Сила якості: чому у світі жаліються на українське зерно

За 2016 календарний рік було отримано 144  нотифікаційні повідомлення, з яких 25 було по зерну, розповіла Agravery.com фітосанітарний інспектор Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Олена Шакіна.  З них 22 від Індонезії щодо якості пшениці, 2 – від Республіки Білорусь  стосовно сої,  та одне – від Китаю, щодо проблем у партії кукурудзи. Хоча рік ще не закінчився, це вже більше, ніж у 2015-му, коли скарг було 123. І суттєво більше, ніж, наприклад, у 2013, коли на Україну скаржилися лише 25 разів.

Читайте також: Україна отримала рекордну кількість претензій щодо якості експортованого зерна

Частково стрибок пов’язаний з ростом експорту зерна, але, впевнена Шакіна, проблеми із українським зерном реально існують, і їх потрібно оперативно вирішувати.

За вільне місце на ринку

За даними ДП «Держзовнішінформ» якість українських ранніх зернових нового врожаю навіть вище, ніж в минулому році.  Співвідношення продовольчої і фуражної (кормової) пшениці оцінюється на рівні 55% на 45% відповідно. У минулому році ситуація була зворотньою - 45% склала продовольча пшениця і 55% – фуражна.  Домогтися хороших показників врожайності в поточному році вітчизняним аграріям допомогла погода, яка забезпечила сприятливі умови в період розвитку ранніх зернових культур.

Опитані Agravery гравці ринку говорять, що причин для скарг дві - ті, що дійсно стосуються якості, та намагання витіснити гравця з ринку. «В цілому, якість українського зерна минулого сезону не викликала ні в кого побоювань. Всі експортні партії проходять контроль і вельми дивним виглядають претензії переважно від однієї країни», – говорить  начальник аналітичного відділу консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник. За її словами, цього року суттєві проблеми були у Франції через несприятливі погодні умови.

Про те, що на фоні якості французського зерна якість українського є непоганою, говорить і аналітик «Fenix Agro» Валерія Пекін. «Проблеми із урожаєм та якістю збіжжя бувають щороку у багатьох країнах. Взагалі, подібні «ігри» на якості та зміна постачальника у зв’язку із цим – це поширена практика. Завдяки подібним  «операціям» вдається коригувати потоки зерна  із однієї країни до іншої», – говорить вона. Ціни на зерно на світовому ринку на фоні високих урожаїв вже досягли 10-річного мінімуму, тож конкуренція та боротьба за ринки збуту дедалі посилюється.  

Читайте також: Уряд зменшив кількість перевірок у сфері карантину рослин

Якщо є задача щось знайти у партії зерна, то знайти можна все що завгодно – шкідника, хворобу тощо, говорить аналітик компанії «ПроАгро» Ярослав Левицький. Як приклад, російські заборони експорту продукції з України. «Цьогоріч Росія зібрала рекордний урожай зерна і планує збільшити експорт на 7 млн. тонн. І це зерно потрібно буде кудись збувати. З одного боку, у зв’язку з неврожаєм буде меншим тиск на експортному ринку від країн ЄС – Франції та Німеччини. Проте сьогодні відбувається справжня битва за країни Північно-Африканського  та Азійського регіонів – саме через них і буде відбуватись  конфлікт інтересів. Цілком ймовірно, що дискредитація України як експортера на світових  ринках може бути  наслідком подібних колізій», – пояснює експерт.

Великі холдинги, які мають багаторічний досвід роботи на ринку, як правило, таких проблем не мають. За словами Левицького, частіше страждають локальні партії зерна, що сформовані від декількох постачальників.

Провину  за подібні порушення фахівець Держпродспоживчслужби покладає на відсутність  цільових програм по карантину рослин, які б зобов’язували дотримуватись  чистоти  зерна у партіях.  “На сьогодні цій проблемі взагалі не приділяють увагу  – у державі на це немає грошей”, - говорить Шакіна.

Проблему підтверджує і  Президент Всеукраїнської фумігаційної асоціації Тамара Підберезняк. За її  словами, негаразди  українського зерна у портах та за його межами є досить серйозними – у цьогорічних партіях збіжжя часто виявляють  сажкові хвороби.  «Найголовніша складність - відсутність  достовірної інформації про походження зерна, його якість та чистоту. Держава повноцінно не контролює ані фумігаційну складову, ані карантинну.  Відправки зерна за підробними документами без перевірок – це те, що зараз є нормою, і навіть більше – це дуже вигідно деяким структурам, які набивають на цьому кишені», – говорить вона.

Менші гроші

Історії із проблемами у партіях зерна негативно позначаються як на заробітках українських трейдерів, так і на іміджі крани  в цілому. «Привабливість  країни як   світового експортера знижується, до нас може бути більше питань з боку партнерів. Негатив у новинах відразу знаходить своє відображення на цінах. Нікому не потрібна країна з проблемним зерном – трейдери будуть  дивитися на інші країни та закуповувати зерно там, можливо і  за вищими цінами», – говорить Пекін. Її слова підтверджує генеральний директор групи HarvEast Дмитро Скорняков: “Наша продукція сприймається як щось базове – продукцію із високою доданою вартістю та преміальною ціною країна фактично не виробляє. У нас є проблеми із зерном – немає  генетики, гарного насіння, тож звідки знайдеться якісний посівний матеріал? Навіть якщо компанія все це вирішує, на неї «тисне» загальний рейтинг країни. Приміром, Канада за ту ж продукцію отримує  на 30% вищу ціну”.

За словами Олени Шакіної, отримуючи «ноту» від  іншої країни, уповноважені органи мають оперативно реагувати на це, провести розслідування та повідомити країну-заявника про результати перевірки. “Як правило,  при виявленні провини окремої компанії ми вимушені виключити її з переліку експортерів, що несе компанії прямі збитки. Тому на сьогодні нашим основним завданням є мінімізувати подібні ризики, та не допускати надходження на експорт неякісного збіжжя”, –  стверджує вона.  

Нещодавно питання карантинної безпеки розглядалися   в рамках проекту IFC “Реформування інвестиційного клімату в Україні”. Зокрема було вирішено створити “Фітосанітарну робочу групу”, яка б пілотувала на прикладі однієї з областей розробку та імплементацію Системи моніторингу та контролю фітосанітарного стану полів.  У якості пілотної області було попередньо обрано Київську область.

Зі свого боку,  фахівці Держпродспоживчслужби, аби мінімізувати проблеми із зерном, перед поставками проводять обстеження полів ячменю, сої,  та кукурудзи для виявлення карантинних організмів у зерні у  всіх регіонах країни. За результатами цієї роботи, згідно міжнародних норм, заплановано підготувати  звіт та направити його до країн-імпортерів.  

За словами спеціалістів відомства,  убезпечитись від проблем із партіями  зерна можна лише перевіряючи його на кожному етапі у ланці від поля до порту, а також не допускаючи змішування різних партій зерна при відправці його до іншої країни.

Ірина Глотова

фото: dumskaya.net