Реклама

Тонка межа: як українське право робить із фермерів на окупованих територіях колаборантів

Проблема із правовою невизначеністю щодо роботи аграріїв на окупованих територіях все більше загострюється.

Українське законодавство не дає чіткої відповіді на те, чи є керівник працюючого господарства на окупованій території зрадником. За 8 років війни з росією депутати не змогли прописати конкретні слова і фрази у кримінальному кодексі для тих, хто продовжує працювати на окупованих територіях. А з 24 лютого 2022 року під статтю можуть потрапити в рази більше фермерів. І це при тому, що на початку весняної посівної президент Володимир Зеленський закликав аграріїв сіяти по всій Україні, в тому числі і на окупованих територіях.

Життя в окупації

До села одного з фермерів у Чернігівській області, ім’я якого не будемо називати, окупанти прийшли на початку березня, вибити їх змогли наприкінці квітня. За цей час аграрію вдалось налагодити виробництво круп та борошна із залишків врожаю минулого року. Посівну проводили без добрив та під обстрілами, бо тоді ніхто не знав, як швидко звільнять село.

«До нас ніхто не міг приїхати, а їжа в місцевих магазинах швидко закінчилась. Людей врятувало моє господарство. В нас було молоко, пізніше ми почали робити з нього сири, кефір. А із зерна спромоглися робити крупи та борошно. Все це роздавали безкоштовно. В селі стояли танки окупантів, а мої працівники пекли хліб для мешканців села. З вільних територій нам не змогли привезти ні палива, ні добрив. Посівну проводили, як у ХІХ столітті», - розповів співрозмовник.

Читайте також: Підриви на мінах та дефіцит вологи: як відбувалась весняна посівна у 2022 році

Тепер діяльність аграрія може потрапити під статтю частини 4 статті 111/1 Кримінального кодексу України «…провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора», - караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Законодавче дишло

Проблема для фермера полягає в тому, що стаття не містить чіткого поняття «співпраця із окупантами». Це прохання не стріляти у працівників, які роздають їжу, чи відрахування податків у російську казну?

«На сьогоднішній день, підприємства в окупації, продовжують героїчно боротись за те, щоб вижила їх молочна ферма, щоб населення, яке не змогло евакуюватися з тих чи інших причин, могло отримувати їжу. Вони мінімізували виробництво молока, але при цьому вони його роздають місцевому населенню. Відтак, ці підприємства, які продовжують працювати, мають загрозу отримати звинувачення у неправомірній діяльності на окупованій території. А ті фермери, які почули заклик президента: «сіяти навіть на окупованих територіях», сьогодні можуть залишитись на самоті із цим гаслом», - заявила генеральна директорка Асоціації Виробників Молока Ганна Лавренюк.

Читайте також: Ринок зберігання зерна. Яким він буде у воєнний та післявоєнний період?

Більше пояснень у законодавстві допоможе уникнути майбутніх юридичних тяганин для фермерів, вважає Ганна Лавренюк. Потрібно додати формулювання: які фактичні обставини мають свідчати про те, що провадження господарської діяльності здійснюється у взаємодії із незаконними суб’єктами. Всі ми розуміємо, що здійснення господарської діяльності на окупованих територіях без будь-якої взаємодії із російськими військовими чи їхними ставлениками на практиці може виявитись неможливим, інакше існуватиме загроза для життю. Окупаційні адміністрації постійно висувають до підприємців на таких територіях різного роду вимоги: грошові відрахування, перереєстрацію. Відмова може призвести до захоплення підприємства, його розкрадання чи вбивства непідкорених.

Деталі в законодавстві зменшать кількість кримінальних справ

В тому ж кримінальному кодексі є стаття 39, яка говорить про звільнення від відповідальності у разі, якщо протиправна дія була здійсненна як крайня необхідність. Але й її можна трактувати в українських судах по-різному.  І тому не може розглядатись як надійний універсальний інструмент від кримінальної відповідальності.

«Поточна редакція закону передбачає, що господарська діяльність є можливою, але потрібно переєструвати бізнес на підконтрольній території. Фермер має укладати угоди лише з суб’єктами на підконтрольній території України. Відповідно рух товарів з тимчасово окупованої території на контрольовану територію не є можливим, крім певних винятків на кшталт гуманітарної допомоги. Діючий закон не дає чіткої відповіді про підприємницьку діяльність в окупації. З огляду на це потрібно внести відповідну визначеність до нормативно-правових актів: чи є така можливість чи ні.  Треба визначити, що агросектор є соціальноважливим для країни, бо фермер дає роботу, підтримує родючість ґрунтів та виробляє продукти харчування», - пояснив експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна»  Руслан Кальницький.

Читайте також: Фіксуємо втрати. Як правильно задокументувати збитки та втрачену вигоду через війну

Юристи радять конкретизувати, які саме дії держава вважає прийнятними для себе та суб’єктів господарювання та за яких умов провадження господарської діяльності на тимчасово непідконтрольних територіях не є кримінально караним. Затягування із вирішенням цього питання призведе до загострення продовольчої безпеки в країні, а аграріїв перетворить на злочинців.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама