Спроба номер два: що аграріям чекати від оновленої системи блокування накладних?

З 22 березня відновила свою роботу система моніторингу  та блокування податкових накладних, або ж СМКОР. Вона мала запрацювати ще 1 березня, як цього вимагали правки до Податкового кодексу, ухвалені  7 грудня минулого року. Затримка трапилась, бо критерії для блокування податкової звітності довелось доопрацьовувати через претензії представників бізнесу та податкового комітету ВР, пояснюють у Мінфіні. Тому, наприклад, лише 21 лютого цього року Кабмін зміг ухвалити постанову №117 про порядок роботи системи СМКОР, деталізують у відомстві. На думку експертів, текст цієї постанови виписано ідеально. Але проблеми у роботі ДФС можуть перекреслити усе.

Читайте також: Блокувати по-новому: як ДФС слідкуватиме за податковими накладними аграріїв?​
Слід втрачених паспортів 

Блокувати податкові накладні фіскали за «ризиковими» операціями почали 1 липня 2017 року. Відтоді проблеми з подачею звітності почались у середніх агропідприємств, які вирощують зерно та овочі та мають від 500 тис грн до 5 млн грн торгового обороту на місяць. За даними Всеукраїнської аграрної ради, за липень-вересень 2017 року більше 50% агропідприємств мали проблеми з блокуванням податкових накладних. У 43% випадків звітність не приймали через «відсутність потрібних документів». Яких саме, аграріям не пояснювали.

6 жовтня 2017 року Мінфін видав наказ №716, який формально «виводив» аграріїв із системи блокування податкових накладних. Агровиробникам дозволили подавати технологічну карту з інформацією про своє підприємство разом із податковою звітністю. Якщо підприємство обробляє мінімум 200 га ріллі, мало право на спецрежим ПДВ або отримувало дотації у 2017 році, не міняло свого керівника за останній рік, подану накладну не мали блокувати ні в якому разі. Постачальники агрохімії та будматеріалів такої пільги не отримали. Через покупку таких товарів аграрії мали проблеми з подачею звітності до ДФС аж до кінця грудня минулого року. 1 січня 2018 року ДФС припинила роботу системи СМКОР як цього вимагав закон №6776-д «Про зміни до Податкового кодексу» від 7 грудня 2017 року.

Читайте також: Накладний податок: коли аграріїв та їх контрагентів змушують платити "подвійний" податок

Після декількох місяців роботи фіскали вирішили, що у першу чергу визначатимуть «ризиковість» підприємства постачальника. Минулоріч податківці у першу чергу визначали «фіктивність» операції, що викликало найбільше нарікань у реального сектору економіки, каже заступник начальника Головного управління ДФС у м. Києві Олена Крупнова. За її словами, «ризиковим» вважатимуть підприємство, зареєстроване на окупованих Росією територіях, або зареєстроване на втрачений паспорт або на підставну особу. Також – якщо підприємство зареєстроване на особу, засуджену за фіктивне підприємництво, або ж якщо воно зареєстроване менше трьох місяців назад. 

Податківці також мають моніторити «ризиковість» торгівельних операцій. Перелік таких операцій, зокрема для агросектору, постанова №117 суттєво розширила. Окрім постачальників продукції рослинництва і тваринництва «ризиковими» також вважатимуть виробників цукру, соняшникової олїі, пива, шоколаду та хлібобулочних виробів. Для аграріїв буде проблемно купувати не лише мінеральні, але й органічні добрива або не перероблений аміак. Також – будівельні матеріали і трактори. В перелік «ризикових» також потрапили послуги із перевезення вантажів автомобільним і залізничним транспортом. 

Демченко обіцяє, що податківці аналізуватимуть спочатку походження цього товару або послуги, а вже потім – «фіктивність» операції, за накладними поставки чи сертифікатами якості. Якщо аграрій обробляє не менше 200 га землі, був учасником спецрежиму ПДВ або отримував дотації у 2017 році, та вирощує зернові, овочі, або ж займається тваринництвом та птахівництвом, то зможе подавати технологічну таблицю із описом своєї виробничої діяльності. Це потрібно, щоб аграрії могли довести «справжність» походження своєї продукції, та уникнути подальших питань від ДФС. Таку документацію податківці враховуватимуть автоматично, каже Демченко.   

Податкові накладні агровиробників з оборотом до 30 млн грн на місяць розблоковуватимуть регіональні комісії ДФС, більше 30 млн грн - центральний офіс ДФС у Києві, який отримав право скасовувати рішення регіональних комісій. При цьому ДФС має вести відкритий реєстр «заблокованих» податкових накладних. Якщо фіскали протягом 5 днів не встигають розглянути скаргу, звітність вважатимуть поданою, свідчить текст постанови Кабміну №117. 

Читайте також: Що не так із передачею урядом земель державної власності громадам та чому варто боятись напівмір​

Радіти зарано 

За словами Людмили Демченко поки що рано говорити про результативність оновленої СМКОР. За її даними, у місті Києві зареєстровано третину всіх підприємців України. І за минулі два тижні бізнес із київською пропискою подав лише 300 скарг на  блокування з 4 тисяч податкових накладних. «СМКОР перестала шкодити реальному бізнесу – зараз маємо лише 5% заблокованих накладних реального сектору, минулоріч мали 40-50%», - коментує службовець. 

Агровиробники поки що не мали проблем із блокуванням податкових накладних у цьому сезоні, свідчить опитування профільних аграрних асоціацій, яке провело Agravery.com. На думку голови Українського товариства економічних свобод Мар`яна Заблоцького, проблеми із подачею фіскальної звітності у аграріїв можуть початись у період жнив, коли почнеться активний період продажу врожаю та закупок агрохімії та інших потрібних ресурсів.

Цих проблем взагалі може не бути, бо Мінфін виписав критерії «фіктивності» торгових операцій так, щоб максимально вивести з-під удару реальний сектор економіки, коментує заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов. Але «технологія» «розблокування» податкової накладної для аграріїв залишилась та сама – агровиробники і минулої восени мали право подавати технологічні карти. Обласні управління і так фактично «розблокували» подачу звітності, центральне управління ДФС лише погоджувало такі рішення, коментує Соколов. Але, попереджає експерт, критерії Мінфіну місцеві управління ДФС можуть трактувати по-своєму, при цьому «не встигати» відслідковувати так званих «скрутників», які скуповують продукцію за готівку на нелегальному ринку. «Якщо аграрії і далі отримуватимуть пропозиції продати врожай на «чорному ринку», значить ДФС і далі не встигає ловити «скрутників», але тисне на реальний сектор економіки», - коментує експерт. Як деталізують у ВАР, восени минулого року мінімум 50% опитаних агровиробників отримували пропозиції продати свій врожай на "тіньовому ринку"  за готівку.

Читайте також:  Наполовину легальні: як вивести з тіні українських аграріїв?
У самій ДФС припускають, що у роботі комісій з розблокування податкових накладних можуть бути проблеми. Зокрема, через юридичну неосвіченість самих бізнесменів. Наприклад, розповідає Демченко, підприємці уже почали подавати свої технологічні карти, не чекаючи блокування своїх накладних. Фахівцям ДФС потрібен певний час, щоб розглянути таку документацію і з`ясувати, що у її подачі нема жодної потреби. Але подібні казуси фіскали сподіваються виправити завдяки регулярним семінарам, до яких долучатимуть бізнесменів з усіх сфер економіки України.