Зірка півдня, або чому порт "Южний" став лідером зерноперевалки

Якщо минулого року порт “Южний” був четвертим, поступаючись “Одесі”, “Миколаєву” та “Чорноморську” в загальному рейтингу портів, що перевалюють зерно на експорт, то в січні-серпні 2017 року став першим, говорять в Адміністрації морських портів України, перевалив 6 мільйонів тонн, або чверть всього експорту зерна.

Читайте також: Голова АМПУ: Ми впораємось із перевалкою усіх обсягів вантажів, особливо зернових

Південна привабливість

У порта є три переваги, які давно робили його потенційно привабливим для експортерів зерна. Перша – у порту "Южний" розташовано найбільше по Україні потужностей перевалки зерна загальною потужністю у 17 мільйонів тонн на рік, каже голова консалтингової компанії MSG Group Дмитро Подтуркін. Друга перевага – висока пропускна здатність припортової залізниці. Начальник адміністрації морського порту "Южний" Максим Широков каже, що кожного року залізницею в порт доставляють 40 мільйонів тонн вантажу. Для цього потрібно пропустити 92 поїзди на добу. А припортова залізниця "Южного" розрахована на 112 поїздів на добу. Тому, як каже Широков, порт легко впорається з обробітком будь-якого обсягу вантажів. Третя  - рекордна, як для України,  глибина акваторії порту у 19 метрів, каже головний інженер адміністрації порту Віталій Ліпський. “Порт у 1972 році будувався якраз з прицілом на експорт, тому спочатку вирішили проблему "входу-виходу" до "Южного", а потім вже розвивали акваторію, причали та перевалку", - каже Широков.

Слова Широкова та Ліпського підтвержує керівник напрямку інфраструктури Українського інституту майбутнього  Володимир Шульмейстер. Експерт каже, що інфраструктура порту дозволяє приймати судна вантажопідйомністю 75 тисяч тонн. Залізниця зможе швидко пропустити всі потрібні вагони із зерном, яке потім вдасться швидко перевантажити на судно. В результаті аграрії у порту "Южний" мають швидку і дешеву зернову логістику. Тому, як каже Ліпський, зернотрейдери залюбки співпрацюють із операторами порту "Южний".

Цікаво, що зерно в "Южному" перевалюють виключно приватні оператори, каже Ліпський. Наприклад, найбільше у 2016/17 маркетинговому році зерна на експорт перевалив термінал ТІС-Зерно – близько 5 мільйонів тонн. Далі йде термінал компанії "Боріваж" з показником перевалки у 1,8 млн тон. Всього за 2016/17 МР через "Южний" пройшло 9 мільйонів тонн зерна. При цьому держава, як  оператор порту "Южний", взагалі не має потужностей для зернової перевалки. "Ми пропонували Мінінфраструктури, аби держава побудувала свої зернові елеватори у "Южному", але поки що такі ідеї не знайшли відгуку", - каже фахівець.

фото: odessapost.com

Читайте також: Індульгенція від негоди: способи застрахувати врожай та їх недоліки

Секрети лідерства

Чому ж лише цього року "Южний" став лідером з перевалки зерна? У експертів є декілька відповідей на це питання.

По-перше, як каже Подтуркін, "Южний" вважався експортерами скоріше "рудним" чи "вугільним" портом, попри рекордні потужності для перевалки зерна. "Так склався розподіл, що порт "Одеса" був "заточений" працювати із зерном та контейнерами, а "Южний" спеціально винесли в чисте поле, аби там працювати з неекологічними вугіллям та рудою", - каже експерт.

По-друге, минулого 2016 рокуу порту "Миколаїв" запустили до роботи новий зерновий термінал "Бунге". Так Миколаїв вийшов у лідери із зернової перевалки з показником у 9,11 млн тонн, а "Южний" втратив своє друге місце із 8,8 млн тон у 2015 році, і став четвертим за обсягами перевалки зерна із 8,2 млн тонн у 2016 році, пояснює Широков. "Це конкуренція між стивідорами, і ми ніяк на це не можемо впливати", - нарікає службовець. Цього року “мода” на Миколаїв щезла.

Взимку 2016 року після блокади Донбасу порт "Южний" втратив значну частину своїх рудних та вугільних вантажів. Показники перевалки залізної руди по порту впали 25%, або до 19,8 млн тонн, вугілля – на 21,4% або до 3,6 млн тонн. На практиці це означало, що під’їздна залізниця до "Южного" вільна і зможе обробити будь-який потік вантажів. На відміну від портів Чорноморська, Одеси чи Миколаєва, які не встигали обробляти всі прислані вагони-зерновози. Через що УЗ у 2016-2017 роках неодноразово забороняла відправку вагонів на адресу згаданих портів, поки стивідори не очистять колії від нерозвантажених зерновозів, каже Підтуркін.

Зернотрейдери не хочуть чекати, поки порти тижнями перевалюватимуть їх товар на експорт, а хочуть швидкості роботи із вантажем. Тому залюбки переключились на роботу з портом "Южний", зокрема з терміналом "ТІС-Зерно", коментує Ліпський.

Читайте також: Перегружені порти або чи позбавиться Укрзалізниця короків з вагонів-зерновозів?

Перетягнути ковдру зерна на себе

На думку експертів, у наступні п’ять років обсяг перевалки зерна на експорт через "Южний" виросте у декілька раз. Тому порт і надалі буде лідером у зерновій логістиці України. Максим Широков прогнозує, що у 2017 році через його порт пройде близько 9 мільйонів тон зерна на експорт. А у 2020 році – близько 15 мільйонів тонн зерна. Для порівняння – у 2016/17 маркетинговому році з України було експортовано 42,7 млн тонн зерна.

Досягти такого результату, за словами Широкова, допоможуть одразу декілька факторів. Наприклад, у 2019 році закінчать будувати портовий термінал Cargill, вартістю $100 млн. І його запуск в роботу дасть додаткових 5 мільйонів тонн зерна до загальної потужності порту "Южний". А в серпні цього року в акваторії "Южного" почались роботи з днопоглиблення, які веде китайська державна компанія СНЕС. Китайці мають поглибити до 25 метрів глибину акваторії, до 16 метрів -  причали №5-6 біля зернових терміналів MV Cargo і корпорації Cargill. Впоратись мають до кінця грудня 2019 року.  Більш того, голова представництва CHEC в Україні Лін Тао говорить, що Китай "зацікавлений у масштабному експорті продовольства з України". Тому потенційний обсяг експорту зерна із "Южного" може бути більшим і за 15 мільйонів тонн зерна на рік.

Щоб вивозити більші обсяги зерна, потрібні будуть набагато місткіші вантажні судна, міркує Ліпський. Наприклад, судна класу "кіпсайз", на 120 тисяч тонн вантажу. Але для таких суден треба глибина акваторії не менше 25 метрів. Зараз середня глибина акваторії "Южного" - 16 метрів. Тому порт може приймати судна "не важчі" за 75 тисяч тон вантажопідйомності.

Власне, аби виправити такий "недолік", Адміністрація морських портів України і вирішила провести роботи з днопоглиблення порту "Южний".

фото: yuzhny.in.ua

Більші судна у порт "Южний" залучатиме не лише глибша акваторія, але й нижчі портові збори на захід суден. Нагадаємо, що 11 вересня під час свого засідання Кабмін ухвалив знизити на 20% портові збори, починаючи з 1 січня 2018 року. Старший економіст проекту "Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах в Україні" Київської школи економіки Олег Нів’євський каже, що українські аграрії мусять платити набагато вищі портові збори, аніж їхні румунські колеги. Якщо за захід типового контейнеровоза в Одесу потрібно заплатити 157 доларів, то за захід в сусідню румунську Констанцу – 71 долар. Через це українські аграрії мусять витрачати близько 50 доларів на тонну за доставку вантажу, у той час як їхні європейські колеги – близько 30 доларів.

Ліпський додає, що обсяг портового збору вираховують, зважаючи на загальну вантажопідйомність судна. І у випадку із судном-"кіпсайз" збір може сягати "декілька десятків тисяч доларів". Так для наших аграріїв виходить, що возити судном-"кіпсайз" зерно вигідно, а от замовляти його захід в українські порти – ні. Тому через українські зернотрейдери як правило або замовляють "невигідні" для себе судна-"панамакси", або ж взагалі везуть свій вантаж до сусідньої румунської Констанци. "Я згоден, що наші портові збори є найвищими у Європі, і згоден з ідеєю понизити такі платежі. Я очікую, що це дасть нам більшу кількість заходів суден у порти", - наголошує Ліпський.

Читайте також: Кінець ери ГМО-сої: чому Європа вимагає "чисту" продукцію