Світ олії та зерна: що відбувається з основними культурами на міжнародних ринках?

В Україні цього року рекордний врожай — 75 млн тонн. Це дає надію на гарний прибуток від експорту, за умови, що буде високий попит та гарні ціни. Також не варто забувати, що Україна не єдина аграрна країна у світі і конкуренти також намагаються отримати гарні врожаї та прибутки. Наприклад в Латинській Америці знов очікують на рекордні врожаї, а США підписало першу фазу торгової угоди з Китаєм і усе це впливає на українських експортерів.

Кукурудза: keep Calm

На ринку кукурудзи все спокійно. В Україні зібрали гарний врожай на рівні 35 млн тонн і рекордними темпами його вивозять, за даними ДФС експорт сягає 14,2 млн тонн, що за словами заступниці директора компанії «ПроАгро Груп» Марії Колесник перевищує минулорічний показник на 3 млн тонн. Окрім того, ціна також піднялась — на FOB Чорне море 17 січня ціна сягнула вже $ 183 за тонну завдяки зменшенню світового балансу. Невдача спіткала Сполучені Штати ще на початку сезону, під час посівної - погода не давала можливості нормально відсіятись, а повінь знищила частину запасів в елеваторах.

Навіть у звіті USDA вказано, що вони зменшать поставки кукурудзи на зовнішні ринки. «Виробництво кукурудзи в США істотно не скорочене, а в січні навіть було збільшене на 700 тис. тонн, але прогноз експорту зменшився з 50 до 48 млн тонн», — стверджує Марія Колесник. Крім того, доволі активно скуповує кукурудзу Туреччина, в тому числі й в Україні. На думку бізнес девелопмент менеджера компанії Maxigrain Олени Нероби, це може бути пов’язане із підготовкою до конфлікту на Близькому Сході. Не залишається осторонь і Європа, у південних країнах якої, за словами аналітика компанії Agritel Олексія Єрьоміна, цього року не усе гаразд із зерновими. «Наразі Іспанія займає перше місце серед основних імпортерів української кукурудзи, потіснивши звідти Єгипет. Навіть є вірогідність того, що Франція може почати імпортувати кукурудзу з України», — стверджує аналітик.

Читайте також: Робота над помилками: що мають врахувати чиновники при розподілі коштів на підтримку фермерів?

Втім, дещо псує таку позитивну картину для українських експортерів великий врожай в Латинській Америці. Там, за даними Марії Колесник, Бразилія та Аргентина на двох зберуть більш ніж 150 млн тонн кукурудзи і скоро вийдуть із ними на ринок. Тож ціни по $ 200 чекати не варто. Хоча дещо зменшує тиск врожаю на ціни заява про те, що Бразилія у 2020/21 маркетинговому році буде збільшувати частку кукурудзи у виробництві етанолу — за словами Олени Нероби, вона сягне 86%. Але, на її думку, це скоріш вимушена міра, оскільки ці об'єми мав придбати у бразильців Іран. Проте там вирішили цього не робити і тому придбали кукурудзу в Україні та Росії. Втім, Олена Нероба впевнена, що в Ірані ще можуть змінити свою думку відносно бразильської кукурудзи.

Пшениця: в ціні

Аграрії кусають лікті, бо вони продали більшу кількість врожаю раніше, а трейдери жалкують, що в країні виросло так мало пшениці. Бо зернова наразі в ціні і, за словами Олексія Єрьоміна, попит значно перевищує пропозицію. Власне, це і не дивно, в усьому винні клімат і росіяни. Не дарма Грета Тунберг штурмує ООН, адже бити на сполох потрібно було раніше. А тепер вже залишається боротись із наслідками, а тут одна тільки Австралія чого варта. А це, між іншим, один із великих постачальників пшениці на світовому ринку, принаймні раніше був. За даними Марії Колесник, у 2016/17 МР Австралія експортувала 22 млн тонн, але через посуху та пожежі цей показник щороку зменшувався і у 2018/19 маркетинговому році сягнув 8,4 млн тонн. А цьогоріч взагалі невідомо, що буде із зерновими у цій країні. За словами аналітика цьогорічний врожай очікується на рівні 14,5 млн тонн. «Проте, тваринницький сектор острівної країни також зазнав значних втрат, а отже і споживання зернової в Австралії зменшиться. Втім, така невизначеність ситуації вже грає на підвищення ціни», — стверджує аналітик «ПроАгро».

Крім того, підігрівають ціни і росіяни, які за словами Олени Нероби мають намір обмежити експорт зернової. Але на цьому приємні для українських трейдерів новини не закінчуються. Ще одним фактором впливу на ціни є пенсійна реформа у Франції. За словами Олексія Єрьоміна, протести проти цієї реформи зупинили перевезення вантажів в середині країни та експорт з неї. «Не працювали залізниці, доки, порти. Звісно, це не могло продовжуватись довго і протестувальники з часом мали повернутись до роботи, аби накопичити грошей, бо під час страйку вони зарплатню не отримували. Тож, можливо, що протестні акції продовжаться», — стверджує Марія Колесник. Така ситуація в країні призвела до часткового невиконання контрактів трейдерами і, аби виконати умови поставки, вони вимушені шукати зерно на інших ринках.

Читайте також: П'ятий місяць осені: як занадто тепла зима впливає на озимі?

На фоні певного дефіциту активізувався Пакистан та країни Північної Африки і Близького Сходу. Там, за словами Олени Нероби, тендери проходять один за одним: «Також є невизначеність щодо розподілу врожаю пшениці в Індії - вони очікують, що зберуть більше, ніж прогнозували раніше. Ще невідомо, куди він буде реалізований: або куркам згодують, або продаватимуть сусідам, але не в Пакистан». В самій Європі також попит доволі великий. За словами Олексія Єрьоміна, в Іспанії цього року був неврожай через посуху, тож вона активно купує наразі пшеницю, в тому числі й в України. Відповідно, усе це істотно впливає на ціни, які наразі на базисі FOB Чорне море становлять $ 220−225 за тонну в залежності від вмісту білку. Проте велика кількість українського зерна наразі вже була експортована, тож трейдерам по вигідній ціні залишилось продати зовсім невеликий об'єм. За словами Марії Колесник, наразі вже відвантажено до інших країн 15,5 млн тонн зерна, тоді як усього планується відвантажити 20,5 млн тонн.

Соя: йде на поправку? Та ні, просто здалось

А от події на ринку сої Україну наразі обходять мало, бо самої сої в країні вже майже не залишилось. За словами Олексія Єрьоміна, наразі реалізовано 95% усього запланованого об'єму. Єдине, на що ситуація ще може вплинути, так це на кількість посівних площ. Але, на думку експерта, вони також у цьому році особливо не зміняться, адже аграрії вже спланували сівозміну та придбали посівний матеріал. Тому українським трейдерам вже байдуже на першу фазу угоди між США та Китаєм, яка мала б дещо підняти ціни на сою у світі.

Але навіть цього не сталось. По-перше, Китай зобов’язався викупити не певний об'єм товару, а придбати товарів на певну суму. По-друге, в тексті угоди написано, що він буде купувати в США у разі, якщо ціна буде вигідною. Тому, Олена Нероба вважає цю угоду фіктивною, оскільки Китаю не потрібно стільки сої. Крім того, в самій Америці стільки бобової просто немає. «Вони і в кращі роки не набирали ці цифри в грошовому вираженні. А рекордний урожай, який очікується в Бразилії, тисне на ціну. Тож, чим менша буде ціна, тим більший об'єм Китай муситиме придбати в США, аби виконати угоду», — стверджує Нероба. За словами Марії Колесник, Бразилія планує зібрати 123 млн тонн. Але, якщо Китай таки почне купувати сою в США, тоді Бразилія почне реалізувати свій врожай на європейському ринку. Хоча, на думку експерта, тут також можуть бути складнощі, які пов’язані з екологію. «Європа вимагає від Бразилії збереження лісів Амазонки, але уряд цієї країни може підписати угоду з аграріями на знищення лісів задля розширення площ під соєю. Тому, якщо ця угода буде підписана, Європа відмовиться купляти сою в Бразилії», - впевнена Колесник. Втім, Олексій Єрьомін вважає, що Китай не буде поспішати купляти американську сою і почекає, поки на ринок вийде дешева соя з Бразилії.

Читайте також: Небезпека із Заходу: чи варто Україні боятись спалахів пташиного грипу в Польщі?

Крім того, за словами Олени Нероби на ринок сої тисне пальмова олія і тягне ціну вниз: «Основний постачальник пальмової олії - Малайзія. Але прем'єр міністр цієї країни декілька разів у своїх заявах підтримав Пакистан. На це відреагувала Індія, конфлікт якої з Пакистаном триває з 1947 року, і відмовилась купувати малайзійську пальмову олію. В результаті на ринку виник надлишок пропозиції, що впливає на ціну». Тим не менш, за даними Марії Колесник, ціна на сою FOB Чорне море наразі становить $ 370.

Дещо більше українців мали б турбувати соєві правки, а точніше їх відміна, але і тут виявляється, що уряд усіх переграв. «Наразі експортувати вже немає чого, відповідно і компенсацію при експорті ніхто не отримає, а отже, не буде і витрат бюджету. При цьому, політичний зиск перед електоратом серед аграріїв таки буде», — стверджує Олексій Єрьомін.

Соняшник: під тінню пальми

Об'єми експорту соняшнику невеликі. Інша справа — соняшникова олія. Починаючи з осені, ринок усіх олій, у тому числі і соняшникової, зростав. Проте, на минулому тижні, за словами Олексія Єрьоміна, ціна на пальмову олії істотно впала, що потягнуло за собою і соняшникову. Ціна на неї, за даними Марії Колесник, на FOB в Одесі становила $ 790−800 за тонну і впала до $ 770. А у Ротердамі за тиждень впала на $ 40 до $ 810 за тонну. Хоча попит на соняшник доволі високий, падіння ціни на олію не дасть цінам на нього зростати. «Соняшник наразі в центральній Україні коштує 9700 грн за тонну, а в портах можуть дати 10 300 грн», — стверджує Єрьомін.

Темпи експорту олії наразі доволі непогані. Як повідомляє Марія Колесник, за перші чотири місяці цього маркетингового року експорт олії склав 2 млн тонн, що на 2,4% більше ніж минулого року. Основними імпортерами залишаються Індія та Китай.

Ячмінь: дякую, що живий

А от на ринку ячменю не усе так солодко. По-перше, в Україні зібрали рекордний врожай цієї культури, але, на думку Олексія Єрьоміна, проблема в тому, що рекордний врожай зібрали майже усі, тож пропозиція істотно перевищує попит. На думку експерта, ситуація погіршується ще й угодою між США та Китаєм. «Раніше Китай в США купував доволі великі об'єми сорго для годівлі тварин, але з початком торгової війни він переорієнтувався на ячмінь, який купував у тому числі й в Україні. Тому, угода між США та Китаєм може відновити поставки сорго, що автоматично зробить український ячмінь непотрібним», — розповідає Олексій Єрьомін.

Втім, Марія Колесник зазначає, що ситуація в цілому не така вже погана, оскільки об'єми експорту наразі перевищують минулорічні показники, хоча ціна і не така висока, як була минулого року та становить $ 190−193 за тонну. «Наразі відвантажено 3,8 млн тонн зернової, що на 0,5 млн тонн перевищує минулорічний показник», — стверджує Колесник. А Олена Нероба додає, що у цьому маркетинговому році Україна вийшла на новий ринок для ячменю і реалізувала 500 тонн до Ірану. При цьому, за даними Марії Колесник, наразі Україна ще може експортувати більш ніж 1 млн тонн ячменю. Проте, на думку Олексія Єрьоміна, цей об'єм може залишитись у перехідних запасах, оскільки попит наразі дуже низький. «Більше того, не дивлячись на низьку ціну на ячмінь та високий минулорічний врожай аграрії вирішили посіяти досить велику кількість зернової під врожай 2020 року», — стверджує експерт.