Рафаель Гороян: За повернення ПДВ нам пропонували дати хабар в два мільйони гривень

2016/17 маркетингового року група компаній «Прометей» поставила шестирічний рекорд та експортувала 560 тисяч тон зерна. «Прометей» також успішно викупили у компанії «Glencore» чотири елеватори у Запорізькій області, на додачу до своїх 13 елеваторів у Кіровоградській, Миколаївській та Запорізькій областях.  Водночас зернотрейдер мав проблеми із ДФС через відмови у компенсації експортного ПДВ.  Керівник групи компаній «Прометей» Рафаель Гороян зустрівся з журналістами, а потім відповів на деякі питання Agravery.com.

Читайте також: На Черкащині готуватимуть аграрних спеціалістів зі шкільної лави

Про зберігання 

Зараз «Прометей» має мережу у 17 елеваторів. Нещодавно придбали елеватор в Черкаській області, де також маємо своє представництво. Це був закинутий елеватор, у модернізацію якого плануємо витратити близько 20 мільйонів гривень. Будемо ставити новий дах, ремонтувати нижню та верхню галерею. Поряд знаходиться залізнична станція, тому будемо тягнути залізничну гілку. Розташування зручне, тому я намагаюсь виграти на часі обороту та завантаження вагонів-зерновозів. У перший рік плануємо наростити потужність цього елеватора до 30-50 тисяч тон, за наступні два-три роки – до 100 тисяч тон.

Ми купуємо елеватор лише тоді, коли маємо у певному регіоні своє представництво, розширену клієнтську базу, яка може дати 100-150 тисяч тон зерна на рік. Важливо, аби фермери той елеватор полюбили. Нема сенсу вкладати 20 мільйонів гривень у модернізацію елеватора, якщо його не вдасться заповнити хоча б на половину потужності. 

Плануємо в Дніпропетровській області у найближчому часі купити одразу 5 елеваторів. Це дасть нам можливість розширити свою клієнтську базу серед фермерів. Чому нас нема в Полтавській області, хоч там найбільше елеваторів в Україні? Там дуже агресивно тримає позиції компанія Кернел. Сам Андрій Веревський з Полтавської області. Тому в той регіон дуже складно пробитись. Але ми обов’язково зайдемо і на Полтавщину. Ми хочемо скоротити відстань між нашими елеваторами до 50-60 кілометрів, максимум до 100 кілометрів.

Читайте також: Перегружені порти або чи позбавиться Укрзалізниця короків з вагонів-зерновозів?

Про річні перевезення 

Автопарк нашого логістичного підрозділу має 40 вантажівок, ще 10 закупимо у найближчому часі. В автопарк будемо інвестувати плавно. Незрозуміло, в якому напрямку розвиватиметься логістика в України, температурний режим непередбачуваний, обмеження у 20 тон на одну вантажівку діє. І це все суттєво ускладнює логістику автодорогами.

Я не бачу великого майбутнього у водному транспорті. Для розвитку річкових зернових перевезень потрібні дуже великі інвестиції, які будуть повільно окупатись, можливо навіть протягом 20 років. Можливо, логістика річкою обійдеться на два долари за тону дешевше залізниці. Але втрачаються оперативність. Баржа йде до порту по річці тиждень. Потрібен ще певний час, щоб розвантажити баржу. І це все треба узгодити з графіком відправки судна, яке стоїть у порту максимум дві доби. Залізниця дозволяє оперативно перевезти хоч 500 тон, хоч одразу тисячу тон до порту, і узгодити всі графіки поставок та відправок суден. Стан залізниць зараз складний, і так триватиме ще мінімум 5 років. Але особисто я вважаю, що залізниця – це найперспективніший канал для зернової логістики, за залізницею – майбутнє.

На мою думку, приватно-державне партнерство допоможе вирішити ситуацію із дефіцитом вагонів-зерновозів. Якщо чиновники приймуть вольове рішення та «відпустять» державну монополію на володіння локомотивами, це буде ще краще. Але треба бути обережним, бо важелі впливу від приватного бізнесу можуть лише посилити корупцію

Ні, ми поки не плануємо створювати власний підрозділ із залізничної логістики. Спочатку ми налагодимо мережу елеваторів по всій Україні і оцінимо весь обсяг наявного зерна.  Потім знайдемо покупців на внутрішньому ринку – борошномели, птахівники чи тваринники. А потім вже думатимемо про здешевлення зернової логістики.

Ми не плануємо будувати власний портовий термінал Я не хочу замикатись на одному конкретному. Я хочу, щоб мої трейдери мали повну свободу дій і змогли торгувати на всі порти України. У нас зараз і так певний профіцит портових потужностей, не всі зернові  термінали навантаженні на повний обсяг.

Читайте також: Керівник Аграрної біржі: Левова частка сільгосппродукції купується прямо на полях

Про біржу

Я хочу на базі "Прометея створити" біржу. Зараз у нас є відділ продаж, і відділ закупок. В майбутньому я планую продати ці місця брокерам, і буде брокерська група, яка сидітиме на базі групи компаній «Прометей». На такому майданчику всі матимуть право працювати. Фактично, біржа на базі нашої компанії вже і так працює. Це в нашому київському офісі тихо. А от в миколаївському офісі у нас шумно. Там постійно йдуть емоційні переговори між нашими трейдерами та продавцями зерна.

Чому я не хочу співпрацювати з існуючими державними біржами? До них нема довіри. Для бірж треба державне регулювання, законодавча база. Мені здається, що держава може брати участь в роботі бірж, але не може бути власником. Наприклад, власнику Чиказької біржі прямо заборонено брати участь в торгах установи. Держава себе і так негативно показала як господарська структура. Вона не має займатись торгівлею, вона має лише «знімати вершки» та розуміти, звідки вони.  

Читайте також: Юрій Павлушко: Бути успішним – означає чітко слідувати технологіям

Про закупки зерна

2015/16 МР ми вийшли на результат в один мільйони тон закупленого зерна. Цього маркетингового року плануємо вийти на два мільйони тон закупленого зерна.

Ми дуже довгий час не торгували зерном при базисі FOB, тому змушені зараз «напрацьовувати» авторитет у транснаціональний трейдерів. Йдеться про Bunge, Cofco, інші відомі вам компанії.   Життя показало, що мільйон тон зерна не можливо продати лише на внутрішньому ринку. Зараз ми маємо штат у 50 трейдерів, які знаються на зовнішній та внутрішній торгівлі зерном. Маємо зараз свої представництва у Черкаській, Кіровоградській, Миколаївській областях. Набираємо зараз штат для київського представництва, яке відкрили півроку тому. Хочемо у декілька раз розширити штат трейдерів. У наших планах довести перевалку зерна на експорт до двох суден «панамакс» на місяць,  по 50 тисяч тон зерна кожне.

Звісно, «корки» із зерновозів на залізниці – це проблема. Але хороший зернотрейдер знайде, як обійти таку проблему, і таки продати зерно на експорт. Особисто мене подібні ситуації надихають.

Читайте також: «Земельні ознаки» податкового моніторингу, або як врятувати агровиробників від блокування накладних

Про чиновників

Ми лише нещодавно змогли вирішити свої проблеми із ДФС та з поверненням експортного ПДВ. У травні була затримка із поверненням більше 20 мільйонів гривень, які було вимито з обороту компанії. Хоча проблему пропонували «вирішити» за хабар у два мільйони гривень. Але ми здобули авторитет у місцевих управліннях ДФС, як і через медійний шум, так і завдяки нашим юристам. Тому затримок із поверненням експортного ПДВ у нас більше нема, нам його компенсують буквально протягом місяця. Таким результатом не можуть похвалитись навіть транснаціональні зернотрейдери, за якими стоять посли їхніх держав.

Не треба себе поводити так, наче чиновники – вічні. Треба розуміти, що чиновники – це люди, які отримують зарплату з наших з вами податків. Тому вони мають працювати на нас, а не на свою кишеню

Читайте також: Аграрні дотації: які зміни пропонують профільні асоціації?