"Своя ніша": як заробляють на виробництві олій з гарбуза, рижію, конопель

Поступово в Україні зростає кількість людей, що підтримують загальноєвропейський тренд до здорового способу життя. Одним із елементів – споживанням  олій холодного віджиму із гарбуза, конопель, льону тощо. Ще донедавна у промисловому форматі їх майже не виробляли, а тепер – це перспективна індустрія. Світовий попит на цю продукцію значно перевищує пропозицію, а ціни вищі за традиційну соняшникову олію подекуди у 10 разів, що також відкриває для наших переробників шлях на експорт. 

Ціна бізнесу

Як розповідають опитані Agravery.com експерти, ніша промислового виробництва  рослинних олій із нетрадиційної сировини в Україні фактично порожня – зараз це не більше, ніж 10 виробників.  Це пояснюється  по-перше, проблемами зі стартовим капіталом, а по-друге, недостачею сировини для переробки, і, по-третє,  неможливістю  повноцінно вийти на експорт із малими обсягами  продукції.

Як підрахував директор компанії "Агросельпром" Аркадій Голод, для того, аби побудувати відносно серйозний бізнес потрібно декілька мільйонів доларів через дороге обладнання для отримання механічним способом олій холодного віджиму. У процесі віджиму у "Агросельпромі" використовуються високотехнологічні механічні фільтри, завдяки чому термін придатності олій збільшений до 24 місяців. "Окупитися бізнес чи ні залежить від того, чи вистачить у людей терпіння та грошей. У нас він окупився за декілька років, компанія прибуткова", – засвідчує він. Очільник підприємства "Земледар" Олександр Торський запевняє, що для повноцінного "виходу" на ринок із своєю продукцією цілком достатньо 30 тис. євро капітальних інвестицій, які він планує  окупити за 3 роки роботи компанії: "Сьогодні ми виробляємо 17 видів рослинних олій, щоденно виготовляємо і реалізовуємо до торгових мереж 40 літрів різної олії".

Читайте також: “Зелена енергетика” для аграріїв, або як може допомогти досвід ЄС?

Взагалі, ринок виробництва нішевих олій можна назвати досить закритим. Директор компанії "Агросельпром" Аркадій Голод уже 21 рік працює у виробництві олій холодного віджиму, проте навіть  він не може приблизно сказати скільки  олії з нішевих культур виробляється в Україні, мовляв, точної статистики ніхто не веде, а виробники не надто хочуть «світити» свій бізнес. Тезу Голода підтверджує і практика – п’ять промислових виробників нішевої олії категорично відмовились давати коментарі Agravery.com щодо реальних обсягів виробництва олій у компаніях, натомість запевнивши, що "проблем із  клієнтами немає". Це може говорити або про надто малі обсяги переробки, або про те, що вони займаються своїм бізнесом напівлегально, можливо, закуповуючи саму олію у інших виробників і розливаючи її під своїми торговими марками.

Втім, в тому що цей бізнес є високомаржинальним і є попит можна не сумніватися  –  лише  онлайн крамниць, які спеціалізуються на  нішевих оліях у Інтернеті можна знайти близько 40, а  ціна на за 250-грамову пляшечку стартує від 60 і доходить  до 590 грн, залежно від сировини, з якої вона вироблена. Основними споживачами нішевих  олій є люди, які піклуються про своє здоров’я або мають проблеми із ним, прихильники ЗОЖ, вегетаріанці. Олії використовуються ними як із косметичною, так і з лікувально-профілактичною метою. Тож основні канали збуту – це безпосередньо сайти компаній-виробників, спеціалізовані Інтернет-магазини, ресторани, мережеві магазини натуральних та органічних товарів та великі торгові мережі.

Олійний крафт

Поряд із промисловими виробниками нішевих олій починають розвиватися і крафтові регіональні підприємства,  які чавлять олію під замовлення кожного окремого клієнта – при цьому виробляють від 1 до 10 пляшок олії на день. Як говорить засновниця підприємства OLE ОP! Юлія Намистюк з Хмельниччини, придбавши минулого року дерев’яний прес за 20 тис. грн, вона вирішила експериментувати із виробництвом олій. На сьогодні тут виробляють конопляну, кунжутну, лляну, гарбузову, закуповуючи для цього сировину у фермерів. Найбільш перспективною вона вважає олію з фундука, саме для цього підприємством було закладено власну молоду горіхову ділянку у 200 дерев. "Фундукову олію на сьогодні не виробляє ніхто, нам довелось самостійно робити ТУ на неї, та започатковувати цей сегмент. Власна олійниця дозволяє не тримати олію про запас, а робити потрібний обсяг сьогодні на сьогодні, таким чином ми досягаємо преміальної якості олії прямого пресування. Вартість олій варіюється від 140 до 200 грн за 250 грамів",– стверджує вона.

фото: oleop.com.ua

Читайте також: Зірка півдня, або чому порт "Южний" став лідером зерноперевалки

Засновниця "Майстерні олії" Олеся Якімович розповідає, що принципово не працює із торговими мережами, бо віддає перевагу одиничним замовленням від покупців. Основні продажі олії здійснюються через сайт компанії в Інтернеті. "Заходити" у торгові мережі для крафтового гравця і дорого, і не вигідно, на це потрібно витратити щонайменше декілька тисяч доларів. "Там уже є асортимент і далеко не найкращий за якістю, виробники активно купажуть олії, аби зменшити їх собівартість. Строк використання деяких олій становить 2 роки. Тож про яку натуральність продукту йдется?", – риторично запитує вона. Запевняє,  що замовників на її свіжу олію вистачає, хоча ціна найдорожчої, кедрової становить 500 грн за чверть літра.

Сировинне питання

Основна проблема, на яку нарікають всі опитані Agravery.com переробники, – це відсутність якісної сировини на внутрішньому ринку та небажання аграріїв орієнтуватись на виробництво нішевої продукції для потреб олійників. Переважна кількість підприємців вимушена 100% сировини закуповувати, а ціна на сьогодні дуже варіюється не лише відносно сезону, а й бажання самих фермерів – дуже часто вони підвищують закупівельну вартість, розуміючи, що пропозицій сировини в Україні замало. Приміром, якщо із гірчицею, льоном олійним проблем у переробників майже немає, то такі культури як рижій, амарант, сафлор, молочай олійний займають в Україні не більше 3% від усіх площ під олійними культурами, тож за ними переробникам доводиться побігати.  А ще, понад 20% інгредієнтів для нішевих олій у нас просто не вирощують – кедровий горіх, арахіс, макадемію, кунжут, кмин виробники імпортують. 

Читайте також: Індульгенція від негоди: способи застрахувати врожай та їх недоліки

Трохи краще тим виробникам, які можуть покривати потреби за рахунок власних або орендованих полів. Приміром, у Торського сировинна база ділиться на чотири різні потоки. "Власний врожай вирощується на 80-ти га землі на Тернопільщині – це льон-кудряш, рижій, гірчиця та олійна редька. Органічні господарства постачають для нас сировину, яку не можемо виростити самі: насіння технічних конопель, соняшника, розторопші, сафлору. У невеликих фермерських господарствах закуповуємо насіння голозерного гарбуза, волоських горіхів, виноградні кісточки.  Імпортуємо кунжут, чорний кмин, чіа, кедрові горіхи, і мак", – розповідає виробник. 

фото: youtube.com

Імпортна сировина, а також відносно невеликі обсяги виробництва, безумовно, відбиваються на вартості виробництва.  Приміром, у "Земледарі" наводять собівартість 250 гр. пляшки гірчичної олії на рівні  48 грн (роздрібна ціна – 98 грн), а конопляної – 98 грн (роздрібна ціна – 156 грн). Аби зменшити фінансове навантаження на підприємство і гарантувати свіжість олії (термін збереження олій становить 30 днів, бо вони виготовляються без рафінації та термічної обробки) партії товару роблять винятково під певні контракти.

Проблеми експорту

За словами виробників, потенціал експорту нішевих олій з України абсолютно не розкритий, бо  про наші можливості імпортери не знають. Повноцінно вийти на експорт із своєю продукцією наразі змогли одиниці – це такі компанії як "ElitPhito", "Eco-olio" та  "Агросельпром". "Те, що ми в Україні вміємо чавити олію не лише з соняшника, а й з інших рослин у світі просто не знають", – говорить директор "Агросельпром". Аби опанувати сегмент і  експортувати нішеві олії під ТМ "Golden Kings of Ukraine" у 20 країн світу у нього пішов 21 рік наполегливої праці. Інші виробники часто просто не можуть вийти на експорт через недостатні обсяги, або через відсутність відповідного досвіду.

фото: elitphito.com

Читайте також: Ноу-агро: як підлаштувати освіту під потреби бізнесу

І дарма. Як засвідчує Аркадій Голод, на світовому ринку зараз існує явний дефіцит рослинних олій – як дешевих нерафінованих, так і  екзотичних преміального сегменту. "Весь світ зацікавлений закуповувати  українську олію – до нас щоденно надходить 10 нових заявок щодо співпраці і закупки олій – тобто 3-4 тис. заявок на рік. Африканські та азійські країни, Північна Америка, Європа – це все ті ринки, на яких ми пробуємо працювати", – говорить виробник. У "Земледарі" поки що не експортують, проте знаходяться у в процесі переговорів з торговими мережами Бельгії, Франції та Чехії. Основною проблемою експорту Торський називає логістичну – адже термін придатності більшості натуральних сиродавлених олій становить місяць, а їх за цей час потрібно і транспортувати, і поставити на полицю, і продати.