Сергій Карпенко: Птахоферми почали заробляти лише з середини вересня

Якщо ще 10 вересня за десяток яєць у роздрібних мережах просили 10-15 грн, то зараз не менше 20-25 грн. Споживачі нарікають, що виробники хочуть отримати надприбутки, а ті посилаються на сезонне зниження пропозиції від присадибних господарств та постійно зростаючу собівартість. Не просто й на ринку курячого м’яса. Виробники постійно шукають нові ринки збуту та способи оптимізації виробництва.

Сергій Карпенко, генеральний директор асоціації «Союз птахівників України»

Сергію Миколайовичу, крім сезонних факторів є додаткові причини такого подорожчання яєць?
- У осінньо-зимовий період ціни ростуть, через що зменшується виробництво в господарствах населення. Загалом, цього року, тенденція зі зменшення оптово-відпускних цін на яйця спостерігалась з січня  і, з невеликими коливаннями, трималася з лютого по середину вересня. Весь цей час промислові птахоферми реалізовували продукцію собі у збиток і лише з середини вересня, коли відпускні ціни зросли майже на 40%, почали заробляти.

Читайте також: Які українські птахофабрики заробляють найбільше

Потрібно розуміти, що наприкінці травня в Україні різко виросла вартість готового комбікорму, адже подорожчали зернові фуражної групи, олійні культури та продукти їх переробки. А комбікорм у загальній структурі собівартості птахівництва становить 60-65%.  

Та й імпортна складова у виробництві продукції птахівництва позначається на результатах роботи. Адже племінні ресурси, ветеринарні препарати, вітаміни, премікси, обладнання та запасні частини до нього імпортуються та закуповуються за іноземну валюту. Внаслідок девальвації гривні в 2015 році імпортна складова в собівартості продукції зросла з 15 до 40 відсотків. ЇЇ вартість змінюється відповідно до зміни курсу національної валюти, яка девальвувала на початку року та дещо стабілізувалася протягом весняно-літнього періоду. Враховуючи тенденції та прогнози росту курсу національної валюти в осінньо-зимовий період,  імпортна складова буде лише зростати.

То якою буде ціна до кінця року?

- Я, як споживач, звичайно, хотів би аби ціна на яйця весь рік трималася на рівні 10 грн за десяток. Але оскільки по більшості факторів, які впливають на неї (купівельна спроможність населення, інфляція, курс національної валюти, обсяги експорту та виробництва, сезонність) особливого позитиву не спостерігаємо ― на суттєве зниження цін розраховувати не варто.

Наприкінці минулого ви говорили про дефіцит яєць на українському ринку. Яка ситуація із пропозицією зараз?

За вісім місяців цього року в Україні вироблено 5,3 млрд штук харчових курячих яєць, що на 20,9% менше за аналогічний період минулого року. Попит на яйця стабільний.

Курятина

Останнім часом споживачі говорять про те, що ціна на курятину на прилавках майже вирівнялася із деякими видами свинини (причому не найгіршими). Це не призведе до зменшення попиту на птицю?

- Можливо ціновий розрив і зменшився, однак курятина все одно залишається найдешевшим видом м’яса. Майже минулорічний обсяг виробництва і відсутність експорту разом з низькою купівельною спроможністю населення досить сильно тиснуть на ринок свинини. Пропозиція ж м’яса птиці на внутрішньому ринку скоротилася за рахунок збільшення експорту, що також впливає на зменшення цінового розриву між курятиною і свининою. Це трохи вплинуло і на позиції курятини у структурі споживання. Минулого року м'ясо птиці займало 47%, свинина ― 35,2%, яловичина ― 16%. За 8 місяців 2016 року м'ясо птиці займає 45,8%, свинина ― 35,8%, яловичина ― 15,6%.

Читайте також: Дороге задоволення: як змінюється ринок яловичини та до чого готуватись виробникам

Втім, м'ясо птиці і надалі утримує першість за обсягами виробництва: за 8 місяців 2016 року воно складає 52%, свинина ― 35%, яловичина ― 13%.  Минулого року аналогічні показники знаходилися на рівні 51%, 36% та 13% відповідно.

В одному із інтерв’ю наприкінці минулого року ви зазначали, що цього року сподівалися повернути обсяги виробництва 2014 року. За нинішніми оцінками, чи вдасться втілити такі припущення?

- Можемо вже з певністю говорити, що обсяги виробництва яєць не сягнуть рівня ні 2014 року, ні навіть 2015 року. Виробництво зменшиться до 14,5-15 млрд штук або на 13-14%. Експорт також зменшиться і становитиме біля 920 млн штук. Виробництво м'яса птиці, за нашими прогнозами, складе 1,2 млн тонн у забійній вазі. Це на 3% більше, ніж минулого року. Промислове виробництво м’яса бройлерів становитиме 950 тис. тонн забійної ваги. Тобто зросте на 5% порівняно з минулим  роком. Експорт м’яса птиці становитиме близько 220 тис. тонн, що буде своєрідним рекордом, оскільки  такої кількості м’яса птиці Україна ще не експортувала.

А щодо внутрішнього споживання які прогнози?

- Споживання м’яса птиці минулого року зменшилось до 24,2 кг на одну особу. Баланс за 8 місяців поточного року вказує на те, що споживання на внутрішньому ринку м’яса птиці й далі зменшується. Тому в разі запланованих показників експорту, ситуація до кінця року не зміниться і споживання незначно, але зменшиться порівняно з минулорічним показником. Для порівняння, споживання свинини очікується на рівні 18,7 кг, а яловичини ― 8,2 кг.

Про експорт

Яку частку у експорті займала курятина та яйця до Російської Федерації. Чи важко виробникам було переорієнтуватися на інші ринки?

- Для експорту яєць та яєчних продуктів ринок Росії ніколи не був основним. Найбільше до Росії ми поставили у 2013 році ― 35,6 тис. тонн м’яса птиці та 2,2 тис. тонн яєць та яєчних продуктів.

Читайте також: Продавати гуртом: як невеликі виробники молока збираються диктувати свої умови

Частка експорту м’яса птиці до Росії в загальній структурі в 2012 році становила 37,5%, в 2013 році ― 24,4%, в 2014 ― 5%, в 2015 ― 0,2%. Тобто задовго до введення Росією обмежень на постачання продукції з України, вітчизняні птахівники почали диверсифікувати власні ринки збуту. Вони розуміли, що з таким партнером дуже важко мати справу на перспективу. Адже РФ постійно вдавалася до обмежень експорту з України м’яса птиці, використовуючи для цього такий інструмент як Россільгоспнагляд.

Які експортні канали цікаві українським птахівникам?

- Спочатку експортери орієнтувалися на країни Близького Сходу, Африки та Азії. Вони значно збільшили обсяги експорту, у першу чергу, до Іраку, ОАЕ та Єгипту. Тим більше, що попит на цих ринках постійно росте, та й українську продукцію вони вже добре знають. Довгий час ринок Саудівської Аравії  залишався закритим для українського м’яса птиці, але нещодавно вдалося зняти обмеження на поставки. Крім того, сьогодні проводиться відповідна робота щодо доступу до ринків Китаю, Гонконгу, Сінгапуру, Південної Кореї, Японії, Канади, США, Мексики, Сербії, Боснії і Герцеговини, Чорногорії.

А як щодо поставок до Ізраїлю зараз?

- Наразі Україна не має права поставляти яйця до Ізраїлю. Відбувається обмін інформацією щодо контролю сальмонельозу в Україні між компетентними органами двох держав, але прогресу  в цьому питанні немає. Ізраїльська сторона постійно запрошує уточнюючу інформацію, а на відповіді України лише надсилає додаткові запити…

Про державну підтримку

Як вплинула зміна умов спецрежиму ПДВ, яка відбулася на початку цього року, на виробників курятини, особливо малих та середніх?

- В умовах відсутності прямої бюджетної підтримки спецрежим оподаткування ПДВ був для них єдиним ефективним інструментом державної допомоги. Таким чином поповняли обігові кошти та інвестували у виробництво.

Читайте також: Політична культура: чому навколо гречки постійно ведуть бої

З його частковим скасуванням з початку року  зупинили свою діяльність біля 10 підприємств галузі, як в м’ясному, так  і яєчному виробництві. Інші різко скоротили посадку птиці на вирощування, і це стосується не лише малих та середніх. Незважаючи на збільшення загального виробництва м’яса птиці за підсумками 8 місяців поточного року на 4,9%, зменшення виробництва спостерігається на всіх підприємствах галузі, крім ПАТ «Миронівський хлібопродукт», який реалізує інвестиційний проект у Вінницькій області та вводить в дію нові потужності з виробництва м’яса бройлерів. На решті підприємств виробництво м’яса бройлерів за 8 місяців зменшилось на 26 тис. тонн. Крім того спостерігаємо спад виробництва і інших видів м’яса птиці ― індиків, качок і гусей. Виробництво яєць другий рік поспіль знижується на 20%.

З наступного року, якщо спецрежим скасують узагалі, ситуація тільки погіршиться. У такому випадку ми прогнозуємо тінізацію сектору, зростання собівартості, а малі та середні підприємства, які постраждають від цього найбільше, узагалі стануть на межу зникнення.

Як узагалі оцінюєте запропонований Кабінетом Міністрів проект бюджету на наступний рік?

- Проектом Державного бюджету на 2017 рік на АПК  виділено 1% від ВВП, що еквівалентно 5,5 млрд гривень. На фоні відміни спеціального режиму оподаткування, на нашу думку, ця сума незначна. Хоча, зважаючи на зменшення фінансування інших секторів економіки, позитивним є те, що уряд готовий виділити гроші на агросектор. Однак маємо сумніви щодо повноти фінансування тих програм, на які передбачені кошти в проекті бюджету. Не зовсім зрозуміло також яким чином і на які цілі будуть використані близько 3 млрд грн, передбачених для підтримки виробників сільськогосподарської продукції. Якщо ці кошти розподілятимуть «вручну», це породжуватиме лише корупційні механізми. Щодо 300 млн грн, передбачених на компенсацію відсоткових ставок, ― для країни це майже нічого.

Ми вважаємо, що все-таки спецрежим оподаткування ПДВ ― вагоміший інструмент підтримки виробників, до того ж без корупційної складової. Орієнтовні втрати для галузі тваринництва від переходу на загальну систему оподаткування ПДВ складуть 3,5 млрд грн. Ми вважаємо, що якщо не підтримати галузь, то наступного року можливе падіння обсягів виробництва до 10%.

Ірина Музиченко

фото: time.kz