Сергій Касьянов: Землю купуватимуть люди з різними доходами - судді, прокурори

Компанія KSG Agro була серед тих, хто втратив частину своєї землі в Криму, а потім домовлявся з інвесторами, котрі вклали кошти в проекти, про реструктуризацію і нові кредити. Зараз компанія поступово приходить до тями - в минулому році її чистий прибуток склав $ 3,9 млн, а валовий дохід зріс на 8,6%, до $ 21 млн. Голова Ради директорів компанії Сергій Касьянов зустрівся з журналістами, а потім відповів на деякі питання Agravery .com.

Про альтернативну енергетику

У березні цього року ми ввели в експлуатацію нову котельню в Дніпрі, яка опалює ТЦ «Міріада». До цього, в 2012, в школі в Новопокровці Дніпропетровської області. І нам вдалося за минулий рік і перший квартал цього року збільшити обсяг генерації на 41%, до 4,25 МВт. Це, звичайно, в першу чергу бізнес. Але так вийшло, що він більше пов'язаний з життям громад. Ми знаходимося на території сіл і там часто є проблеми з опаленням, старі котли та інше. А оскільки ми у себе в своєму тваринницькому комплексі давно замінили газ пелетами, то ми відгукнулися на пропозиції поставити пелетний котел в школі. Це дозволило їм заощадити 400 тис. грн на опаленні в рік (загальний витрата склала 600 тис. грн), для села це величезні гроші. Плюс ми створюємо додаткові робочі місця. Це добре впливає на наші стосунки з пайовиками, люди ставляться до таких проектів з вдячністю.

Ми думаємо і про біогазові проекти, які могли би працювати на відходах свиноферми. Але це серйозні інвестиції - така установка коштує $3-5 млн. Тому ми б хотіли реалізовувати цей проект в партнерстві з кимось, щоб хтось інвестував, використовуючи наші відходи і розраховувався б з нами ресурсами. Тим більше, що можна використовувати кукурудзу і сорго, які ми вирощуємо.

ПРО АЧС

Піднявши бар'єри по ветеринарному контролю, ми поки що уникли АЧС. Для нас це дуже великий ризик, ми не хочемо втратити всі інвестиції. Ми контролюємо співробітників, вони не мають права тримати свиней будинку взагалі. Тому ми поставляємо в селище м'ясо за нижчими цінами, щоб люди мали можливість їсти свинину дешевше, але не спокушалися тримати своє поголів'я.

Але ситуація складна - кількість захворювань за АЧС в країні максимальна і це вже всім набридло. І якщо ще рік тому було 30-40 випадків і про це кричали, то зараз більше сотні, вражені всі області, але немає ніякої роботи щодо попередження, ветеринарної служби немає. Подивіться на Грузію: неконтрольоване поширення хвороб знищило галузь. На жаль, ми дуже сильно опустилися в розвитку свинарства, багато країн закрили ринки для нас, та ж Грузія припиняла експорт. Зараз ситуація змінюється і будемо сподіватися.

Створення служби, яка буде займатися перевіркою, могло б допомогти. Але зараз, якщо подивитися на окремі райони України, то головним свинарем буде санітарний інспектор, який сам повинен контролювати галузь, а він робить все, щоб залякати невеликих бізнесменів і дешево купити у них поголів'я.

Про внутрішній ринок свинини

Зараз ринок пішов вгору, ціна свинини зросла на 25%, це не аналогічно зростанню курсу долара, але дозволяє окремим господарствам отримати стійкий прибуток. Можу сказати одне: дешевшати продукція не буде, останніми роками пропозиція слабка. 60-70% підприємців, які тримали до 100 голів, пішли. Ті господарства, які залишилися, досить великі. Але виробництво свинини зменшилося на 10-15% за моїми оцінками і ті надходження, які були від приватних, зменшилися більш ніж в половину. У нас замовлень в 2 рази більше, ніж ми можемо виробити продукції, навіть почали поставляти по передоплаті. Я думаю, що така ж ситуація і на інших підприємствах. Плануємо збільшити кількість свиноматок, ввести додатковий комплекс для утримання їх, щоб вийти на виробництво і продаж десь на 10% більше, ніж сьогодні. При цьому зростаючий попит при обмеженій пропозиції продукції, а також збільшення вартості кормів сприяють збільшенню ціни на свинину.

Тому компанія буде продовжувати модернізацію свинокомплексу, зокрема, будувати новий комплекс по утриманню і відгодівлі свиноматок. Всього освоїмо 12 млн грн інвестицій в поточному році (зараз в компанії налічується близько 60 тис. cвиней одночасного утримання та близько 4 500-4 600 свиноматок).

Внутрішній ринок дуже потенційний, просто людям не вистачає грошей. У підсумку, м'яса трохи, пропозиції мало, ціна досить висока, але платоспроможність населення дуже низька. При 40 грн/кг для живої ваги, виходить 100-120 грн за кг вирізки. Це багато для пенсій в 2-3 тисячі.

Про експорт свинини

Торік ми почали поставки до Грузії з невеликих пробних партій і, отримавши високу оцінку нашої продукції з боку грузинських споживачів, розширили експорт на грузинський ринок. Всього в тому році експортували 500 тонн на $ 0,7 млн. Стратегічне завдання - збільшення обсягів продажів свинини в Грузію за довгостроковими контрактами. Ми зараз навіть працюємо над проектом по дорощування свиней. У нас вже є партнери, які готові інвестувати в свинарський бізнес. Але не бачимо поки можливості виходу на інші ринки.

фото: landlord.ua

Про експорт зерна

В кінці минулого року ми вперше поставили зернові в Оман - тисяча тонн за прямим контрактом на борошномельне підприємство. Це був прямий контракт, який уклала наша швейцарська компанія, яка використовувала можливості місцевого лобізму, діяла через дипломатів. На цей контракт пішло приблизно півроку. Такі контракти допомагають диверсифікувати канали збуту, географію. Але ми ще поставляли зерно в Європу, тверду пшеницю в Італію, фураж в Єгипет. Всі країни близькосхідні, Африка, Індія - покупців можна знайти всюди.

Про посіви в посуху

Заморозки наші посіви особливо не торкнулися, але, підозрюю, літня спека знову себе покаже. Кількість опадів в нашому регіоні постійно скорочується і ми шукаємо заміну традиційних культур. Тому треба шукати культури з низьким споживанням вологи. Частина регіону вже не сіє кукурудзу, тому що вона дає низьку врожайність - при 3-4 тонни з гектара немає сенсу сіяти. Хтось сіє соняшник, хтось дивиться на сорго, яке дає 4-5 тонн, але вимагає в два рази менше вологи. А його можна використовувати і в кормах і експортувати. Поки ця культура займає невелику площу, але ми плануємо значно збільшити обсяги.Крім сорго ми дивимося на тритикале. Але інше - це озима пшениця, ячмінь. Всього озимих у нас близько 12 тис. га, а ярих - близько 13 тис. соняшнику і 2-3 тисячі сорго, кукурудзи, ріпаку.

Про кримські землі

Деякі наші колеги змогли продати землі в Криму. Ми - ні. Серйозних інтересантів не було, а з шахраями переговори я вести не хочу. Так вийшло, що Крим став сірою зоною. Треба або їхати туди і вести бізнес там, або залишатися тут. Я вибрав залишатися тут. Та земля - це списані збитки, в звітності сказано, що вони не контролюються.

Про інтерес інвесторів

Інтерес до бізнесу зростає і ззовні, і зсередини. З урахуванням того, що банківська система у нас ненадійна, а, крім того, почалися скандали з декларуванням майна, дуже багато людей з різними доходами - судді, прокурори та інше, почали шукати можливості легально інвестувати. Особливо в землю. Це зручно - можна і заробити, і показати і воно досить невинне. Думаю, що потенційний внутрішній інвестор досить активний. І тому вартість оренди не падає, а зростає. І це ще без особливо активного західного інвестора. Захід стоїть і дивиться - чи буде ринок, буде щось змінюватися. Грошей в світі багато, якщо буде нормальний ринок і менше корупції, то гроші можуть зайти і сильно змінити ситуацію. Ще один наш бич - відстала судово-прокурорська система.

Про продаж землі

Скільки сьогодні коштує гектар? Якщо комусь треба продати, то може продати і по 200 доларів, хоча оціночна вартість може бути близько тисячі. Тут залежить від капіталу можливого покупця. Треба проаналізувати всі виклики, досвід інших країн і вирішити, як саме буде вигідно Україні. Я не великий фахівець, не аналізував питання. Але ми не готові до ринку землі при існуючій системі менеджменту. Але не можна говорити, що він не потрібен, він все-таки потрібен. Але тільки варто орієнтуватися на ситуацію. Купимо ми землю? Зараз не можу сказати, треба дивитися, як будуть вести себе наші пайовики. Поки що ми не готувалися до цього і якогось особливого плану у нас не було.

Про розвиток компанії

По всіх проектах є ще куди рухатися. Збільшувати обсяг бізнесу, розвивати ефективність. Я не прихильник 10-15 напрямків, я хочу розвивати ті, що є, і ставати сильним гравцем. Крім того, цікаво міжнародне співробітництво і торгівля. Можливо ми могли б реалізовувати продукцію, потрібну компаніям для виробництва, використовуючи свої зв'язки.

Про дотації

Теоретично ми могли подати на дотації, але я не вірю, що щось вийшло б.