Перемога VS зрада: найкращі та найгірші рішення влади для агросектору

Перемоги

Скасування оптових ліцензій для виноробів

Що трапилось: скасували плату за ліцензію на оптову торгівлю вином.

Кого стосується: малих виноробів.

Суть події: 20 вересня 2016 року Верховна Рада прийняла закон 2739, яким скасовувалась плата у 500 тисяч гривень для дрібних виноробів за право оптової торгівлі власної продукції. Раніше такі виробники могли торгувати лише виноматеріалами.

Що це означає: На думку власника виноробного підприємства «Колоніст» Івана Плачкова, скасування плати за ліцензію на торгівлю продукцією призведе до появи лише в одній Одеській області не менш ніж 40 виноробних підприємств протягом 3-6 місяців. Однак, як наголошує  директор асоціації «Виноградарі та винороби України» В'ячеслав Пономарьов, закон полегшить діяльність лише тих декількох підприємств, що мають потужності для переробки винограду. Окрім цього, такий закон дає «зелене світло» виробництву неякісних «медових напоїв», які законодавцями помилково були віднесені до вина.

Фермерським господарствам дозволити ставати ФОПами

Що трапилось: фермерські господарства отримали можливість вести свою діяльність у якості фізичних осіб-підприємців (ФОП).

Кого стосується: фермерів-одноосібників.

Суть події: у травні 2016 року набрала чинності нова редакція Закону України «Про фермерські господарства», згідно з якою  фермерські господарства отримали право працювати у статусі фізичної особи-підприємця. Втім, членами таких господарств можуть бути лише фізична особа-підприємець та члени її сім’ї.

Читайте також: Диплом має значення: чи вдасться ВР зняти перепони для фермерів?

Що це означає: Як пояснює юрист юридичної фірми GOLAW Роман Гуменюк, парламент надав селянам можливість легалізувати власне фермерське господарство без зайвих паперових клопотів. При цьому таке господарство набуло можливості отримувати державну грошову підтримку.

Держава усунулась від контролю за цінами на продукти харчування

Що трапилось: Кабмін запустив пілотний проект із скасування держрегулювання цін на продукти харчування.

Кого стосується: виробників продуктів харчування.

Суть події: 22 вересня Кабінет міністрів України затвердив пілотний проект скасування державного регулювання цін на продукти харчування, котрий стартував 1 жовтня 2016 року та має завершитись 1 січня 2017 року.

Що це означає: На думку заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, відмова від державного нагляду за цінами на «соціальні групи» продуктів харчування не справила суттєвого впливу на ситуацію в цілому. З тим, як заявив директор департаменту продовольства Мінагрополітики Микола Мороз, установа виступатиме за повне скасування державного регулювання цін на продукти харчування.

Скасування обов’язковості стерилізації гною

Що трапилось: Верховна Рада скасувала обов’язковість стерилізації гною та інших побічних продуктів тваринництва.

Кого стосується: підприємств, що займаються вирощуванням свиней.

Суть події: 22 вересня 2016 року Верховна Рада ухвалила змінену редакцію закону 2150а  «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», яка  скасувала необхідність стерилізації гною під тиском. підприємств, що займаються вирощуванням свиней. Така норма встановлювалась попередньою редакцією зазначеного закону.

Що це означає: Стерилізація гною під тиском була б дуже затратною для свинарів, якби почала б діяти, – за підрахунками експертів, виконання такої вимоги коштувало середній свинофермі в тисячу голів до 1 мільйона гривень на місяць. Невеликим свинарським господарствам такі витрати були б не під силу. При цьому після такої стерилізації гній втрачав корисні мікроорганізми та поживні елементи.

Читайте також: Президент підписав Закон про гній: думки експертів

Відхід від радянських стандартів при сертифікації сільгосптехніки

Що трапилось: Мінагрополітики відмовилось від радянських стандартів при сертифікації сільгосптехніки.

Кого стосується: імпортерів сільськогосподарської техніки.

Суть події: Міністерство аграрної політики та продовольства України своїм наказом з  1 січня 2016 року затвердило  перехід  на технічні регламенти  країн ЄС для імпортованої сільськогосподарської техніки. При цьому скасовувалась обов’язковість сертифікації такої техніки.

Що це означає: За словами радника міністра аграрної політики Владислави Рутицької, перехід на технічні регламенти ЄС дозволив спростити імпорт сільськогосподарської техніки, а також убезпечити ринок від ввезення небезпечної та неякісної техніки.

Зради

Встановлення вагових обмежень для автомобілів-зерновозів до 20 тонн

Що трапилось: гранична вага вантажівок була обмежена  до 20 тонн.

Кого стосується: середніх та великих зернотрейдерів.

Суть події: З 1 червня 2016 року Укравтодор заборонив рух автомобілів вагою понад 20 тонн усіма дорогами державного значення, що призвело до значних проблем при вивозі зерна на експорт. При цьому Нацполіція видала своє окреме розпорядження, яким приписувалось обмежити рух вантажівок головними та регіональними дорогами.

Читайте також: Геть з дороги: чому Нацполіція заборонила аграріям користуватися загальними шляхами

Що це означає: Рішення створило суттєві проблеми постачальникам зернових та олійних культур, оскільки, за словами генерального директора агрохолдингу HarvEast Дмитра Скорнякова, прямі витрати на перевезення зерна вантажними автомобіліями виросли на 30%. При цьому, як наголошує президент Української зернової асоціації Володимир Клименко, наразі автотранспортом вивозяться 32% усіх зернових вантажів. З тим, за словами голови Всеукраїнської аграрної ради Андрія Дикуна, вагові обмеження для вантажних автомобілів разом з проблемою дефіциту вагонів-зерновозів призвели до втрати аграріями 20 млрд гривень у 2016 році.

Читайте також: Зерно у пастці: чому для врожаю-2016 не вистачає транспорту

Перехід на перехідну модель спецрежиму ПДВ для аграріїв з 1 січня 2016 року

Що сталось: перехід з 1 січня 2016 року на нову форму роботи спецрежиму ПДВ для аграріїв.

Кого стосується: усього агросектору, особливо тваринництва.

Суть події: 24 грудня 2015 року Верховна Рада України прийняла зміни до Податкового кодексу України, якими встановлювався новий формат  функціонування спецрежиму ПДВ для аграріїв.  Згідно з цього формату, на спецрахунках рослинництва залишалось 15% від сплаченого ПДВ, тваринництва – 80%, для надавачів послуг в агросекторі – 50%.

Що це означає: За словами заступника Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, таке рішення парламенту означало для українських аграріїв вилучення з обігу у 2016 році  більше 20 мільярдів гривень. Окрім цього –  створило додаткові проблеми з веденням бухгалтерської документації аграрних підприємств.

Також зміна формату спецрежиму ПДВ, за словами Соколова, стала однією з причин двократного падіння площ ріллі до оподаткування. Як заявив голова Союзу птахівників України Сергій Карпенко, перехід на нову модель роботи спецрежиму ПДВ для аграріїв спричинив зупинку діяльності 10 підприємств птахівництва.

Читайте також: Сергій Карпенко: Птахоферми почали заробляти лише з середини вересня

Спрощення процедур реєстрації майнових прав

Що сталось: з 1 січня 2016 року право реєстрації майнових прав було передано від Мін’юсту до місцевих адміністрацій, а також до приватних виконавців (нотаріусів).

Кого стосується: малі та середні агропідприємства.

Суть події: З 1 січня 2016 року в Україні набув чинності закон «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їхніх обтяжень», а також деяких інших законодавчих актів, що стосуються реєстрації прав на нерухоме майно. Прийнятий закон надав право реєстрації майнових прав приватним нотаріусам. При цьому сама юридична процедура була суттєво спрощена.

До чого призвело: За словами Андрія Павлишина, адвоката юридичної компанії «Де-Юре», таке законодавче послаблення для бізнесу призвело до нової хвилі рейдерських атак на підприємства. Зловмисники отримали можливість цілком «законно» набувати майнових прав на врожай або кошти агропідприємств.

Читайте також: В погоні за чужим: як аграріям зберегти свій врожай та землю від чужих рук

Депутати досі не розподілили повноваження ліквідованої Держсільгоспінспекції

Що сталось: депутати ВР за 2016 рік так і не змогли вирішити проблему, кому передати право сертифікації насіння та сільськогосподарської техніки.

Кого стосується: імпортерів сільськогосподарської техніки, виробників насіння.

Суть події: Під час ліквідації у 2014 році Держсільгоспінспекції урядовці не вирішили питання: яким структурам передати повноваження сертифікації імпортованої сільгосптехніки та насіння? Виправити таке недопрацювання вирішили нардепи з аграрного комітету ВР. З цією метою було зареєстровано одразу два законопроекти – 4922 та альтернативний 4922-1. Творці цих документів пропонують зокрема передати функцію сертифікації техніки міністерству внутрішніх справ. Однак обидва законопроекти комітет так і не розглянув за 2016 рік. Окрім цього, Мінагрополітики планувало до кінця цього року створити держпідприємство, яке б відповідало за сертифікацію насіння. Однак 2016 йде до кінця, а підприємство також досі не створено.

До чого призвело: Відсутність державного органу сертифікації насіння «відкриває дорогу» виробникам контрафактного насіння, що, у свою чергу, ставить під загрозу проведення посівної кампанії.

Читайте також: Сертифікація поза законом: чому ліквідація Держсільгоспінспекції спровокує дефіцит якісного насіння

Наразі сертифікацією імпортованої сільськогосподарської техніки займаються інспектори уже ліквідованої Держсільгоспінспекції. При цьому сертифікація кожної моделі імпортованої техніки займає близько 2 місяців.

Іван Киричевський