Олексій Павленко: Держава має підтримувати тільки малий та середній бізнес.

Олексій Павленко - міністр, який постійно знаходиться в центрі уваги. В його відомстві останні місяці постійно щоь відбувається: відкриваються справи про розкрадання коштів, виставляються та ніяк не потрапляють до продажу державні підприємства, проходять, не завжди успішно, конкурси на посади голів державних підприємств. Цю активність відчутно вже в приймальні: коли кореспондент Agravery.com виходив з інтерв’ю, перед дверима вже стояв міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, а в коридорі ходив голова ДПЗКУ Борис Приходько. В самому міністерстві постійно щось створюється, або щось ліквідовується. Є й концепція реформи АПК, яка передбачає зміни і в МінАПК. Тому першим питанням й стало: а які функції за міністерством в майбутньому бачить сам міністр та чим має займатись "правильне МінАПК"?

В майбутньому ключові завдання міністерства – це визначення засад державної аграрної політики, яка б забезпечувала достатній рівень продовольчої безпеки та лідерство України на світовому ринку продовольства. Для цього ми радикально оновили кадри. Зокрема звільнено 10 та призначено 12 керівників департаментів. Звільнено чотири заступника Міністра, призначено наразі два, ще два на погоджені в КМУ. На 10% скоротили апарат. Наразі кількість штатних одиниць міністерства становить 357 осіб. (було 397 осіб). Зменшили рівні управління, укрупнили підрозділи, оптимізували чисельність. Міністерство повинне перестати бути аграрним фондом і стати Міністерством аграрної політики – саме тому максимальна кількість держпідприємств має бути виведена з-під його контролю.

Щодо концепції розвитку, то ми вісім місяців відпрацьовували цю програму зі своїми європейськими колегами. Ми думали про те, якою ми бачимо Україну через п'ять років, розробляли конкретні кроки. Наприклад, що робити, аби подвоїти виробництво, як розвивати регіони, як вплинути на створення робочих місць, як розвивати кооперативи. Який буде фокус на малий середній бізнес. Під кожен проект працювали окремі донори. Подібна концепція діяла в Польщі і вельми ефективно. Втім, її треба ще затвердити. А тільки потім оприлюднювати.

Якщо ви запитаєте, як треба розвивати наше село, то я б узяв європейську модель, адаптовану під нашу реальність. Великі холдинги в змозі подбати про себе самі. Ті, хто займають землі більше 100 тис. гектарів, це лише 8% загального масиву. Ключовий момент - розвиток малого та середнього бізнесу, на цьому потрібно зробити акцент.

Якщо по кроках, що ви збираєтесь робити в цьому напрямку?

Законопроект про державну підтримку сільського господарства (нова редакція) готовий, схвалений на засіданні урядового профільного комітету, чекає схвалення уряду. Проект концепції цільової програми підтримки села проходить  процес узгодження в ЦОВВ. Нами підтримуються ряд депутатських законопроектів, щодо підтримки сімейних ферм. Але в першу чергу потрібно забезпечити доступ до фінансування. Поспілкуйтеся з бізнесменами, вони скажуть, що їм потрібно.

Про це бізнес постійно говорить. Але як саме ви це будете робите?

Ті програми, які зараз є в державі, розраховані на дрібний і середній бізнес. Це компенсація по кредитах для малих і середніх бізнесів, які мають до 10 млн. грн обороту. Для малих і середніх компаній ми отримали від донорів більше грошей, ніж весь державний бюджет АПК - близько мільярда гривень. І це тільки що стосується плодоовочівництва - проект з Канадою та Ізраїлем по підтримці ферм. Крім того, канадці зробили проект по чотирьох областях, де підтримували ферми. Близько 3,2 млн. доларів виділив USAID, який розвиває малий та середній агробізнес. Є проекти з Лакталіс та Данон, які також допомагають розвивати невеликі молочні ферми, дають обладнання і допомагають виробляти якісне молоко. Крім того, найближчим часом ми підпишемо програму з Європейським інвестиційним банком на виділення 400 млн. євро. Це піде також через інші банки на малий і середній бізнес.

А які домовленості є ще?

Є різні програми: ми хочемо мінімізувати контакт з чиновниками. Якщо ми говоримо, що ЄБРР затвердив мільярд дол на Україну і з них 350 мільйонів доларів піде на агробізнес, то вони роздають їх через своє представництво в Україні. Нещодавно, «Астарта» підписала договір з ІFC. А це, вибачте мені, і наша робота - ми показуємо їх аналітикам результати, ведемо переговори. Показуючи  що з Україною можна працювати.

Так, наприклад, ІFC бере участь з нами в проекті з агророзпискам, по агрострахуванню. Що стосується прямих інвестицій, то коли ми приїхали з США, у нас було підтвердження по прямим інвестиціям на півмільярда доларів. Це від насіннєвого бізнесу – «Монсанто» і «Піонер», компанія NCH заявила, що розширює земельний банк, був проект по портовій логістиці. За перше півріччя 2015 року сільське господарство збільшило обсяг капітального інвестування на 9,6%, причому по усій економіці відбулося падіння на 17,5%.

Серед державних програм є програма по компенсації будівництва ферм для тваринників. Всі профільні асоціації говорять, що вона не працює. І в першу чергу через те, що там прописані умови, які можуть виконати лише великі компанії. 

Так, вона не працює. Але я нічого не можу сказати, я її не затверджував і я її не робив.

Тобто ви впевнені, що в програмах, які ви готуєте, ви враховуєте специфіку малих підприємств?

Вони готуються не просто з урахуванням, але й за участю малого та середнього бізнесу. Ми будемо проговорювати всі програми з ключовими асоціаціями - молока, цукру, олії. Як і законопроекти. Я був в Польщі з єврокомісаром з програм розвитку сільських територій. Ми хочемо таку створити в Україні, але з європейськими грошима. Нам треба створювати робочі місця в сільській місцевості, тоді села будуть жити.

Чи ви не думали зробити «Аграрний фонд» джерелом підтримки малих та середніх фермерів? Адже зараз він закуповує за державні гроші зерно у великих компаній, які могли б знайти місце збуту й самі.

Так, це вже широковідомий факт. Ми не втручаємося в операційне управління, але можу сказати, що у компанії залишився шлейф минулого управління та залученого кредитування. Крім форвардних контрактів більше двох мільярдів гривень зависло в «Брокбізнесбанку», досить велика сума, близько 300 млн, залишилася в «Радикал-банку» і банку «Інвестиції та відродження». Є агрофонд ДСБУ, але він не отримує фінансування і не є ефективним оператором. І є ПАТ, який здійснює інтервенції і досить ефективно. Пам'ятаєте, як у лютому зникло борошно і цукор і його інтервенції все вирішили?

Тобто, прямої вказівки купувати у малих виробників він не отримає?

Я не маю права втручатися в роботу акціонерних компаній. Я займаюся аграрною політикою.

Ви будете робити акценти на підтримку малого і середнього бізнесів навіть розробляючи галузеві програми підтримки?

Ми всі програми розглядаємо з акцентом на малий та середній бізнес. Наприклад, у нас зараз в Кабміні на затвердження лежить програма компенсацій на 250 млн гривень - компенсації на розвиток тваринництва. Там і на будівництво ферм.

Втім, як ви вважаєте, яке тваринництво потрібно підтримувати? Наприклад, чи потрібно підтримувати птахівництво, враховуючи рівень гравців.

Давайте говорити про рівень підтримки. На зустрічах з фермерами  нам кажуть - нам не потрібні подачки і субсидії. А треба доступ до дешевого фінансування, як у Європі, коли кредити дають на 5-7 років під 3-5%. Щоб ми могли побудувати нормальну ферму і здавати молоко не по 2,5 грн, а по 5-5,5. Крім того, потрібно знати, куди продавати. Тому що можна побудувати що завгодно, але не мати ринків збуту. Тому наше завдання як міністерства - відкривати світові ринки. Та не для конкретних підприємств, як раніше – наприклад, ринок Китаю для ДПЗКУ. Ми не міністерство ДПЗКУ - зараз на ринку Китаю свою продукцію продає 24 компанії. Нещодавно на нього вийшли виробники молока. Це було нелегко - була аграрна комісія, робили аудит всіх підприємств.

Зараз відкриваємо доступ української курятини на ринок Саудівської Аравії. Якщо є попит на продукцію, її будуть виробляти. Людям не треба говорити - робіть те і те. Наприклад, у нас зараз проблеми з червоним м’ясом, себто з ВРХ. До речі, сьогодні діє експортне мито на живу ВРХ, що знижує внутрішні ціни на цей товар, відтак знижує привабливість цього напряму. Якщо буде попит з нормальною для виробника ціною, то інвестиції в сектор швидко підуть. А щоб таке трапилося, потрібно відкривати зовнішні ринки. Ціна на них набагато зараз вища, дає можливість інвестувати. Чому всі інвестують в кукурудзу? Був час коли вона коштувала 280 доларів, зараз 167 і це все одно рентабельно, бо це валютна виручка.

Нас за останній час на зустрічах двічі назвали новим Китаєм. У нас найнижча собівартість виробництва у всій Європі. Наприклад, по курятині.

Але експорт в основному сировинний. Як ви плануєте стимулювати виробництво готової продукції?

Загороджувальні мита вводити не будемо - це неправильно. Це те, що ламає ринок. Повинна діяти незрима рука ринку, просто як по Адаму Сміту. Крім того, за останні вісім місяців у нас відбулось значне зростання експорту по продуктах переробки. Наприклад, ми виводимо на ринок Китаю та Індії соняшникову олію. Те ж стосується молочних продуктів - це також продукти переробки. Пам’ятаєте флешмоб з українськими товарами – ми нарахували 190 країн, куди ми продаємо продукти переробки. Треба відкривати ринки, а це дасть поштовх для виробництва якісної та безпечної продукції.

Якщо говорити про сировину, то коли ми якось сказали, що пшениця – це сировина, то трохи бійка не почалася. Фермери ображаються та кажуть, що це високотехнологічна культура. Далеко не кожна країна з цим впорається. У нас з кожним роком кліматичні умови змінюються.

У нас було інтерв’ю з представниками французького посольства. Вони кажуть, що зацікавлення в українському ринку величезне з боку французьких аграрних компаній. Втім, є певні проблеми, пов’язані з перевірками фіскальними органами. Ви співпрацюєте з ДФС?

Мені складно говорити про чужі відомства. Ми відповідальні за дерегуляцію. Ми нещодавно зустрічалися Американської торгівельною палатою, і там казали, що наш проект по дерегуляції портової логістики зменшив корупційну складову на 5 млрд. грн.. Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський нарахував, що завдяки нашому спільному проекту корабель зараз відправляється з порту за 10 хвилин.

А потім перевірки від ДФС затримують зерно в порту.  

У Нідерландах кажуть, що велосипед можна з’їсти. Якщо по шматочках. Ми зараз цим і займаємося. З ДФС, тобто з Мінфіном, ми працюємо по проекту аграрних розписок. Класний інструмент, який підняв у Бразилії виробництво втричі.

Особисто ви готові до скасування мораторію на землю?

Поки Верховна Рада України не прийме закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, мораторій знято не буде. Наразі Україна не зовсім готова до земельного ринку. Треба доопрацювати кадастр, щонайменш визначити об’єкти (земельні ділянки, визначені в натурі на місцевості) та суб’єкти (хто і у яких обсягах має право купляти землю сільськогосподарського призначення) ринку. Зараз готуємо законопроекти  з Мінрегіонбудом щодо удосконалення відносин у земельній сфері, бо для оформлення земельної ділянки сьогодні може піти до двох років, а так бути не повинно.

Може й п'ять. Перевіряли.

Та я знаю, у мене батьки дачну ділянку в шість соток два роки оформляли. 

Наталія Гузенко

фото: focus.ua