Прихована хвороба: чи справді в Україні зменшилась кількість випадків АЧС?

Нещодавно Держпродспоживслужба відзвітувала про результати моніторингу АЧС. А саме, в рамках проекту UP-10 спільно з міжнародними експертами з 2019 року й дотепер було відібрано 4000 зразків сировини та продукції зі свинини в місцях стихійної торгівлі у чотирьох областях. Наразі відомо, що з 3500 проаналізованих зразків збудник захворювання виявлено лише у восьми (0,23% від кількості досліджених зразків). Зокрема, виявились інфікованими два зразки з тисячі на Закарпатті, чотири з тисячі на Одещині, два з 850 на Харківщині і поки що жодного на Рівненщині. У Держпродспоживслужбі відмічають ефективність заходів протидії АЧС.

Як продукція потрапляє до місць «стихійної» торгівлі?

Дуже часто там стоять дві категорії людей, розповідає консультант проектів ФАО/ЄБРР, фахівець з біобезпеки Віталій Башинський. До першої відносяться ті, котрі вдома самі забили худобу і хочуть продати надлишок, якого недостатньо для повноцінної ветсанекспертизи (для її проведення потрібні голова, лівер, лімфовузли). Тобто вони просто не можуть потрапити на ринок, і продають зі «стихійної» точки. До другої групи, каже Башинський, відносяться ті, котрі свідомо порушують всі норми і правила. Вони розуміють, що десь є ями Беккарі (споруди для знищення трупів тварин — Agravery.com), забирають звідти трупи, замочують їх в перекису водню, оцті, потім змащують олією для блиску і продають на ринках, розуміючи, що покупці все одно підсмажать або зварять м’ясо, і таким чином кількість жертв буде мінімізована. Серед таких продавців є свої «прикормлені» місця, створені внутрішні чати, в яких вони обмінюються інформацією, розповідає експерт. Також на думку Віталія Башинського, відсутність підрозділів карантинної міліції (до 2015 року в Україні існувала ветеринарна міліція — Agravery.com) тільки загострює ситуацію.

Вісім випадків на 3,5 тисячі — АЧС подолано?

Передусім результати у чотирьох областях не відображають картину у всій Україні. Робити висновки на основі результатів дослідження проекту UP-10 поки ще зарано, оскільки ще не всі зразки проаналізовані. Також наразі бракує, принаймні у відкритому доступі, інформації щодо місць відбору зразків, осіб, які їх відбирали, у який спосіб ці зразки доставлялись до лабораторій і яких саме, а також яким методом здійснювалось дослідження. На цьому наголошує фахівець з біобезпеки Віталій Башинський. «Якщо все це відкинути і залишити тільки цифри про кількість відібраних зразків та „позитивів“ (зразків, у яких знайшли збудник АЧС — Agravery.com) і тільки у стихійній торгівлі, то результат досить непоганий», — коментує експерт. Він наводить дані статистичної моделі, відповідно до якої на «стихійних» ринках обсяг продукції, зараженої збудником АЧС, може становити 1−5%. «Вхідні дані для цієї моделі — це кількість спалахів та їх прогнозованість, основний фактор передачі, контрольованість ситуації. Враховуючи це, ми отримаємо 1−5% зараженої продукції в обігу у місцях „стихійної“ торгівлі», — пояснює Башинський. І тут же наголошує, що ці дані не є константою і можуть змінюватись залежно від динаміки поширення АЧС в Україні.

За його словами, якщо реальна картина показує менший відсоток поширення збудника АЧС у продукції зі «стихійних» ринків (0,23% відповідно до результатів проекту UP-10, — Agravery.com), то це означає, що не так широко розповсюджена АЧС, як демонструє існуюча статистична модель. «Якщо ми говоримо про абсолютно випадковий відбір, то теоретично така ситуація може бути реальною. А якщо ми говоримо про ризик-орієнтований (на „стихійці“ відбираємо м'ясо з явними ознаками трупних змін і т.д.), то результати могли бути іншими. Але це моя особиста думка, реальну картину покаже фінальний звіт проекту», — зазначає консультант ФАО.

Торік аналогічним чином було відібрано зразки сировини та продукції зі свинини з офіційних ринків. «Нами було виявлено на приблизно 3000 зразків тільки три „позитивних“. Це дуже низький рівень контамінованості продукції», — говорить координатор веб-проекту «Стоп АЧС», епізоотолог Володимир Поліщук. Віталій Башинський зазначає, що загалом досі існує проблема підроблених документів, невідповідних даних по передзабійному огляду, походженню продукції, яка, втім, може виявитись абсолютно безпечною. Інше джерело Agravery.com підтверджує те, що купити потрібну довідку можна і без проведення огляду тварин. З іншого боку, продукцію перед продажем додатково мають перевіряти у лабораторії на ринку. «Спочатку перевіряють внутрішні органи, а потім — м'ясо. Після лабораторного дослідження продукцію клеймують. По ринку ходить ветлікар і перевіряє наявність штампів — без них тобі не дозволять тут торгувати» — розповідав торік Agravery.com Олексій Мазур з Канівщини, який торгує на київському ринку більше 20-ти років.

Читайте також: (За)Бої без правил: чим загрожують нелегальні бійні та чи вдасться вирішити проблему?

Ветеринарний лікар Валентин Власюк пояснює, що скупщики худоби можуть, приїжджаючи до свинарів за тваринами, заносити збудник АЧС з інших господарств. Зокрема, якщо на вході до приміщення з тваринами відсутній такий елементарний атрибут біобезпеки як дезкилимок. Небезпека зростає, якщо тваринам постійно згодовують харчові залишки. «Людина купила (заражений) шматок сала, законсервувала й за півроку згодувала свиням — і маємо новий спалах», — наводить приклад Володимир Поліщук.

Україна пройшла пік АЧС у 2017−2018 роках

За даними інформаційного порталу «Стоп АЧС», у 2016 році в Україні зафіксовано 91 випадок АЧС, у пікових 2017 і 2018 — 163 і 145 відповідно, у 2019 — вже 53 і від початку 2020 року — поки що тільки 12 випадків. Збіг це чи ні, але обсяг бюджетних коштів, спрямованих на протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро, з 2017 по 2018 рік виріс у шість разів — зі 113,7 до 687,2 млн грн. У держбюджеті 2020 на ці самі цілі заплановано 578,6 млн грн.

Карти asf.vet.ua

На зменшення кількості випадків АЧС в Україні впливає низка факторів. Думки експертів сходяться на тому, що інформаційна кампанія протягом останніх років зробила свій внесок у підвищення обізнаності населення щодо поширення АЧС. Навчившись розпізнавати захворювання, свинарі почали повідомляти про нього ветеринарів. Запроваджені карантинні обмеження, утилізація поголів'я в радіусі спалаху запобігали подальшому поширенню збудника.

Щоб підвищити мотивацію свинарів повідомляти про випадки АЧС, держава зобов’язалась відшкодовувати власникам середню в регіоні ціну за кожен втрачений кілограм живця. «Компенсації отримують тільки фіз. особи. Останнім часом спрощено процедуру, не потрібно чекати гроші з місцевих бюджетів, вони вже закладені в бюджет Держпродспоживслужби. Ніяких документів свинарю надавати не треба», — роз'яснює Оксана Юрченко. При цьому останні два роки спеціалізовані свинарські господарства не отримували відшкодування за утилізоване поголів'я.

Читайте також: Мертвий вантаж: чи працює система компенсацій свинарям, постраждалим від АЧС?

Нема свині — нема й чуми

За останні три роки кількість утримуваного поголів'я скоротилась із 6,7 до 5,7 млн, зокрема, у господарствах населення з 3,1 до 2,4 млн голів. На думку Оксани Юрченко, зменшення утримання свиней при домогосподарствах веде до зниження випадків АЧС. Хоча й поширення чуми, ймовірно, серед інших факторів вплинуло на зменшення поголів'я.

Президентка Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко також відмічає, що в нас, на відміну від інших європейських країн, мало випадків АЧС фіксують серед диких свиней: «В Європі передбачена виплата за виявлення тварини, хворої або з підозрою на АЧС. В нас же погано ведеться статистика наявності диких кабанів в угіддях. Плюс, приватні угіддя продають ліцензії на полювання. І якщо власник угіддя повідомить про два трупи кабана, то він не зможе продати ліцензію на полювання на них». Менеджер з мисливства МСК «Сокіл» Микола Купчик підтвердив, що кількість ліцензій на полювання справді залежить від чисельності тварин в угідді. А в мисливському комплексі «Трипільський мисливець» зазначили, що приховати загибель дикого кабана насправді важко. Оскільки в разі АЧС за короткий проміжок часу загине чимала кількість поголів'я.

Про що не розкажуть цифри

Віталій Башинський пояснює, що аналіз відібраних на «стихійних» ринках зразків сировини та продукції зі свинини слугує лише індикатором того, на якому рівні циркулює збудник. Адже таке дослідження, на жаль, не дозволить виявити джерело походження продукції. «Завдання встановлення джерела походження інфікованої продукції не ставилося. Встановити джерела походження продукції, відібраної в 2019 році на стихійних ринках, не є можливим», — підтверджують у Держпродспоживслужбі. Хоча б тому, що у «стихійній» торгівлі відсутні такі механізми простежуваності як довідка про передзабійний огляд, висновок ветеринарно-санітарної експертизи тощо. Відтак у місцях, звідки походить продукція, скоріш за все, тривають повільні процеси розповсюдження АЧС, констатує фахівець з біобезпеки.

На думку Віталія Башинського, механізм виплати компенсацій одноосібникам за утилізоване поголів'я працює на рівні відповідальних власників. Останніх, каже, стає все менше, оскільки люди розуміють, що приховати проблему легше, аніж потім отримати відшкодування: «Його виплатять не зразу, зіпсують нервів, виріжуть свиней у навколишніх дворах — сусіди будуть косо дивитись. Тому, якщо тварина загинула, легше в цей же день її продати, поки немає клінічних ознак інфікування АЧС».

Одноосібник з Вінничини поділився із Agravery.com історією про те, як він втратив кількох свиней, утримуваних у домогосподарстві. «У мене того року була чума у свиней, тобто ми припускаємо з ветеринаром, що це була саме чума. Я колов антибіотики, вони не допомогли, тварини загинули. То я їх вивіз за межі села, закопав і засипав хлоркою», — розподає чоловік. Господар здогадується, що свині могли заразитись чимось через воду, якою він попередньо помив куплене на офіційному ринку м’ясо. Однак в силу відсутності відповідного аналізу не можна 100% стверджувати, що тварини занедужали саме на АЧС. Скільки подібних випадків трапляється у різних регіонах України — можна лише здогадуватись.

Віталій Башинський зазначає, що зараз проблема не стільки з ОСГ, як з невеликими незареєстрованими свиногосподарствами з великим скупченням тварин у 300−500 голів. Каже, що найбільша кількість приховувань, швидше за все, відбувається у цьому пласті. Незареєстровані господарства можуть просити компенсацію від держави за втрачене поголів'я, уточнює Башинський. Але чи захочуть? «Почнуться перевірки, всім буде зрозумілий рівень доходу, з якого господарство має платити податки», — відмічає експерт. На його думку, якби на початку поширення АЧС в Україні до цієї проблеми було більше уваги з боку можновладців, більше коштів виділялось на боротьбу з чумою, то країна могла би позбутись її за 5-6 років. «Зараз ми вже ендемічно неблагополучні, і я думаю, що АЧС в нас років на 50, і, швидше, ми просто звикнемо до неї», — резюмує фахівець з біобезпеки.