Україна без свинини: рекордне скорочення поголів'я та його наслідки

Протягом останніх трьох років в Україні скорочується поголів’я свиней, а передумов для збільшення в наступні роки нема. Найбільше постраждали сільськогосподарські підприємства — мінус 10,1% свиней станом на перше жовтня. «Факторів цього скорочення багато — це і АЧС, і низька прибутковість в минулому році, наслідки якої почали проявлятися в повній мірі, і доволі високі ціни на живець, які підбадьорювали реалізацію, і ремонт потужностей та оновлення поголів’я відразу на декількох крупних підприємствах, — пише аналітик сільськогосподарських ринків та національний консультант ФАО Андрій Панкратов. В господарствах населення скорочення поголів’я свиней відбувається без прискорення і продовжує тренд останніх семи років. На 1 жовтня різниця з попереднім роком складала 8,4% (3,334 млн голів проти 3,639 млн). Разом з тим імпорт свинини знову почав зростати: за 9 місяців 2017 року було завезено 3,17 тис. тонн, тоді як у 2016 — 2,8 тис. тонн.

Історичні фактори скорочення поголів’я

Перед розвалом СРСР, у 1990 році, в Україні нараховувалося 20 млн голів свиней. Тому періоду було властиво нарощувати обсяги виробництва екстенсивним шляхом, тобто за рахунок кількісного приросту. Тож не дивно, що почалося скорочення поголів'я в перше десятиріччя після розвалу Союзу та на початку двохтисячних. Проте вже пізніше цим бізнесом зацікавилися фермери та кількість свиней почала зростати. «Коливання чисельності поголів'я — нормальна динаміка галузі та частина її циклічного розвитку. Після важких періодів поголів'я скорочується, після кращих — відновлюється за рахунок сильніших гравців, що залишилися на ринку», — коментує аналітик асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська.

Протягом 2012-2014 років галузь зростала, але в 2015 році позитивна тенденція закінчилася. Це пояснюється декількома факторами. По-перше, втрата російського ринку, на який припадало до 93% всіх зовнішніх продажів, або 4,5 тис. тонн (2013 рік). По-друге,  зниження попиту на свинину в зв'язку з низькою купівельною спроможністю населення і зростання собівартості через подорожчання кормів. Також не варто забувати про окупацію Криму, де залишилося близько 160 тис. голів свиней. До причин у 2016 році, за словами Бондарської, додалося скасування спецрежиму ПДВ, яке дозволяло триматися на плаву малоефективним господарствам. Тобто всі суб'єкти спецрежиму перейшли на загальну систему оподаткування ПДВ. Деякі оператори не змогли вистояти у боротьбі з такими обставинами, тож були змушені залишити ринок. І остання причина — неконтрольоване поширення АЧС практично у всіх регіонах України. 

Читайте також: "Своя ніша": як заробляють на виробництві олій з гарбуза, рижію, конопель

АЧС — основна проблема галузі

Влітку 2015 року стався спалах на великому свинарському господарстві «Калита» в Києвській області. Тоді довелося спалити одразу 60 тис. свиней. Африканська чума свиней, яка охопила вже майже всі регіони України, активно почала поширюватися в 2014 році. Загалом же з 2012 року в Україні зафіксовано близько 270 випадків АЧС в усіх регіонах України, через що довелося знишити 130 тис. голів свиней. І на сьогоднішній день чума дісталася вже не лише до приватних особистих господарств, а й до великих підприємств. Наприклад, на філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» спалили 6,7 тис. голів. Також АЧС зафіксовано на свинокомплексі ТОВ «АПК Тиса-Захід» Закарпатської області — спалено 4,5 тис. свиней. Також за неофіційними даними АЧС потрапила на великі підприємства також у Дніпропетровській і Черкаській областях. 

Радник голови Держпродспоживслужби Віталій Башинський пояснює: невеликі свинарські господарства є найбільш уразливими для АЧС через низькі стандарти біобезпеки. І якщо на господарстві виявляли випадок захворювання, то все поголів’я одразу знищувалось, а власники просто виходили із свинарського бізнесу. Нехай і без повідомлення про випадок АЧС до ветеринарних структур.

«Як бачимо, починаючи з 2014 року щороку кількість випадків АЧС збільшується приблизно удвічі, і поки що спаду не спостерігається, лише збільшення. Тваринники змушені вирізати поголів’я, а розширювати виробництво багато хто не наважується, оскільки потрібно вкладати значні кошти в заходи біобезпеки. Ми ще у 2015 році прогнозували, що якщо не вжити термінових заходів щодо боротьби з АЧС Україна може залишитися без свинини. Що ми і спостерігаємо зараз: поголів’я скорочується, ціни на свиней для споживача зросли майже вдвічі», — коментує голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. Загалом же, за її словами, якщо говорити і про непрямі збитки (заборону експорту свинини, скорочення поголів’я та закриття свиногосподарств тощо), то за найскромнішими підрахунками українська економіка зазнала понад 1,1 млрд грн збитків.

Учасники ринку також вважають АЧС основним фактором того, що галузь поки не буде відновлюватися. «Поголів’я падає на промислових підприємства за рахунок того, що малі виробники відмовляються від утримання, оскільки є ризик його втратити через АЧС. Вони не можуть витримати всю біобезпеку, налагодити її, тому в них великий ризик занесення АЧС», — говорить заступник директора ТОВ «Серволюкс-Генетик» Сергій Гарбузюк. Його підтримує і перший заступник генерального директора ТзОВ «Галичина-Захід» Андрій Талама, який вважає, що домогосподарства взагалі не можуть забезпечити біобезпеку і тому відмовляються від подальшого утримання поголів’я.

«Піднявши бар'єри по ветеринарному контролю, ми поки що уникли АЧС. Для нас це дуже великий ризик, ми не хочемо втратити всі інвестиції. Ми контролюємо співробітників, вони не мають права тримати свиней будинку взагалі. Тому ми поставляємо в селище м'ясо за нижчими цінами, щоб люди мали можливість їсти свинину дешевше, але не спокушалися тримати своє поголів'я», — розповів про свої методи боротьби з АЧС голова Ради директорів компанії KSG Agro Сергій Касьянов.

Читайте також: Міфи про їжу: восени на ринку імпортна малина

Шляхи подолання кризи

«На сьогоднішній день в свинарстві склалася така ситуація, що тільки високотехнологічні ферми зможуть вижити. Така ферма, побудована за всіма нормами біобезпеки, як в Європі, вимагає значних коштів. Це цілий комплекс споруд, обладнання, заходів, покликаних не допустити вірус на господарство», — говорить Паламар. Крім того, голова асоціації вважає, що додатковим стимулом для операторів може стати відкриття нових зовнішніх ринків, проте в умовах поширення АЧС цей непростий процес може бути ще складнішим. Наприклад Білорусь навпаки закриває свій ринок для деяких регіонів України.

На 2017 рік на підтримку тваринництва було виділено 170 млн грн. Нагадаємо, у бюджеті на 2017 рік було закладено 4 мільярди гривень прямих дотацій аграріям, замість спецрежиму ПДВ, дію якого скасували 1 січня 2017 року. За перше півріччя цього року аграріям нарахували 1,91 млрд грн. Половину всіх коштів – 890 млн грн – отримала найбільша агрокомпанія України «Миронівський хлібопродукт». Також досі існують проблеми із документацією, яка потрібно зібрати та подати. За словами Олександри Бондарської, всі оператори ринку, які мали всі документи для отримання дотацій, скористалися цією можливістю. Проте в основному промислові свиногосподарства покладаються на власні сили. Адже держпідтримка може тільки частково компенсувати витрати та полегшити фінансове навантаження, яке лягає на виробника, що бажає розвиватися.

На думку заступника директора ТОВ «Серволюкс-Генетик» Сергія Гарбузюка, державі потрібно переглянути свої критерії щодо тих, кому вона обіцяє підтримку. Особливо це стосується дотацій на будівництво ферм, які закладені до держбюджету на 2018 рік, адже там прописано, що підтримку отримає ферма від 1200 свиноматок. «Кому зараз потрібні такі великі ферми? 1200 свиноматок — це більше 24 тис. голів на рік. А вартість такої ферми доходить до 9 млн доларів. Але хто вирішить вкладати такі кошти, коли країною гуляє АЧС?», — запевняє він.

Ціни уверх 

"Населення продовжує скорочувати поголів'я незалежно від ринкових цін на свинину. Професійний свинарський сектор, навпаки, доволі чуттєвий до змін прибутковості та ризиковості бізнесу. Поки що ця реакція є трошки запізнілою, адже, наприклад, в ЄС і пік цін відбувся раніше, і відповідне збільшення виробництва сталося скоріше", — говорить Андрій Панкратов. За його словами, не дивлячись на всі ризики, пов’язані з АЧС, можна очікувати, що професійний свинарський сектор покаже зростання поголів’я (точніше зменшить відставання від минулого року, враховуючи сезонну тенденцію на спад в цю пору) вже в найближчі місяці. 

АЧС та низькі доходи свинарів в попередні періоди вже призвели до того, що на ринку залишилися найвитриваліші господарства і їм працювати стало трохи легше з боку конкуренції. Також цього року ціни на свиней живою вагою набагато вищі, ніж минулого року - 45 грн/кг проти 29 грн/кг відповідно. «Багатьох дивує сьогоднішня ціна, але вона хоч  дала сьогодні виробникам можливість заробити. Правда, ціна за кілька тижнів впала з 51 грн/кг живої ваги до 43-45 грн/кг. Не знаю, як на це відреагували мережі, але наша ціна впала на 10% за три тижні. Проте навіть з такими цінами, я вважаю, неможливо підняти поголів’я до рівня 2014 року», — говорить Сергій Гарбузюк.

Читайте також: Фрукти-овочі: на ринках знизилась вартість огірків

Втім, ті, хто залишився на ринку, будуть працювати далі та розвиватися. За словами віце-президента Асоціації «Свинарі України» Оксани Юрченко, зараз лише 35 підприємств виробляють більше 40% м’яса свинини. При цьому всього в Україні нараховуються близько двох тисяч свинарських підприємств. Згідно з опитуванням Асоціації «Свинарі України», яке охопило 300 свиногосподарств, що становить понад 60% промислового маточного поголів’я, близько половини респондентів підтвердили своє бажання розвивати свинарський бізнес за рахунок нарощування поголів’я чи спорудження нових, модернізації чи реконструкції існуючих виробничих майданчиків. Окремі оператори розглядають перспективи вертикальної інтеграції з м’ясопереробкою. Наприклад, “Даноша” активно шукає нову ділянку та, як розповіла керівник відділу зовнішніх зв'язків та розвитку Любов Богачевська, вони проаналізували вже 104 ділянки. Про потенціал розширення говорять і в KSG Agro. Тож є усі передумови для деякого відновлення чисельності як маточного, так і загального поголів'я свиней в Україні вже на початку наступного року.