійно намагаємось підтримувати мережі, і з задоволенням вкладали би свої гроші чи кошти інвесторів у модернізацію, але не маємо гарантій щодо цих витрат. Разом з цим закон про ОВК дає нам можливість буде спокійними у повномасштабних інвестиційних проєктах», - каже аграрій з Херсонщини Ігор Йосипенко.

Політична робота

 

фото: komagropolit.rada.gov.ua

В середині серпня аграрний комітет Верховної Ради доопрацював правки і одноголосно, втретє направив законопроєкт про ОВК на розгляд народних депутатів.

Зокрема, на останньому засіданні комітету, додана правка про те, що членство в ОВК припинятиметься, якщо член організації передав свої земельні ділянки, які входять до території обслуговування організації, іншій особі. Також ОВК зобов’язана включити до території свого обслуговування суміжну ділянку за зверненням її власника у разі наявності надлишку потужності насосної станції та пропускної здатності меліоративної мережі організації. Але ОВК не матиме права надавати послуги забору води із точки водовиділу та її доставки власнику земельної ділянки, якщо у нього відсутній дозвіл на спеціальне водокористування, яке потрібно і сьогодні.

Головна правка, яку вдалось відхилити, стосувалась голосування учасників ОВК за принципом «один член - один голос». Зараз в документі прописано, що для во виявлення членів ОВК потрібно здійснити два голосування. За принципом «один член - один голос» і за принципом – хто має більші площі під зрошенням.

«Залишити голосування лише за однієї умови «один член - один голос» це не правильно, бо в нас є насосні станції, які обслуговують 10 аграріїв, з яких –  5 зрошують 90% земель і 5 маленьких аграріїв, які мають всі інші землі. Неправильно, щоб вплив маленьких господарств був вирішальним, як і навпаки. Тому мають відбутись дві умови для голосування. Грубо кажучи, якщо «маленькі» проти, то голосування не пройде, якщо проти «великі», то воно теж не пройде. Вони мають між собою домовитись», - зазначив співавтор законопроєкту, заступник ГС Всеукраїнська аграрна рада» Михайло Соколов.

За його словами, законопроєкт №5202 на сьогодні є максимально виваженим та має на меті надати імпульс модернізації старого меліоративного обладнання, будівництва нових зрошувальних мереж. Проте, представники старої системи, які вже звикли працювати за неефективними, а іноді корупційними схемами, не полишають можливість провалити законопроєкт чи максимального його спаплюжити.

Читайте також: Асад Лапш: Ринок сільгосптехніки в Україні зріс у 2021 році завдяки інноваційним агрегатам та відкладеному попиту

«Звісно, є альтернативні законопроєкти. Наприклад, в нашому прописано, що всіх, хто знаходиться на території обслуговування насосної станції, мають прийняти до ОВК, а в альтернативному законопроєкті № 3852 зазначено, що будь-який власник земельної ділянки, будь-де,  може стати членом ОВК, вигравши у конкурсі. Тобто з'являється заможна людина, яка перекупляє насосну станцію, бере її у концесію, а після цього буде диктувати всім, хто на цій території обслуговується, свої умови та тарифи. І тому є супротив», - наголосив Михайло Соколов.

Два роки тому уряд ухвалив Стратегію зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року. Експерти кажуть, що у разі створення сприятливих умов для інвестицій у меліоративну систему, площі під зрошенням можуть зрости в декілька разів, задовго до 2030 року. Вже сьогодні при ефективному використанні наявної водогосподарської інфраструктури, є достатньо для забору та подачі води не менш як на 1,5−1,8 млн гектарів. Також гідротехнічні споруди можуть працювати і у зворотному напрямку. Сьогодні відведення надлишкових вод у весняний період може здійснюватися з території площею понад 3 млн гектарів.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама