Реклама

Американо-китайський мир: чи похитне торговельна угода позиції України на ринку Піднебесної?

Тарифна війна між США і Китаєм сприяла нарощуванню поставок української кукурудзи і ячменю до Китаю. Чи зможе країна утримати позиції на ринку Піднебесної?

журналіст Agravery.com

15 січня США і Китай підписали першу частину торговельної угоди «The Phase One Deal». Вона покликана закріпити наміри примирення у тарифній війні між двома найбільшими економіками світу. Відповідно до угоди, Китай погодився протягом 2020−21 років збільшити імпорт товарів та послуг зі США на загальну суму $200 млрд, зокрема, агропродукції на $12,5 млрд у 2020 та на $19,5 млрд у 2021 млрд більше, ніж у 2017 році. Виходячи з цього, загальна вартість аграрного експорту зі Штатів до Китаю складе $36,5 млрд у 2020 р. та $43,5 млрд у 2021 р.

Довідка. Торгова війна між США і Китаєм являє собою поетапне двостороннє підняття тарифів на імпорт. Економічний конфлікт, який загострився у 2018 році, призвів до уповільнення торгівлі між країнами, поглибив світову рецесію. Федеральна резервна система (США) оцінила загальний негативний вплив від торгової війни в 1% від світового ВВП. Для Америки втрати від протистояння також склали 1% від її ВВП. Фактично, це кошти, які не були інвестовані, зокрема, й у виробництво через невизначеність у торгівлі.

Що слугувало підґрунтям для конфлікту?

У 2017 році китайський експорт у США був на $375,6 млрд більшим за американський експорт до Китаю. І це на тлі загального торгового дефіциту Америки у $552,3 млрд. Президент Сполучених штатів Америки Дональд Трамп вирішив покласти край торговому дисбалансу. Для цього він із січня 2018 року почав обкладати ввізним митом пральні машини, сонячні батареї, алюміній і сталь. Тарифи спочатку були запроваджені супроти всіх країн-постачальників зазначених товарів. Наприкінці березня у відповідь на "недобросовісну торгову політику Китаю протягом багатьох років" Трамп обклав тарифами більш як 1300 категорій китайського імпорту, зокрема, частини літаків, акумулятори, телевізори з плоским екраном, медичні пристрої, супутники та різну зброю. У квітні Китай наклав 25%-ве мито на 128 американських товарів, зокрема, на соєві боби. Поставки сої різко скоротились.

Як цей конфлікт вплинув на аграрний експорт України?

Сполучені штати Америки є потужним постачальником аграрного експорту в світі, у той час як Китай — імпортер. Торгова війна фактично вивільнила ринки Китаю від американської сільгосппродукції для інших гравців. Так, наприклад, Рено Квач, директор Dongling Grain&Oil (Китай) у квітні минулого року на конференції «Зерно Причорномор’я» заявив, що українська кукурудза успішно замінила американську. За даними ДФС, з 2018 року Китай увійшов у топ-3 імпортерів вітчизняної кукурудзи. Для порівняння, у 2018 році вартість поставок зерна кукурудзи до Піднебесної становила $489,7 млн, а за 11 місяців 2019 року збільшилась до $639 млн.

Китайці до всього висловили готовність наростити імпорт фуражного ячменю з України після того, як у 2018 році він зменшився у два рази. Так, за січень-листопад 2019 року до Китаю було поставлено зернової на сумму $152,5 млн — майже у 2,5 рази більше, ніж за весь 2018 рік. Можливо, цей обсяг був би ще більшим, якби у серпні Китай не забракував імпорт зараженого ячменю з-понад двох тисяч гектарів.

А от вітчизняні експортери сої, навпаки, постраждали. США почали демпінгувати та збільшили об'єми експорту до основних імпортерів української сої - Єгипту та країн ЄС, писав раніше Agravery. І справді, у 2018 році Єгипет зник з трійки лідерів за обсягами імпорту українських соєвих бобів. Хоча вже у 2019 році ситуація покращилась, і за 11 місяців поставки сої з України до Єгипту склали $198,1 млн, більше закупила тільки Туреччина. Це відбулось завдяки тому, що у 2019 році, доки тривали переговори між Америкою і Китаєм, останній показово час від часу купував сою у США, говорить аналітик компанії Agritel Олексій Єрьомін. Дійсно, за даними USDA, обсяги експорту соєвих бобів до Китаю за січень-листопад 2019 року у 2,44 рази більші, ніж за аналогічний період попереднього року.

Які суперечності містить перша фаза угоди між США і Китаєм?

Оскільки Китай узяв на себе зобов'язання збільшити закупки агропродукції зі Штатів, постає питання — чи втратить Україна свої позиції по кукурудзі і ячменю в Китаї, а також як зміниться світовий ринок сої, якщо його більше не будуть наповнювати дешеві американські боби. Та щоб наблизитись до відповіді, спочатку потрібно визначити ймовірність того, що сторони взагалі дотримаються умов договору. Експерти небезпідставно висловлюють скептицизм.

Значна частина запроваджених раніше тарифів з обох сторін продовжує діяти. По ідеї, їх мають скасувати під час ухвалення другої фази угоди, а коли це буде — точно невідомо. Хоча опитані Agravery аналітики відмічають, що «Phase Two» можуть підписати незадовго до президентських виборів у США, які відбудуться в листопаді.

Фактично це означає, що допоки в Китаї діятиме 25%-ве ввізне мито на американську сою, то останній на китайський ринок зась. До того ж, за словами Олексія Єрьоміна, американська соя буде відчувати жорстку конкуренцію з боку південноамериканського виробництва. Оскільки врожай сої в Бразилії, який збиратимуть вже за місяць, може бути рекордним. «Головне питання, чи зможе Китай взагалі збільшити обсяги купівлі в США, не зменшуючи частку імпорту з інших країн. Чи збільшить він обсяги споживання аграрної продукції після епідемії африканської чуми свиней?», — сумнівається аналітик.

Читайте також: Робота над помилками: що мають врахувати чиновники при розподілі коштів на підтримку фермерів?

Експертку зернового ринку, менеджерку з розвитку бізнесу компанії Maxigrain Олену Неробу так само непокоїть, як Китаю вдасться не порушити торговельних відносин із тією ж Бразилією, а також Аргентиною, в якій Піднебесна закуповує соєві олію та шрот. Адже Китай, укладаючи договір зі Штатами, зазначив, що купуватиме товари і послуги в Америки «на ринкових умовах» і що при цьому «треті сторони не постраждають». За словами експертки, ринки були готові до подібного розвороту подій, і в той же день після підписання угоди котирування на сою пішли вниз.

Як усе це вплине на українських експортерів?

Заступниця директора компанії «ПроАгро Груп» Марія Колесник наголошує, що найбільш суттєво угода вплине на виробників сої. Оскільки другий після Китаю світовий імпортер соєвих бобів — Європейський Союз — може збільшити попит на українську продукцію через подорожчання американського аналогу. Водночас, за словами аналітика, в Україні вже майже вичерпано цьогорічні експортні можливості по поставках української сої на світові ринки — на кінець грудня Україна експортувала 80% від річного прогнозного показника експорту сої. «Збільшення цін на сою зі Сполучених Штатів паралельно із скороченням обсягів китайських закупівель в Бразилії, дуже швидко знизить вартість пропозиції від бразильських фермерів, які без проблем наситять європейський ринок. Якщо торгівля між Європою та Бразилією не набуде ускладнень через екологічний фактор, то суттєвих коливань на соєвому ринку в середньостроковій перспективі очікувати також не варто», — прогнозує Марія Колесник. Олексій Єрьомін вважає, що ситуація на ринку сої торкнеться Україну частково, каже, що є надія на зростання внутрішньої переробки та споживання.

Україні, насправді, дуже важливо зберегти обсяги торгівлі кукурудзою з Китаєм. За словами Олени Нероби, Україна забезпечує понад 80% китайського ринку кукурудзи. Олексій Єрьомін заспокоює: «Малоймовірно, що Китай почне імпортувати кукурудзу із США. Він перестав робити це ще задовго до початку „торговельної війни“ і, як ми знаємо, віддає перевагу українському походженню». Відповідно до угоди, кукурудза входить у перелік сільгосппродукції, яку Китай нібито зобов’язався купити. Але знову ж таки, в угоді прописана тільки загальна сума, на яку східний гегемон згоден збільшити свій імпорт агропродукції із США. Тоді як зобов'язань по обсягах чи сумах імпорту по окремих культурах не прописано. Тож експортерам кукурудзи до Китаю нема про що хвилюватись.

І щодо здобутків українського ячменю на китайському ринку. За словами Марії Колесник, США не є конкурентом для України, оскільки загальний річний американський експорт оцінюється в 90 тис. тонн, вітчизняний — у понад 5 млн тонн. «Лише за перше півріччя поточного маркетингового року поставки українського ячменю, зокрема, до Піднебесної склали 870 тис. тонн або 13% від річного прогнозного показника загального імпорту ячменю до країни. Отже американо-китайська угода на світових цінах на ячмінь не позначиться жодним чином», — запевнила аналітик. Іншої думки додержується Олексій Єрьомін: «Раніше Китай в США купував доволі великі об'єми сорго для годівлі тварин, але з початком торгової війни він переорієнтувався на ячмінь, який купував, зокрема, й в Україні. Тому угода між США та Китаєм може відновити поставки сорго, що автоматично зробить український ячмінь непотрібним», — розповідає Олексій Єрьомін.

Читайте також: П'ятий місяць осені: як занадто тепла зима впливає на озимі?

Залишається додати, що Євросоюз ще перевірить, чи відповідає двостороння угода (яка містить багато положень в галузі інтелектуальної власності, переміщення технологій, торгівлі продуктами харчування, фінансових послуг, макроекономічної політики та ін.) правилам СОТ. «Якщо Китай буде дотримуватися своїх зобов’язань щодо імпорту, такі експортери, як ЄС, Бразилія та Австралія втрачають великого клієнта, а отже для інших великих акторів подальше зближення КНР та США у сфері торгівлі є не таким вигідним», — зауважив фахівець аналітичного центру «AD ASTRA» Дмитро Борзенко. Тим часом міжнародні експерти на 50-му економічному форумі у Давосі вже встигли назвати угоду «нереалістичною».



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама