Валерій Федоренко: Через високі ціни в минулому сезоні, цьогоріч картоплю садили мало не на асфальті
Про перспективи виробництва ранньої картоплі на півдні України розмовляємо з Валерієм Федоренком, спеціалістом з розвитку плодоовочевого ринку UHBDP, чий досвід роботи у царині плодоовочівництва становить понад 15 років.
Наскільки актуальним є виробництво «другого хліба» у південних регіонах?
— В Херсонській області історично вирощувалась молода картопля. ЇЇ конкурентна перевага в тому, що вона з’являється на ринку наприкінці травня-початку червня місяця і торгується до липня.
Смакові уподобання українських споживачів створюють попит на ранню продукцію плодоовочівництва, — вони в червні хочуть малосольних огірків та ранню картоплю. Зараз все змінюється, але ці тренди залишаються стійкими.
Херсонщина завжди була картопляним краєм?
— Свого часу, коли я почав працювати на ринку овочів і фруктів, років 15−20 тому, то здивувався, що ми, виявляється, з часів Радянського Союзу є основними постачальниками ранньої картоплі по СНД. Поставляли у Прибалтику, Білорусь, РФ. В Каховському районі, село Семенівка, був осередок Академії наук, південна філія. Тобто спочатку це був радгосп ім. Сталіна, потім імені Леніна. Вони займалися не тільки культивуванням картоплі, а й науковими дослідженнями овочу.
Сьогодні в регіоні три картопляні локації - Чулаківка, Великі Копані, Нова Маячка. Чулаківка, це, так би мовити, друга столиця Херсонщини з ранньої картоплі. Далі Каховка — це вже промислові обсяги, фермери садять по 300 га.
Читайте також: Відкриття 2.0: як працюватимуть продовольчі ринки в умовах карантину
У сезон тільки з села Нова Маячка відвантажується 300−400 тонн картоплі на добу. Тут 3 тисячі дворів, і в кожному займаються картоплею. Село спеціалізується на вирощуванні овочу, хоч є техногенні ризики. Зважаючи на наявність Північно-Кримського каналу, за мінімальних опадів починаються підтоплення.
фото: uhbdp.org
Які прогнози щодо цін на молоду картоплю?
— У Великих Копанях, там легкі ґрунти, і фермери вже зараз продають картоплю. Зараз ціна становить 30−35 грн/кг, в той час як єгипетська картопля коштує 20 грн/кг (станом на 1 травня 2020року, — Ред.).
Це черговий удар по сільгоспвиробникам. Перший вони отримали на ранніх овочах, коли ціни на огірки впали до 10 грн/кг, на редис — 0,5−2 грн/кг. Другий удар у них буде через 2−3 тижні по ранній картоплі. Не виключаю, що в межах 5 грн/кг буде ціна на початку червня.
Тому що через високі ціни в минулому сезоні, цьогоріч картоплю садили мало не на асфальті. До того ж насіннєвий матеріал неякісний, вимоги агротехнологій не виконуються. Ціни будуть падати, коли на ринку з’явиться велика кількість молодої картоплі. Велика проблема, коли на ринок виходить маса дрібних виробників, і ціна за один день з очікуваних 15 грн/кг може впасти до 5 грн/кг.
Які проблеми зі збутом ранньої картоплі на Херсонщині, окрім цінових коливань?
— Проблема в тому, що місцеві виробники прив'язані до ринку у Великі Копані. Це єдиний клапан. Невипадково саме тут стався соціальний вибух при закритті ринку під час карантину, коли селяни перекрили кримську дорогу. Причина в тому, що 92% місцевого населення на Лівобережжі - це Олешковській, Скадовський, Голопристанський райони, частина Каланчацького і Чаплинського — живуть з доходів від виробництва на власних земельних паях. Це близько 400 тисяч домогосподарств. В середньому дохід одного домогосподарства становить 500 тисяч гривень.
Для них єдина можливість продати продукцію — це ринок в Копанях. Держава за 30 років і пальцем не поворушила, щоб легалізувати цей бізнес та допомогти одноосібникам. Вони постачають левову частку української плодоовочевої продукції, але вони поза ринком.
Чи допоможе кооперація дрібним виробникам?
— Так. В регіоні з малими фермерами з метою підвищення їх прибутковості працює Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва. Він стартував на півдні України, мене запросили як фахівця з розвитку плодово-овочевого бізнесу, зважаючи на мій досвід роботи понад 15 років на цьому ринку. Проект, працюючи з дрібними виробниками, стимулює кооперацію, агрегацію, об'єднання їх у групи, формування товарних партій, просування їх на більш рентабельні ринки.
Цьогоріч було вибрано дві групи учасників для нової ініціативи — по ягодам і по ранній картоплі - для спільної роботи фермерів під супроводом команди фахівців. Як спеціаліст супроводжую групу картоплярів, ведемо виробництво сумарно на 19 га у с. Нова Маячка. Також з групою працюють агроном, маркетолог, фінансовий аналітик і консультант зі збуту та продажів.
Це цікавий досвід, така робота в Україні з картоплярами проводиться вперше. В подальшому ці фермери можуть об'єднатися у сільськогосподарський кооператив.
Пройшло мало часу від початку весняного сезону, що вже встигли зробити у рамках групи картоплярів?
— Перше, що ми зробили — це порахували собівартість продукції за підсумками минулого року. Вийшло, що фермери-картоплярі були у збитках. Зараз ми визначили точку беззбитковості, і це перше, що треба розуміти, щоб орієнтуватися, по якій ціні продавати.
Також було проведено аналіз ґрунту, насіннєвого матеріалу. Зокрема, дійшли висновку, що локальні агротехнології, які використовують місцеві виробники, не відповідають сучасним вимогам, зокрема, кліматичним змінам. Та техніка, яка є в наявності у фермерів, розрахована на занадто вузькі міжряддя картоплі. Технології вимагають ширших відстаней, бо інакше ми втрачаємо і в якості, і в урожайності. Цьогоріч поміняли технологію — збільшили міжряддя, глибину посадки тощо.
фото: uhbdp.org
Якою виявилася собівартість картоплі за підсумками минулого сезону?
— В цілому по Херсонщині собівартість картоплі становила 3,50 — 4грн/кг, а гуртові локальні ціни реалізаціїї - в середньому 8 грн/кг. По Україні собівартість картоплі знаходилася у межах 2,7−3,2 грн/кг.
Минулого року саме у вищеназваної групи фермерів показник становив 7,2 грн/кг. І хоч ціни на картоплю були високі, та виробники у збитках через пошкодження врожаю — поле з картоплею вимокло від надмірних опадів. Вони не «попали» в гарні ціни через низьку якість картоплі. Але йде мова про ранню картоплю, застосування крапельних трубок, агротканини — це все здорожчує виробництво. Зокрема, у Новій Маячці робоча сила коштує 50 грн/год, і людей не вистачає, бо їдуть на заробітки до Польщі.
А яка ситуація з насіннєвим матеріалом?
— Представництво голландської компанії ТОВ «Ейч Зет Пі Сі Україна» надіслало нам 520 кг насіннєвого матеріалу. Вони запропонували нові сортотипи, які зараз ми заклали на демоділянці. Ці півтонни дали безкоштовно. А взагалі пропонували по 18 грн/кг першу репродукцію. Для фермерів це дорого, вони обрали більш дешевий насіннєвий матеріал.
Цьогоріч, взагалі собівартість насіннєвого матеріалу в 5−10 разів менша за його ринкову вартість — це в середньому. Одна з проблем — це відсутність якісної посадкової картоплі. Через підвищений попит на насіннєвий матеріал, його вартість становила 16−18 грн/кг. Такий рівень цін сформувався восени, одразу після збору врожаю, коли розпочалася закупка товарної картоплі та насіннєвої.
Читайте також: Весняна лихоманка. Хто відрегулює ціни на продукти харчування?
Як зупинити «цінові гойдалки»?
— Одна з причин «гойдалок» у плодоовочівництві - це перевиробництво. Зокрема, велика кількість саме ранніх овочів, що ми бачимо зараз. Наприклад, Кам'янка Дніпровська вирощує 400 тисяч тонн ранніх овочів — огірки, томати. Село Троїцьке під Одесою вирощує 5 тисяч тонн черешні.
Коли я починав працювати на ринку, то, скажімо, ще в середині травня на ринку було пусто. Нині на початку травня ринок забитий продукцією: вже є кабачки, білий перець, огірки, помідори. Хоча раніше томати завжди з'являлися десь в червні місяці.
Все змінюється, фермери йдуть в інтенсивні технології, в закритий ґрунт, збільшують сховища, купляють сучасну техніку. Це вірно, але нагадує броунівський рух. Потрібно електромагнітне поле у вигляді держави, яке дасть зрозумілі правила гри. Поки учасники плодоовочевого ринку надані самі собі.
Яку техніку купляють картоплярі на півдні?
— Важливим є комбайн для збору врожаю картоплі. Вручну можна зібрати максимум 8−9 тон на добу, а для товарної партії потрібно хоча б 20 тон. Такий комбайн коштує 100−200 тис. грн. Його достатньо для групи дрібних виробників. В даному відношенні, повторюсь, ідеальний варіант — це створення сільськогосподарських кооперативів. Тоді можна придбавати техніку, холодильники тощо.
Читайте також: Пилові бурі: зниження врожайності може сягати 10−30%
— Деякі фермери розраховують на гранти, та я вважаю, що ми в стані працювати і без них. Достатньо зваженої державної політики в області сільського господарства. Дуже розраховую на ОТГ (об'єднані територіальні громади — Ред.) та закон про децентралізацію. Сподіваюсь, що це спрацює.
Які перспективи переробки картоплі?
— В Україні картоплю вирощують з різною метою. Так є молода картопля, є продовольча, є технічна, що спрямовується на переробку. Зокрема, за 30 років наша країна, яка виробляє 14−21 млн тонн картоплі, не спромоглася побудувати завод з виробництва картоплі фрі. А цей продукт користується попитом, зокрема, у мережі Макдональдс. До цього часу картоплю під фрі завозимо з Польщі та з Німеччини. Але останні два роки там псується клімат. Цей рік взагалі буде критичним — саме якісна картопля, швидше за все, цьогоріч може бути у невеликих обсягах.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)