Реклама

Ринок безглютенових продуктів: великий потенціал поки ще сплячої потреби

В Україні все більше підприємств поступово розширюють свою лінійку безглютенової продукції – попит зростає.

журналіст

За іронією долі запит на безглютенову дієту виник у великій мірі завдяки споживанню пшениці з підвищеним рівнем глютену, селекціонованої в ХХ сторіччі. Тепер чимало людей страждають від целіакії, яка є наслідком повної непереносимості злаків - пшениці, жита, ячменю та продуктів, що їх містять. Також є інші захворювання які потребують безглютенових продуктів. Більшість майбутніх споживачів, на жаль, не знають що краща для них їжа — безглютенова, оскільки в Україні колосальна недодіагностика переносимості глютену.

Повну гарантію дає тільки «Перекреслений колосок»

 

«В Україні модний тренд безглютенового харчування підхоплює багато виробників. На продукції часто можна побачити надпис «Gluten free» — «Вільний від глютену», але при цьому чимало виробників не розуміють суті вимог безглютенової продукції, — пояснила «Агравері» Ольга Наумова, к.мед.н, лікар-алерголог, дієтолог, президент ВГО «Українська Спілка целіакії», заснованого в 2008 році. — Коли ми починаємо перевіряти «безглютенові» продукти — з’ясовується що кількість слідів глютену зазвичай перевищує допустиму норму. Наприклад, у кукурудзяному борошні при нормі у 20 ppm (міліграм на кг продукту) було виявлено 289 ppm, причому на упаковці стояв несанкціонований знак «Перекреслений колосок», а не просто «Gluten free».

 

 

Зараз в Україні працює дев’ять компаній, ліцензованих європейським знаком «Перекреслений колосок», під яким обов’язково повинна стояти абревіатура країни-виробника, номер компанії-виробника і номер продукту. Тільки в цьому випадку даний знак є дійсним. Звичайний знак «Перекреслений колосок», без додаткових даних — це несанкціонований продукт.

 

 

«Справжній „Перекреслений колосок“ дає повну гарантію безпечності продукції. Цей знак підтверджує, що в компанії запроваджені всі європейські стандарти для виготовлення безглютенової продукції, яка перевіряється за усіма правилами і контроль на такому виробництві - постійний, — пояснює Ольга Наумова. — На практиці часто буває так: сьогодні на виробництві перевірили дві-три партії продукції - все добре, а завтра змінюється постачальник інгредієнтів і склад продукту може змінитися, а в компанії не впроваджено стандарт з виробництва безглютенових продуктів і перевірка кожної партії не здійснюється, то компанія не може гарантувати безпеку продукту. Коли на підприємстві є постійний контроль — підвищення показників глютену виявляється швидко. Коли таке трапляється у ліцензованих виробників, вся продукція вилучається і ніхто із споживачів не страждає».

Читайте також: Добровільні стандарти. Навіщо малому виробникові харчових продуктів міжнародний сертифікат?

Як зазначає експерт, багато виробників навіть не знають, що в Україні існує стандарт на безглютенові продукти, згідно якого у продукції взагалі не повинно бути глютену або його вміст не має перевищувати 20 ppm. Також в цьому стандарті чітко прописаний метод діагностики рівнів вмісту глютену.

На сьогоднішній день частина лабораторій надають послуги з діагностики вмісту глютену в продуктах, але вони не відповідають стандарту. Лабораторії роблять ці тести дешевшими, але при перевірці продуктів на більш чутливих тестах, з’ясовується що глютен є.

На жаль, ритейл не вимагає у виробників підтвердження відсутності глютену у продуктах. Мабуть, тільки «Сільпо» — єдина велика торговельна мережа яка забов’язує своїх постачальників мати дослідження на вміст глютену. Інші учасники ринку навіть не знають, що це треба робити.

фото: celiacdiagnostic.org.ua

40% безглютенової продукції споживають європейці

 

«До пандемії Україна, звісно, не була передовою країною в питаннях безглютенової продукції, але і не відставала катастрофічно від європейських країн. Втім, на Заході - більше інформації щодо безглютенової продукції і населення більш обізнане в цьому питанні, — розповідає Дмитро Гавриляк, директор з маркетингу ТОВ „Агро-Юг-Сервіс“ (ТМ „Аміна“). — Зараз 40% безглютенової продукції, виробленої у світі, споживають саме європейці. Також найбільший попит на безглютен спостерігається в Північній та Південній Америці. Світовий ринок безглютену збільшується за кількістю позицій і продовжує зростати».

Як зазначає експерт, вітчизняний ринок безглютенових продуктів тільки почав формуватися в 2018 році, основні позиції і потреби закривав імпорт. Але вже до кінця 2019-го року українські виробники почали реалізовувати свої лінійки безглютенової продукції. Тобто на старті вітчизняний ринок був зайнятий сильними виробниками з Європи, з якими доводилося конкурувати за полицях у супермаркетах.

На початку пандемії було важко оцінити перспективи безглютенової продукції. Тому такий ризикований напрямок виробництва чимало учасників ринку тимчасово «заморозили». Але тренд на здорове харчування «підтягнув» до себе безглютенові продукти. До речі, в очах середньостатистичного споживача у більшості випадків їжа без глютену і здорове харчування стали синонімами.

Читайте також: Таїсія Болдирєва: Купуючи рослинну сметану, веган прагне відчувати смак звичайної

Втім, як наголошує експерт, важливо розуміти, що потреба в безглютенових продуктах — це більше ніж просто бажання відповідати тренду здорового харчування, це життєва необхідність хворих на целіакію, алергію або неалергічну чутливість до глютену. Таких людей від 1 до 7% населення в усьому світі і в майбутньому їх число буде зростати.

«Після перших локдаунів акценти в споживанні безглютенових продуктів не змістились. 47% - це готові хлібобулочні вироби, 25% - снеки та сніданки, 10% - борошно, — пояснює Дмитро Гавриляк. — Пандемія не завдала непомірного удару по безглютеновим продуктам, але уповільнила розвиток поки ще слабкого ринку в Україні. Проте умови для його зростання є. Існує великий потенціал поки ще сплячої потреби у світі і в Україні в цілому, оскільки попит надзвичайно сильно корелюється в залежності від обізнаності людей».

Питання — тільки в якісному обладнанні

 

«Асортимент безглютенової продукції в супермаркетах не такий вже і великий. Хоча останнім часом ця тенденція змінюються і з'являються окремі полички з безглютеновими продуктами — це вірне рішення. В країнах ЄС такі полички вже були 3−5 років тому, — пояснює Євген Моцний, комерційний директор ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» (ТМ «Сквирянка»).

Зараз на підприємстві лінійку безглютенової продукції ТМ «Сквирянка» представляє гречана і кукурудзяна крупа, гречані та кукурудзяні пластівці, гречане та кукурудзяне борошно, також виробники планують в наступному році розширити даний асортимент ще однією позицією — сумішшю трьох видів пластівців без глютену.

фото: @skviryanka 

«В нашому випадку ми переробляємо сировину, яка може мати так звані сліди глютена, але вона не є глютеновмісною. Тобто зараз стоїть питання тільки в якісному обладнанні, яке забезпечить належне очищення зерна та продукту переробки від культур, які можуть містити глютен, — пояснює Євген Моцний.

Безумовно, зростання ринку безглютенових продуктів буде, але звичайно це відбуватиметься не в геометричній прогресії. Тренд один: ринок розвивається прямо пропорційно розвитку непереносимості глютену. За останні роки целіакія стала найрозповсюдженою хворобою кишківника, яка діагностується у людей будь-якого віку, і найчастіше — у дорослих".

Чому безглютенові продукти дорожчі в рази?

 

Крім «явного глютену» (продуктів з пшениці, жита, ячменю та вівса) існує поняття «прихованого глютену». Тобто при виробництві харчів виробники використовують пшеничне борошно або крохмаль як додатковий компонент. До продуктів у складі яких є «прихований глютен» відносяться варені ковбаси, сосиски, м'ясні та рибні консерви (в тому числі для дитячого та дієтичного харчування), йогурти, концентровані розчинні супи і т. д.

«Очевидно, що деякі продукти апріорі не мають глютену, але ті що містять, напевно, в 80% випадків мають безглютеновий аналог, — розмірковує Дмитро Гавриляк. — Ось, наприклад, традиційне для випічки пшеничне та житнє борошно можна замінити кукурудзяним, гречаним, рисовим, амарантовим, і цей список можна продовжувати.

При виготовленні хлібобулочних виробів нові види борошна не тільки якісно замінюють традиційні, але і додають нові смаки. При цьому якраз хлібобулочні та кондитерські вироби найбільше «зав'язані» на глютені, але пекарі, кондитери та борошномели справляються з цим завданням".

фото: @muka.amina 

ТОВ «Агро-Юг-Сервіс» вже три місяці активно виробляє жорнове борошно, яке поки що йде під маркуванням «може містити сліди глютену». Але вже у 2022 році виробник планує отримати сертифікат та знак «Перекреслений колосок». Дана сертифікація проходить за міжнародними стандартами, які діють в Україні з 2017-го року.

«Щоб отримати „Перекреслений колосок“, треба підготувати виробництво аби мінімізувати ризик перехресного забруднення сировини та продукції, — пояснює Дмитро Гавриляк. — Звісно, тим хто не виробляє глютеновмісну продукцію, облаштувати виробництво трошки легше, але разом з тим наш досвід виготовлення класичного борошна допомагає у виробництві безглютенової продукції».

На жаль, ціна на борошно без глютену значно вища за звичайне. Деякі взірці пшеничного безглютенового борошна можуть коштувати приблизно в 12 разів дорожче класичного. Технологія його виготовлення складна: спочатку треба виділити глютен, потім замінити його іншою клейкою структурою. Поки що таке борошно — екзотика і найближчим часом актуальним не буде.

Але чому безглютенові продукти в принципі дорожчі? «По-перше, сировина дорожча в рази, її пошуки часто приводять до іншої частини України. Об'єми відвантажень не порівняти з класичним борошном, що також збільшує вартість логістичних послуг доставки. Лабораторні дослідження готового продукту, які необхідно замовляти на кожну партію, обходяться дуже не дешево. Ось і набігає чимала сума, — пояснює Дмитро Гавриляк. — До речі, зростання цін на енергоресурси і пшеницю підштовхує безглютенові продукти до рівності з традиційними, отже від цього харчі без глютену дійсно можуть виграти».

Більшість виробників безглютенових харчів — це дрібний бізнес

 

фото: depositphotos

«Сьогодні ринок якісних безглютенових продуктів не насичений, але вже з’являються відповідальні компанії, які розробляють дуже якісні безглютенові продукти, які відповідають найсучаснішим стандартам, — резюмує Ольга Наумова. — Десять-п'ятнадцять років тому у виробників була одна ціль — нагодувати людей, які не переносять глютен. Тоді в цих продуктах було багато вуглеводів та жирів.

Тепер виробники приділяють велику увагу якості, роблять унікальні продукти з мінімальним вмістом вуглеводів, з великою кількістю білка та харчових волокон. Це важливо, оскільки недолік безглютенових продуктів в тому, що виключаючи пшеницю з раціону, у їжі зменшується кількість харчових волокон необхідних для роботи кишківника".

Сьогодні більшість продуцентів безглютенової продукції - це дрібний бізнес. Як правило, виробництво і розробку таких продуктів починають сімейні компанії, тому що в їх родинах є діти або дорослі які не переносять глютен. Коли виробники знають, як від неякісних харчів страждає дитина, змушена жити на безглютеновій дієті - відносяться до своєї продукції відповідально. Між іншим, з дев’яти компаній, що мають підтверджений знак «Перекреслений колосок», на експорт працює всього три.

Читайте також: Дорогі харчі. Чому хліб подорожчає ще більше?

«Українська Спілка целіакії» робить все для того або збільшити діагностику пацієнтів з непереносимістю глютену, — розповідає Ольга Наумова. — Недавно з’явився окремий сайт celiacdiagnostic.org.ua, який допомагає людям зрозуміти чи шкодить їм глютен, чи треба їм обстежуватися.

В Європі за даними серологічних тестів 1% населення не переносить глютен тільки по причині целіакії, а по морфологічному діагнозу (підтвердження біопсією) — 0,6%. В Україні показник виявлених випадків мізерний — 0,005%".

Сьогодні в Україні вже піднімають питання про харчування дітей з непереносимістю глютену в школах. Отже збільшиться кількість виробників, яким необхідно підтверджувати, що вони випускають справжню безглютенову продукцію.

Важливо знати, що крім целіакії є ще одне захворювання, від якого страждає набагато більше людей — непереносимість глютену без целіакії. Це нове захворювання клінічно проявляється як целіакія, але симптоматика здебільшого неврологічна. Страждають на це захворювання від 6 до 13% населення

Крім глютену пшениця має багато інших компонентів які можуть викликати запальні процеси в кишківнику, що приводить до синдрому, який називають «дірявий кишківник». На фоні цього негаразду страждає імунна система, розвиваються псевдоалергичні реакції. Отже кількість людей, які будуть потребувати безглютенових продуктів, на жаль, зростатиме.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама