Курс на легалізацію, або що збільшило утричі доходи аграріїв у податковій звітності?

Цього тижня у Держстаті заявили, що малий та середній агробізнес в Україні почав отримувати утричі більше доходів. Сумарний результат до оподаткування малих та середніх агропідприємств за І півріччя цього року склав 401 млн грн проти 87 млн грн рік назад. В Держстаті додають, що сумарно малі та середні підприємства всіх галузей економіки України показали 183,6 млрд грн доходів до оподаткування проти 63 млрд грн рік назад. При цьому, якщо загальна кількість збиткових підприємств в Україні скоротилась із 37% до 33%, то в агросекторі навпаки -  збільшилась із 12,6% до 15,2%.

Економіст FAO Андрій Ярмак каже, що теоретично аграрії не мають резону звітувати про свої реальні прибутки перед фіскалами, оскільки не сплачують податок на прибуток. Але опитані Agravery.com експерти виділили одразу два стимули малим та середнім аграріям «чесніше» звітувати про свої доходи перед ДФС.

Дотацій хочуть всі

Перший такий стимул – особливості нарахування дотацій з держбюджету. Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль каже, що розмір державної допомоги аграрію прямо залежить від обсягу сплаченого ПДВ при продажі виробленої продукції. Тому, яку суму сплаченого ПДВ аграрій заявить у своїй декларації, таку суму дотації й отримає. У такому випадку стимул до чесності мають аграрії, що вирощують тварин та птахів, а також цукрові буряки, овочі чи фрукти. Втім, для агровиробників також є і регіональні програми підтримки, які приймають обласні ради. Такі ініціативи стосуються ширшого кола аграріїв, які також мають бути чесними у своїй податковій звітності.

Голова податкового комітету Громадської ради при МЕРТ Ольга Богданова запевняє, що зараз аграрії не мають можливості «махлювати» із податковою звітністю, аби менше платити ПДВ і більше отримати дотації. «Якщо платник узяв більше дотації, а потім «уточнює» декларацію і знижує обсяг сплаченого ПДВ,  то в рамках цього уточнення сума бюджетної дотації може зменшитися. Цей інструмент прописано, а от про те, що після подання уточнюючої декларації сума дотації може збільшитися, на жаль, нічого не сказано.Тому тут таким чином гратися не вийде», - каже Богданова.

Другий  стимул - це бажання трейдерів та агровиробників купити продукцію легально, та не мати проблем із фіскалами. Попередні роки «в тіні» перебувало до 50% всіх торгівельних операцій із зерновими та олійними культурами. Втім, у червні 2016 року ДФС почала перевіряти торгівельні операції зернотрейдерів, аби «навести лад» із компенсацією експортного ПДВ. Трейдери  більше не отримують такі виплати, якщо продукція купувалась по «сірим схемам».Тому трейдери почали вимагати від агровиробників прозорої звітності за поставлену продукцію. І це стосується не лише приватних, але й державних компаній. Як розповів Agravery.com колишній директор департаменту закупівель Державної продовольчо-зернової корпорації Дмитро Єрмоленко, з літа 2016 року корпорація посилила вимоги до своїх постачальників. Агровиробники мусять подавати довідки статичної звітності про посівні площі та врожай, а також документи про право на обробку землі. Посередники надають документи, що підтверджують придбання продукції безпосередньо у виробника. Після такої новації вдалось відсіяти ряд постачальників, які бажали продавати збіжжя виключно за готівку, без будь-яких документів. "Хтось відсіявся сам, когось наша служба безпеки визнала неблагонадійним", - каже Єрмоленко.

Читайте також: Керівник закупівель ДПЗКУ: Сумніви ДФС щодо відшкодування ПДВ не завжди обґрунтовані

Прискіпливі податківці

Ольга Богданова додає, що фіскали стали прискіпливіше перевіряти податкові декларації також і середніх агровиробників. Експерт пояснює, що з 1 липня цього року запрацювала система моніторингу «ризикових» податкових накладних. Мета такої системи – не допускати податкових махінацій. Але за Наказом ДФС № 461 вся продукція сільського господарства вважається ризиковою у плані можливості махінацій. Тому подані по таким групам товарів декларації автоматично блокуються.

«Зрозуміло, що специфіка аграрного сектора є такою, що там купують один товар, його переробляють, і в результаті продають зовсім інший товар. Тому в аграріїв завжди буде невідповідність обсягів придбання та продажів у розрізі окремих кодів УКТ ЗЕД і завжди буде в залишку 75% ризикових груп товарів», - каже Богданова. За словами фахівця, аби «розблокувати» свою податкову накладну, аграрій має подати Таблицю даних платника податку. У такій таблиці потрібно показати який обсяг продукції було просто вироблено, а який - перероблено на готову продукцію. Також потрібно подати письмове Пояснення, в якому треба прозвітувати про площу ріллі в обробітку, обсяг виробничих потужностей та кількість працівників підприємства. Богданова запевняє, що така деталізація потрібна, аби довести реальність здійснених операцій із агропродукцією. Вона також попереджає: якщо аграрій не зможе пояснити походження своєї продукції, то і не зможе «розблокувати» свою накладну. А далі аграрій ризикує втратити репутацію та взагалі не продати вирощений врожай.

За даними Мінекономрозвитку, у 2016 році рівень «тінізації» українського АПК становив 8%, та був найнижчим серед галузей економіки України. За 2017 рік таких даним поки що нема. Але, на думку Павла Коваля, трикратний ріст результату до оподаткування малих та середніх аграріїв якраз свідчить про темпи «детінізації» торгівельних операцій в  аграрному секторі.