Спільна оранка: як селяни вирішують проблему нестачі сільгосптехніки

Хмельниччина

У селі Купин живе близько 700 людей, які мають значні за площею земельні паї, але не мають достатньо потужної техніки для її обробітку. Так, розповідає Євгенія Липовецька, голова місцевої сільради, народилась у березні 2015 року ідея створити кооператив для спільної обробки своїх земельних ділянок.

«Ми вирішили – раз в нас у селі нема сільськогосподарської техніки, хіба що мотоблоки, то ми вирішили купити трактор МТ-82, плуг, причіп та борони до нього, аби обробляти землю членам кооперативу», - каже Липовецька.

Читайте також: Нові наглядачі: що дасть АПК реформа наглядових рад стратегічних держкомпаній?

Наступною справою було знайти спонсора для реалізації ідеї кооперативу. У березні 2015 року Городоцька райрада, місцева РДА і проект ЄС та ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» підписали угоду про виділення грантів на створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.  У конкурсі на участь у цій програмі претендували 29 сільських , одна селищна та одна міська ради, але переможцями стали дві сільські ради району. Але сільрада Купичанки отримала  право участі у програмі за умови співфінансування  – тобто ЄС давало 80% необхідних коштів, 20% мала внести сама громада.

Звісно, нам вдалось зібрати певну суму для участі у проекті, але цього було явно недостатньо. Тому ми звернулись за допомогою до агрохолдингу «Мрія». Вони нам надали фінансову допомогу, надали гарантійний лист, що забезпечать зберігання та охорону техніки у гаражах агрохолдингу», - каже голова сільради. За її словами, «Мрія» виділила 50 тисяч гривень на закупівлю техніки, ще близько 90 тисяч гривень – на збільшення пайової участі членів кооперативу. Окрім цього, агрохолдинг  організував для членів кооперативу семінар щодо останніх змін податкового законодавства, а також допоміг зав’язати контакти з колегами з інших СОКів.

Кооператив має статус неприбуткового, тому обробіток присадибних ділянок його членів оплачується за собівартістю, що тільки на оранці дозволяє економити мінімум 500 гривень на гектар. Техніка закуповувалась через тендер, тому кооператив на зекономлені гроші зміг придбати земельний відвал для трактора.

Окрім обробітку присадибних ділянок, кооператив також займається вирощуванням малини. За словами Євгенії Липовецької, члени кооперативу, яких стало 31, уже висадили 7 тисяч саджанців малини, які придбали у ягідного кооперативу у селі Лосятин. Кооператив планує придбати фургон та причеп, аби вивозити вирощені ягоди споживачам, та купити міні-трактор для обробітку посадок малини. Тому СОК зараз бере участь у іншому грантовому проекті Євросоюзу, який також передбачає фінансову співучасть громади.

Читайте також: Корисний атом: як можна використовувати радіаційні технології в АПК?

Кооперативу уже вдалось домовитись про співпрацю із Сатанівським консервним заводом. Підприємство закуповуватиме кабачки, які цьогоріч виростить СОК.

Тернопільщина

Як розповідає Василь Олексюк, голова СОКу, жителі його села також не мали власної техніки для обробітку своєї землі. Тому і виникла у березні 2015 рок ідея об’єднати жителів Котіва у кооператив з обробітку грунту. Але метою об`єднання було також дати односельцям можливість на життя у себе вдома, а не закордоном.

Жителі села уже почали займатись вирощуванням малини, яка нині затребувана на ринках Євросоюзу. Хоч посадки ягоди займали відносно невелику площу, все рівно виникла потреба купити техніку для обробітку грунту. Мінімальний набір техніки – трактор МТЗ-82 та навісне обладнання до нього коштували близько $10 тисяч або 260 тисяч гривень, а громада села чисто фізично не змогла б зібрати потрібної суми. Спочатку у кооперативі хотіло взяти участь одразу 30 чоловік, але коли справа дійшла до грошових внесків, кількість бажаючих скоротилась утричі.

Читайте також: Енергія з відходів: три історії про заробіток на рештках виробництва

Тому члени кооперативу, які не злякались труднощів, вирішили взяти участь у конкурсному відборі на участь у програмі ПРООН «Місцевий розвиток». СОК отримав право участі у програмі на умовах співфінансування – 80% коштів покриває ЄС, 20% коштів вносять учасники кооперативу.

Як каже Олексюк, поки що його кооператив не може похвалитись значними успіхами. СОК лише цього року зможе поставити покупцям великі партії вирощеної малини.  Але потрібно знайти покупців, оскільки «ринок в Україні перенасичений». Але рук опускати ніхто не поспішає. «Ми зможемо і тут, на малині, заробляти стільки ж грошей, як і на заробітках в Польщі», - каже Олексюк.

Черкащина  

Володимир Якубенко, голова та ініціатор створення кооперативу, розповідає, що його односельці мають значні за площею паї у своєму володінні. З однієї сторони селян приваблювала ідея заробляти з обробітку власної землі, а не здачі її в оренду. З іншої сторони  - ніхто з жителів села не мав власного трактора. Ідея наймати трактор із сусіднього села не стало гарною, хоча б тому що він був один на декілька сіл, і послуги з обробітку землі виходили аж занадто дорогими. Тому жителі села Шабастівка і не мали іншого виходу, як створювати власний кооператив із обробітку грунту.

Очільник СОКу каже, що головною проблемою при створенні кооперативу була не стільки відсутність достатньої кількості коштів для купівлі трактора, як страх опинитись у тому ж «радянському колгоспі». Але з часом такий страх вдалося подолати.

Читайте також: Ціна паю: що дасть аграріям нова методика оцінки землі?

Громада не змогла самостійно впоратись із придбанням трактора МТ-82, плуга та борон до нього. Тому виходом із ситуації стала участь у програмі ЄС та ПРООН на умовах співфінансування проекту. 80% необхідних  коштів виділив ЄС, інші 20% або $2 тисячі назбирала сама громада.

Головне завдання кооперативу, за словами Ткаченка, було виконано -   громаду села вдалось об’єднати навколо спільного інтересу. Але в СОКу уже шукають також й інші, побічні види діяльності, які б могли і згуртувати членів кооперативу, і дати додатковий дохід кооперативу.

Іван Киричевський