Реклама

Роз’єднує аграріїв: що заважає розвитку кооперативів?

Які проблеми заважають розвитку кооперативів, і як їх усунути – у новому матеріалі Agravery.com в рамках спецпроекту «Кооперація – відродження села».

Останні роки кооперація стала одним з напрямків, за яким розвивається сільське господарство. Agravery.com неодноразово писав про приклади сільськогосподарських кооперативів, які створювались з ініціативи селян або ж за підтримки міжнародних організацій або великих компаній. Але, на жаль, статистика свідчить про зворотнє. За даними Мінагрополітики, кількість виробничих сільськогосподарських кооперативів скоротилась з 1307 у 2012 році до 993 у 2016 році. Із 1022 обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів, зареєстрованих станом на 1 січня 2016 року, по факту працювало лише 613.

Читайте також: Фінансова кооперація: як об'єднання громади замінює банк, пенсійний фонд та соціальну службу

Виникає питання: що ж стримує розвиток сільськогосподарської кооперації в Україні?

Недосконалий закон

«Ми збираємося керівниками компаній, обговорюємо обсяги, я виходжу на трейдера і домовляюся з ним про покупку великої партії зерна. А потім він укладає угоди з усіма компаніями окремо, адже поки що українське законодавство не дає можливості кооперативу працювати як єдина юридична особа», - розповідає голова кооперативу «ПУСК» Олександр Буюклі. 

Одним з гальм для розвитку кооперативів, за словами експертів, є недосконале законодавство. Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) пояснює – регулює діяльність аграрних кооперативів закон «Про сільськогосподарську кооперацію». У нинішньому вигляді він є «скоріше гальмом кооперації». По-перше, в виробничому кооперативі можуть брати участь тільки фізичні особи. По-друге, членам таких кооперативів не можна купувати та продавати один одному послуги та продукцію, «чого достатньо, аби кооперація в Україні не розвивалась взагалі». Також кооперативи позбавлені права отримувати прибуток, оскільки тоді втрачають статус неприбуткової організації, та розподіляти його між своїми членами.  Крім того, говорить Соколов, існуюче законодавство вводить штучний поділ кооперативів на виробничі та обслуговуючі. Але, впевнений Василь Мартюк, директор благодійного фонду "Агрохолдингу "МРІЯ", це не є проблемою для створення кооперативів у селах. “На рівні сіл, виробничий кооператив – це радянський колгосп, це утопія про яку варто забути. Вони мають перетворитись у ТОВ або зникнути. СОКи – це майбутнє, інструмент, що може сприяти відродженню села та допомогти дрібним аграріям вийти на міжнародний ринок”, - говорить він.

Навіть якщо кооператив створюють не юрособи, все не так гладко. Селян-одноосібників зупиняє відсутність знань про кооперацію. Наприклад, як каже голова Львівської аграрної дорадчої служби Іван Паньків, селянам доводиться «на пальцях» пояснювати про сутність сільськогосподарської кооперації, а також переконувати, що майбутній кооператив не стане новим колгоспом. «Брак знання і технологій - це дуже велика проблема. Потрібні фахівці, які навчать, розкажуть технологію від початку і до кінця. І будуть перший рік-два вести, умовно кажучи, людину за руку і казати, що у даний момент потрібно таке добриво, а потім такі засоби захисту. Провести повністю по технологічній карті від початку і до кінця, щоб люди навчитися вирощувати правильно і отримувати якісний продукт», - розповів Василь Мартюк. Компанія курує та допомагає десятьом кооперативам. За словами Мартюка, вони організовують екскурсії для сільських голів та просто зацікавлених людей у діючі кооперативи, возять на конференції та навчальні семінари, залучають сторонніх фахівців.

Але якщо кооператив створюється не в полі зору якогось спонсора, то навчатися доводиться своїм коштом. За словами Паньківа, закон «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» передбачає фінансування дорадчих програм для агровиробників з держбюджету. Така норма законодавства ніколи не виконувалась. Тому ЛАДС змушена постійно шукати донорів для програм навчання кооперації. Зокрема, зараз установа спільно з канадським урядом працює над програмою «Розвиток молочного бізнесу в Україні», яка діятиме до 2021 року.

Фінанси потрібно знайти і для створення самих кооперативів. Таку допомогу можна отримати в рамках різних Європейських програм розвитку громад. Однією з вимог надання грантів у таких великих організаціях є наявність 10-20% співфінансування від членів даного кооперативу, місцевого бюджету або бюджету громади, спонсорів. Такими спонсорами можуть виступити і представники українського соціально-відповідального бізнесу, що працюють на даній території. Зокрема, за останні півтора роки агрохолдинг «Мрія» вклав у розвиток сільських кооперативів 1,5 млн грн. Також фінансову допомогу періодично надають районні та обласні ради. Іноді місцевим громадам допомагають й іноземні волонтери. Наприклад, як розказують у кооперативі «Еком», що на Івано-Франківщині, технології сироваріння понад місяць навчав швейцарський волонтер Норберт Бурра.

 

Читайте також: Напоїти поле: як аграрії борються з глобальним потеплінням

Як нарікає президент Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України Роман Корінець цілеспрямована державна політика щодо фінансової допомоги аграрним кооперативам фактично відсутня. Експерт нагадує – у 2009 році було започатковано цільову державну програму підтримку кооперації на селі, що у свою чергу спричинило ріст кількості кооперативів одразу на 30%. Програма так і не була реалізована через зміну уряду, через що кількість кооперативів у 2010 році скоротилась з 1419 до 1401. Фінансова підтримка кооперативів була відновлена у 2011 році. Її обсяг у 2013 році скоротився у 8,5 раз, що також спричинило хвилю закриття обслуговуючих кооперативів. 

Хоча, впевнені експерти, почати кооператив можна доволі бюджетно: збирати однотипні овочі, ягоди, молоко чи іншу продукцію і продавати єдиною партією - кожен член кооперативу отримає надбавку до ціни.. Далі можна докупити тару, охолоджувач, якусь техніку, що покращить обробіток чи логістику для усіх членів кооперативу. А вершиною має бути власна переробка, створення власної доданої вартості – виготовлення сирів, джемів, заморозка/сушка овочів, ягід чи ще щось у залежності від профілю кооперативу.

Знайти спільну мову

Недосконале законодавство та відсутність державної підтримки – не єдині перепони для розвитку аграрної кооперації в Україні. Як наголошують опитані Agravery.сom очільники аграрних кооперативів, суттєвим також є недовіра селян. Зокрема, як  розповідає голова сільради села Чесники Олег Нагірняк, люди з недовірою ставились до ідеї створення кооперативу «Еком», побоюючись, що і на цей раз їх також дуритимуть при закупівлях молока. «Молоко у мешканців села або купували за безцінь, часом навіть «забуваючи» платити за нього, або не забирали зовсім», - пояснює Нагірняк причини недовіри селян.

 “Мешканці сільської місцевості ставляться із великою обережністю до усіх благих пропозицій, що отримують від будь-кого. Чи то пропозиції Європейських фондів, проектів, державних структур, Агрохолдингу «МРІЯ» чи інших компаній. Вони бояться допомоги, де потрібно хоча б частково прикласти і власні зусилля чи ресурси, бо переймаються, щоб це не виявився знову «радянський колгосп» або якийсь «сир у мишоловці». Відчувається зневіра та розчарування. Люди мало довіряють один одному і опираються лише на власні сили”, - говорить Мартюк. Планова економіка, «розкуркулення» українського села та колективізація, колгоспна система, доноси, контроль КГБ, Сибір - це все сильно деформувало свідомість українців, відбило для більшості бажання об’єднуватись та проявляти ініціативу. Про брак довіри говорять і в ПУСКе. Хоча, за словами Буюклі, спільні продажі зерна в рамках кооперативу дозволили підвищити ціну на зернові на 100 гривень за тонну, а створення кооперативного елеватора дало змогу виробникам заощадити при перевезенні 200 гривень за тонну, компанії не поспішають офіційно стати членами кооперативу. Та доволі часто відмовляються від взятих на себе зобов’язань. «Наприклад, є домовленість про продаж великої партії зерна. В останній момент дві компанії кажуть, що не мають вантажівок, а інші дві кажуть, що передумали», - бідкається Буюклі.

 На думку Мартюка, центрами навчання кооперації та комунікації між селянами мали б стати місцеві управління агропромислового розвитку при РДА. Нині такі установи дуже часто виконують лише роль збирачів статистики, тому є випадки ліквідації районних відділів АПР. Тим більше, що є що розповідати як і населенню, так і чиновникам. Зокрема, місцеві податківці не завжди знають усіх тонкощів реєстрації кооперативів і дивуються можливістю отримати ними статус неприбуткової структури. А селяни побоюються, що їх дохід від кооперації стане причиною відмови у наданні субсидії на опалення і через це теж не поспішають вступати в кооперативи. “Кошти, які отримує член кооперативу за реалізацію своєї продукції через кооператив, офіційно відображається у податковій системі. Ці кошти хоч і не оподатковуються, проте вважаються доходом фізичної особи(члена кооперативу) і враховуються при отриманні субсидій чи інших соціальних допомог від держави. Проте ця сума не є чистим доходом людини, адже вона понесла затрати на те, щоб отримати дану продукцію і реалізувати”, - зазначає Мартюк.

 Відсутність цілеспрямованої роботи місцевих органів влади із ініціативними людьми на селі, щодо початку власної справи, так із навчання людей основам кооперації є не менш важливою проблемою, аніж недосконалість законодавства та складнощі з фінансуванням кооперативів. «Держава по факту не займається пропагандою кооперації  на рівні села», - каже експерт. Він також наголошує – Мінагрополітики має хороші задуми щодо розвитку кооперативів, але на місцях дуже часто втілювати їх в життя нема кому. «Старі» держслужбовці переважно не розуміють суті самої кооперації. Для них кооператив це не що інше як радянський колгосп. А це зовсім не так! Тому важливо спочатку підвищити рівень обізнаності місцевих чиновників, аби ті могли працювати з людьми для розвитку аграрних кооперативів», - переконаний директор благодійного фонду "Агрохолдингу "МРІЯ".

 

Що допоможе кооперативам?

Як розповів Михайло Соколов, ВАР підготувала та подала в Мінагрополітики проект нової редакції закону «Про сільськогосподарську кооперацію».

Читайте також: Операція "кооперація": як селянам організувати бізнес коло хати

Якщо для агрокомпаній досить буде лише прибрати хиби в законодавстві, то на думку Василя Мартюка, для селян також потрібен приклад успішної кооперації. «зараз потрібно допомогти розвинути чи створити по кілька зразкових кооперативів по різних профілях на різних територіях, завдяки яким також розвиватимуться конкретні села. А далі активно їх досвід поширювати на інші громади, організовувати «екскурсії» до них, семінари. Люди хочуть побачити успішні приклади, торкнутись їх - тоді вони повірять і почнуть втілювати у себе», - пропонує фахівець. Таку тезу підтримує і Олег Нагірняк. За його словами, за три роки кооперативу «Еком» вдалось завоювати довіру не лише жителів села Чесники, але й навколишніх сіл. Нині об`єднання нараховує 43 члени, у яких щоденно купують близько 400 л молока. 

Іван Киричевський

У пошуках рецепту порятунку Agravery.com вирішив за підтримки агрохолдингу "Мрія" створити спецпроект "Кооперація - відродження села", адже саме кооперація - це шанс знайти гідну роботу біля власної хати. У спецпроекті ми розповідатимемо про вдалі приклади кооперації, проблеми, які вона вирішує та компанії й проекти, які дають селянам змогу створити такі кооперативи. А щоб показати, що це не новий для світу шлях, ми писатимемо про історії кооперативів з різних країн.

"Мрія" - один з активістів розвитку кооперації в Україні. З переходом агрохолдингу під управління нових власників – великих банків та інвестиційних фондів – вже другий рік поспіль одним з найважливіших соціальних напрямків роботи компанії є популяризація цього руху в Україні. З 2015 року "Мрія" витратила на це 1,5 млн і не збирається зупинятися. 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама