Відміна оптової ліцензії: допомога виноробам чи фальсифікаторам?

Увага громадськості зосереджена на одній єдиній нормі (щодо відміни ліцензії), однак документ містить набагато суттєвіші,  з точки зору впливу на галузь,  статті.  При чому цей вплив буде лише зі знаком «мінус».

Прийняття закону вмикає зелене світло збільшенню виробництва неякісних та, відверто кажучи  небезпечних,  алкогольних напоїв, що не мають жодного стосунку до вина. Одним словом – фальсифікованої продукції.  Адже звільнення від сплати  500 тис. грн. стосується  й продукції – «медові напої» – виробництво якої в нашій країні взагалі ніяким чином не регламентується на законодавчому рівні. Для виноробної продукції існує профільний закон «Про виноград та виноградне вино», який жорстко регулює процес виробництва. Для медових напоїв відсутні чіткі правила їх виробництва. Занепокоєння викликає й той факт, що в Україні не існує можливостей контролю якості, в першу чергу, натуральності цих напоїв. Наголошую, в основі меду лежить в середньому 82% цукрів різного походження, 17% води і 1% різного роду білки, вітаміни, мікроелементи. При цьому відсутня методика підтвердження походження сировини стосовно медових напоїв. Тож наш умовний виробник отримує можливість,  використовуючи  цукор, воду та харчові добавки, створити «медовий напій» та продавати його без оптової ліцензії.  Найближчим часом варто очікувати засилля на полицях  українських магазинів цих недонапоїв.

Власне щодо оптової ліцензії для виноробів. Зміни передбачені документом абсолютно відірвані від реальності, адже не враховують чинної структури виноробної галузі.

Виноробство України функціонує шляхом розділу виноградарства та виробництва виноматеріалів з однієї сторони та виробництва вина з іншої. Такий розподіл надає можливість виноградарським господарствам скористатися спрощеною системою оподаткування в аграрному секторі. Тому практично всі виробники вина в Україні юридично та структурно розділяють процеси на виробництво сільськогосподарської продукції (виноград та виноматеріали) та виробництво алкоголю (вино).  Адже за відсутності державної підтримки підприємства намагаються зайти хоч який шлях до полегшення свого стану.

Згідно Закону, звільнення від сплати 500 тисяч грн. буде стосуватися тих підприємств, що мають потужності для переробки винограду, тобто завод може закупати виноград у інших господарств, але не має права придбати вже готовий виноматеріал. 

У разі роботи по схемі розподілу, виробник буде змушений об’єднати ці два технологічні процеси у один і працювати за загальною системою оподаткування як виробник алкоголю.

Таким чином, задеклароване спрощення насправді створює додаткові перепони. Фактично, полегшення відчують лише декілька підприємств.

У питанні оптової ліцензії повинні існувати загальні правила для всіх учасників галузі, тому  єдиним справедливим,  економічно та адміністративно доцільним було б рішення щодо відміни ліцензії для всіх виробників виноробної продукції, власне як це було до 2004 року.

Якщо говорити про невелике фермерське господарство, яке обробляє 2-5 га винограднику і планує виробляти і продавати вина, то воно буде вимушене перейти зі спрощеної системі оподаткування на загальну. То яке же це  полегшення?

Додатково фермер повинен наймати декількох  працівників для того, щоб вести складну бухгалтерію і здавати численні звіти щодо обігу алкогольних напоїв. До цього додайте необхідність сертифікації і атестації виробництва, реєстрацію в органах ДФС я платника акцизного податку ті інші процедури, через які має пройти фермер для того, щоб отримати ліцензію на виробництво. Наголошую, що на сьогоднішній день процес виробництва вина дуже жорстко зрегульований з боку держави.

І на завершення – ще один парадокс прийнятого закону – застосування до плодово-ягідних напоїв, плодово-ягідної і медової сировини слова вино (виноматеріли), що за логікою має стосуватися виключно  продукції виноградного походження.