Кращі реєстри та більше повноважень: Мінюстр, Генпрокуратура та МінАПК про боротьбу з аграрним рейдерством

Кожного тижня в Україні відбувається одна-дві спроби рейдерського захоплення майна аграріїв. І це тільки відомі загалу справи. Але, за даними Генеральної прокуратури України, цього року дійшла до суду лише одна із 41 порушених за фактом аграрного рейдерства справ. Ще одну справу було закрито «за відсутністю складу злочину».

Вчора комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин заслухав представників Мінагрополітики, Мін’юсту, Генпрокуратури та МВС. Членів аграрного комітету ВР та запрошених агровиробників цікавило, які кроки пропонують чиновники для боротьби із явищем аграрного рейдерства.

Заступник голови комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко каже, що найчастіше жертвами атак стають фермери, що обробляють від однієї до трьох тисяч гектарів ріллі. Нардеп наголошує, що такі господарства не мають достатніх ресурсів для свого самозахисту. При цьому рейдерство як явище суттєво ускладнюється. У минулому році основним видом рейдерської атаки було збройне захоплення земельної ділянки чи врожаю. Цього року -  захоплення повністю майнових комплексів та перереєстрація прав на підприємство на нових власників.

Agravery.com дізнався, що силовики насправді хочуть для ефективної протидії рейдерам. І що пропонують урядовці для профілактики рейдерства в агросекторі.

Читайте також: Рафаель Гороян: За повернення ПДВ нам пропонували дати хабар в два мільйони гривень

Міністр юстиції Павло Петренко

Проблема аграрного рейдерства охоплює набагато ширші питання, аніж сфера юриспруденції. Але Мін’юст зі своєї сторони готує необхідні нормативні новації, які мають мінімізувати кількість випадків аграрного рейдерства.

Перша така новація – держреєстратор не матиме технічної можливості провести перереєстрацію прав власності чи оренди землі без відсканованого витягу із земельних книг Держгеокадастру. Потрібне для цього програмне забезпечення майже готове. Ми також готуємо програмне забезпечення, яке дозволить власникам та користувачам землі в онлайн режимі відслідковувати цілісність даних щодо своїх земельних ділянок у реєстрах. Максимум за місяць ми синхронізуємо інформацію реєстрів земельного та майнових прав. Ми на рівні підзаконних актів та постанов Кабміну дамо змогу реєстраторам перевіряти повністю тексти довіреностей. Зараз у реєстрах можна побачити лише найменування того майна, на яке виписано довіреність. Ніяких особистих та інших даних нема. Відсутність таких даних дає підгрунтя для незаконних реєстраційних дій. Ми також плануємо повернути нотаріальне посвідчення договорів оренди землі, як це було раніше. Ми готові вести дискусії про доцільність такого кроку. Відновлена  Міжвідомча комісія із захисту прав інвесторів також розбиратиме кожен випадок рейдерського захоплення аграрних підприємств.

Але хочу окремо наголосити. В Україні до 5 жовтня минулого року взагалі не було законодавчої відповідальності за рейдерські дії. Максимум, що можна було інкримінувати за такі дії – це хуліганство. Раніше, у 2000-х роках міністерство юстиції щороку отримувало по три тисячі скарг на дії рейдерів. Але стаття Кримінального кодексу «Хуліганство» - єдиний вид покарання, який можна було задіяти до рейдерів. За чинним законодавством, ніяку реєстраційну дію не можна вчиняти без отриманої відповіді на запит до Держгеокадастру. Якщо такої відповіді нема, а реєстрація проведена – це закінчений злочин, який одразу можуть розслідувати правоохоронні органи. Лише за цей рік ми вже позбавили ліцензії 60 нотаріусів, та відключили від усіх реєстрів декілька сотень реєстраторів. Але хочу наголосити, що взагалі-то держреєстратори – це працівники не Мін’юсту, а міських, селищних та сільських рад. І абсолютна більшість злочинних реєстрацій на користь рейдерів припадає на реєстраторів сільськи рад.

Ми у найближчий час знімемо багато питань, які роблять можливою подвійну реєстрацію. Але натомість просимо агровиробників: будь ласка, не займайтесь скупкою ріллі один в одного. На моїй практиці,  більшість випадків аграрного рейдерства починались з того, що один аграрій починав заключати права оренди на ту землю, яку уже обробляв аграрій навіть з того самого села.

Читайте також: Курс на легалізацію, або що збільшило утричі доходи аграріїв у податковій звітності?

Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики України

- Ми разом із Мін’юстом завершили роботу над законопроектом, який має нарешті вирішити проблему із записами у так званих поземельних книгах. Нагадаю, що до 1 січня 2013 року всі договори оренди сільськогосподарської землі фіксувались у Держгеокадастрі у письмовому вигляді. Потім такі договори почали реєструвати у електронному вигляді. І по законодавству фактично вийшло так, що укладені до 1 січня 2013 року договори оренди ріллі наче й існують, але на них можна не зважати. Хоча б тому, що нема доступу до 15 мільйонів таких записів у поземельних книгах.

Якщо Верховна Рада таки прийме законопроект, ці всі 15 мільйонів записів внесуть до реєстру майнових прав. Такі дані матимуть довідковий характер. Але реєстратори повинні будуть посилатись на ці записи із поземельних книг при реєстраційних діях. Коли програмне забезпечення по синхронізації реєстрів буде дописано, реєстратори отримають повний доступ до земельного кадастру. Так вдасться зняти майже всі проблеми, які провокують явище подвійної реєстрації. Але треба буде і посилити відповідальність реєстраторів за свої неправомірні дії. Два роки назад функцію державної реєстрації було передано від Мін’юсту до місцевої влади. І за цей час у земельному кадастрі зареєстрували 213 тисяч земельних ділянок із неіснуючими кадастровими номерами. І ще 5 тисяч зареєстрованих земельних ділянок не мали кадастрових номерів взагалі.

Я згоден з міністром юстиції в плані того, що стосується бандитизму та нападів «тітушок» на аграрні підприємства. Тут єдино можливий варіант – ловити та саджати таких злочинців.

Читайте також: Завалимо борошном: основні тенденції ринку за версією ГС "Борошномели України"

Роман Балита, заступник начальника управління нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури 

- Органи прокуратури зараз позбавлені повноважень, які б дозволили ефективно боротись із явищем аграрного рейдерства. Наприклад, у 2015 році прокурорів позбавили функцій нагляду за законністю роботи державних реєстраторів. Тому прокурор може втрутитись лише коли порушено кримінальне провадження по фактам аграрного рейдерства. Але у цьому випадку прокуратура може слідкувати лише за тим, аби провадження йшло виключно за нормами кримінально-процесуального кодексу.

Ми можемо пояснити, чому за цей рік не вдалось закрити 39 проваджень за фактами аграрного рейдерства. Майже ці всі справи були порушені в минулі роки за фактом незаконної зміни власників за підробленими документами. Ми не можемо достеменно з’ясувати осіб, які вчинили такі протизаконні дії. Раніше прокуратура мала повноваження скасовувати завідомо незаконні рішення. Зараз це може робити виключно суд. Винних у рейдерській атаці на те чи те агропідприємство також визначає суд. Поки такого рішення нема, прокуратура та поліція не можуть ухвалювати жодних закінчених юридичних рішень.

Окремо стоїть проблема з проведенням різного роду експертиз, які потрібні, щоб встановити обсяг збитків від дій рейдерів, або ж з’ясувати підробність підпису під документами. Державні експертні центри зараз недоукомплектовані. Тому результатів експертиз доводиться чекати по декілька місяців. Поки нема результатів, не можливо достеменно з’ясувати особи злочинців та обсяг завданих збитків. Без цього не можна покарати винних та закрити кримінальне провадження. Потрібно як мінімум відновити повноваження прокуратури у сфері нагляду за законністю, які були до 2015 року. Потрібно дозволити прокурорам наглядати за законністю дій державних реєстраторів.

Читайте також: «Земельні ознаки» податкового моніторингу, або як врятувати агровиробників від блокування накладних

Михайло Апостол, радник міністра внутрішніх справ з питань аграрної політики

- Потрібно зрозуміти наступне – у боротьбі з аграрним рейдерством поліція зараз має лише повноваження виконувати рішення суду. Поки суд не визначить, хто рейдер, а хто жертва атаки, поліція не має можливості посадити злочинця до в’язниці. Це ж саме стосується і відбиття атак рейдерів. Якщо «тітушки» силою заважають роботі підприємства, хуліганство -  максимум, що тут можна інкримінувати. Якщо «тітушки» просто блокують – тут можна затримати лише для з’ясування особи. Якщо йде збір врожаю на спірній земельній ділянці, то поліція має повноваження припинити такі дії, не більше. При цьому техніка та зібраний врожай мають передаватись на відповідальне зберігання третім особам. Очевидно, що поліції потрібно розширити повноваження для боротьби з аграрним рейдерством. Але це питання має обговорюватись на рівні всього парламенту.

На мою думку, також потрібен законопроект, за яким договори оренди землі втрачатимуть силу після продажу корпоративних прав на агропідприємства. На мою думку, прийняття такого законопроекту зробить аграрну сферу менш привабливішою для різного роду рейдерів.

Читайте також: Аграрні дотації: які зміни пропонують профільні асоціації?