Упав-віджався? Що відбувається з агроекспортом в ЄС
Коментарі
Вперше від початку дії угоди про зону вільної торгівлі України та Євросоюзу вітчизняний аграрний експорт показав падіння.
Хоч і не на багато, але за 6 місяців цього року поставки українських агротоварів до країн ЄС впали на близько 12%. Аналітики не беруться називати одну причину, чому це відбулось: коронакриза, регуляторні зміни в середині Європи чи цінові коливання. Треба зазначити, що зниження спостерігається не по всім групам товарів. Тож, чого продавцям чекати від кінця буремного 2020 року, розповідаємо далі.
Мовою цифр
За даними Державної служби статистики, загальний товарообіг продукцією АПК між Україною та ЄС з січня по червень 2020 року включно склав $ 4,6 млрд, що менше на 5,1%, у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року. Головним винуватцем падіння став експорт: продали на $3,0 млрд, що менше на 12% або на $ 400 млн. В той же час, імпорт зріс на $0,2 млрд, або 12% та сягнув позначки у $1,6 млрд. При цьому падіння агроекспорту триває вже другий місяць поспіль.
У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, пояснюють падіння трьома головними факторами.
- зменшенням ділової активності у зв’язку з жорсткими карантинними обмеженнями на початку пандемії COVID-19;
- тимчасовою забороною Європейської Комісії на імпорт до ЄС української продукції птахівництва у січні-лютому 2020 року;
- змінами в законодавстві ЄС щодо заборони використання інсектицидів;
Читайте також: Експортний локомотив, або найкраще зовнішньоекономічне сальдо України
Зернові гойдалки
За січень-червень Україна поставила до ЄС зернових культур на $1,09 млрд, це менше ніж торік, за цей же період, на понад 30%.
«Спочатку ми розраховували, що експорт зернових до ЄС мав бути не нижчим, ніж у попередньому маркетинговому році. Основне падіння в нас пов’язано з кукурудзою. Її продажі з України сильно «просіли», особливо влітку цього року. В першу чергу це відбулось тому, що в ЄС було багато залишків: на старті МР там закупили багато кукурудзи, через це попит був млявим. Також впав попит через коронавірус, постраждали логістичні ланцюги. Плюс Європа в автоматичному режимі вводила імпортне мито на кукурудзу. Тому, час від часу, наша кукурудза потрапляла під дію цього мита. Це відштовхнуло трейдерів від роботи на європейському напрямку», - пояснив аналітик Agritel Олексій Єрьомін.
За його розрахунками, спекотна погода, через яку гине частина врожаю в Європі, збільшить восени попит на експорт зернових. Тепер головне, щоб Україна могла цей попит задовільнити, бо погода на наших полях теж далека від ідеальної.
Мед з молоком
Державна служба статистики в останні роки, з невідомих причин, об’єднала молочні продукти, мед та яйця в одну групу, та рахує показники в загальній, для цих трьох товарів, графі. Але, навіть якщо їх показники взяти сумарно, то за півроку 2020-го експорт по цій групі склав $53,06 млн, що показує падіння на 10,6%, відповідно до показників першого півріччя 2019 року. А ось імпорт зріс на 118%, до $135,89 млн. З цієї суми $131 млн - це імпортна молочка з країн Євросоюзу, кажуть в Інституті аграрної економіки. Аналітики це пов’язують із нерівними умовами роботи наших молочарів з європейськими. Також на руку імпорту «молочки» з ЄС грало зміцнення гривні до долара.
А ось поставки українського меду до країн ЄС не впали та показують ріст, кажуть експортери.
«По меду ми будемо мати ці ж самі цифри, які мали минулого року. А вони знаходяться на високому рівні. Також ми не очікуємо падіння. У нас є проблема формування ціни. Справа в тому, що Україну звинувачують у фальсифікації меду, це тягне вартість нашої продукції вниз. Найближчим часом нам потрібно працювати над простежуваністю та підтвердженням того, що мед вироблений саме в Україні, а не реекспортований з інших країн. Це призводить до низької цінової пропозиції. Падіння попиту ми не очікуємо, але, знов таки, і стрибків теж», - розповів член правління Асоціації переробників та експортерів меду Едуард Кричфалушій.
Плодово-ягідні вектори
Розглядаючи експорт плодово-ягідної продукції з України, варто розуміти, що більшу частину, понад 95%, приносять три категорії - волоські горіхи, заморожені ягоди і яблука, - каже директор з розвитку Української плодоовочевої асоціації Катерина Звєрєва. За 6 місяців 2020 року експорт цих продуктів в натуральному вираженні знизився на 14% - з 31,2 тис. тонн до 26,8 тис. тонн. При цьому, в вартісному вираженні, цей показник не тільки не знизився, а й виріс на 2,4% - з $ 61,8 млн до $ 63,3 млн. У порівнянні з минулим роком, найбільш істотну стагнацію продемонстрували яблука. За 6 місяців 2020 року в ЄС було експортовано 1,5 тис. тонн яблук, загальною вартістю $ 1,1 млн. Для порівняння, з січня по червень 2019 року, в ЄС було поставлено 3,8 тис. тонн яблук загальною вартістю $ 2,4 млн.
Читайте також: Олег Науменко: Сучасність українського фермера — не виростити лохину, а знати, хто і де її купить
«Основною причиною такого зниження є невисокий урожай яблук в 2019 році. Ціни на внутрішньому ринку на найпопулярніший фрукт були досить високими протягом усього сезону, внаслідок чого багато фермерів віддали пріоритет продажам яблук на внутрішньому ринку. До того ж зниження врожаю яблук в 2019 році і велика кількість яблук низької якості ускладнило формування експортних партій. Відповідно, навіть ті, хто спочатку планував здійснювати продажі на експорт, були змушені знизити обсяги поставки за кордон через нестачу продукції», - пояснила директор з розвитку УПОА Катерина Звєрєва.
Попит на горіхи та заморожені ягоди з боку європейських імпортерів залишався на високому рівні. Експортна виручка від продажу горіхів та ягід склала $34,1 і $28,0 млн, що на 4% і 6% відсотків вище, за показники минулого року.
«Відзначимо, що в першому півріччі 2019 року наголошувалося зростання інтересу до українського горіху з боку європейських покупців. Основною причиною став розвал логістичних ланцюжків в зв'язку із введенням карантинних обмежень, в результаті чого поставки продукції з азіатських країн були ускладнені. Відповідно, покупці шукали варіанти «ближче». За прогнозами можна сказати, що в цьому році очікується зростання виробництва яблук, відповідно, і експорт цієї категорії товарів теж буде рости», - додала директор з розвитку Української плодоовочевої асоціації Катерина Звєрєва.
Що далі?
Зі слів керівника україно-німецького проєкту з надання консультацій щодо експорту в ЄС Agritrade Ukraine Андре Пілінга, у короткостроковій перспективі спад торгівлі триватиме з усіма відповідними для економіки наслідками. А ось в довгостроковій - Україна, завдяки потужній основі сільського господарства, зможе відновити зріст експорту. Чекають в Європі і на вакцинацію від COVID-19.
«Зараз 45% експортних надходжень припадає саме на українські с/г товари. Україна вже є ключовим гравцем на глобальному ринку, на яку також впливають такі глобальні тенденції: зріст населення, збільшення попиту на харчові продукти, втрата с/г земель через зміну клімату в окремих країнах. Але країна має найкращі шанси швидкого відновлення та розвитку після рецесії та глобальної стабілізації світових ринків. Якщо казати про коронакризу, то зниження світової економічної торгівлі вплинуло на весь світ. Необхідні обмеження в країнах G7 призвело до падіння ВВП майже на 20-30% - зауважив Андре Пілінг.
Читайте також: Слабка тяга: чого чекати аграріям від Укрзалізниці?
У Мінекономрозвитку вже запланували переговори з представниками ЄС щодо розробки дорожньої карти розвитку торгівлі.
«З метою виправлення зазначеної ситуації, заплановано проведення переговорів з Європейською Комісією стосовно формування спільної дорожньої карти Україна – ЄС щодо подальшого розвитку торговельно-економічних зв’язків та нівелювання негативного впливу від заходів, вжитих на рівні окремих держав – членів ЄС в умовах боротьби з поширенням COVID-19», - пояснили у Мінекономрозвитку
Також не слід забувати і про інші ринки. Світовий експорт української аграрної продукції у січні-червні 2020 року попри все збільшився на $0,1 млрд, порівняно із аналогічним періодом минулого року, і склав $10,4 млрд.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)