Ринок зберігання зерна. Яким він буде у воєнний та післявоєнний період?

Яким бачать у майбутньому ринок зберігання, експерти ділились думками під час Grain storage Forum ELEVATOR: "Стратегії розвитку галузі зберігання зерна в воєнний та післявоєнний період".

Відхід від гігантоманії?

З нових трендів – перехід до будівництва малих елеваторів, використання мобільних елеваторів. Причиною такої тенденції буде намагання диверсифікувати ризики пошкодження потужностей зберігання у випадку затяжної війни.

Анатолій Купрієвич, керівник Проектконтактсервіс вважає, що всі  технологічні рішення сьогодні прив'язані до українських реалій, включаючи кліматичні умови та воєнний стан.

«Погодні умови мають значення. У нас серйозне снігове навантаження на елеватори, і ми повинні враховувати їх у проектах. З приводу мобільних установок -  вважаю, що це нормальна річ, потрібно їх розвивати, оскільки багато елеваторів постраждало під час війни. Україні слід відходити від великих монстрів-елеваторів. Натомість зберігати зерно ближче до виробництва. Ця ідея реалізована в США. Там фермери  зберігають агропродукцію у себе,  і продають,  коли вигідно. В поточних умовах, враховуючи можливість бомбардувань, менший за розміром елеватор  – це менші втрати», - каже експерт.

На його думку, є сенс передбачати поруч з потужностями зберігання можливість переробки неякісного зерна.

«Українські реалії – часто з поля надходить неякісне зерно. Тут знову доцільно використовувати досвід Америки і розміщувати біля елеватора виробництво біоетанолу. Неякісне зерно краще переробити на біоетанол. Враховуючи паливну кризу, така переробка стає все більш цікавою, оскільки 10-15 відсотків такого спирту можна додати до бензину», - додає Анатолій Купрієвич.

З такою думкою погоджуються і експерт елеваторного ринку Сергій Щербань, SOLAGRO: «До великомасштабної війни був прихильником великих елеваторів. Тепер війна довела, що мале елеваторне підприємство є більш вигідним. Один великий елеватор, один удар – і це паралізує можливості зберігання у певній локації. Маленький елеватор  зменшує ризики втрат».

Тож потужності зберігання будуть мінімізуватися за розміром, проте їх кількість буде більшою у кожному регіоні.

Гнучкі рішення

Мобільність і гнучкість стають вимогою воєнного часу. Це стосується і потужностей зберігання. Переформатування елеваторного ринку прогнозують і в агрохолдингах. Керівниця центрального офісу департаменту з аграрних питань холдингу «Епіцентр Агро» Світлана Нікітюк вважає, що ринок зберігання пройде певні етапи трансформації. «Війна закінчитсься, але це не завтра. Буде період економічної реабілітації. Силобеги, мобільні склади –  всі гнучкі рішення будуть затребуваними. Україна має можливості зберігати близько 50-60 млн тонн зерна, вирощувати може близько 100 млн тонн. Країна буде мати  спад по будівництву елеваторів, але потім ринок піде вгору. Проте треба,  щоб для цього стабілізувалися ціни на метал і дизель. Щоб не було так, що бізнес робиться любою ціною», - каже Світлана Нікітюк.

Одним з трендів зберігання буде придбання українськими агровиробниками активів у Європі, що знову ж таки буде диктуватися вимогою гнучкості для бізнесу.

«Агрокомпанії придивляються до активів у Польщі та Словаччині – це буде новим трендом, для гнучкості. Хоча це буде невелика кількість, можливо 10% ринку», - розмірковує Світлана Нікітюк. Олег Клименко, очільник Асоціації елеваторів також підтверджує тенденцію. «Агркомпанії придивляються до можливостей зберігання у ЄС, зокрема в Прибалтиці, це вже стає трендом», - зазначає він.

Також є зацікавленість з боку агрокомпаній розміщувати потужності зберігання близько до кордонів з ЄС. Сергій Іващенко, Українська зернова асоціація, зазначає:

«Бачимо великі інвестиції на кордонах . Наші аграрії створюють потужності перевалки. Зокрема, є активні дії на річці Дунай, є бажання по створенню «сухих портів» у ЄС».

Переробка як незалежність

Однією з можливостей уникнути логістичних проблем з експорту є переробка. Сьогодні агрокомпанії все частіше розглядають подібні рішення, починаючи від переробки зерна на продукти харчування і закінчуючи виробництвом альтернативних джерел енергії.

Петро Мельник, виконавчий директор компанії Agricom Group, розповідає: «Багато агрокомпаній йдуть в переробку, зокрема переробляють соняшник на олію, це буде актуально в майбутньому. Збільшилася зацікавленість у переробці на крупи, проте якщо всі переходять на виробництво круп, то тут виникає  можливість профіциту – світу потрібна лише певна кількість круп, я в цьому бізнесі 8 років, і тут дуже важливо обрати вірну стратегію. Цікавим є переробка продукції рослинництва на біогаз та біоетанол. Якщо агропідприємство буде при цьому незалежним від дорогих енергоносіїв та ще зможе продавати надлишок -  то це гарна інвестиція».