Олександр Буюклі: Спільні продажі зерна збільшують ціну для фермера

Кооперація – стара форма взаємодії українських селян, яка в останній рік стала знов популярною. Agravery.com регулярно пише про вдалі приклади кооперації. Але, як правило, це селяни, які хочуть забезпечити себе прибутковою працею вдома. Однак об’єднуватись почали й великі компанії. Наприклад, це кооператив «ПУСК» - Перший український сільгоспкооператив, який об’єднує декілька компаній Центральної та Південної України, - Агроекстра, Агроспецсервіс, «Новомиргородський цукор», «Агрофірма Долінка», Торговий дім «Долинське», «Лебідь-Агро», «ТАК-Агро», «Кищенці». Керує ним директор «Агрофірма Долінка» Олександр Буюклі, з яким ми поспілкувались про роботу кооперативу.

Зазвичай кооператив - це об'єднання приватних домогосподарств або невеликих компаній. У вашому ж випадку компанії-засновники - це досить великі підприємства, які як правило працюють самостійно досить успішно. Навіщо вам це об'єднання?

- Мета кооперативу така ж, як і у інших, - отримати максимальний прибуток з гектару, можливість продавати свою продукцію дорожче, а купувати ЗЗР, насіння та добрива дешевше.

Читайте також: Операція "кооперація": як селянам організувати бізнес коло хати

В кооператив входять формально вісім компаній, які є його засновниками, але неформально він об'єднує ще приблизно 120-130 компаній, що входять у Всеукраїнську аграрну Раду. Якщо розповідати спочатку, то ВАР об’єднує чотири асоціації - Асоціацію виробників молока, Асоціацію свинарів, Укрцукор і асоціацію картоплярів. Це приблизно 200 підприємств, які обробляють майже чотири мільйони гектарів землі. Об'єднати всіх відразу - неможливо. Тому ми поки що об'єднали кілька компаній із загальним земельним банком в 100 тисяч га, заснували кооператив і показуємо на його прикладі, як можна отримати вигоду від спільної роботи.

І як ви працюєте?

- Наприклад, є завдання - продати зерно. Збираємося керівниками компаній, обговорюємо обсяги, я виходжу на трейдера і домовляюся з ним про покупку великої партії зерна. Нагадаю, що поки що українське законодавство не дає можливості кооперативу працювати як єдина юридична особа - проект відповідного закону поданий в міністерство АПК і ми сподіваємося, що до весни він буде прийнятий. Тоді ми зможемо працювати так, як прийнято в усьому світі - кооператив буде централізовано продавати і купувати, розподіляючи потім прибуток і ресурси між своїми членами. Зараз же, після укладення домовленості, трейдер підписує окремі договори з усіма продавцями. Однак те, що він відразу може купити велику партію зерна, дозволяє нам отримати більшу ціну.  

До речі, хоча де-юре наш кооператив об'єднує вісім компаній, для спільних продажів зерна ми залучаємо і інших членів ВАР, і компанії, які поки що тільки придивляються до нашої роботи.

Якщо поки що трейдера укладають договори з компаніями окремо, навіщо вам зареєстрований кооператив?

- Для спілкування з трейдерами кооператив потрібен. Тим більше, я сподіваюся, що до весни він зможе нормально працювати. І ми будемо централізовано закуповувати засоби захисту, добрива і паливо. Я вже зараз веду переговори про такі гуртові закупівлі.

Як ви залучаєте компанії до себе?

- Поки що проводимо роз'яснювальну роботу. Наприклад, спільно з французькою компанією Агрітел проводили семінари по Україні, на яких розповідали, як працює світовий ринок, як змінюються ціни, скільки зерна є в Україні і як Україна пов'язана зі світовим ринком. Фермери просто не розуміють, що робиться в світі. Багато з нами вперше уклали форвард. Ми вчили їх розуміти світовий баланс, підштовхнули до біржового ринку. Багато з них не хочуть працювати з трейдерами, тому що не готові виконувати всі вимоги і заповнювати всі папери.

І як ви переконуєте?

- Показую, що це вигідно. Наприклад, якщо ти продав зерно сам у себе, це буде коштувати на 100 грн менше. А на обсязі в 10 тисяч тонн, це вже величезні гроші, заради яких варто попрацювати з паперами і потрапити в груповий продаж зерна.
Вони потім дзвонять трейдерам, дізнаються ціну у них, дзвонять нам, бачать переваги. Приєднуються до наших продажів. Я веду з ними інформаційну роботу, пояснюю які ціни де можуть бути, і все це безкоштовно. Наприклад, людина везла продавати ячмінь по 4200, а отримала від нас по 4370 грн/тонна. Коли наш кооператив запрацює і я буду їх запрошувати туди вступити, вони вже будуть знати про всі можливі преференції.

Читайте також: Кооперація в молочній галузі: чому це важливо

Ви працюєте з першого вересня, скільки вже продали?

- Ми продали вже більше 70 тисяч тонн зернових. Ціну в середньому вдалося підвищити ціну на 100 грн за тонну. Пряма економія для виробника – більше 7 млн грн. Крім того, ми зараз домовляємося з ДПЗКУ, яка хоче співпрацювати з малими і середніми фермерами. Сьогодні значна частина країни покрита елеваторами Державної продовольчої зернової корпорації, а міністерство обіцяє допомогти малому фермеру отримати доступ до експортного ринку та збільшити власну маржу.

З якими проблемами стикаєтесь?

- Наприклад, я домовляються з компаніями, збираю десять тисяч тонн, а потім двоє кажуть, що передумали , а двоє - що немає машин. Але ми тренуємося вирішувати такі проблеми. Я відвідав литовський кооператив Латрапс, яких об'єднує кілька сот фермерів і вчуся у них організації такого об'єднання. Зараз вони будують елеватор за рахунок іноземних інвестицій, купили молочний завод, є свій транспорт, своя МТС. Хочу ще з членами кооперативу поїхати в інші країни, поспілкуватися з представниками найкращих кооперативів, подивитися, як працюють вони.

Читайте також: Справа на зубок: як часник може стати основним бізнесом для дрібних господарств

Які ваші подальші плани?

- До нового року продати 200 тис тонн зернових, щоб показати, як воно працює і наскільки варто уваги. Скоро ми побудуємо стратегію продажів і трейдер буде знати, що може розраховувати на нас. Я доведу, що це працює і має сенс. На базі одного з членів нашого кооперативу ми робимо кооперативний елеватор. Ми звозимо туди зерно і вже навантажили перші вагони. І фермери змогли заощадити по 200 грн на тонні на перевезенні. 

Наталія Гузенко