Керівник закупівель ДПЗКУ: Сумніви ДФС щодо відшкодування ПДВ не завжди обґрунтовані

Зараз корпорація вже почала закупівлю зерна нового врожаю. Скільки уже від запланованого обсягу було законтрактовано?

- На сьогоднішній день з початку маркетингового року законтрактовано більше 350 тис тонн зернових.   Трохи відстаємо від обсягів минулого сезону, але це пов'язано з тим, що в компанії оптимізуються бізнес-процеси, впроваджуються нові підходи, у тому числі і в роботі з постачальниками зерна. У цьому сезоні ми зробили вимоги до контрагентів більш жорсткими.

Темп втратили через те, що частина посередніків відмовилась працювати з вами чи через те, що процедура стала довшою?

- Частина посередників, переглянувши перелік документів, які необхідно подати для продажу, відсіялись. Когось було визначено неблагонадійним, хтось прийняв таке рішення самостійно. Є й ряд інших постачальників, яким легше не витрачати час на збір необхідних документів, а натомість продати збіжжя за готівку. Такий собі нелегітимний, але швидкий заробіток. Ми, у свою чергу, налаштовані на прозорі умови співпраці і сьогодні дотримуємось принципу – «від кількості до якості».

Коли ви розраховуєте "наздогнати" заплановані обсяги? Загальний план закупівлі був озвучений на вищому за минулорічний рівні.

- Так, план на цей маркетинговий рік складає 3,5 млн. тон зерна. Тому, звичайно, будемо нарощувати закупівлі. Ще попереду весь сезон. Реально активна закупівельна фаза почалась лише 10 днів тому. Тут ще зарано ставити крапку.

НАЙЦІКАВІШЕ: 

У інтерв'ю Agravery.com Дмитро Єрмоленко розповів про те що: 

1) частина посередників, переглянувши перелік документів, які необхідно подати для продажу, відсіялись; 

2) основний акцент ДПЗКУ робить на співпраці з фермерами, товаровиробниками;

3) ДПЗКУ не отримала 716 млн грн, які підлягають відшкодуванню;

4) проблема тіньового обігу та непрозорості операцій на внутрішньому зерновому ринку полягає в тому, що земельні ділянки не реєструються належним чином;

5)  ДПЗКУ працює в районах близьких до АТО та намагається давати там ціни реально вищі, ніж у других зонах.

Які зараз нові документи потрібні і яких посередників ви мусили "відсікти"?

- У зв'язку зі змінами законодавства стосовно оподаткування, купуючи зерно за гривню на внутрішньому ринку, ми розраховуємо на повернення ставки ПДВ при експорті. Відповідно, у гривневу ціну уже закладено передбачуване повернення. І, відповідно, якщо фіскальні органи вважають, що у ланцюжку беруть участь неблагонадійні постачальники, то виникає питання з відшкодуванням ПДВ. Тому ми були змушені посилити вимоги і, відповідно, розробили анкету, у якій постачальник має описати нагальний фінансовий стан підприємства, у тому числі коли було зареєстровано, з ким працювало і так далі. Тобто тепер до аналізу наших клієнтів ми підходимо як банки до фінмоніторингу. Нам треба розуміти, що клієнт не одноденка, у нього є активи, він працює не лише з нами, а й з іншими трейдерами.

Наразі основний акцент, звичайно, ми робимо на співпраці з фермерами, товаровиробниками – в  цьому сезоні вони в нас у пріоритеті. На своїх філіях для аграріїв ми однозначно пропонуємо більш високу ціну та в рамках пріоритетної співпраці розробили нову закупівельну програму – заставні закупівлі за подвійними складськими свідоцтвами. Тобто фермер завозить зерно на філію ДПЗКУ, перед цим уклавши договір зберігання, а потім договори поставки та застави, і зерновий склад виписує подвійне складське свідоцтво. До моменту переоформлення збіжжя на ПАТ «ДПЗКУ» за цією програмою для такого сільгоспвиробника діє знижка на послуги зберігання, яка становить 15 грн/т  за місяць.

На підставі цього ми сплачуємо 70% від вартості зерна, яка на момент переоформлення діє на відповідній філії держкорпораціїі, даємо фермеру 60 календарних днів на те, щоб він остаточно визначився із датою та ціною продажу. Він обирає у цей період сприйнятливу для себе ціну і говорить "я хочу остаточно продати", після чого ми доплачуємо до ринкової вартості. А подвійна складська переходить у власність корпорації. Таким чином, фермери будуть отримувати додаткове кредитування, якщо сподіватимуться, що ціна виросте. Ця програма має їх зацікавити. Вона працюватиме тільки на зернових складах ДПЗКУ із сільгоспвиробниками.

Що це дає корпорації - в першу чергу якусь гарантію, що це зерно залишиться за вами?

- Звичайно. Ми даємо сільгоспвиробнику інструмент для отримання грошових коштів, плюс завантажуємо наші елеваторні потужності та закріплюємо за собою обсяги для того, щоб мати можливість заздалегідь вести переговори щодо експорту, адже розуміємо, що це зерно буде у власності корпорації.

Припускаєте, скільки людей можуть скористатися пропозицією?

- По-перше, програма нова, а по-друге – усе залежить від регіону. Наприклад, південь вже завершив збір ранніх зернових. Тобто ті, хто хотів везти збіжжя на елеватор, підсушити, підчистити, це зробили. Кому ж це було не потрібно – поклали до себе на склади і чекають такої програми, наприклад, восени. Якщо ж говорити про центр і північ, то там ще збір триває. Вони мають можливість зараз скористатися шансом, завезти збіжжя на філію ДПЗКУ та отримати авансовий платіж. Про успіх цієї програми можна буде говорити не раніше ніж за місяць-два.

Ви розглядаєте можливість, що фермер, завізши зерно до вас, отримавши гроші, водночас приймає рішення, що він продає його іншому покупцю?

- Ні, однією з основоположних умов програми є те, що, укладаючи договір купівлі-продажу, зерно має бути у подальшому переоформлене на ДПЗКУ. Для нас важлива довгострокова співпраця із кожним сільгоспвиробником. Зі своєї сторони ми обіцяємо постачальнику найкращу ціну за поставлений товар та налаштовані максимально плідно та прозоро попрацювати за цією програмою. Найголовніше, щоб сільгоспвиробник, який є або став нашим партнером, був задоволений.

Ви сказали, що даєте фермерам більшу ціну. У порівнянні із чим, і наскільки більшу?

- Держкорпорація має у своїй власності 55 філій, на яких ми працюємо, і ми зацікавлені, в першу чергу, купувати зерно у сільгоспвиробників саме на своїх складах. Тобто затрати на закуплене зерно, зберігання, відвантаження будуть меншими, ніж на відповідних «чужих» зерносховищах. Різниця ж в ціні залежить від регіону (за інформацією Agravery.com різниця може складати 15-50 грн на тонні).

В яких регіонах різниця в ціні найбільша?

- У Харківській, Херсонській та Полтавській областях. Там ми готові пропонувати  ціну більшу, ніж на інших складах, щоб зерно зайшло саме до нас.

Ви могли б навести приклад, яка компанія у минулому році могла би стати вашим контрагентом, а цього року, у зв'язку зі зміненими вимогами податкової, уже не може?

- Можу. Минулого року ми не претендували на повернення ПДВ, тому компанія, яка мала позитивну історію й реєстраційні документи, могла стати нашим постачальником. Цього ж року ми працюємо лише із сільгоспвиробником та першим посередником, який має показати ланцюжок операцій до товаровиробника. Відповідно, ми розуміємо, у кого він купляв та яким взагалі був весь ланцюжок покупки. На сьогоднішній день ринок зернових України настільки висококонкурентний, що для того, аби купувати зерно в таких обсягах як ДПЗКУ, ми вже вкладаємо відшкодування ПДВ після експорту зерна у гривневу ціну закупки. Правда, 716 млн грн, які підлягають відшкодуванню, ми до цього часу не отримали.

Ці 716 млн грн - це гроші, які не повернули, бо податкова вважає проблемними якісь операції, чи вони згодні їх повернути, але незрозуміло коли?

- Я не можу коментувати зі сторони податкової, але  ця сума узгоджена і відповідно до чинного податкового законодавства підлягає відшкодуванню з бюджету.

ДФС, в принципі, часто ставить під сумнів легальність ваших контрагентів?

- Сумніви ДФС не завжди бувають обґрунтовані. Хочу зауважити, що ДПЗКУ  сумлінно  сплачує всі податки та збори, з 2013 року входить до реєстру великих платників податків.  Окрім того, дбаючи про свою ділову репутацію, ми регулярно перевіряємо своїх контрагентів за допомогою доступних публічних ресурсів та звертаємось до ДФС з проханням повідомляти про виникнення розбіжностей з контрагентами  щодо податкових зобов’язань  та податкового кредиту з ПДВ.

Хочу окремо зазначити, що під час останнього засідання Української зернової асоціації, нами було запропоновано впровадження деяких ініціатив, які б, на нашу думку, мали позитивний вплив на ринок зернових закупівель, у тому числі в боротьбі з недобросовісними постачальниками:

• створення на базі реєстру Державної фіскальної служби України бази недобросовісних суб’єктів господарської діяльності, доступ до якої буде у зареєстрованих користувачів;
• створення єдиної бази звіту форми №4-СГ, доступ до якої дозволить отримати інформацію щодо кількості зернових та олійних культур, які виростив відповідний сільгоспвиробник;
• ініціювання прийняття змін до Податкового кодексу України, в частині скасування нульової ставки ПДВ при експорті зернових;
• ініціювання прийняття Постанови НБУ щодо зменшення ліміту видачі готівки банківськими установами юридичним особам;
• розповсюдження в засобах масової інформації застережливих та викривальних матеріалів відносно обігу готівкових коштів на ринку зерна України;
• укладання Меморандуму між членами Української Зернової Асоціації та трейдерів, які до неї не входять, щодо співпраці в частині обміну інформації про сумнівних контрагентів на ринку зерна України тощо.

Ви говорили про те, що робите ставку на купівлю безпосередньо у фермерів. А якщо розділити умовно, який відсоток контрагентів складають фермери, а який –  трейдери-посередники?

- Майже навпіл. Проблема тіньового обігу та непрозорості операцій на внутрішньому зерновому ринку полягає в тому, що земельні ділянки не реєструються належним чином, необліковане зерно з цих полів продається за готівку, а далі це все "підгодовує" тих неблагонадійних постачальників, які потім пропонують його купляти з наданням якихось незрозумілих документів. Ми же купуємо зерно лише у законодавчо зареєстрованих юридичних осіб.

Відрізняється середній обсяг закупки у трейдерів і у фермерів? Я ж так розумію, що трейдери все одно можуть запропонувати вам більший обсяг, ніж окремо взяті фермери. Чи ні?

- Є великі господарства, які пропонують по 10-20 тисяч тонн. Відповідно, є й трейдери, які свого часу внесли добрива, поставили комбайн і забирають зерном. Або ж свого часу прокредитували у гривні фермерів і продають нам їх зерно. Тому ми купуємо від 50 тонн до 20 тисяч тонн, як у фермера, так і у трейдерів, але при цьому, як вже згадувалось, серйозно посилили вимоги до постачальників.

Є різниця по культурах?

- У минулому сезоні, наприклад, кукурудзу більше купували у посередників, бо її більше продається на експорт. Загалом, ми розуміємо, що на сьогоднішній день нам треба створити для сільгоспвиробника кращі умови, ніж для посередників. ДПЗКУ наразі максимально відкрита, а наші актуальні ціни завжди представлені на офіційному сайті корпорації. На кожній філії ми готові укласти договір постачання. Гроші є, питання у тому, щоб оформити всі документи у правовому полі.

Вам це потрібно для того, щоб потім мати менше проблем із потенційними «ямами» у ланцюжку посередників?

- Так, щоб при відшкодуванні ПДВ,  ДФС розуміла, що ми купили це зерно у виробника і щоб уникнути будь-яких питань щодо посередників.

Скільки у вас зараз контрагентів? За результатами минулого маркетингового року.

- Ми працюємо більше ніж з 1600 постачальниками та купуємо зерно майже на 450 зернових складах України.

Скільки із них фермерів? 50:50?

- Ні, по минулому року у нас було десь 40:60.

Виходить, що якщо ви переходите на роботу із фермерами, то необхідно залучати достатньо багато закупівельників. Скільки зараз людей у вас займається закупками?

- Склад Департаменту закупівель нараховує 125 працівників. В центральному офісі працює 1/5, решта – в регіонах. Тому збільшувати будемо лише за необхідністю. Сьогодні ж, я думаю, тими силами, що в нас є, ми маємо впоратись. Тут важливо правильно обрати підхід. Наша компанія як зернотрейдер, на відміну від конкурентів, є досить молодою. Тому будемо підлаштовуватись під ринок сьогодення, більш тісно спілкуватись із сільгоспвиробником, пропонувати йому кращі умови та розвивати довготривалу співпрацю.

На скількох складах ви плануєте працювати цього року?

- Приблизно так само, як і в минулому. Цього цілком достатньо.

Ви будете працювати цього року із районами біля зони АТО?

- Звичайно, там є наші елеватори. Ми працюємо і намагаємося давати там ціни реально вищі, ніж у других зонах. Так, є ряд логістичних проблем, але купуємо-вивозимо, купуємо-вивозимо. Процес не зупиняється.  

Там не можуть бути проблеми із тим, що певні обсяги зерна будуть мати незрозуміле походження? Умовно, вироблено незрозуміло ким на території так званих ЛНР та ДНР.  

- Ні, як я вже казав, будь-який контрагент проходить систему фільтрації та ряд перевірок у нашому центральному офісі. Тому якраз ті сільгоспвиробники, що знаходяться у зоні АТО, довіряють нашим елеваторам і швидше везуть туди, аби продати за нормальною ціною.

Але там ви працюєте та працюватимете переважно із фермерами?

- Наразі виходить, що так.

Наталія Гузенко