Токсичний пластик, або куди потрапляє тара від агрохімікатів

В Україні закінчується сезон польових робіт, проводяться останні обробки озимих і у сільгоспвиробника постає питання, що робити із тарою від пестицидів та агрохімікатів, яка накопичилась протягом року. Згідно закону України «Про відходи», підприємці зобов’язані зменшувати обсяги утворення відходів та не допускати зберігання та видалення у несанкціонованих місцях чи об'єктах. Але сільгоспвиробники не завжди слідують букві закону. Навіть компанії-постачальники підтверджують, що за їх даними на утилізацію та знищення повертається не більше половини тари від пестицидів та отрутохімікатів. «Згідно звітів, які надає нам компанія-утилізатор, лише близько 50% використаної тари з-під продуктів компанії утилізується», - кажуть у компанії «BASF». А враховуючи те, що препарати цього виробника відносяться до преміум-сегменту, і їх купують переважно великі сільгоспвиробники, можна припустити, що у інших виробників кількість утилізованої тари ще менша.

Рахуємо каністри

На сьогоднішній день, на жаль, немає чіткої цифри, який відсоток тари від пестицидів та агрохімікатів утилізується або знищується належним чином. Усі опитані компанії, які займаються продажем сільгоспхімії, стверджують що цей відсоток доволі низький. За даними Державної служби статистики України, за 2017 рік було утилізовано, знищено, або відправлено на сміттєзвалище 17,2 тисячі тонн пластикових відходів, це усього 35% від того, що було накопичено за цей період (48,6 тисяч тонн). Звісно, що не усі ці пластикові відходи були використані в сільському господарстві.

Для того, аби зрозуміти, яка ж кількість тари від отрутохімікатів потрапляє у вільний обіг, можна порахувати кількість імпортованих пестицидів (найнебезпечніші із усіх агрохімікатів). Так, за 2017 рік до України було імпортовано більш ніж 100 тисяч тонн пестицидів. І ще щонайменше 10 тисяч тонн було вироблено на власних заводах. Здебільшого пестициди імпортуються та виготовляються у каністрах ємністю 20 літрів. Якщо за замовчанням порахувати, що вся пестициди ввозилися чи вироблялися у відповідних каністрах, то вага тари складає приблизно 1,3 кілограми. Тож, за підрахунками Agravery.com, на територію України щороку потрапляє більш ніж 7 тисяч тонн пластикової тари. А отже в реальності ця цифра може бути більша. І якщо припустити, що лише 35% тари було утилізовано, то лише за 2017 рік виходить, що Україна накопичила більш ніж 4,5 мільйони кілограмів небезпечних відходів, які несуть загрозу навколишньому середовищу та здоров’ю людей.

Читайте також: Географія врожаїв. Південний Степ на зрошенні – що треба знати агроному

Хто контролює?

Контроль за утилізацією відходів згідно статті 20 закону України «Про відходи» здійснюють місцеві державні адміністрації. Але по факту за тарою від пестицидів та агрохімікатів слідкують постачальників пестицидів та самі сільгоспвиробники. Компанії-виробники отрутохімікатів беруть на себе усі витрати по утилізації та знищенню усієї тари від своїх препаратів. Вони заключають договори із компаніями, які мають ліцензію від Міністерства екології та природніх ресурсів України на роботу із тарою від пестицидів. Єдине, про що просять компанії-виробники, це промивати тару та робити в ній дірки, аби повністю убезпечити каністру від залишків хімічних речовин та унеможливити повторне використання тари у побуті. Саме така практика поводження з пластиковою тарою від пестицидів діє в Європі. «В країнах ЄС вже давно застосовується практика потрійного промивання порожньої тари з-під засобів захисту рослин, адже хімічні речовини, які входять до складу пестицидів, осідають на стінках контейнеру й можуть становити небезпеку при потраплянні тари в побутовий обіг та при транспортуванні, оскільки залишки пестицидів можуть витікати з контейнера та потрапляти в навколишнє середовище», - стверджують у компанії «Байєр».

Компанії-постачальники пестицидів готові навіть власноруч займатись утилізацією тари з під своїх продуктів, аби покращити ситуацію із небезпечними відходами. Так компанія «UKRAVIT» вже має свої потужності з переробки вторинної сировини і у майбутньому планує зайнятися цією проблемою. «Компанія встановила спеціальне обладнання для переробки вторинної сировини. А завдяки широкій дистриб'юторській мережі ми маємо власні логістичні потужності, які дозволять нам на 100% справлятися з надходженням сировини для переробки. Зараз представники компанії активно вивчають світовий досвід шляхів утилізації та переробки тари», - підтверджують цю інформацію у «UKRAVIT».

Хто створив проблему?

Великі господарства давно вже утилізують тару, оскільки це доволі зручно і не потребує якихось надзусиль. «Тару ми обов’язково утилізуємо, миємо та складаємо на палети, після чого приїжджає спеціальна компанія, яка усе забирає. У нас 25 тисяч гектарів і ви уявіть собі, куди подіти цю тару, яку ми використовуємо за сезон. Тому ми централізовано усе вивозимо. У нас цим займається спеціальний відділ. Тару ми миємо під час приготування робочого розчину, складаємо у ту упаковку в якій ця тара приїхала, складаємо на палети та обгортаємо стрейч-плівкою. Потім приїжджає спеціальна компанія і усе забирає», - говорить Ярослав Мазуренко із компанії «Волинь-Зерно-Продукт». Більше того, мити тару не лише потрібно, а і вигідно, оскільки пестициди мають бути використані на усі 100%. Саме таку думку висловлює Володимир Гришко із ПСП «Ковпаківське». «Тару ми утилізуємо, складнощів у цьому ніяких немає. Раз на сезон приїжджає представник компанії «Імар» і усе вивозить. Зазвичай у нас накопичується до 400 кілограмів тари від пестицидів за сезон. Тару ми не пробиваємо, але миємо, це ж наші гроші, краще усе промити та вилити в бак обприскувача, ніж воно залишиться невикористане», - каже Володимир. Але не усі господарства ставляться до утилізації тари так відповідально.

Читайте також: Рілля в моніторі, або як відкриті дані допоможуть побороти "земельний мораторій" та аграрних рейдерів?

Куди гірша ситуація із дрібними господарствами та присадибними ділянками, здебільшого вони не здають на утилізацію тару від отрутохімікатів через малу партію, заради якої ніхто спеціально їхати не буде. Здебільшого такі сільгоспвиробники або спалюють тару, або викидають її на смітник. «Для приватних домогосподарств головна складність полягає у логістичній складовій, оскільки не кожний фермер може собі дозволити подолати декілька сотень кілометрів для утилізації тари чи залишків «хімії». Тому зазвичай тару або спалюють, або повторно використовують для інших ЗЗР чи навіть зберігання чогось іншого», - коментують ситуацію в компанії «UKRAVIT».

фото: carefield.com.ua

Якщо не утилізація, то що?

Постає питання, куди ж усі ці небезпечні відходи діваються, якщо лише менше половини утилізується чи знищується спеціалізованими компаніями? Припустимо, що мала частина тари від отрутохімікатів повторно використовується у побуті. Але залишається ще велика частка пластикової тари, яка просто б заполонила собою навколишнє середовище. Проте у розрахунку Держстату не враховується знищення тари власними силами. Серед сільгоспвиробників досить розповсюдженою практикою є спалювання пластикових відходів одразу після використання пестицидів та агрохімікатів.

Звісно, такий захід є доволі ефективною боротьбою із засміченням навколишнього середовища, але він також несе в собі небезпеку для екології та здоров’я людей. «Спалювання пластику призводить до утворення токсичних речовин таких як поліхлоровані діфеніли та діоксини. Ці речовини є канцерогенними та можуть викликати рак. Діоксини мають властивість накопичуватись в жирових клітинах, із яких вони майже не виводяться», - стверджує Олександр Кравчук, заступник директора Інституту екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя. Окрім того, за словами Олександра Кравчука, не усі отрутохімікати можуть бути повністю знищені при спалюванні пластику. Для деяких отрутохімікатів потрібна значно більша температура горіння, аби повністю нейтралізувати шкідливу дію отрути. Тому після спалювання тари частина препаратів може потрапити в ґрунт та поверхневі води.

Читайте також: Міфи про захист: закордонне завжди якісніше

Але це не найгірший варіант розвитку подій. Значно гірше буде, якщо така тара потрапить до зловмисників, які можуть використати її для фальсифікації. В результаті чого в оригінальних каністрах на ринок потрапить підробка із незрозумілим вмістом, який може завдати великої шкоди як оточуючому середовищу, так і здоров’ю людей, які будуть його використовувати або вживати продукцію оброблену фальсифікатом.

Не варто забувати, що у такій тарі були хімічні речовини, які є доволі токсичними для людей та тварин. Найбільш небезпечними для людини є інсектициди, акарициди та родентициди оскільки вони направлені на знищення шкідливих комах, кліщів та гризунів відповідно. Хоча і інші групи пестицидів та агрохімікатів не є безпечними для використання у побутових цілях і так само можуть нанести шкоду у разі неправильного використання тари з під них. Наприклад, якщо поливати город у тарі з під гербіцидів, то можна взагалі знищити усі рослини та не отримати врожай. А якщо використовувати тару від агрохімікатів у якості ємкості для харчових продуктів, то можна отримати тяжке отруєння.