Посівна нашвидкуруч: як аграрії сіяли восени 2016

Сіяти цієї осені було складно – вересень надто сухий, а у жовтні почалися сильні дощі, говорить керівник компанії «Агропродсервіс» Іван Чайківський, за словами якого близько 20% земель компанії, які вони хотіли обробити, залишились чекати весни. «Сприятливих для проведення сівби днів в українських фермерів було лічені одиниці. Причому в ці дні потрібно було продовжувати збирання кукурудзи, сої та соняшнику», - додає аналітик компанії «Украгроконсалт» Єлізавета Малишко. Тому посівну кампанію осені 2016 року можна назвати одною з найшвидкіших за останні роки.

Основні тренди посівної кампанії 2016 за версією Андрія Купченка з «АПК-Інформ»:

- за кілька останніх сезонів вперше склалися сприятливі умови зі зволоження грунту;

- посівні площі під озимими культурами прогнозувалися на рівні попереднього сезону;

- аграрії більш активно сіяли жито і ріпак, ніж планували в МінАПП;

- швидке похолодання в жовтні кілька стримало розвиток сходів;

- девальвація гривні збільшила витрати на посівну в національній валюті.

Втім, аграрії впоралися, впевнені в міністерстві АПК. За їх даними, станом на 18 листопада не засіяли тільки 6% прогнозованих площ і тепер сходи чекати на площі в 6,9 млн га. У минулому році було навіть менше – 6,6 млн га.

Але якість посіву, впевнені аграрії, була інша. «Чекати наступного року таких врожаїв, які були в останні два роки, вже не варто – озимина, яка минулого року встигала розвинутися та увійти у зиму в гарному стані, цього року набагато гірша. Пізні посіви навіть не встигли зійти, холода не дали», - говорить Чайківський.

Читайте також: В Україні готові до зимівлі лише 30-35% посівів озимих

Підвела аграріїв осінь, яка за минулі роки стала звично теплою. Якщо взяти останні 10 років, то терміни посівів озимих культур стають більш пізні, говорить начальник відділу агрометеорології гідрометцентру Тетяна Адаменко: «Аграрії затягують посів. У минулому році була сильна літньо-осіння посуха. Всі чекали доки підуть дощі, і аж тоді почали сіяти. Подекуди посівна затягнулась аж до грудня». Цього року літньо-осіння посуха була також досить жорсткою, в окремих областях дощів не було по 2,5-3 місяці, але потім період сильних дощів різко змінили заморозки.

Деякі аграрії зазначають, що саме дощовий період дозволив їх озимим почати розвиватися. Так, наприклад, у компанії «Астарта-Київ» говорять, що попередні опади забезпечили достатній запас вологи для розвитку та зміцнення сходів на всій території роботи підприємства. Фермер із Запорізької області, Віктор Грищук, в розмові з Agravery.com підтвердив, що якщо у минулому сезоні посуха завадила виходу у поля, то у цьому проьлем таких не було. Але, на загальну картину це не дуже вплинуло.

Читайте також: Як не втратити гроші, плануючи посівну

В інтерв’ю Agravery.com на початку місяця Адаменко радила аграріям зупинитися – що не встигли засіяти, то вже й не варто. Але сівба продовжувалась весь листопад – з 7 по 18 число площі зросли на 0,6 млн. га, говорять в Мінагрополітики. «Обстеження посівів озимих зернових культур станом на 17 листопада показує, що сходи отримано на площі 6 млн га (87% до посіяних), з них в доброму та задовільному стані ― 5 млн га (83%)», - говорять в міністерстві. Але не факт, що цього достатньо для зимівлі, додає Адаменко. За її даними гарантовано перезимують лише 30-35% посівів озимих. Решта на стадії мінімальної готовності до зими та, якщо зима буде суворою, може загинути.

Поля будуть жовтими

Вартість посівної, як і минулого року, залежала виключно від курсу гривні. За словами Андрія Купченка, аналітика компанії «АПК-Інформ», витрати зросли приблизно на 10-15%. Але це стосується національної валюти, на яку з 2014 року бізнес майже не покладається.

Читайте також: Олександр Буюклі: Спільні продажі зерна збільшують ціну для фермера

Структура посівів, за даними опитаних Agravery.com аналітиків, була цілком очікуваною. «Посіви озимої пшениці оцінюються в 5,9 млн. га, що всього на 2% менше, ніж збережена площа озимих посівів культури під урожай 2016 року. Площа під озимим ячменем становить в 0,9 млн. тонн, або -11% до показника збережених площ в попередньому сезоні», - говорить Андрій Купченко. За словами його колеги з Української аграрної конфедерації Дмитра Дейни, трохи більше, ніж очікували, посіяли жита – на 2% більше плану та на 4% більше, ніж минулого року.

Єдиний стрибок цієї посівної – збільшення зацікавленості аграріїв ріпаком. За оцінками Дейни, засіяні 781 тис. га є найвищим показником останніх трьох років (682,4 тис га та 456 тис. га під урожай 2015 року та 2016 року відповідно). Подібну зацікавленість пояснити легко  – ціна на цю культуру тримається зараз на високому рівні, залишки купують із великою охотою, тож це стимулює сіяти та проявляти активність на ринку. «Якщо раніше  ріпак ми продавали лише на експорт, то сьогодні збільшується кількість переробних підприємств всередині країни, тож  є сенс сіяти, що я, власне, і роблю. У цьому році збільшив площі  під культурою на 40 га», – говорить фермер Олексій Шевченко з Полтавщини.  «Якщо минулого року озимий ріпак не ризикували сіяти через сухий ґрунт, то у цьому році погода сприяла. Посівні площі під озимим ріпаком поступово вирівнюватимуться, і тренд до їх збільшення ми побачимо у наступні сезони», – прогнозує експерт компанії «ПроАгро» Ярослав Левицький.

Читайте також: Цінові качелі: як поводять себе ціни на зерно на тлі світового росту?

Втім, навіть якщо зима буде суворою та частина озимих загине, аграрії компенсуватимуть це навесні, під час посіву ярих.

Ірина Глотова