Антивірусна коаліція: навіщо Нацполіцію залучають до контролю поширення хвороб?

Позавчора в Україні зафіксували сибірську виразку, загалом у 2016 році Держпродспоживслужба зафіксувала 91 випадок захворювання на африканську чуму свиней (АЧС), що було удвічі більше від такого ж показника за 2015 рік. Урядовці ще з листопада 2016 року розглядали різні можливі заходи з локалізації поширення вірусу. Серед ймовірних варіантів згадувалось відновлення ветеринарної міліції, яка працювала до 2015 року. Або ж – створення окремого «ветеринарного» підрозділу поліції в рамках структур Нацполіції.

Але 4 липня уряд вирішив обмежитись залученням поліцейських до протиепізоотичних заходів, та створенням мобільних міжвідомчих з представників Нацполіції та Держпродспоживслужби. Як це передбачає постанова «Питання посилення ветеринарно-санітарного контролю під час переміщення тварин та харчових продуктів тваринного походження». Як зазначили у прес-службі Держпродспоживслужби, завданнями таких груп буде «запобігання та виявлення порушень ветеринарно-санітарного законодавства», також «контроль за переміщенням «тварин та харчових продуктів тваринного походження».

Такі групи у своїй діяльності будуть підзвітні міністру аграрної політики та продовольства України. Вказівки щодо поточної роботи даватиме керівництво Держпродспоживслужби, МВС та Національної поліції.

Читайте також: ​Нова земельна постанова уряду: удосконалене управління чи стратегічні прорахунки

Ветеринарна справа

У прес-службі Держпродспоживслужби на запит Agravery.com  деталізували повноваження, що матимуть члени ветеринарних міжвідомчих груп. Вони матимуть право зупиняти та оглядати вантажівки, які перевозять тварин чи м’ясні продукти. Їм також дозволили оглядати тваринницькі господарства, якщо є ризик поширення інфекції АЧС, або ж іншого вірусного захворювання.  За потреби ветеринарні інспектори зможуть відбирати зразки продукції та відправляти на експертизу.

Окрім цього члени таких груп зможуть отримувати від місцевої влади потрібну для себе інформацію. На основі отриманих даних розроблятимуть плани з локалізації чи боротьби з африканською чумою свиней, або іншими хворобами тварин. Які розглядатиме керівництво Держпродспоживслужби та МВС.

В принципі, поліціянти і так мають повноваження зупиняти та оглядати транспорті засоби, як це передбачає стаття 31 закону про Нацполіцію. Пункт 4 статті 34 закону про Нацполіцію говорить, що поліцейський має право на «поверхневу перевірку транспортного засобу», якщо «існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб». Стаття 35 закону про Нацполіцію говорить, що поліцейський може зупиняти транспортний засіб у випадку, «якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху». У нашому випадку – про утворення карантинної зони навколо осередку захворювання АЧС.

Більш того, міліцію або ж поліцію і раніше залучали до карантинних заходів. Навіть після ліквідації ветеринарної міліції як окремої структури, каже заступник голови Аграрної партії України Денис Марчук.

Читайте також: Зарплатня у кишені: як шукають та скільки платять у АПК

Без документу нічого не буде

Але Марчук наголошує, що така взаємодія була не завжди ефективною через її неформальний статус.  Ветеринари та поліція кожен раз  мусили домовлятись, як на місцевому рівні, так і на рівні Києва. І такі домовленості не завжди виконувались повною мірою ефективно. Екс-керівник Держветфітослужби Олександр Вержиховський додає, що у 2015 році працівників ветеринарної міліції перевели у звичайну поліцію. Але при цьому позбавили прав та обов’язків, необхідних для карантинних заходів при виявленні осередку АЧС. Як наприклад, вилучення тварин, що нелегально перевозяться в зоні карантину.

За таких умов просте залучення поліцейських до карантинних заходів є найкращим рішенням. Так вважає радник міністра аграрної політики Владислава Рутицька. На її думку, відновлення ветеринарної міліції у її первісному вигляді обернеться лише суттєвою тратою фінансових ресурсів. Яких Україні і так не вистачає.

Віце-президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко додає, що навряд чи самі виробники свинини будуть втішені відновленням такої структури. Хоча зараз вони і не проти відновлення «карантинної» міліції, яка б забезпечувала контроль над поширенням АЧС. «У 2015 році всі плескали в долоні, що нарешті скасували ще одну контролюючу структуру, що «з’їдала» багато грошей. Зараз уже хочуть її відновлення, але не факт, що будуть задоволені, коли на постах знову появиться та сама «карантинна міліція», - коментує Юрченко.

Втім, міжвідомчі ветеринарні групи не зможуть ефективно працювати лише на основі постанови Кабміну. Радник голови Держпродспоживслужби Віталій Башинський наголошує, що потрібні також протоколи взаємодії між ветеринарами та поліцейськими. "Такі документи потрібні хоча б для того, щоб самі поліцейські розуміли, які дії і у якому випадку потрібно вживати", - пояснює Башинський.

Юрченко також наголосила, що урядова постанова про міжвідомчі групи поліцейських та ветеринарних структур не виправдає всі свої очікування через шпарини у чинному законодавстві. За словами Юрченко, чинна інструкція з визначення рівня біобезпеки прописана суперечливо. Це дає простір для неправомірних дій ветінспекторів при контролю біобезпеки господарства. Але не дає змоги закрити господарства із справді низьким рівнем біобезпеки. Ветеринари або поліція не отримали право вилучати тварин у карантинній зоні, що перевозяться нелегально. Інструкція з профілактики та боротьби з АЧС не убезпечує крупні свинарські господарства від ризику поширення вірусу від дрібних свинарів.

Тому, як наголошує віце-президент АСУ, потрібно зосередитись і на виправленні нормативних документів про боротьбу з АЧС. Але при цьому і регулярно моніторити ефективність роботи міжвідомчих ветеринарних груп. Аби у випадку потреби змінити формат роботи контролюючих структур.

Читайте також: Гаряча земля: як посуха вплине на врожай зернових