Сертифікація поза законом: чому ліквідація Держсільгоспінспекції спровокує дефіцит якісного насіння

Насіння, вироблене або імпортоване, згідно законодавства має бути сертифіковане. Але з жовтня це неможливо. Ліквідовано Держсільгоспінспекцію,  а функції  з формування та реалізації політики у галузі  насінництва покладені на Мінагропрод, який не може вирішити, що робити з цією «місією» та де взяти гроші на новий керівний орган. Тому гравці ринку називають ситуацію із видачею сертифікатів на насіння критичною, і пророкують проблеми із посівною кампанією 2017 року.  

Читайте також: Сила якості: чому у світі жаліються на українське зерно

Загублене кермо

Сертифікацією насіння займалась Державна інспекція сільського господарства, яка мала більше 500 працівників лабораторій плюс штат інспекторів, що контролювали процес вирощування культур на полях по всій країні. У вересні 2014 року було прийнято рішення про ліквідацію Держсільгоспінспекції. Її функції мали бути передані до Держпродспоживчслужби, однак пізніше сертифікацію насіння передали Мінагрополітики. З умовою, що міністерство тільки реєструвати, а експертизою займатимуться експертні установи, в тому числі і недержавні.  З червня ця норма вступила в дію, а з жовтня інспекцію офіційно ліквідували.  “Останнім часом фінансування Держсільгоспінспекції здійснювалось за залишковим принципом, шляхом «перекидання» видатків із Кабміну на її функціонування. Виходить, що проводити дії по сертифікація насіння нікому»,  - констатує виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко.

Втім, за офіційною позицією Agravery.com в Мінагрополітики відправили саме в Держсільгоспінспекцію. В неіснуючому відомстві все йде по-старому. Її голова  Юрій Заставний запевнив, що після тривалої відпустки працівники установи вийшли на робочі місця та продовжують виконувати свої функції до того часу, поки запрацює нова структура в рамках Мінагропроду.

«З 10 жовтня 2016 року працівники приступили до виконання посадових обов’язків і до 1 листопада ми будемо працювати, хоч кількість працівників значно скорочено. Будемо продовжувати виконання обов’язків до моменту появи нового органу, тож на законних підставах продовжуємо видачу сертифікатів. Всі ті, хто  подавали заявки на сертифікацію озимих, отримали документи вчасно. Сьогодні ми здійснюємо перевірку кукурудзи та соняшнику під весняний посів згідно заявок, які були подані до 30 червня. Всі покладені на нас зобов’язання ми виконаємо у повному обсязі. Тому заяви, що сертифікація не здійснюється взагалі – неправда. Це не інакше, як роздмухування проблеми», - прокоментував Заставний.

В позиції відомства сумніваються гравці ринку. «У законі про «Про насіння та садивний матеріал» немає такого органу, як Держсільгоспінспекція. Зміни вступили в дію влітку і будь-які розпорядження, які продовжували існування установи, є незаконними. Всі сертифікати, які були видані цим органом після липня – це фактично папірці, які не мають законної сили», - вважає директор ТОВ «Науково-дослідний інститут сої» Валерій Хаджиматов.

Читайте також: Держпродспоживслужба знищила 708 кг непридатного насіння цукрових буряків

Як же сталося, що насіннєва сфера фактично залишилась без управління? Представники компаній-виробників пояснюють, що ще влітку 2016 року отримали запевнення від Мінагропроду у тому, що процедура сертифікації буде незабаром здійснюватися через спеціальну новостворену бюджетну установу  із філіями у кожній області.  «Наприкінці літа ситуація щодо структури, яка буде виконувати від імені Мінагрополітики функції сертифікації, дещо змінилась – повідомлено учасників ринку про те, що буде створене державне підприємство, яке опікуватиметься сертифікацією насіння», - говорить Сюзанна Григоренко.

Досі залишається невирішеним питання щодо структури, повноважень та фінансування майбутньої установи. «Ми в офіційному порядку декілька разів зверталися у Мінагропрод, писали відповідні листи з проханням вплинути на питання сертифікації.  Пан  Кутовий запевнив нас у тому, що готується орган, який перебере на себе функції Держсільгоспінспекції. Виникають юридичні  колізії: якщо буде створено дочірню держкомпанію, то постає питання стартового капіталу, якщо це буде бюджетна організація, то грошей у державному кошторисі на неї так само не закладено. Я не заперечую, що по функціонуванню Держсільгоспінспекції у минулому році було немало питань. Останній рік, після підписання  наказу про її ліквідацію, все відбувалось у «ручному» режимі. Ми навіть декілька разів звертались із проханням продовжити існування Держсільгоспінспекції,  оскільки немає іншої структури яка б могла повноцінно її замінити», - говорить  директор компанії Торговий дім «Соєвий вік» Олександр Ушаков. «Сільгоспінспекції будуть подовжені повноваження на тимчасовій основі. Це не поганий варіант – оскільки територіальні органи установи іще не розформовані, а знайти і  комплектувати штат спеціалістів для нового органу в подальшому буде досить важко», - підкреслив керівник технічних сервісів компанії «Сингента» В`ячеслав Гаврилянчик.

Як буде виглядати новостворена установа з проведення сертифікації, хто і коли її очолить не прогнозує ніхто. У Мінагрополітики немає персоналу, лабораторій та матеріально-технічної бази.  Передати функції міністерство не може по закону. Невідомо і що з можливістю проводити експертизу для недержавних установ. Формально акредитовані агрономи-інспектори, які склали кваліфікаційний іспит, зможуть проводити польове оцінювання, маркування партій насіння і садивного матеріалу, здійснювати визначення сортових якостей, а також видачу сертифікатів на сортові якості насіння і садивного матеріалу. Але для того, аби приватні компанії виконували процедуру сертифікації, в законі передбачена акредитація цих лабораторій. Але жодного підзаконного акту чи документу з регламентації процедури акредитації не прийнято. Тож жодна приватна лабораторія не в змозі реалізувати можливості, прописані у законодавстві.

Насіння поза законом?

Склалась парадоксальна ситуація, що все насіння, яке вироблене в Україні  за останній час фактично не має права «на життя» – не може продаватися ні в Україні, ні за її межами. Як пояснюють експерти, посівна озимих, яка відбулась восени, уже була поза законом. «У випадку перевірки Держпродспоживчслужбою ми побачимо «картину», коли  лише невеликий відсоток господарств, які використовували імпортований посівний матеріал, дотримались закону», - пояснює реальний стан справ Хаджиматов.

Те, що ринку загрожує реальна небезпека, підтверджує і Олександр Ушаков – ніхто із компаній не зможе нормально підготуватися до посівної компанії 2017 року. «Скасувати  Держсільгоспінспекцію, і не організувати натомість альтернативного органу сертифікації – це все одно, що запустити людину у космос, не давши їй ракету. Насіння, яке вирощене на даний момент в Україні, не може бути введено в офіційний обіг. Оскільки  без сертифікату це, по суті, не насіння, а звичайне зерно», – говорить Ушаков. «Всі компанії, орієнтовані на ярий клин,  опинились у дуже невигідному становищі – сезон почнеться  у березні, отже, насіння ранніх культур має бути підготоване і сертифіковане, апробоване іще до новорічних свят. Підприємства, які вже встигли зробити апробації, почуватимуть себе краще, проте по пізнім культурам - гібридам соняшнику та кукурудзи, ці процедури, напевне, так не будуть проведені. Тож торгувати ними компанії, скоріше за все, не зможуть. Навіть у випадку, якщо діяльність по сертифікації  буде розблокована, лабораторії не встигнуть обробити таку кількість насіння», - додає він.

Слова колеги  підтримує і керівник технічних сервісів компанії «Сингента» В`ячеслав Гаврилянчик: «Не принципово, який саме орган буде проводити сертифікацію насіння – чи новостворений, чи буде відновлено функції Держсільгоспінспекції, проте найголовніше зараз оперативно розблокувати  процес. Сертифікація відбувається круглий рік - починаючи від завозу нового насіння для кожної культури, процедура може тривати від 4 до 6 місяців. Якщо процес зупинити, то певний час компанії можуть працювати із тим насінням, яке ще залишилось, а в подальшому – ніхто не зможе продавати не сертифіковане насіння. До тих пір поки не стане зрозумілою процедура – насінний бізнес призупинить свою діяльність. І це найважчий сценарій».

Читайте також: Bayer зосередиться на кукурудзі та соняшнику

Трохи краще за виробників насіння ярих  почувають себе компанії, що пропонують кукурудзу  та сою – у них є певний «люфт» до старту продажів, тож вони зайняли вичікувальну позицію.  «Наразі складно говорити про проблеми, оскільки основна частина сертифікації насіння кукурудзи, яким займається «Монсанто Україна», буде відбуватися пізніше. Ми сподіваємося, що ситуація з органом сертифікації буде вирішена найближчим часом», – розповідає фахівець з корпоративних питань «Монсанто Україна» Дмитро Журавльов. У компанії «Соєвий вік»  продовжують готувати насіння до наступного сезону. «Відповідно до закону про насіннєвий матеріал, ми можемо готувати ці партії, калібруємо у власній лабораторії, перевіряємо схожість і таким чином «тримаємось на плаву». Ми почуваємось впевнено, адже у нас ті сорти сої, які висіваються у  травні. До того часу стане більш-менш все зрозуміло», – говорить директор підприємства. Деякі компанії роблять попередні замовлення насіння уже під весняну посівну компанію, проте  кількості мінімальні – насіння потребує відповідних умов зберігання, стверджує він.

У більш вигідному становищі опиняться іноземні виробники посадкового матеріалу, які завозять до України уже сертифіковане оригінальне насіння. Проте і тут не все так просто.  Адже єдиним легальним насінням у державі є імпортоване з-за кордону згідно пункту закону №1460-1 про визнання в Україні сертифікату на насіння Міжнародної асоціації з контролю над якістю насіння (ІСТА) і сертифікату на насіння Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Зазначені документи знімають необхідність здійснення додаткової сертифікації насіння в Україні. «Умовно кажучи, навіть сумнівне насіння завезене з Гондурасу буде більш легальним за вирощене на українській землі – це нонсенс», – констатує Хаджиматов.

В`ячеслав Гаврилянчик уточнює, що хоча можливість визнавати сертифікацію насіння за міжнародними стандартами  існує, проте на практиці вона застосовується слабко: “Через певний час після завезення насіння все одно потрібно буде  підтверджувати кондиційність насіння і отримувати документи українського зразка. Те саме стосується і насіння іноземних компаній, яке вирощене в Україні – вони також потребуватимуть сертифікату”.

Продавати по-чорному

Гравці ринку пояснюють, що «завдяки» подібним законодавчим прогалинам кількість контрафактного та завезеного  вчорну насіння без документів ризикує уже до кінця року зрости в рази. Якщо раніше контрафактну та нелегальну продукцію хоч якості вдавалось стримувати, то на сьогодні підпільним виробничим цехам та компаніям-одноденкам фактично розв’язали руки. Сьогодні самі аграрії мало знають про те, що органу сертифікації немає, говорить Ушаков. “Питання - сертифіковане насіння чи ні, постане на етапі підготовки до посівної. І  довести, якісне ми продаємо насіння чи ні, буде неможливо – по закону повинен бути сертифікат і крапка. Без сертифікату ми, як компанія, не маємо продавати насіння», –  говорить Ушаков.

Ірина Глотова

фото: Pixabay