Сховати в рукаві: депутати на законодавчому рівні можуть швидко вирішити питання зі зберіганням зерна

Через блокування портів російською федерацією Україна не встигає вивезти зерно попереднього врожаю. За різними оцінками, сьогодні на складах зберігається близько 20 млн тонн зернових та олійних культур. Сьогодні жнива розпочались по всій країні. Аналітики прогнозують, що врожай цього року може скласти від 50-60 млн тонн зерна. Тому гостро постає питання у зберіганні. На допомогу може прийти альтернатива елеваторам – полімерні рукава.

Де ховати?

За інформацією Державної служби статистики, максимальна доступна місткість елеваторів для зберігання урожаю 2022 року, за виключенням території проведення воєнних дій та окупованих територій, складає приблизно 60,0 млн тонн. Перехідні залишки зернових та олійних культур станом на початок літа складає 23,5 млн тонн, а вільна місткість - 36,5 млн тонн.

Читайте також: Альтернатива елеваторам: як «рукава» для зберігання зерна рятують аграріїв

Власник СТОВ «Мічуріно», що на Одещині, Олександр Чумак через заблоковані порти, готується, помістити у рукави 5-7 тис. тонн зерна. І це при тому, що до існуючих складів він будує ще один. Така ситуація склалась через заблоковані українські порти. Морським шляхом до повномасштабної війни українські фермери вивозили 80% зерна. Тепер весь експорт йде через кордони на заході, що спричинило величезні затори із вагонів та вантажівок і, як наслідок, обвал ціни на зернові в середині країни. До 24 лютого загальний річний об’єм продажу зерна підприємством Олександра Чумака складав 20-30 тис. тонн на рік. Але через низьку ціну, яку зараз пропонують трейдери, Олександр не планує квапитись із продажами.

«Якщо у нас закриті кордони, а склади забиті старим врожаєм, то нам потрібне додаткове місце, щоб розмістити новий врожай. Ми ще точно не знаємо, який у нас буде врожай, але попередньо нам додатково потрібно буде розмістити 5-7 тис. тонн. Це 30-35 рукавів мінімум. Коли війна розпочалася, рукава зросли у ціні вдвічі. Тобто вартість зберігання однієї тонни підвищилась у два рази. Але якщо не піти на ці додаткові витрати, врожай просто пропаде», - каже Олександр Чумак, власник СТОВ «Мічуріно» Одеської області.

Рятівний рукав

Поліетиленові рукава (silo bag) вже проявили себе рятівниками агросектору в Аргентині. Фактично, через зручність та дешевизну рукава в цій південноамериканській країні дали поштовх для розвитку сільського господарства. До 24 лютого щорічно в Україні зберігалось в рукавах від 5 до 6 млн тонн зернових. В Аргентині щорічно в рукавах зберігають близько 42 млн тонн.

Самі ж поліетиленові рукава, представляють собою мішки довжиною від 30 до 1500 метрів і до 3 метрів в діаметрі. В Україні частіше за все використовують мішки від 60 до 90 метрів в довжину, які можуть вмістити до 200 тонн зерна. Технологія зберігання в рукавах має свої переваги:

• не потрібно будувати нові склади,
• не потрібно перевозити та чекати у чергах до елеваторів,
• можливість точніше сортувати зерно,
• відсутня необхідність в обробці зерна від шкідників,
• зберігання може сягати до 18 місяців (а при правильному підході і до 24),
• зберігання не залежить від погоди,
• зерно не потрібно додатково обробляти протруйниками.

Читайте також: Тарифний рекет. Як проблеми «Укрзалізниці» будуть вирішувати аграрії

Але найголовнішою перевагою рукавів є оперативне збільшення об’ємів зберігання. Проте для рукавів потрібно докупити спеціальні завантажувач та розвантажувач, додатково доглядати за мішками. Слід пам’ятати, що рукава можна використовувати лише один раз, але використані ємності можна продати на переробку. Загалом експерти підрахували, що для старту зберігання в рукавах перший рік потрібно буде додатково 2,5 млн грн.

Проблема – законопроєкт – рішення

Минулого тижня проблему із закупкою рукавів підняли у Всеукраїнській Аграрній Раді (ВАР), надіславши міністру аграрної політики та продовольства України Миколі Сольському лист із пропозицією прибрати мита на імпорт рукавів з полімерів, призначених для зберігання сільськогосподарської продукції та причепів для її перевезення.

 «Через збройну агресію рф в Україні постала проблема забезпечення належного зберігання зерна через неможливість відправляти його на експорт морськими портами, з одночасним виникненням дефіциту місць для зберігання агропродукції. Багато елеваторів було знищено, а наявні не були розраховані на такий обсяг зберігання - очікуваний дефіцит місткостей для зберігання зернових та олійних культур вже цієї осені - більше 15 млн тонн», -  зазначає Дмитро Кохан, радник ВАР з питань взаємодії з органами державної влади.

В той же час, імпорту вказаних виробів не сприяють ставки ввізного мита, які складають від 6,5% до 10% їх митної вартості, кажуть у ВАР.

Через декілька днів, після звернення, у Верховній Раді вже було зареєстровано законопроєкт про внесення зміни до розділу XXІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом виробів та обладнання для зберігання, перевезення, завантаження і розвантаження зернових та/або олійних культур.

Читайте також: Ніж у спину. Чому аграрії не можуть вивезти зерно, вирощене під обстрілами?

«Є необхідним у стислі строки імпортувати та встановити в Україні біля 80 тис. рукавів, щонайменше 80 комплектів машини (обладнання) для їх завантаження та тимчасових силосів. Але цьому заважає їх дефіцит та високі ціни - зараз один рукав для зберігання 180 (200) тонн зерна коштує біля 1000 доларів США, в той час, як аграрії страждають від занизьких закупівельних цін на сільгосппродукцію. При цьому імпорту в Україну вказаних виробів та обладнання щодо їх наповнення не сприяють ставки ввізного мита», - йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

Загалом в законопроєкті пропонується повністю прибрати імпортні мита на:

• мішки та рукава з полімерів, призначені для зберігання сільськогосподарської продукції;
• причепи і напівпричепи з самозавантаженням або саморозвантаженням для перевезення сільськогосподарської продукції.

Важливо зазначити, що таке звільнення не застосовується до товарів, які мають походження з країни-агресора.

Втрати для бюджету складуть в середньому всього 700 тис. тонн, підрахували автори законопроєкту. А ось вигода у збережені щонайменше 15 млн тонн для українських аграріїв складе не одну сотню мільйонів доларів.