Q&A: про відставку керівника Держгеокадастру та «земельну корупцію»

«Немає прощення тим, хто паразитує на державі. «Смотрящі» залишились в далекому 2013-ому році! Винні – будете сидіти у в'язниці!». Так у своєму Facebook прем’єр-міністр Володимир Гройсман пояснив факт звільнення в.о голови Держгеокадастру України Володимира Цвяха.

Володимир Цвях, фото "5 канал"

Нагадаємо, учора, 24 жовтня в Києві відбувалось засідання Ради регіонального розвитку України. Слово для виступу надали керівникові Держгеокадастру Володимиру Цвяху. Але його виступ перебив голова Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Сергій Литвинов. Чиновник  попросив до президента президента Петра Порошенка, аби “київський Держгеокадастр забрав своїх “смотрящих” по областях і районах”. Натомість Гройсман заявив, що Цвяха відсторонено з керівництва Держгеокадастром. Більш того, прем’єр погрозився заявити у ГПУ та НАБУ на самого Цвяха та на всіх керівників регіональних управлінь Держгеокадастру. В.о. керівника Держгеокадастру Цвях став у липні 2016 року, замість попередника Максима Мартинюка, котрого призначили першим заступником міністра аграрної політики. Весь цей час ані прем`єр-міністр, ані очільник аграрного відомства публічно не виказували Цвяху жодних претензій. Мінагрополітики та Держгеокадастр поки що ніяк не коментують такі кадрові рішення. Учасники ринку також поки що утримуються від коментарів щодо звільнення керівника Держгеокадастру. Але керівник земельного напрямку Аграрного союзу України Ірина Діденко говорить, що «це вперше за останні 15 років йдеться про таку безпрецендентну заявку на зміну всього керівництва Держгеокадастру».

«Гройсман схильний до таких імпульсивних кроків, коли розуміє, що у певній сфері справді твориться безлад», - каже політолог Володимир Фесенко. «Люди люблять подібні шоу, люблять, коли демонструють такий стиль управління», - додає політолог Микола Давидюк. Експерт вважає, що так Гройсман вирішив показати свою рішучість у боротьбі із корупцією у земельних відносинах напередодні запуску ринку ріллі в Україні. І озвучити заявку на звання найуспішнішого прем’єр-міністра в історії України. Втім, ефективність та ефектність такого меседжу прем’єра прямо залежатиме від подальшої долі Цвяха. «Якщо його просто звільнять, і не буде ніякого розслідування, то Гройсману навряд чи вдасться хоча б показати боротьбу із земельною корупцією в Україні», - коментує Давидюк.

Читайте також: Слідкувати по-новому: чому Держгеокадастр та Мінагрополітики знов почали моніторинг земельних ділянок?

А поки учасники ринку очікують подальших новин, Agravery.com з’ясував, у чому криється корінь «земельної корупції» в Україні, і як можна вирішити таку проблему.

Що говорили в Держгеокадастрі про боротьбу із «земельною корупцією»?

В останні три роки керівництво Держгеокадастру зробило багато формальних кроків, аби усунути всі можливості для зловживань чиновників установи. Наприклад, як говорить експерт із земельних питань Українського клубу аграрного бізнесу Роман Граб, земельний кадастр було переведено в електронний формат. Такий крок зробив менш можливими махінації із державними землями.

Також Держгеокадастр відмовився від «ручного» розподілу аграріїв прав на оренду державної ріллі. Натомість став продавати такі права на електронних аукціонах, каже економіст, керівник IMF Group Михайло Кухар. Як пілотний проект, електронні аукціони на оренду державної землі запрацювали ще минулого року. На повну потужність така система мала запрацювати з 1 жовтня цього року. «Корупція у сфері володіння державною ріллею виникає там, де є можливість для чиновника впливати на прийняття рішень. З цієї точки зору, електронні аукціони – універсальний інструмент боротьби із земельною корупцією», - наголошує експерт.

Також, як каже Граб, керівництво Держгеокадастру «децентралізувало» видачу кадастрових витягів. Відтоді такі документи громадяни можуть отримати не лише в районному управлінні Держгеокадастру, але й Центрі надання адміністративних послуг. Окрім того, видачу кадастрових витягів зробили екстериторіальною. Тобто, інформацію про ділянку в Полтавській області тепер можна отримати в районному управлінні Держгеокадастру, розміщеному, наприклад в Житомирській області. Зрештою, як додає Граб, у жовтні цього року земельний кадастр України було переведено на блокчейн. Тому кадастровий витяг можна просто викачати з інтернету, і такий документ вважатиметься юридично завіреним.

Читайте також: Q&A: що треба знати про аграрний Blockchain

«На практиці це означає, що 80% всіх потрібних паперів громадяни можуть отримати без посередництва чиновників Держгеокадастру, які  через це втратили значну частину корупційних прибутків», - наголошує Кухар.

Що дає найбільше підстав для корупції?

Заступник голови Земельного союзу України Андрій Мартин пояснює, що у червні цього року Кабмін ухвалив постанову №412, яка суттєво «поламала» доступ до права оренди державної ріллі. За умовами документу, державна рілля має передаватись в оренду виключно через земельні аукціони. Але максимальний строк оренди не зможе перевищувати сім років, а орендна плата не може бути нижчою за 8% від нормативно-грошової оцінки. Крім того, землі, які будуть повернуті з оренди, мають заново здаватися в оренду  виключно через земельні аукціони.

Читайте також: Аукціони через постанову: як Кабмін буде розпоряджатися державними землями

Мартин наголошує, що за Земельним кодексом аграрії мають переважне право, щоб укласти з державою новий договір оренди тої чи тої земельної ділянки. Якщо ні одна із сторін не заперечує, то такий договір подовжується автоматично. Але Кабмін своєю постановою таку можливість скасував. Тому агровиробники мусили платити чиновникам Держгеокадастру, аби ті дозволили і далі працювати на тій ріллі, на якій працювали раніше, і в якість якої вкладали свої кошти. Слова Мартина підтверджують у Аграрному союзі України та Всеукраїнській аграрній раді. Зокрема, як нарікають у ВАР, чиновники вимагали гроші за продовження договорів оренди на державну землю. Хоча такі договори мали би подовжити автоматично, як це передбачає Земельний кодекс. 

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль вказує також на інше джерело корупції у земельних відносинах – це право «спільного обробітку» ріллі державними та приватними підприємствами. Така форма роботи дає змогу приватникам платити якомога менше податків. А чиновникам - мати свою долю з тіньових прибутків, які дає «спільний обробіток».

Також, як додає Мартин, значним джерелом для корупції є розподіл землі учасникам АТО. Експерт стверджує, що «під таким соусом» доволі часто відбувається тіньовий розподіл державної ріллі». Звісно, як додає Мартин, державна рілля перепадає і справжнім «атовцям». Але у більшості випадків ветерани не мають жодного інтересу обробляти ріллю. Тому у більшості випадків позбавляються від такого активу з вигодою для себе.

Читайте також: Падіння удвічі: як вивести з «тіні» землі аграріїв?

А хто ж може виправити такий стан справ?

Теоретично, чиновники установи можуть в один момент просто взяти і не брати хабарі. Але експерти пропонують реалістичніші способи вирішити проблему «земельної корупції», для якої потрібна «вища політична воля» Кабміну та парламенту.

Перша такий спосіб - передати управління земельними ресурсами від Держгеокадастру до громад, каже Андрій Мартин. Експерт переконаний, що такий крок повністю позбавить чиновників Держгеокадастру можливостей для незаконного збагачення. «Про необхідність цього я говорю вже більше 3-х років. Тільки за моєю участю було зареєстровано вже п’ятий законопроект на цю тему. Сподіваюсь, що якщо ця проблема буде під особистим контролем Президента та Прем’єр-міністра, то вона нарешті буде вирішена», - додає член аграрного комітету ВР Микола Кулініч.

Читайте також: Децентралізація продовжується: чи отримають громади в свої руки землю?

Другий спосіб, на думку Павла Коваля, це - скасувати безоплатну приватизацію ріллі для учасників АТО. Також – зробити неможливою «спільну діяльність» державних та приватних агропідприємств. «Зрештою, питанням обліку прибутків та сплачених податків з державної ріллі займається не Держгеокадастр, а ДФС. Тому у боротьбі із «земельною корупцією» потрібна участь фіскалів», - наголошує генеральний директор УАК.

Також, як додає Михайло Кухар, потрібно нарешті запустити на повну потужність електронні аукціони з продажу прав оренди державної ріллі. «Але думаю, що після того виступу прем’єр-міністра не буде ніяких проблем запустити таку систему», - каже економіст. 

Читайте також: Кращі реєстри та більше повноважень: Мінюстр, Генпрокуратура та МінАПК про боротьбу з аграрним рейдерством