Сергій Васьков: Лізинг у карантин — це майже єдина можливість отримати обігові кошти

Взяти позику в Україні завжди було нелегкою задачею, навіть у відносно стабільні часи. Зараз, коли країна і світ живуть в умовах пандемії, складно уявити, що хтось із бізнесменів наважиться взяти той чи інший вид грошового займу. Але аграріям немає часу перейматися кризою, особливо в посівну кампанію. Щоб дізнатись, як працюють «довгі гроші» в агробізнесі під час карантину, спілкуємось із керуючим партнером лізингової компанії «ЕСКА Капітал» Сергієм Васьковим.

журналіст Agravery.com

На початку березня в Україні запроваджено карантин. Обмеження постійно посилюють та подовжують. Як ваш бізнес працює в таких умовах?

Як ви знаєте, лізингові компанії були внесені Кабінетом Міністрів до переліку підприємств, що забезпечують життєдіяльність країни. Відповідно, ми продовжуємо фінансувати аграріїв, дотримуючись усіх вимог карантину. Звісно, є труднощі. Наприклад, в МВС не реєструють вживані автомобілі та вантажівки, в тому числі й зерновози. Тому наразі цей сегмент не отримує фінансування. Стосовно сільгосптехніки, то вона реєструється: як нова, так і вживана, відповідно, активно фінансується. 

В таких умовах, ми фіксуємо навіть збільшення клієнтів від початку лютого, приблизно на 20-25%, у порівнянні з тим же періодом минулого року. Ми це пов’язуємо з тим, що фермери мали побоювання щодо суттєвого обмеження міжнародної торгівлі, чи взагалі закриття кордонів для ввезення нової техніки. Відповідно, аграрії почали активно скуповувати все, що було на складах у дилерів. 

Також валютні коливання позначилися на стабільності роботи банків: всі почали обережніше ставитися до видач нових кредитів. В цьому контексті слід зауважити, що клієнти стали частіше користуватись продуктом зворотного лізингу – це видача грошей під заставу техніки. Це свідчить про дефіцит оборотних коштів у аграріїв. Зараз багато продавців ЗЗР скасували програми розстрочок, відповідно, така ж ситуація по паливу – трейдери скасовують відтермінування платежів, а ці МТР потрібні фермерам для посівної. Відповідно, в аграріїв збільшились касові розриви. Переважна кількість заявок йде по програмі «зворотний лізинг».

Читайте також: Позич у кума: Як вплинув COVID-19 на кредитування аграріїв

Багато хто з компаній під час карантину перейшли на дистанційний режим роботи, як ви працюєте з клієнтами?

Ми почали працювати за принципом банків без відділення, ще коли це не було «мейнстрімом». 10 років тому, коли ми починали, то пробували відкривати відділення, але зрозуміли, що це неефективно. Зараз в нас є офіс у Києві. Фізично клієнти до карантину до нас приходили нечасто. Наприклад, коли фермер знаходиться навіть не у Вінниці, а у Вінницькій області, то це ще додатково 150 кілометрів. Йому не зручно їхати для підпису договору до Вінниці, що й казати про Київ. Тому він надсилає документи, й ми їх оцінюємо, даємо рішення та підписуємо договір. У нас вже до цього клієнти працювали віддалено. Зараз BankID дуже сильно допомагає. Ми навчаємо клієнтів використовувати електронний підпис. Коли ми починали працювати, у багатьох клієнтів не було навіть електронної пошти, а зараз наш аграрій може дати фору просунутим айтішникам.

Щодо офіційних вимог, то ми попіклувалися над безпекою наших працівників, тепер у нашому офісі є в наявності антисептики, маски та медичні рукавички. Але з початку карантину до нас жоден з клієнтів не приходив, у нас все працює дистанційно.

Читайте також: Кадри на карантині: як не зупинити роботу агропідприємств в умовах пандемії

Який середній «чек» видачі укладених контрактів у період карантину?

Як і завжди, середня заявка — це 1,5 млн грн. Строк погашення від 1 року до 5. Зараз, звісно, всі клієнти намагаються укласти контракт на максимальний термін. Всім потрібні довгі гроші, всі хочуть відчувати запас міцності. Цього року не зрозуміло, що буде з врожаєм. Була суха зима, і тому є побоювання, що врожай буде не найкращим.

Яка техніка наразі користується попитом?

Попит почав зростати з кінця зими. Беруть все: сіялки, трактори, оприскувачі, також є попит на комбайни. В цьому році ми побачили, що аграрії почали купляти більш якісну та нову техніку. Якщо раніше заявки були на 20-річну техніку, то зараз, якщо беруть споживану техніку — це максимум 4-5 років. Плюс намагаються взяти із сучасним обладнанням – автопілоти й навігатори, сьогодні нові технології дуже важливі для фермерів. Також є попит на обладнання щодо виробництва харчової продукції. 

Карантин також оголив кризу у медичній сфері. Ми й до цього отримували заявки на медичне обладнання, наразі їх кількість зросла. Якщо минулого року було близько 10 заявок за весь рік, то зараз від початку року ми вже отримали 40. Ми навіть уклали лізингові контракти для декількох компаній, але це обладнання для нас не притаманне. Ми задовільнили тільки постійних і надійних клієнтів у цьому новому для нас сегменті. Зараз люди шукають різні ніші, де можна заробляти. Банківські депозити перестали приносити відчутний дохід. Тому бізнес почав інвестувати у все, що може приносити прибуток в сьогоднішніх умовах.

фото: minfin.com.ua

Читайте також: Сервіс на карантині, або особливості ремонту с/г техніки

Банки стали більш прискіпливими до своїх клієнтів. Чи збільшилась у вас кількість проблемних кредитів?

Клієнтів, які просять реструктуризації побільшало, але не набагато. Десь на 3% від загального портфеля. Ті клієнти, які побачили, що в них можуть виникнути проблеми з погашенням, вчасно почали звертатись за реструктуризацією, чи за «зворотним лізингом». Грубо кажучи, намагаються погасити старий кредит новим, але залишатися у графіку сплат. Чому? Тому що зараз з’явилось бюро кредитних історій. Весь ринок позик ним активно користується, плюс НБУ активно слідкує за позичальниками.

Клієнт який допускає прострочення по платіжках, чи взагалі не платить, він лишається можливості брати фінансування не тільки у лізингових компаніях, а й у всіх банках. Тому зараз платіжна дисципліна клієнтів стала набагато вищою, ніж була до 2015 року. Всі слідкують за цим і намагаються виходити із поганої ситуації до того, як вона почнеться. Взагалі, аграріям пощастило найбільше у цій кризі, ніж іншим: перевізникам чи будівельникам, рестораторам чи сфері послуг, непродуктовому рітейлу. Аграріям потрібно вчасно виїхати в поле, посіяти, зібрати та продати врожай. Від агросектору сьогодні залежить продовольча безпека країни. В них немає тих проблем, які є в інших людей, наприклад, у дотриманні тієї ж дистанції. Як казав Лукашенко: «Трактор у полі, і на кілометр нікого немає».

Читайте також: Пилові бурі: зниження врожайності може сягати 10-30%

Як змінився ваш клієнт? Хто більше користується вашими послугами: середні чи великі бізнесмени?

Зараз значно зросла кількість великих підприємств, які до нас звертаються. Для нас це не звично, ми історично фокусуємось на фінансуванні мікро- та малого бізнесу. В основному — це фермери із банком землі у 500-1000 гектарів, чи середні - до 5-10 тис. гектар. Зараз звертаються більш великі аграрні підприємства, тому що у банках стало важче отримати фінансування, тому всі шукають джерела диверсифікації позик.

Чи плануєте пом’якшення умов видачі лізингу у зв’язку з карантином?

Ні. У нас достатньо м’які умови та один з головних плюсів — це те, що ми даємо кредит у гривні без прив’язки до курсу валют. Зараз із гривнею ситуація нестабільна. В кризу ми залишили наші умови фінансування незмінними. Тому, це вже є крок назустріч. Ми не «закручували гайок». Про зниження ставок мови не йде, зараз нестабільна ситуація. 

Ми повинні розуміти, де нам брати гроші, щоб забезпечувати клієнтів фінансуванням. На сьогодні на макрорівні розуміння, що буде на ринку — немає. Перемовини з МВФ ведуться, але все ще залишається на рівні слів. Чим буде покриватися дефіцит бюджету, теж не зрозуміло. Вся фінансова галузь, напружено спостерігає за рішенням уряду з цього приводу.

Чому не працюєте з державними програмами підтримки аграріїв, такі, як пониження відсоткових ставок?

Ми принципово не працюємо з державою. Тому що, як правило, потім до тебе приходять всі контролюючі органи, які тільки можна уявити, і намагаються знайти помилки. Всі вважають, якщо ти працюєш з бюджетними грошима, то ти міг «заробити». У нас принцип такий, що ми ніколи не працюємо з бюджетом. Ми не фінансуємо бюджетні організації та не беремо участь в тендерах чи інших державних програмах. У нас були клієнти, які ходили за державним кредитуванням «5-7-9». Жоден з них не отримав цих кредитів, хоча, на мою думку, вони відповідають всім вимогам по цих програмах.

Які зміни очікуєте в країні після карантину?

Вже зараз зрозуміло. наскільки крихкі міжнародні ланцюги продовольчого виробництва. Багато країн кажуть про обмеження критичного експорту, в тому числі й продуктів харчування. І тут Україна має певні проблеми. Коли ми подивимось, де купити українські макарони чи овочі, то не знайдемо великої конкуренції. Ми досить сильно відстаємо й не можемо забезпечити себе. Потрібно щоб розвивалась українська переробка та вирощування овочів.

Маємо неоднозначне відношення до карантину. З одного боку, він потрібен, щоб захистити здоров’я громадян. З іншого – ми спостерігаємо занепад економіки. Від чого ми швидше можемо загинути: від коронавірусу чи від голоду? Умови пом’якшення карантину також є не зрозумілими, і не можна прогнозувати, якою буде економіка.

Читайте також: Анатолій Кобзаренко: Попри коронавірус ми запустили завод у Польщі

Які плани щодо розвитку?

Ми пройшли вже три кризи: 2008 рік, 2014 рік, криза банківської системи. Сьогоднішня криза — це вже четверта. І ми винесли урок, що ніколи не треба згортати бізнес, наприклад, звільняти людей. Ми на сьогоднішній день навіть набираємо співробітників, нікого не скорочуємо. Треба спокійно подивитись, де є можливості, й може навпаки набрати цінних кадрів, яких звільняють на ринку. 

Ми навіть три місяці тому відчували нестачу кадрів. Тому точно не плануємо когось звільняти й оптимізувати щось. Нещодавно ввели продукт — зворотний лізинг на нерухомість. Існує великий попит на фінансування на великі суми на строк 3-5 років. 

Фінансування під заставу нерухомості може дати «довгі гроші» ринку, і ці гроші будуть дешевшими,  цей продукт наразі почав користуватися  попитом. І об’єм видачі грошей під неї може бути більшим, ніж під комбайн чи трактор. 

Наша компанія два роки тому випустила корпоративні облігації. Тоді було дуже важко їх розмістити в Україні, але у світовій практиці для лізингових компаній – це стабільне джерело залучення ресурсів. Як я вже казав, ми видаємо «довгі гроші», а саме корпоративні облігації дають змогу їх отримати. Спочатку року до нас почали звертатись інвестиційні фонди, ми побачили підвищений попит на наші облігації, але перший випуск в нас вже був розміщений. Наразі ми прийняли рішення зробити наступний випуск, але до практичних кроків і умов випуску будемо повертатися після третього кварталу, коли, сподіваємося, економіка почне рости.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама