Запаси сировини, нові працівники, зниження цін та самогон для дезинфекції - рецепти виживання в кризу від крафтових виробників

Країна сидить на карантині — у низці великих міст закрились заклади громадського харчування, обмежена робота невеликих магазинів та й люди, які сидять вдома, менше готові витрачати грошей на смаколики. Тож для багатьох підприємців це означає відсутність доходу та неможливість утримувати далі персонал, ризик закриття бізнесу. Як у таких обставинах почуваються дрібні крафтові виробники, які не мають запасу міцності?

Євгеній Казаков, виробник крафтового пива і квасу «Гонір» в Івано-Франківську

— Ще не відійшли від шоку і відчуття, що все це сон, навіяний якимось фільмом про апокаліпсис. Разом з тим одразу прийшло розуміння того, що треба щось робити. Знизили ціни, працюємо над доставкою додому, якою раніше не займались. Сайту раніше не було, ми все збирались його створити, і ось криза підштовхнула. Також робимо сторінку в інстаграмі. Зараз в нас по чотири замовлення в день, які працівник розвозить на таксі.

У нас виробництво пива було завантажене на 80%, дали завдаток, закупили ще на дві тонни ЦКТ (ємності, в яких бродить пиво). Хоча насправді вже не дуже треба. Реалізовували в основному через ресторани і частково через пивні магазини. Але на перспективу сподіваюсь, що літом попит відновиться. По приміщенню ми домовились, що за період первинного карантину з 16 березня по 3 квітня ми платимо приблизно половину від оренди. Потім ми не будемо платити, якщо карантин продовжать. Але це нас не звільняє від комунальних платежів, які складають велику частину витрат.

Виробництво не скоротилось, ми зараз ще зробили трохи пива на майбутнє з надією на те, що карантин за три тижні закінчиться. Просто зараз продукт лежить, і ми його поступово дуже повільно реалізовуємо. Зменшили ціну на 10% від оптової, з якою продавали в ресторани. Але в цю ціну вже входить доставка. Ми написали, що від 6 л безкоштовна доставка, але насправді доставляємо від 4 л безкоштовно, це вже входить в ціну. Тому, за великим рахунком, з урахуванням доставки ми знизили ціну на 30%.

Дуже незадоволені слабкою допомогою від держави. Декілька місяців після карантину буде складний час, поки вийдемо на нормальну роботу. Тому знадобилась би підтримка банків, кредитування під малий відсоток. Ті заходи, яких вони зараз вжили, смішні: звільнили від ЄСВ підприємців, з робітниками невідомо що робити (ФОПам за найманих працівників доведеться сплачувати ЄСВ під час карантину, більше за темою). Зараз їх офіційно можна відправити у відпустку на два тижні за власний рахунок. Цей термін сплине, а що далі? Або звільнити (але й при звільненні так само треба виплачувати кошти за невикористану відпустку) або продовжувати платити податок за працівників, які не генерують гроші.

Також зараз пробуємо об'єднатися з виробниками м'ясних чіпсів, вони будуть продавати наше пиво, а ми будемо продавати пиво разом з їхніми м'ясними джерками. Хочу об'єднати в Івано-Франківську крафтових пивоварів, щоб продавати пивні сети з пивом від різних виробників. Я чув, що деяким підприємцям не погодили відтермінування оренди чи її зменшення. Тож будемо думати як допомагати один одному.

Тарас Ложенко, власник «Доообра ферма» на Київщині

— Наша фермерська історія постраждала найменше, а от наш музей сиру в Києві довелось закрити на карантин, а його робітників відправити у відпустку. Однак скористались ситуацією і вже зробили косметичний ремонт, будемо перезапускати музей у новому форматі. Будівлю орендуємо у друзів, думаю, домовимось з ними щодо оренди.

Ферма і сироварня працює з посиленими методами безпеки. Кози не в курсі епідемії. Молоко дають. Маємо переробляти його і годувати людей. Здорове харчування зараз вкрай необхідне. Маленькі магазини не ризикують, і деякі з них теж змушені закритись, тому вони зменшили замовлення. А великі магазини — Goodwine, Сільпо — трошки збільшують замовлення. Тому вийшло так, що вони один одного перекрили. По доставці кількість замовлень збільшились на 30%. Нас якраз врятувало те, що ми небагато працювали з ресторанами. Наші партнери — магазини.

Цін не змінювали, і вважаємо, що зараз на хвилі ажіотажу це неприпустимо робити. Навіть трошки, на 5%, зменшили ціну на козину продукцію, бо кози у нас власні, а коров'яче молоко купуємо. На фермі нікого не скорочували, навпаки, до нас почали звертатись люди, котрі втратили роботу. І ми відкриті для них, бо раніше нам було дуже важко знайти робітників.

Ми ще не вивчали можливості, які дає державна підтримка, у нас багато проектної роботи. Взагалі я на державу не дуже розраховую в такій ситуації, досвід показав, що це не сильно працює. Це третя криза, котру ми переживаємо. Що ми зрозуміли із попередніх двох. Через те, що ми в перміальному сегменті, наша продукція якісна і дорога, то цей преміальний сегмент майже не змінюється, ці люди не будуть економити на харчуванні. Вони можуть не купити машину, чи не поїхати у відпустку, не купити наступний будинок, але вони завжди харчуються добре. Більш за все страждає середній сегмент, котрий змушений опускатись в дешевий. І дешевий сегмент буде демпінгувати. Там, хоч і великі обсяги, але заробітку небагато. А в нашого сегменту гроші є. Плюс в тому, що вони не можуть зараз виїхати з країни, бо коли раніше були революції, криза, багато людей поїхали, і ми чекали, коли вони повернуться.

Зараз ситуація нестабільна, ми не знаємо скільки це триватиме, що буде відбуватись в кримінальній сфері, буде багато безробітних, і ще мені дуже не хотілось би втрачати людей, якщо хтось захворіє на цей вірус і буде введено карантин на підприємстві. Забезпечити водіїв засобами захисту — це був для нас виклик, перекупали професійні маски через знайомих, рукавички, на фермі був дефіцит спирту, проблеми з дезінфектантами, йшлося про те, що нам потрібно починати самим варити самогон чи почекати, знайшли рецепт самогону, але знайшли і дезінфектанти. До цього в нас маски одягали ті, у кого є борода, а зараз мова йде про те, щоб усі були в масках. Хоча робітники разом в одній кімнаті знаходяться п'ять годин, і чи ці маски допоможуть, я не знаю. Більш ефективно за маски буде дотримання карантину нашими працівниками.

Читайте також: Тетяна Адаменко: Можливо, хоч коронавірус, що спричинив зупинку заводів та відміну перельотів, зможе частково стримати глобальні зміни клімату

Ярослав Мовчун, власник ягідної ферми «Озеряна» на Житомирщині

— Страшно уявити, що буде в сезон з реалізацією, якщо карантин продовжать. Зрозуміло, що жодної купівельної спроможності в цей час не буде. І ягода — це ж не продукція першої необхідності. Кому буде потрібна лохина за 200 гривень у сезон, коли в цей час люди, можливо, тільки вийдуть з карантину, в червні-липні почнуть отримувати деяку зарплату від бізнесу, який нормально ще не запустився. Буде величезна кількість безробітних. Тому готуватись потрібно до гіршого. Я вже провів на фейсбук-сторінці нашої ферми прямий ефір, в якому говорив про дисконтну програму. Ми готові зробити знижки 30−50%, як завгодно іти назустріч клієнтам аж до «гроші потім». Залежно від ситуації будемо пропонувати максимально лояльні умови, щоб закрити сезон з меншим мінусом. Я розумію, що плюса цьогоріч не буде. За два місяці чекаємо на урожай полуниці. Не робимо нових посадок, які планували раніше. Думаю взагалі закрити ФОП і заново відкритись у 2021 році.

Нам пощастило у теплу зиму провести всі роботи по обрізці. А мульчування і внесення добрив припадає на кінець квітня. От зараз, банально, мені потрібно, щоби працював господарський магазин. На одному тракторі порваний ремінь, на другому потрібні запчастини, без яких він не може вийти в поле. Весна не питатиме, карантин чи не карантин у мене. Не внесені добрива — це мінус по урожаю та по фінансах, і краще закрити підприємство, виїхати і платити податки в іншій країні. Я можу розвивати бізнес і зробити його успішним, я просто хочу вирощувати ягоду і щось робити в цьому селі, щоб люди ходили на роботу. Натомість мушу протистояти черговому рейдерському захопленню моєї ділянки землі.

Ася Кучина, виробниця крафтових ковбас Local Foodie з Києва

— Ми дуже розраховували на всі квітневі великодні виставки. Якраз на цей рік запланували розвивати мережу HoReCa, «заходити» в дрібні магазинчики, а зараз розумію, що в цьому немає сенсу. Я декільком написала, люди просто не відповідають. Тож наші плани розбились об нову реальність. Відтак продовжуємо здійснювати продажі через сайт.

Працюємо наразі у посиленому режимі, закупили м'ясо, тому що було зрозуміло, що все почне дорожчати, протягом тижня по 18 годин обробляли м'ясо, ледве-ледве з нашими постачальниками домовилися про поставки за старою ціною — тільки тому, що ми беремо невеликі обсяги. Але ось уже піднімають ціну на 5−10%, і це перша хвиля, коли немає дефіциту, а просто зростає попит, а якщо буде дефіцит, тоді ціни почнуть стрімко рости. Тому зараз ми намагаємося заготовити наперед той обсяг, який в змозі обробити, щоб потім не підвищувати ціни на нашу продукцію.

Наші покупці - це середній та вище середнього класи споживачів, це люди, у яких розвинений певний смак до їжі, які вибирають хороші сири, вина, специфічні ковбаси. Я поки не розумію, що буде в подальшому, можливо, частина аудиторії відпаде. Тоді, напевно, просто будемо робити інші нішеві продукти з меншою собівартістю. У нас не закладено якийсь високий рівень маржі, відповідно його нікуди опускати. Брати той же продукт і знижувати його ціну з урахуванням того, що зростає вартість сировини, ми не можемо.

Добре, що у нас немає офлайнових точок. Їм складніше за все. Ми здійснюємо доставку Новою Поштою. Знову ж таки, не всі зараз вийдуть з дому забрати посилку і не всі готові платити за кур'єрську доставку. Якщо ти замовляєш на 300−400 грн продукції, то у тебе виходить ще 100 грн доставка, це більше, ніж 20% вартості, це дорого. Купувати на 1000 грн зараз нелогічно, бо що буде завтра? Протягом останнього тижня у нас взагалі не було замовлень, але знову ж таки, люди зараз мають трохи видихнути, усвідомити нову реальність і жити в ній. Поки що в нас тільки витрати на виробництво продукції, залізли в усі свої фонди, які не можна було витрачати.

Дуже хотілося б координації з іншими виробниками, але поки її немає. Коли ми виходимо до когось з пропозиціями кооперуватися, то не завжди це швидко проходить навіть у звичайній ситуації. Зараз же це будуть дуже довгі переговори, які не на часі. Але взагалі це треба, тому що мікробізнесу потрібно один з одним об'єднуватися, придумувати колаборації і, можливо, ми цим займемося. І просити допомоги споживачів — купувати чи іншими способами підтримувати. Так само, як ми зараз підтримуємо улюблені ресторани, замовляємо доставку не тому, що ми хочемо скуштувати їхніх страв, а тому, що розуміємо, що їм дуже складно. Звичайно, ми були б безмірно щасливі, якби так само підтримували і нас.

Читайте також: У пошуках внутрішнього ворога: чому блокують податкові накладні та як цьому запобігти?

Віталій Білан, власник ФГ «Пан Билан», виробник мікрогріну з Одещини

— В сезон у нас різні канали реалізації - і переробники, і Ашан, і HoReCa. Зараз у нас тривають посадки зелені. Інвестуємо у виробництво ті ресурси, які були передбачені до «обвалу» ситуації — як кажуть, тихою сапою, дрібним кроком. Далі поки що нічого не підкуповуємо, грандіозних планів не будуємо. Ми нікого не скорочували. Намагаємося зберегти постійний склад, у якого є кваліфікація, а для цього їх треба чимось зайняти, навіть якщо ми будемо працювати в нуль. Першочергове завдання полягає в тому, щоб люди ходили в масках, не захворіли, мали що поїсти. Будуть пільги від держави — добре, не буде їх — переживемо. Карантин нам навіть допомагає. У нас стоять черги з бажаючих прийти на роботу. Ті, хто раніше торгували китайським товаром і за день отримували в два рази більше, ніж я, як директор, тепер стоять у черзі. Але ми їх, на жаль, брати не можемо, тому що у нас працює обмежена кількість людей.

Ми дивимося на цінники обмінних пунктів і розуміємо, що з кожним днем ​​собівартість нашої продукції збільшується в результаті того, що у нас вартість складових — добрив, ЗЗР та насіння корелює з ціною валюти. Поки можна говорити лише про кооперацію з банкірами. Я так думаю, що нам доведеться дискувати зелень, аніж продовжувати працювати собі у збиток. Собівартість вирощування на полі до етапу збирання буде прохідною ціною. Подальші витрати будуть нести тільки збитки.

Велике питання, що буде з ціною на продукцію. Якщо вас відправлять на два місяці в карантин, і залишок вашої готівки піде на те, щоб купити дитині маски, чоловікові антисептик для горла, бабусі ліки, скільки у вас залишиться грошей на мікрогрін? Хіба у вас залишаться гроші на те, щоб піти ввечері в кафе та отримати задоволення від їстівних квітів?