Озимий спокій: як вплинули на посіви коливання температур?

За половину зими українці вже не раз відчули на собі сильні заморозки та відлигу. Протягом тижня температура могла коливатися від плюс чотирьох до мінус 15. Як стверджує аналітик компанії “Фенікс-Агро” Валерія Пекін, господарів дещо налякали морози, які були до різдвяних свят в низці регіонів. Це відобразилося і на світових цінах: учасники ринку пильно стежили за погодними умовами Причорномор'я, а безсніжжя “підігрівало” ринок зернових.

Читайте також: Женуть в тінь: як субсидії селянам шкодять розвитку АПК?

Але чи мали ці побоювання підстави? Все не так погано, як очікували восени, коли врочили аномально холодну зиму, говорить начальник відділу агрометеорології українського Гідрометцентру Тетяна Адаменко. Ще в листопаді вона запевняла, що підстав для хвилювання за озимі немає. “Масштабних несприятливих явищ у цієї зими ми не досі не спостерігали. У період низьких температур, з 6 по 10 січня, температура у західних регіонах та на Одещині доходила до -22⁰С, але оскільки заморозки були короткочасними, вони на урожай озимини не вплинуть”, -  повторила минулого тижня у коментарі Agravery.com метеоролог.

Побоювання щодо негативного впливу низьких температур на стан пшениці в Північно-Східній Європі і Україні ослабли завдяки випаданню снігу. Згоден із колегою аналітик зернових ринків компанії “ПроАгро” Ярослав Левицький.  За його спостереженнями, листопад з груднем були подекуди більш холодними, ніж зазвичай, але між похолоданнями практично повсюдно траплялися досить теплі сонячні дні, коли сходи озимих навіть відновлювали слабку вегетацію. “”Морози на початку в Україні стрімко увірвалися разом з арктичним циклоном, опустивши стовпчики термометрів до -25 ° С і нижче. При цьому ще напередодні в багатьох областях практично був відсутній сніговий покрив, і для осінніх посівів це загрожувало справжньою катастрофою. Однак разом з морозами, що само по собі рідкісне явище, повсюдно прийшли і рясні снігопади, надійно захистивши сходи від холодів - небезпека минула”, - стверджує експерт.

Читайте також: Володарі молока: як об'єднання фермерів монополізують ринки

Наразі ж, аграрії можуть нарешті зітхнути із полегшенням. Станом на другу декаду січня, озимі знаходяться у стані спокою.  Поля по всій території України, окрім південних областей (1-2 см на полях), надійно вкриті снігом – від 6 до 20 см. На Харківщині фіксують рекорди – там сніговий покрив іноді доходить до 40-50 см. Власники підприємств засвідчують, що через постійну зміну похолодань та відлиг на полях Одещини, Сумщини та Херсонщини утворилась так звані водяні “блюдця” і поверхнева льодяна кірка, але остання небезпеки для рослин не становить. “Льодяна кірка у південних регіонах продовжить  утворюватися – там будемо спостерігати і її танення під час відлиг, і появу знову”, –  застерігає Тетяна Адаменко.

Фермери згодні з експертами та поки що не особливо переймаються станом озимини. Директор компанії “Агродар” Роман Лещенко  називає ситуацію із озимими у регіоні непростою, проте контрольованою. “На поля дуже вплинула відсутність опадів – у нас в області ні у серпні, ні у вересні не було  повноцінних дощів. Першу вологу ми отримали лише наприкінці жовтня, тож, з точки зору агрономії, сіяли озимий ячмінь і пшеницю практично у суху землю. Вийшло так, що через недостатню зволоженість ґрунту зерно не проростало, а разом із першою вологою прийшли заморозки. Температурний режим не дав змоги розкрити потенціал озимих. Через це, озимі проросли, але не встигли як слід розкущитися, вони стояли на полях у вигляді шила”, – прокоментував він. Зараз на полях підприємства сніговий покрив дуже гарний, щільний, вологи у ґрунті достатньо, заморозки на ґрунті не великі, і вони не впливають на розвиток рослин.

Хоча керівник СВК “Перемога”  Віктор Грищук зазначає, що на полях сніговий покрив не настільки добрий як хотілося б. “По озимій пшениці взагалі немає проблем, а з ячменем – дещо гірше.  Будемо думати, що у лютому ситуація із снігом покращиться”, – сказав він. Попри те, що сіяли аж до 20 жовтня, директор агропромислового департаменту компанії Агротрейд Андрій Федянін каже, що стан озимих задовільний, хоча поки що сніговий покрив заважає пересвідчитись в цьому. “На початку березня, а то і пізніше зможемо побачити усю “картину” і тоді вже будемо приймати рішення пересівати чи ні”, – говорить він.

Читайте також: Курс на приватизацію: як швидко ФДМУ зможе продати «Аграрний фонд» та ДПЗКУ?

Загалом, усі опитані Agravery.com фермери стверджують, що ані на півдні, ані  на сході, ні в центрі країни стан озимих сьогодні не викликає сильних побоювань. Якщо характер нинішньої зими залишиться таким же, як і в першій її половині, то загальна загибель посівів не перевищить середньорічного показника у 5%.

Разом з тим, перші реальні результати стану озимих в Україні стануть відомі після уже відрощування монолітів, початок відбору яких припадає на кінець січня. “По завершенню цієї роботи вже можна буде більш детально говорити про хід поточної перезимівлі сільськогосподарських культур”, – говорить Ярослав Левицький. Експерти “УкрАгроКонсалту” пояснюють, що нещодавній аналіз цукрів у вузлах кущіння озимої пшениці показав досить високий їх вміст, особливо при оптимальних строках сівби, де цукрів накопичилося в залежності від попередника і сорту в межах 39-45%, а на пізніх посівах ― 31-35%. На посівах ячменю озимого цукрів у вузлах кущіння накопичилося в межах 22-32%. При такому вмісті цукрів рослини озимих зернових культур можуть задовільно перезимувати.

Читайте також: Посівна нашвидкуруч: як аграрії сіяли восени 2016

Роман Лещенко дуже сподівається на продовження зимового сезону. “У випадку, якщо весна буде ранньою та посушливою ми на підприємстві ризикуємо втратити до 20% урожаю, а якщо зима буде затяжною – будуть гарні опади, то ситуація може іще виправитись, пшениця розкущиться, і набере сили. Дуже важливо, аби було добре вологозабезпечення, тоді весною можна буде скоригувати ситуацію по озимих підживленням, вносячи на поля аміачну селітру по мерзло-талому ґрунту”, – каже він.

Ірина Глотова

фото: agronews.org