Весняна лихоманка. Хто відрегулює ціни на продукти харчування?

Загроза поширення коронавірусу в Україні призвела до лихоманки цін на продукти харчування.

журналіст Agravery.com

На початку березня стрімке здорожчання товарів першої необхідності перевищило 20%. А перед Великоднем харчі неочікувано подешевшали. В Уряді вже заявили, що працюють над запуском регулювання вартості  продуктів харчування. Що відбуватиметься із цінами далі? Agravery.com розповідають експерти.

Ажіотаж на гречку та макарони

Згідно цінових онлайн-індексів, із січня 2020 року стрімко зростає вартість хліба пшеничного. В супермаркетах за півкілограмовий нарізний батон у перші три місяці року просили на дві гривні дорожче, ніж у грудні - близько 16,5 гривень. Схожа динаміка росту у популярного продукту харчування -  макаронів. Останні додали у ціні дві гривні за кілограм на початку року. Зі слів експертів, на вартість виробів із борошна вплинуло зростання світових цін на пшеницю, девальвація гривні, та ажіотажний попит на початку карантину.

Гречка у березні  стала символом харчової паніки, здорожчав у середньому на 5,2%, ціна у супермаркетах склала більше 33 грн/кг. У квітні популярна крупа зросла ще на 10 грн/кг, тут зіграла заборона її експорту з Білорусі, Казахстану та Росії. Навздогін за вказаними країнами, вітчизняний уряд теж заборонив вивозити гречку з України. У березні ціни на фрукти, цукор, рис, овочі, яловичину зросли на 1,2%−3,9% відносно лютого.

Читайте також: Запаси сировини, нові працівники, зниження цін та самогон для дезинфекції - рецепти виживання в кризу від крафтових виробників

«Оздоровчий» кошик минає ціновий пік

Неадекватно зростали у ціні імбир, лимон та часник з початку введення карантину. Ці товари Україна здебільшого імпортує, та на них впливає курс гривні. Але, зі слів економіста Олександра Охріменка, саме паніка збільшила вартість «оздоровчого кошика». Споживачі намагались підняти свій імунітет за рахунок вищеназваних продуктів.  

На початку квітня Туреччина встановила ембарго на вивіз лимонів, що сприяло подальшому їх здорожчанню в Україні. Сьогодні часник коштує вдвічі дорожче, ніж у грудні 2019 року. Лимони за цей період зросли на 50 грн/кг, сягнувши у супермаркетах позначки в 100 грн/кг. Вартість імбиру зросла втричі, до 250 -500 грн/кг. Проте, гуртові ринки вже повідомляють про зниження цін на товари з «оздоровчого кошика».

«У середині квітня найбільша гуртова ціна на лимони вже сягнула 75-80 грн/кг. Імбир на минулому тижні коштував 280 грн/кг, зараз вже коливається близько позначки 160 грн/кг. Часник дешевшає, але не так швидко, хоча на ціну тисне новий урожай, «молодий» часник  можна купити по 120-130 грн/к.

Читайте також: Перша суниця: як розпочався сезон в Україні

Споживачі купляли «оздоровчі» продукти у великій кількості. Постачальники виявились неготовими до шаленого попиту, пропозиція впала, тому ціни зросли. З часом настала зворотна реакція. Коли ціни стрімко зростають, то у певний момент продажі зупиняються. Населення перестало купувати продукти, які занадто подорожчали. Але все одно їх ціна зараз залишається вищою, ніж у минулому році, в два рази», - каже керівник департаменту «Аналітика» ОРСП «Шувар» Тетяна Гетьман.

Неочікувано, як для часу перед Великоднем,  дешевшає м’ясо. Зі слів Тетяни Гетьман, це наслідок зниження купівельної спроможності людей. Проте, наразі, почали зростати в ціні тепличні овочі. На їх вартість впливає похолодання та підвищений попит перед святом.

«Огірок на минулому тижні здешевів до 20 грн/кг, сьогодні вже коштує 40-45грн/кг. На 20% зросла редиска, зараз вона коштує 20-25 грн/кг. Помідори подорожчали до 55 грн/кг. Тут зіграло те, що були перебої поставок із Туреччини, відповідно, імпортних  томатів стало менше. Капуста на минулому тижні коштувала 20 грн/кг, зараз 27 грн/кг. Але це нормально перед Великоднем. Минулий рік було теж саме, відразу після свят ще тиждень тримається ціна, а потім падає у два рази по всій тепличній продукції», - повідомила Тетяна Гетьман.

В свою чергу, у супермаркетах кажуть, що не роблять націнки вище, ніж зазвичай на продукти. А деякі навіть повідомляють у контролюючі органи, якщо дистриб’ютор безпідставно завищує вартість товару.

«Для забезпечення інтересів наших клієнтів в умовах кризи, компанія, зі свого боку, намагається протидіяти спробам деяких постачальників безпідставно підвищувати ціни, постійно проводячи з ними відповідні переговори. Окрім цього, компанія «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» направила офіційне звернення до всіх своїх постачальників та на відповідні органи державної влади з проханням звернути увагу на цю ситуацію», –  прокоментували у прес-службі «МЕТРО Кеш енд Кері Україна».

Куди дивиться АМКУ?

Антимонопольний комітет України 24 березня інформував про стрімкий ріст цін на продукти харчування та робив спроби знайти винних.

«З початку березня ціни на гречану крупу зросли більше ніж на 50%, пшоно – на 24%, цукор на 16%. Значне підвищення цін зафіксовано в деяких мережах і на овочі: майже на 60% подорожчала картопля, вдвічі піднялися ціни на цибулю та моркву. Задля виявлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, Комітет вимагає від харчових ритейлерів оперативно надавати повну інформацію про закупівельні та роздрібні ціни на крупи, хліб, цукор, борошно, найпопулярніші види м’яса, овочі тощо», - йдеться у повідомленні прес-служби АМКУ.

Більше повідомлень щодо підвищення цін від Антимонопольного комітету не було. 15 квітня Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко анонсував запуску «м’якого» інструменту регулювання цін на 10 видів продуктів.

«Ми активно працюємо над тим, щоб цінова стабільність для соціально значимих товарних груп зберігалась. Ми плануємо і працюємо над тим, щоб запровадити більш м’який інструмент регулювання, а саме на даний момент це 10 товарів, які є важливими для кожного українця і домогосподарства. Борошно, цукор, макарони, молоко, яйця, хліб птиця, масло вершкове, молоко, гречка», - заявив міністр.

Як буде працювати регулювання, очільник Мінеконмрозвитку не коментував. Деталі розкрив голова Асоціації постачальників торгівельних мереж Олексій Дорошенко. За його словами,  якщо ціна в магазині на вищеназвані продукти планує підвищуватися, то заклад торгівлі через електронну форму зобов’язаний повідомити про це Держпродспоживслужбу. На виробників або постачальників продуктів це регулювання не розповсюджується.

Читайте також: Під владою коронавірусу: як реагують світові ціни на продукти на пандемію?

Регулювання цін здійснюється тільки на папері

«Держава буде вивчати причини зростання цін в роздрібних магазинах та аптеках, і мати можливість впливати  на виробників та імпортерів, якщо ціни зростають без економічного обґрунтування», — пояснив Олексій Дорошенко.

Проте, зі слів, економіста Олександра Охріменка, державне регулювання цін в такому вигляді не зможе втримати вартість товарів. А на стрімке зростання повинен реагувати Антимонопольний комітет.

«Держрегулювання цін на продукти в нас було з 90-х років до 2018 року включно. Це не допомагало. Існували різноманітні комітети, департаменти, але все це не працювало. Держрегулювання цін завершується тим, що один папірець накладається на інший. Зростанням цін має займатись АМКУ.  Але він не працює, хоча має колосальні повноваження. АМКУ завжди виходить і каже, що спіймає винних у зависоких цінах, але цього не робить. АМКУ досить великий державний орган, на утримання якого витрачається майже 2 млрд гривень на рік, а ось ефективності роботи немає», - вважає Олександр Охріменко.

Поки чиновники шукають винних у ажіотажних стрибках цін на продукти харчування, споживачі починають економити. Можливо, нова протилежна тенденція утримається до кінця карантинних заходів.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама