Реклама

Ніж у спину. Чому аграрії не можуть вивезти зерно, вирощене під обстрілами?

В Україні склалася парадоксальна ситуація з експортом продукції. Аграрії героїчно провели посівну воєнну кампанію, але тепер зерно псується у вагонах, які стоять місяцями на прикордонних переходах.

Заступниця головного редактора

Одна з причин – пріоритет у перевезеннях надається вантажам із рудою та металом, друга – логістика залізницею здорожчала в рази, і не завжди підняття тарифів є обґрунтованим. Якщо сьогодні держава не дасть «зелене світло» проїзду зерна, то завтра агросектор припинить свою діяльність і експортувати буде нічого.

Світ вже відчуває дефіцит продовольства внаслідок війни між Україною та рф. Незважаючи на блокаду портів, через які йшли основні зернові потоки, аграрії докладають максимум зусиль для експорту, шукаючи нові логістичні можливості. «Укрзалізниця» працює у шаленому темпі, але потрібна підтримка держави, щоб нагодувати світ і дати змогу агросектору реалізувати свою продукцію.

Скільки протримаються аграрії?

Катерина Рибаченко, генеральна директорка агрокомпанії «Агро-Регіон» розповідає про загрозу припинення роботи агросектору через неможливість експорту:

«Українські аграрії 125 діб тримають економічний фронт. Провели посівну в небезпечних для життя умовах. Навіть там, де шли бої, одразу розмінували поля і сіяли. Урожай є, ми можемо бути корзиною світу. Але експорт агропродукціі став питанням номер один.. Ключову роль у вирішенні цього питання відіграє держава і «Укрзалізниця». Платити за перевезення 2500-3000 грн/т фермер сьогодні не може. Раніше ці витрати становили 500 грн/т. Сумарні втрати агросектору на логістиці оцінюються у 7 млрд доларів, це непосильна ноша, галузь не може бути цапом-віддубайлом. Якщо агросектор не витримає збитковості і впаде, то перемога буде неповною».

Логістика для агросектору зросла в рази, а швидкість руху зернових вантажів не витримує критики. До того ж ні державу, ні залізницю, здається, не цікавить нюанс, що зерно має певні вимоги до умов зберігання. Простої зернових вантажів на кордоні означають втрату якості зерна і додаткові збитки для аграріїв.

«Вагони стоять у черзі по 90 днів. Зерно псується, а це їжа. Зерно повинно їхати без зупинок зеленим коридором. Експорт зерна йде не в тих обсягах, які потрібні для функціонування агросектору. Якщо не вивезти зерно, то аграрії просто зупиняться. Це розуміє і ворог. Ми не маємо права довести до цього», - додає Катерина Рибаченко.

Вартість логістики ставить під загрозу осінню та весняну посівні кампанії

Роман Сластьон, генеральний директор УКАБ, вважає, що питання вартості перевезень зерна є одним з ключових на сьогодні:

«Підняття вартості перевезень стало одним з ключових питань. Зберігається диспропорція у тарифах між класами вантажів. По суті зерно компенсує збитки перевезень руди і металу, а на аграріїв кладуть непосильну ношу. Інший момент - початок проведення аукціонів на зерновози. Внаслідок цього ставка піднялася на 33% з 2167 грн на добу, і у певні дні сягала навіть рівня 3700 грн за добу, за використання вагонів на експорт - до 7400 на добу».

На цьому тлі «Укрзалізниця» нещодавно анонсувала плани щодо додаткового підняття тарифів на 70%. Ситуацією обурені і аграрії, члени Всеукраїнської аграрної ради (ВАР). Тут підрахували, що вже на час осінньої посівної кампанії близько третини агропідприємств можуть припинити свою діяльність.

 Денис Марчук, заступник голови ВАР, розповідає:

«ВАР налічує сьогодні більше 1000 учасників-аграріїв. Ми тримаємо другий фронт: посіяли і вже жнивуємо. Аграріям важливо реалізувати врожай, вони сьогодні змушені продавати продукцію у збиток заради отримання обігових коштів. Ціни на пшеницю в середині країни рекордно впали за час війни, до 4000-7000 грн/т в залежності від регіону. Проте бачимо, що держава створює пріоритетність для інших галузей, не аграрних. Є пріоритетність перевезень вантажів залізницею для руди, є пільговий тариф для руди та металу. В той же час зерно перевозиться за максимально високим тарифом. Після хвилі здорожчання залізничних перевезень на 30%, нещодавно УЗ заявила про плани підняття тарифів ще на 70%. Це означає поховати аграрну галузь. Можемо увійти у осінню посівну кампанію з мінус 30% агропідприємств».

Зупинення господарської діяльності частиною агропідприємств одразу позначиться і на розвитку сільських територій, а загроза голоду в світі лише посилиться. Тож державі слід думати: чого світ потребує від України більше, заліза чи зерна та олії?

Генеральний директор асоціації «Укроліяпром», Капшук Степан, наголошує: «Я був дуже здивований, побачивши розріз відправлень вантажів «Укрзалізниці». Везеться руда, їде метал, а де олія? Всього 82 тис. тонн оліі і 52 тис. шроту відправлено».

Під загрозою вже не тільки осіння посівна кампанія, а й весняна посівна 2023-го року. Про прибутки аграрії вже не думають, стоїть питання, як вижити.

«Для аграріїв сьогодні стоїть питання глибини збитків а не прибутковості. Немає можливості реалізувати продукцію через логістику. Тож восени ризикуємо не посіяти 50% площ. Про весну страшно думати. Весняна посівна 2023 року під серйозним ризиком. Може скластися ситуація, що наступного року залізниці не буде чого везти – не буде вирощеної продукції», - вважає Роман Сластьон.

Як врятувати агросектор?

Що робится не так і що потрібно робити державі? Вочевидь на даному етапі підтримувати не тільки гірників і металургів, а й фермерів.

«Треба втримати вартість перевезень на певному рівні. І слід говорити про пріоритезацію вантажів агросектору», - вважає Роман Сластьон.

На його думку, ажіотажний попит на перевезення сприяє невиправданому підняттю ставок на перевезення: «Відсутній механізм планування – і ми стоїмо в черзі. Тож потрібно не створювати черги, на яких потім «накручують» ставки на перевезення».

Директор «Всеукраїнського аграрного форуму» Марія Дідух вважає, що тарифи на перевезення слід заморозити, а вантажам з агропродукцією надати пріоритет.

«Потрібна пріоритетність перевезень для агропродукції. Щодо тарифного аспекту, то ми очікуємо від держави заморожування тарифів. Також розраховуємо на припинення Укрзалізницею аукціонів на вагони-зерновози. Очікувалося, що такі аукціони будуть сприятливими, але вийшло навпаки, ціни тільки зросли».

На необхідності підтримки державою агросектору наголошують і аграрії. Катерина Рибаченко каже: «Аграріям потрібна підтримка держави. Інакше через ціну логістику ми ризикуємо втратити агропідприємства, втратити робочі місця і отримати недосів у 2023 році. Ми, аграрії, відповідально поставилися до місії економічного фронту, а отримали ніж у спину».


Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама