Представник програми USAID: Україна як супер-лабораторія, де одночасно відбувається і передача влади на місця, і об'єднання громад

Про проблеми і перспективи розвитку громад, нову форму взаємин між місцевим бізнесом і владою та важливість залучення молоді до розробки проектів Agravery.com розповів спеціаліст з місцевого економічного розвитку програми DOBRE від USAID Віталій Юрків.

журналіст Agravery.com

Родючі землі, розмаїта культурна спадщина та потужні людські ресурси разом могли би створити основу для успішного розвитку українських сіл. Після старту реформи децентралізації у 2014 році, важелі керування почали передаватись на місця — в об'єднані територіальні громади (закон Про добровільне об'єднання територіальних громад було прийнято у 2015 році). До початку 2020 року в Україні було утворено 1009 ОТГ. Віталій Юрків, спеціаліст з місцевого економічного розвитку програми підтримки громад DOBRE американського агентства USAID побував, принаймні, у п'ятдесяти з них. В громадах кажуть, що потребують покращення доріг, систем водопостачання та водовідведення, налагодження процесів збору та вивозу сміття тощо. Також є необхідність у підтримці людей, які хочуть отримати пораду в бізнесі або започаткувати новий. В інтерв'ю Agravery.com Віталій Юрків розповів про те, як програма DOBRE разом з громадами сприяє розвитку місцевого бізнесу в ОТГ та які навички можна з цього винести і застосовувати їх самостійно.

Що таке програма DOBRE і як вона допомагає громадам?

— Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) заснувало цю програму у 2016 році з початковим бюджетом у $ 50 млн. Вона розрахована на 5 років. Підтримка надається 75-ти ОТГ в семи областях України — Івано-Франківській, Тернопільській, Миколаївській, Херсонській, Кіровоградській, Дніпропетровській і Харківській. Наразі ми завершили відбір трьох когорт громад (в середньому по 25 ОТГ у кожній когорті) для участі у програмі. Працюємо з ними у кількох напрямках, зокрема, допомогаємо громадам розробляти стратегічний план, працюємо в напрямках місцевого економічного розвитку, покращення послуг, що надаються місцевою владою, впровадження механізмів залучення громадян, залучення молоді та жінок до прийняття рішень тощо. Спочатку фахівці DOBRE працюють з представниками громад над створенням планів з удосконалення кожного з напрямів, а потім розробляються детальні заходи щодо впровадження цих планів і конкретних проектів. Всі плани та проекти створюємо із залученням всіх зацікавлених осіб і разом з громадою проходимо шлях їх впровадження. І коли ти даєш знання, створюєш спільно план, а потім ще разом запускаєш проект для реалізації цього плану, то це дає найкращий ефект, громада надалі може самостійно робити те саме або схоже і розвиватися. Також наші партнери із Social Boost допомагають громадам створити свій веб-сайт та профіль громади із зручно організованою інформацією про ОТГ та її ресурси, а спеціалісти з Українського кризового медіа-центру проводять роботу щодо покращення комунікацій в ОТГ. Команда Національного Демократичного Інституту (NDI) допомагає громадам створити умови для гендерно збалансованого життя та розвитку. Загалом програма DOBRE — це зусилля донорської організації USAID та команди п’яти організацій-партнерів, які працюють з громадами та в громадах заради їх успіху та успіху децентралізації в Україні.

В якій формі надається підтримка?

— Перш за все це експертна підтримка та навчання для розробки планів та систем в громаді. Також DOBRE фінансує розроблені в ОТГ проекти, принаймні, на 70%, тобто 30% кошторису громада повинна забезпечити самостійно. Причому підтримка надається переважно у вигляді необхідного для реалізації проекту обладнання. Правила роботи передбачають, що безпосередньо гроші «не видаються на руки» громадам. Важливо відмітити, що придбане на грантові кошти обладнання ми передаємо місцевій владі, а вона вже на встановлених умовах та з дотриманням законодавства передає його у користування або надає доступ до нього засновникам проекту. Це мінімізує ризики, що з обладнанням щось станеться. Коли нас просять купити устаткування, то громада також зазначає свою частину в бюджеті. Вона вказує, що для цього проекту власними коштами профінансує, наприклад, ремонт приміщення, купівлю частини обладнання, складання бізнес-плану для кооперативу тощо. Ми перевіряємо багато критеріїв сталості під час погодження заявки на фінансування і дивимося, щоб внесок громади склав не менше 30% від загального бюджету проекту.

За яким принципом відбирали громади для участі у програмі?

— Конкурс відбувався на трьох рівнях: між собою окремо конкурували сільські, селищні та міські ОТГ. У заявці учасника громади вказували, зокрема, чому вони хочуть, щоб до них прийшли (спеціалісти програми, — Ред.), чи мають вони людей, які готові з нами працювати, чи готові вони виконувати умови меморандуму. Якщо громада зазначала, що вона хоче за допомогою фахівців і консультантів програми покращити один-два чи більше напрямків, то це свідчило, що люди прочитали про що програма, і знають що можна отримати. Якщо мова йшла, що громаді потрібні лише гроші без зазначення мети і не було продемонстровано бачення розвитку громади, тоді шанси на співпрацю були невеликі.

Що відбувається після того, як громади пройшли конкурсний відбір?

— Спочатку ми допомагаємо кожній громаді розробити її стратегічний план розвитку. До цього процесу залучаються всі верстви населення. Громада прописує свої пріоритети на 5−10 років вперед, зазначає якою вона хоче бути в майбутньому. На цьому етапі долучаються наші польські партнери з Фундації з розвитку місцевої демократії (FRDL). Після затвердження стратегічного плану фахівці програми DOBRE допомагають створити оперативні плани на три роки, в яких йдеться про розвиток за вже названими напрямками. В межах кожного напрямку громада може подавати на фінансування одразу кілька проектів. Але попередньо їх має погодити місцева влада, яка гарантуватиме співфінансування проектів та їх реалізацію протягом, як правило, 90 днів після того, як наша організація поставить обладнання.

Так, за напрямком «покращення послуг місцевого самоврядування» громади обирають покращення освітлення на вулицях, поліпшення водопостачання, управління твердими побутовими відходами. Громади також прагнуть покращити розвиток освіти, культури і спорту у своїй громаді. Вони обирають пріоритети в послугах, спираючись на опитування мешканців в громаді та консультації з представниками всіх населених пунктів, що об'єдналися в ОТГ. В рамках напрямку «місцевий економічний розвиток» передусім необхідно створити сприятливе середовище для роботи місцевого бізнесу. Для цього в деяких громадах, зокрема, відкриваються Центри підтримки бізнесу та розвитку підприємництва, куди можна звернутись за консультацією. Не менш важливо налагодити спілкування між місцевою владою з одного боку та підприємцями, професійною освітою, громадськими організаціями та молоддю з іншого.

Читайте також: Чому молоді варто йти в агро? Аргументи від експертів

Яким критеріям має відповідати проект, щоб на нього виділили фінансування?

— У проектах з економічного розвитку ми звертаємо увагу на створення сприятливого середовища, в якому буде комфортно працювати місцевому бізнесу і владі. В заявці громада має продемонструвати, що все майно, придбане спільно з донорами, буде утримуватися належним чином і використовуватися за призначенням проекту. Якщо це розвиток кооперативу, то громада має надати на розгляд бізнес-план із зазначенням запланованих каналів реалізації продукції, а також подбати про сертифікацію, якщо в планах є постачати продукцію у торгові мережі. До розгляду приймаються заявки від офіційно зареєстрованих кооперативів. У вас поки може не бути в користуванні приміщення, але у вас має бути бачення того, де ви збираєтесь проводити свою діяльність. Головне, аби члени кооперативу вже почали свою діяльність — наприклад, вирощували овочі, ягоди, збирали мед тощо. Проект може не здобути фінансування, зокрема, у тому випадку, якщо громада вже вичерпала на інші проекти ліміт коштів, передбачений програмою на одну громаду.

Які власне бізнес-проекти громади подавали на фінансування?

— Загалом подані громадами проекти, які сприяють місцевому економічному розвитку, можна розділити на три типи. Перший тип передбачає облаштування громадського місця, де буде одночасно комфортно підприємцям — продавати, а пересічним мешканцям — купувати та відпочивати. Для цього ремонтують центральні парки, ярмаркові площі, території біля фермерського ринку, озера або річки, і на кожній локації громади створюють торгові зони для місцевого бізнесу, закуповують МАФи, тощо. Другий тип — розвиток (як правило, сільськогосподарських) кооперативів (медових, ягідних, молочних) та забезпечення їх потрібним обладнанням. Третій — створення коворкінг-просторів/центрів підтримки бізнесу, куди можна було би прийти та отримати нові знання і вміння. Громади купують деревообробне, гончарне обладнання, швейні машинки, організовують комерційні кухні - кожна відповідно до своїх потреб з розвитку трудових ресурсів.

Як правило, за напрямком місцевого економічного розвитку громади розробляють від трьох до шести проектів, за кожним з яких закріплюється група відповідальних осіб. Зі свого боку ми даємо консультанта, який допоможе підготувати бізнес-план. До речі, у кожній громаді ми допомагаємо створити молодіжну раду для врахування інтересів молоді, зокрема, у розвиткових проектах. Деякі мої колеги помітили, що у тих ОТГ, де до обговорення та реалізації проектів залучена активна молодь, зазвичай виходять цікавіші проекти і впроваджуються вони швидше.

Розкажіть, будь ласка, про конкретні проекти, які отримали фінансування.

— Старобогородчанська громада на Івано-Франківщині спільно з DOBRE планує купити сушильне обладнання для кооперативу, який вирощує фрукти й овочі. Зі свого боку громада та члени кооперативу забезпечать приміщення та частину обладнання. Там же відчувають потребу затримати молодь в громаді, дати можливість їй отримати нові технічні знання. Так, планують придбати кухонне обладнання та розташувати біля створеного молодіжного простору. На сучасному обладнанні під керівництвом майстра (ресторатора чи керівника бару) представники громади будуть вчитись готувати різні вироби і тут же їх можна буде спробувати.

А в Теребовлянській громаді на Тернопільщині ми нещодавно відкрили медіа-центр, придбали їм обладнання для зйомок і відео-монтажу. Програма профінансувала цей проект на суму близько $ 30 тис. Під час відкриття до мене підійшов молодий чоловік і сказав: «Я в захваті від того, що тут відбувається, я цією темою давно цікавлюся, а такого гарного обладнання не маю, тому завтра буду створювати ФОП і використовувати це обладнання на платній основі для того, щоб робити свій бізнес». При цьому ж центрі є коворкінг, де відбуваються телевізійні включення, регулярно зустрічаються жінки у співпраці з місцевою бібліотекою. До всього громада має дуже сильну туристичну складову. Ми також допомагаємо створити майстерню-музей і туристичний інформаційний центр.

Щодо туризму, то зараз завершуємо підготовку проекту з Покровською громадою Дніпропетровської області. Для них один із пріоритетів у сфері місцевого економічного розвитку — допомога бізнесу через розвиток туристичної інфраструктури. Аби бізнес міг більше продавати, надавати послуги харчування, житло і транспорт. Наш консультант провів кілька семінарів у громаді, допоміг покращити план з розвитку туризму, створити карту туристичних маршрутів та вказівні знаки, порадив туристичне обладнання. Зараз триває закупівля, встановлення буде після зими.

У Старосалтівській громаді що на Харківщині почав роботу коворкінг-простір і центр підтримки розвитку туристичного бізнесу. Схожий заклад планує почати роботу незабаром у Мерефянській громаді Харківської області. Центри будуть співпрацювати з обласними партнерами, університетами, регіональними центрами підтримки бізнесу та розвитку підприємництва, київськими організаціями. Час від часу, залежно від попиту в громаді, будемо запрошувати фахівців. Щоб ті, хто хоче стати підприємцем, могли прийти і отримати відповідь на запитання: «А як створити ФОП? А як обрати оподаткування? А до кого звернутися щодо створення якісного бізнес-плану?» Орієнтовна сума грантової допомоги на такі центри до $ 30 тис. з нашого боку.

Також 14 громад вже отримали від програми допомогу в створенні дизайну для облаштування території для бізнесу та мешканців в ОТГ. Є низка проектів біля міського озера або річки — там, де традиційно люди відпочивають і потребують покращеної інфраструктури. В майбутньому там будуть зручні парковки для автомобілів та велосипедів, вбиральні, пристосовані для людей з обмеженою мобільністю та жінок з немовлятами. Поряд будуть облаштовані зони для місцевого бізнесу: ведення торгівлі та надання послуг. Подібні проекти біля води створюють на Тернопільщині у Шумській та Заводській громадах, на Харківщині у Золочівській ОТГ. На Миколаївщині у Баштанській і Мостівській, на Дніпропетровщині у Покровській, на Тернопільщині у Скала-Подільській та Теребовлянській громадах покращують територію поряд з місцевими ринками. Загалом на впровадження таких проектів громади можуть отримати від нашої програми послуг, матеріалів та обладнання на $ 30−60 тис.

Читайте також: Щасливі в агро. Історії людей, які знайшли справу за покликом

Чи проявляється екологічна свідомість у бізнес-ідеях?

— Люди цікавляться органічною продукцією та продукцією, якою ще не наситився ринок, — знають, що вона приносить гроші, хоч її дорожче виростити. Є одна цікава ініціатива у П’ядицькій громаді на Івано-Франківщині: на землях комунального підприємства міркують замість традиційних зернових культур вирощувати лохину, зробити крапельне зрошення, та отримувати в результаті більше доходу з 1 га. Цю землю планують дати в тимчасове користування кільком місцевим підприємцям на конкурсних засадах і тим самим підтримати створення нового бізнесу в громаді. Попередньо громада потребує від донорської організації обладнання для системи зрошення і міні-трактор. Інша громада з Франківщини працює над проектом створення енергетичного кооперативу, який буде об'єднувати власників будинків, на чиїх дахах будуть встановлені сонячні панелі.

Яку максимальну суму можна отримати на один проект?

— Як правило, на проект зі створення місця для збору громади донор виділяє до $10 тис., стільки ж на проекти по молодіжних напрямках, проекти з місцевого економічного розвитку і покращення послуг складніші та дорожчі. На них фінансування може бути від $10 до $ 100 тис. Загалом на одну громаду передбачено орієнтовну суму грошей до $ 180 тис., яка розподіляється між різними напрямками, — покращення послуг, молодіжні проекти, проекти з підтримки розвитку місцевої економіки тощо. Додатково ми надаємо підтримку з боку фахівців по бізнес-плануванню, розвитку туризму, кооперативів та ін. Навіть якщо громада вичерпала ліміт коштів, але ще якісь проекти залишились на папері, то вона може потім виграти грант у когось іншого або сама заробити гроші і реалізувати бізнес-ідеї.

Чи розглядають безпосередньо в Америці українські проекти, яким донор дасть фінансування?

— До розгляду деяких проектів, зокрема, складних і дороговартісних, відповідно до правил донорської організації, долучаються колеги зі штаб-квартири у Вашингтоні та представники донорської організації. Наприклад, багато проектів потребують оцінки впливу на навколишнє середовище, що потребує затвердження з спеціалістами донора в Вашингтоні.

Що може завадити довести проект до кінця?

— Громади спостерігають брак людей, і особливо фахівців, які зацікавлені у впровадженні проектів. Якщо люди вірять, що проект принесе їм користь, вони його робитимуть. Заявка на фінансування і наші візити в громаду — це інструменти, які дозволяють переконатися в тому, що громада завдяки проекту вирішує нагальні проблеми. Шкодую, що три громади залишили програму і припинили з нами співпрацювати, оскільки не змогли виконувати умови меморандуму з програмою. Тим не менше, ми створили для цих громад стратегічні плани розвитку ОТГ та плани місцевого економічного розвитку. Сподіваюся, що впроваджувати ці плани громади будуть самостійно. Щоби успішно працювати з нами, потрібно відвідувати усі навчальні заходи, отримувати знання і дослухатися до рекомендацій, які дають наші фахівці та консультанти. Також потрібно різним людям в громаді делегувати роботу по різних напрямках, не можна тільки на одну людину покладати комунікацію з програмою.

Які уроки ви, як організація, винесли за чотири роки дії програми?

— При наборі першої та другої когорт громад в якості «пілоту» ми працювали з організаціями, які допомагали консультувати ОТГ з економічного розвитку. Серед них були національні навчальні заклади, приватні консалтингові організації, Агенції з економічного розвитку. Тобто працювали команди консультантів. Не всі команди мали достатній досвід, тому не всі показали найкращі результати. А з третьою когортою громад працювали індивідуальні консультанти. Кожний із них відповідав за допомогу 4−5 громадам. На мою думку, індивідуальним консультантам вдалось виконати свою роботу швидше і ефективніше. Зараз вже маємо близько десяти заявок на отримання грантів від громад третьої когорити. Нам вдалося за перші три роки роботи програми дати практичні знання і створити команду національних організацій і індивідуальних консультантів, які вміють правильно і ефективно консультувати громади з місцевого економічного розвитку і готові нести свої знання у інші громади України.

Читайте також: Розділяй та керуй: що дає кластерна система агропідприємствам та які недоліки має

Як ви приєднались до проекту?

— Я долучився до програми DOBRE у липні 2016 року. За робочим планом, на початку програми українські фахівці з технічних питань працювали з американськими експертами, а потім лідерство передали українському персоналу.

З якими викликами стикались на місцях на початку?

— Коли ми починали працювати з громадами, то в них виникали запитання: «З якого дива ми, органи місцевого самоврядування, маємо спілкуватися з місцевим бізнесом та ще й допомагати їм розвиватися?». Таке розуміння є природним, оскільки місцевим економічним розвитком на рівні громад ніхто ніколи не займався. За радянських часів «згори» з Києва чи з Москви приходили накази на кшталт «Будуємо консервний завод. Бізнес-план додається». Звичайно, багато громад потребують покращення дороги, водопостачання і водовідведення, регулярного вивозу сміття та розумного поводження з твердими побутовими відходами. Але передусім у кожній громаді має бути підтримка людей, які хочуть розвивати свій бізнес.

Що потрібно зробити, аби у громадах й надалі продовжувався економічний розвиток?

— Для цього потрібно мати в громаді робочу групу чи комітет з економічного розвитку. Туди мають входити представники місцевих бізнесу і влади, професійної освіти, громадських організацій, молодь. Влада повинна спілкуватись із бізнесом, дізнаватись, яка йому потрібна сьогодні підтримка для того, щоб завтра він створив додаткове робоче місце. Ми помітили, що громади зараз зацікавлені в тому, аби підприємства були зареєстровані на їхніх територіях, бо це позитивно впливає на власні надходження до місцевого бюджету. Є приклади, коли керівники громади йдуть до бізнесу і кажуть: «Ви працюєте в нас, використовуєте наших фахівців і інші наші ресурси, тому, будь ласка, перереєструйтеся в нашу громаду. Ваші податки ми будемо використовувати для покращення інфраструктури нашої громади». І компанії часто перереєстровуються. Важливо також організувати і опублікувати на сайті ОТГ інформацію про всі ресурси, якими володіє громада — землі, невикористані приміщення, фахівці, перелік бізнесів, навчальних та тренінгових закладів, тощо. Потрібно шукати ресурси для впровадження пріоритетних проектів, щоб досягати пріоритетних цілей.

На які країни ми могли би рівнятись у процесах децентралізації?

— Наскільки я знаю, у нас склалась унікальна ситуація, коли одночасно відбувається і передача влади на місця, і об'єднання громад. Такого в світі, здається, ніде нема. Це така супер-лабораторія в Україні. Але, як програма, ми намагаємося показати громадам приклади того як вони можуть розвиватись в цих умовах, які ідеї можна втілити для місцевого економічного розвитку. В рамках програми ми організовували навчальні візити до Польщі, Канади та США, де представники місцевого самоврядування могли побачити реальні приклади працюючих проектів що сприяють місцевому економічному розвитку.

фото: facebook Віталія Юрківа



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама