Від родючого ґрунту до цільового призначення: що регулює закон про земельні відносини в умовах війни

Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану набув чинності 9 червня. До нього вже ухвалювали закони, які вносили правки до земельного законодавства вже під час воєнного стану. Часті зміни в цій сфері продиктовані війною, кажуть автори законопроєкту. Постійно з’являються нові чинники та виклики, з якими доводиться боротись законотворцям.

Швидкість та обережність

Вже в квітні перед депутатами стало питання — як без зайвого бюрократизму, а головне безпечно регулювати земельні відносини в умовах війни. З одного боку, потрібно швидко вирішувати інфраструктурні проблеми, а з іншого - не нанести шкоди та убезпечити державу від необдуманих чи ворожих дій, націлених на маніпуляцію з земельним кадастром. Тому і був ухвалений закон 2247-IX від 12.05.2022, який на початку червня вже підписав президент.

Читайте також: Тонка межа: як українське право робить із фермерів на окупованих територіях колаборантів

«Всі розуміють, що через війну українська держава, люди та бізнес опинились у надскладних умовах. Але ми бачимо, що країна не зупинилась, а економіка продовжує працювати. Продовжують свою роботу і аграрії. Попри фізичну небезпеку, всі вчасно вийшли в поля і проводили весняно-польові роботи. Уряд допомагає в цьому питані і поставив регулювання економіки на військові шпали. Земельні відносини є надважливим і стратегічним питанням. Всі розуміють, що заради безпеки, це питання не може бути таким ж самим, як і в мирний час. Тому і внесені ці зміни», — розповів заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик.

Законом 2247-IX запроваджуються спеціальні правила щодо володіння та користування землею. На 20 його аркушах безліч правок до законів, якими регулюються земельні відносини. А у разі загрози втручання у земельний кадастр сторонніх осіб, Держгеокадастр отримав функцію вмикання та вимикання. Таким чином, у разі отримання окупантами доступу до земельних відомостей України, регулятор відразу заблокує таку спробу. А відновить роботу при усуненні небезпеки.

«Також запобіжником стала постанова щодо ведення та функціонування кадастру в умовах воєнного стану. В цій постанові є певні особливості щодо внесення відомостей до Держгеокадастру, порядку їх оприлюднення та користування. Також зупинена реалізація пілотного проєкту щодо внесення до державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки приватними сертифікованими інспектори землевпорядниками. Сьогодні це можуть робити тільки державні інспектори. Обидві зміни будуть діяти в умовах воєнного стану та один місяць після нього», — зауважив в.о. Держгеокадастру Сергій Завадський.

Через цю швидкість, в умовах якої Верховна рада та Уряд адаптували законодавство до нових реалій, люди не встигають зрозуміти, як змінюється законодавство і досвідчені юристи не можуть надати відповіді на питання.

Читайте також: Сергій Баличев, «Гайдамаки»: Найближчим часом очікуємо попит на тілоохоронців для аграріїв

«З початку запровадження воєнного стану, перше, з чим стикнулись учасники земельних відносин — це з фактом зупинки кадастру на всій території України. Це тривало досить довго і досить довго будь-які управлінські рішення були заблоковані. Саме тому почали з’являтись закони, які почали формувати земельні відносини в умовах воєнного стану. Останній з них має допомогти врегулювати функціонування інфраструктури, забезпечення техногенної безпеки та розміщення підприємств із зони бойових дій, а також має вирішити питання житла для ВПО», — каже помічник народного депутата, експерт із земельних питань Сергій Біленко.

Для цього в законі 2247-ІХ прописані такі новели:

• Надання Держгеокадастру повноважень зупинки та відновлення функціонування земельного кадастру;
• Особливості передачі земельних ділянок для будівництва житла для внутрішньо переміщених осіб;
• Виділення землі для розташування підприємств перевезених із зони бойових дій;
• Спрощений порядок зміни цільового призначення земельних ділянок для цілей пов’язаних з воєнним станом;
• Спрощений порядок зняття та перенесення родючого шару ґрунту;
• Зупинення строків або процедур у сфері земельних відносин на період воєнного стану;
• Особливий порядок проведення робіт із землеустрою в умовах воєнного стану;
• Особливий порядок проведення інженерних робіт пов’язаних з інфраструктурою.

Спрощення з умовами для ВПО

Одним з основних правил, прописаних в законі 2247-ІХ — це норми щодо передачі земельних ділянок для потужностей підприємств, переміщених із зони бойових дій. Але з умовами, що такі підприємства визначать Обласні військові адміністрації. Після, цей перелік має затвердити Кабмін. Тоді власникам таких підприємств надається оренда в спокійних територіях без проведення торгів. За умови, що:

• Не буде зміни цільового призначення;
• Не буде передачи ділянки у суборенду;
• Керівник підприємства має розмістити виробничі потужності в строк дії договору оренди,
• Зміни цільового призначення.

В законі прописано особливий порядок зміни цільового призначення земельних ділянок. Закони мирного часу встановлювали, що цільове призначення земельної ділянки прив’язувалась до геопросторового планування, яке затверджували ОТГ. З початку повномасштабного вторгнення постало питання, що деякі об'єкти потрібно розмістити на ділянках швидко, не чекаючи процедури змін до містобудівної документації.

Умови для спрощеної процедури цільового призначення:

• Переміщення потужностей підприємств, переміщених із зони бойових дій;
• Розміщення об'єктів проживання ВПО;
• Будівництво електромереж, газопостачання, тепломереж, каналізаційних мереж та сміттєзвалищ;
• Розміщення річкових портів вздовж річки Дунай;
• Розміщення морських портів;
• Розміщення мультимодальних терміналів та перевантажувальних комплексів.

Спрощена процедура зміни цільового призначення земель не розповсюджується на природньо-заповідний фонд та землі природоохоронного чи історичного значення. У період, коли Держгеокадастр не працює, відомості про зміну цільового призначення здійснюється районними військовими адміністраціями у книзі реєстрації землеволодінь. Після відновлення функціонування Держгекадастру, протягом 30 днів, відомості переносяться до земельного кадастру.

Родючий шар

При зміні цільового призначення сільськогосподарської ділянки землі на будівництво перед інженерами постає питання збереження родючого шару ґрунту. Раніше для цього потрібно було розробити та втілити проєкт землеустрою, тільки після цього власник отримував дозвіл на проведення робіт. Під час війни законом про земельні відносини було спрощено порядок зняття та перенесення родючого шару ґрунту.

Тож спрощена процедура перенесення родючого шару ґрунту здійснюється:

• Для розміщення споруд для життя ВПО;
• Для проведення інженерних робіт для забезпечення інфраструктури;
• Розміщення місць зберігання відходів.

Нормативно-грошова оцінка земель

«Всі ми розуміємо, що на період воєнного стану припинено низку адміністративних послуг, зокрема і надання витягу із технічної документації із нормативно-грошової оцінки земельних ділянок. Але всі ми розуміємо, що нормальні земельні відносини без інформації про НГО практично неможливі», — зауважив старший проєктний менеджер Офісу реформ Кабінету міністрів України Андрій Мартин.

Читайте також: 110 днів війни в агросекторі: що змінилося?

Тому зараз уряд працює над доповненням нормативної бази усередненими даними про оцінку земель. Прив’язка буде до методики НГО. В тих районах, де ця послуга не надається, буде надана можливість використовувати як своєрідний «сурогат» нормативно-грошової оцінки земель. Звісно, що після отримання можливості отримувати витяг з НГО, цей показник перерахують.