П'ятий місяць осені: як занадто тепла зима впливає на озимі?

В середині січня українці досі не бачили морозів чи сильного снігу. І якщо багатьох така погода влаштовує, то от аграріїв вона насторожує. За словами начальника відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяни Адаменко, якщо погода різко зміниться і прийдуть сильні морози, то це може призвести до вимерзання озимих культур. «Якщо зазвичай озимі можуть витримати зниження температури ґрунту до -17°C, то за таких умов вони здатні перенести лише -11°C. В першу чергу постраждає ріпак та ячмінь, вони найменш морозостійкі. Втім, якщо на момент морозу не буде стійкого снігового покриву, то й пшениця також може частково загинути», — стверджує Тетяна Адаменко. За словами метеоролога, схожа ситуація трапилась у 2012 році, тоді у лютому різко впала температура і, через відсутність снігового покриву, на території чотирьох областей вимерзло до 40% посівів.

Втім, за даними Укргідрометцентру, до кінця січня жодних змін погоди не очікується, тож щонайменше декілька тижнів аграріям турбуватись немає про що. «Наразі над Україною знаходиться антициклон, а також спостерігається високий атмосферний тиск, а це означає, що найближчим часом ми будемо спостерігати підвищені середньодобові температури, які будуть коливатись в межах від 0 до +2°C градусів, а от опадів майже не буде», — говорить Тетяна Адаменко.

Читайте також: Озиме літо: як тепла погода впливає на посіви?

Проте вимерзання — це не єдина загроза для озимих. Тепла зимова погода впливає на кількість гризунів, які пошкоджують посіви. За словами заступника директора з наукової роботи Інституту захисту рослин Сергія Ретьмана, відсутність морозів та снігового покриву, а також велика кормова база дають змогу цим паразитам відчувати себе досить комфортно. «На Херсонщині у нас є демо-полігон і ми кожного тижня проводимо обробку проти мишей. Але навколо знаходяться посіви зернових та ріпаку однієї наукової установи і їх ніхто не обробляє, тож ці гризуни збігаються туди, звідки потім знов повертаються на наші поля», — розповідає керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР ГК «UKRAVIT» Олександр Мигловець.

Шкідники також скористались теплою погодою. За словами Мигловця, цьогорічна зима дозволяє їм краще перезимувати, тому аграріям варто очікувати на певні проблеми весною. «В першу чергу варто чекати на інтенсивне поширення прихованохоботників у посівах ріпаку, а також попелиць та клопа шкідливої черепашки на зернових. Прихованохоботник починає пошкоджувати рослини вже при температурі від 5 °C. Тому, якщо обробка буде проводитись при низьких температурах, доцільніше буде використовувати препарати на основі піретроїдів, оскільки системні інсектициди будуть гірше працювати», — стверджує фахівець «UKRAVIT». Проте, на думку Сергія Ретьмана, тепла зима має і негативні фактори для вдалої перезимівлі комах, оскільки, за таких умов, вони інтенсивніше уражуються хворобами: «Такі температури сприятливі для ураження комах москардинозом, на який хворіють переважно довгоносики та клоп шкідлива черепашка. Тому, кількість дорослих комах цих видів буде знижуватись».

Хвороблива зима

Втім, хворобами уражуються не лише шкідники, а й рослини. За словами Олександра Мигловця, за рахунок затяжної осені, запас інфекції збільшився. А тепла зима, на думку Олега Дерменка, керівника напряму продуктового маркетингу «ALFA Smart Agro», не шкодить хворобам, які зберігаються на рослинних рештках і в ґрунті. «Аномально тепла погода цієї зими настільки позитивно впливає на збудників грибкових хвороб, що на полях їх вже можна побачити неозброєним оком, рослини вкриті плямами різних кольорів та розмірів», — запевняє завідувач фітопатологічної лабораторії «Ірлен» Олена Попюк. За її даними, на озимій пшениці виявлено іржу, септоріоз, борошнисту росу, гельмінтоспоріоз, а також розвиваються гельмінтоспоріозна, ризоктоніозна та фузаріозна прикореневі гнилі.

Втім, ситуація з озимими зерновими доволі різна і залежить від кількості листової маси — чим більше рослинності, тим більше хвороб. На півдні України є посіви, які вийшли в трубку, а є, які мають 2−3 листки, тому і розвиток інфекції відповідно різний. «Найнебезпечніші звичайно прикореневі та кореневі гнилі, адже вилікувати рослини практично не можливо, адже обробка фунгіцидами не ефективна, так як фунгіциди не опускаються з листків до кореня», — стверджує завідувач лабораторії. А от на посівах ріпаку, за даними Олександра Мигловця, буде розвиватись фомоз та альтернаріоз, тоді як пероноспорозу з осені в посівах було небагато. Ячмінь також був уражений хворобами. «Посіви масово вкриті плямами гельмінтоспоріозних збудників — сітчастою та темно-бурою плямистостями. А в прикореневій частині виявлено гельмінтоспоріоз та фузаріоз», — стверджує Олена Попюк.

Читайте також: Небезпека із Заходу: чи варто Україні боятись спалахів пташиного грипу в Польщі?

Втім, інфікуються не лише культурні рослини, а й зимуючі бур’яни. За словами Сергія Ретьмана, це створює додаткові джерела розповсюдження інфекції. Тому, на думку експерта з «ALFA Smart Agro», очікується, що інфекційний фон навесні зросте, а відтак рання фунгіцидна обробка буде обов’язковою в схемі захисту культур. «Навіть коли після зими частина листової поверхні відімре, на поверхні ґрунту залишиться велика кількість життєздатних патогенів. З весняним відновленням вегетації молоді листочки без надійного захисту не витримають такого інфекційного навантаження», — запевняє Попюк.

Навіть із настанням холодів ситуація з хворобами та шкідниками вже кардинально не зміниться. «Сильні і тривалі морози більше зашкодять самим культурам, ніж хворобам чи шкідникам, оскільки озимі не встигли загартуватись і можуть загинути», — стверджує Сергій Ретьман. Тому, на думку Олександра Мигловця, аграріям весною доведеться використовувати більш потужні фунгіциди, аби впоратись із високим навантаженням хвороб на рослини: «Сільгоспвиробникам варто використовувати багатокомпонентні препарати, до складу яких входять діючі речовини з триазольної групи, стробілурінів чи морфолінів, зокрема прохлораз, який може рухатись базапітально (вниз рослини, — Ред.), що дозволить дещо зменшити поширення кореневих гнилей».