Події аграрного фронту (17.06.2022 - 23.06.2022)

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

80% працівників охоронної компанії «Гайдамаки» пішли на фронт в перший тиждень повномасштабного вторгнення. Проте запит на охорону діяльність серед аграрних господарств тільки збільшується. Директор «Гайдамак Сергій Баличев, каже що найблизчим часом очікується зростання попиту на «бодігартів» для аграріїв. Також продовжуються традиційні для фермерів неприємності, з якими борються охрані компанії: крадіжки врожаю, добрив зі складів. А ось випадки рейдерства відійшли на другий план.

Юристи аналітичного центру Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) «Розумна країна» за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку - АГРО продовжують консультувати фермерів по змінам та спірним моментам у законодавстві. Цього разу експерти проаналізували питання чи повинен сільськогосподарський (далі – с/г) товаровиробник 4-ої групи єдиного податку (далі – ЄП) у якого частка власного сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік (2022) становить менше ніж 75 відсотків перейти на загальну систему оподаткування з 2023 року. В матеріалі йдеться про те, що с/г товаровиробник 4-ої групи ЄП, за умови отримання рішення обласної ради за місцезнаходженням такого товаровиробника про наявність обставин непереборної сили саме в їх регіоні і перебування його у переліку суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин, може залишитися платником єдиного податку.

Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України дедалі більше загострюється проблема недостатньої визначеності щодо правових наслідків впровадження аграріями господарської діяльності на тимчасово непідконтрольних Україні територіях, що знаходяться під фактичною окупацією з боку агресора. На сьогодні, українське законодавство не дає чіткої відповіді на те, чи становиться керівник працюючого господарства на окупованій території зрадником. За 8 років війни з росією депутати не змогли прописати конкретні слова і фрази у кримінальному кодексі для тих, хто продовжує працювати на окупованих територіях. А з 24 лютого 2022 року під статтю можуть потрапити в рази більше фермерів. І це при тому, що на початку весняної посівної президент Володимир Зеленський закликав аграріїв сіяти по всій Україні, в тому числі і на окупованих територіях. Експерти радять удосконалити законодавство в цьому питані.

Дефіцит елеваторів в Україні внаслідок війни змушує шукати альтернативні рішення зберігання зерна. Новий врожай можна закласти у підземні ями – ця стародавня технологія, якою користувалися в часи Другої світової війни, є актуальною. До того ж сучасний світовий досвід свідчить про ефективність довоготривалого зберігання зерна «у ямах».  Зберігання зерна в «ямі» коштує дешево і влаштовується просто. Відсутність доступу повітря та вологи захищає зерно від пошкодження комахами та цвіллю. Тому його можна розглядати як перспективний спосіб довгострокового зберігання зерна для невеликих фермерських господарств у степових регіонах України. Детальніше читайте у матеріалі: «Підземні елеватори: як зберегти новий український врожай за досвідом минулих війн»

Менеджерка з корпоративних комунікацій у Центральній та Східній Європі компанії Corteva Agriscience Анна Бабіч затронула важливу тему, яка точно впливає на сільське господарство України. Це насильство над жінками. Нещодавно Верховна Рада України Ратифікувала Стамбульську ї конвенцію, яка регулює це питання. Зі слів Анни Бабіч ратифікація Стамбульскої конвенції дозволить запобігти та знизити рівень домашнього насильства, що відповідно має знайти позитивне відображення в економіці. Документ дозволить запобігти та знизити рівень домашнього насильства. В усьому світі, включаючи Україну, значну частку сільськогосподарської робочої сили та більшості виробників продуктів харчування являють жінки, в більшості ті, які проживають в сільській місцевості. За даними обстежень домогосподарств, загалом 25% сільських жінок України у віці 15-49 років, які мають досвід шлюбу, зазнавали, принаймні, однієї з форм насильства. Тож зменшення насильства над жінками покращить ситуацію в аграрному секторі.

Крадіжки росіянами українського зерна становлять сотні тисяч тонн. Чи є юридичні механізми протидії на рівні міжнародних судів? Експерти українського агросектора радять подавати позов в українські суди. Це можуть бути як кримінальні, так і цивільні впровадження. Рішення української Феміди дасть юридичне підгрунтя для подальших дій вже у міжнародних судах. Такі як Європейській суд з прав людини, Міжнародний гаазький суд та Інвестеційні арбітражі. Але слід пам’ятати: всі ці механізми не є досконалими і успіх звернення до міжнародних судів наразі знаходиться під великим сумнівом. Міжнародного права не існує в тому сенсі, як звично розуміється  у національному контексті.