Міністерська стратегія: які реформи чекають АПК в найближчі п’ять років

Дорожню карту реформ в агросекторі складали вісім робочих груп та 24 підгрупи. У них брали участь експерти з Європейського Союзу, Світового банку, ЄБРР, USAID і ФАО та інших донорів. Окрім того, до обговорення стратегії на певних етапах залучали громадськість: пропозиції та зауваження могли надати всі бажаючі. За словами представника Єврокомісії, менеджера в сфері сільського господарства, продовольчої безпеки та земельних реформ Європейської делегації в Україні Енцо Даміані, з самого початку представники Єврокомісії допомагали Україні на волонтерських засадах, безкоштовно. Загалом же на першому етапі було витрачено 300 тисяч євро, які пішли на всі організаційні моменти та оплату роботи міжнародних експертів.

«Наразі цей етап добігає кінця. Фінальну версію стратегії ми маємо на меті представити вже найближчим часом», - говорить Даміані. За словами заступника міністра аграрної політики з питань євроінтеграції, яка координувала підготовку стратегії, Владислави Рутицької, зараз головне сфокусуватись на імплементації документу.

В драфті стратегії прописані певні цифри: до 2020 року на 30% до 2020 року має збільшитись кількість підприємств, які зможуть експортувати продукцію тваринного походження на ринки ЄС. На стільки ж, за попередніми розрахунками європейських колег, в планах збільшити поставки продукції вітчизняного виробництва на ринки Азії та Африки. Фінансування аграрного сектору у 2017-2020 роках має зрости на 50-75%.  Колеги з Європи запевняють – в разі, якщо документ таки буде втілений в життя – амбітні плани виконати абсолютно реально.

Найближчі п’ять років сільське господарство України, згідно стратегії, має розвиватись за десятьма пріоритетами.

Бізнес клімат і відповідність стандартам

Сюди входить протидія корупції, створення стабільної правової системи, що відповідає міжнародним і європейським стандартам. Зокрема, мова йде про створення компетентного органу у сфері контролю та безпечності якості харчових продуктів. Також важливий пункт – адаптація законодавства до вимог ЄС. Пропонується точково підійти до процедури розширення ринку Європейського Союзу, окреслити перехідні періоди щодо законів і правил в рамках наближення законодавства, надання кваліфікованих консультацій щодо системи контролю. Окрім того, зараз вже почалась робота над створенням законодавчої бази щодо виробництва органічної продукції, регулювання ГМО, уніфікації вимог до якості та маркування алкогольних напоїв. Вже йде робота над переглядом нормативно-правової бази актів, що передбачають надмірне державне регулювання.

Земельна реформа

Новоствореним документом пропонується визначити такі пріоритети:  удосконалити законодавче врегулювання, розширити повноваження органів місцевого самоврядування з управління землями державної власності, підготувати поетапне впровадження відкритого і прозорого ринку земель, дерегуляцію процедур реєстрації земельних ділянок та прав на них. Також важливими пунктами визначено оптимізація системи оподаткування земель для наповнення місцевих бюджетів і вдосконалення земельного кадастру.

Інституційна реформа

Інституційну реформу пропонують сконцентрувати на таких позиціях: переглянути функції та реструктуризувати міністерство аграрної політики та продовольства, та зосередити увагу та реформуванні аграрних підприємств державної власності.

Продовольча безпека

Є такі пункти: створення Міжвідомчої робочої групи із забезпечення продовольчої безпеки, розробка програми здорового харчування школярів, ініціювання системи адресної допомоги на продовольство для найвразливіших верств населення.

Оподаткування

Пропонується кілька пунктів: можливість вибору виробниками системи оподаткування, спрощення і впровадження системи оподаткування для малих виробників, удосконалення системи оподаткування фізичних осіб при використанні природних ресурсів

Розвиток агропродовольчих ланцюгів доданої вартості

Виділено одразу 5 підпунктів. Перший має назву «Доступ до фінансів». Пропонується визначити пріоритети підтримки та використання адресних фінансових інструментів, вільний оборот аграрних розписок, державна програма підтримки страхування в аграрному секторі, формування та розвиток форвардного та ф’ючерсного аграрних ринків. Підпункт другий «Розвиток виробничої, складської, переробної, транспортної інфраструктури та логістики агропродовольчих ринків». Згідно нього має бути створене регуляторне середовище для інвестицій в аграрну інфраструктуру,  стимулювання глибокої переробки, розбудову систем зрошення, та реалізація комплексної програми розвитку збутової інфраструктури. Наступні два підпункти направлені на підвищення прозорості та ефективності використання державного бюджету, поступовий перехід від податкових пільг до бюджетних асигнувань, та адаптацію до кращих світових практик поточний правовий статус кооперативів. Малих та середніх виробників, згідно останнього підпункту. Очікує вдосконалення законодавчої бази, спеціальні програми підтримки, цільові програми інвестиційної підтримки, навчальні програми та дорадчі послуги.

Розвиток сільських територій

Підвищення привабливості сільської місцевості як місця проживання і ведення бізнесу, розробка та впровадження політики, що буде спрямована на стимулювання та диверсифікацію несільськогосподарської діяльності на селі.

Доступ до міжнародних ринків, управління імпортом, просування експорту та внутрішній ринок.  

Розширяти експортний потенціал України мають шляхом спрощення доступу до фінансів для малих та середніх фермерів, запровадженню програми експортного страхування та кредитування, а також проанансованим раніше створенням бренду «Продукти України».

Аграрна наука, освіта, інновації та дорадчі послуги 

Забута освіта та аграрна наука має пережити реформування та впровадження концепції інноваційної політики. Має бути проведений аудит використання земель державних освітніх установ, залучення альтернативних джерел фінансування аграрної освіти, оптимізована система підготовки фахівців для аграрного сектору та створення навчальних програм, які будуть відповідати вимогам часу та розвиток дорадництва.

Захист довкілля та управління природними ресурсами

Головне тут – наближення законодавства до європейських стандартів ведення сільського господарства (зокрема, у сфері застосування пестицидів та ядохімікатів). Планується реформа і у лісовій та рибній галузях. Мають удосконалити законодавчу базу, перейти на європейські стандарти. в лісовому господарстві мають удосконалити стандарти вимірювання, сортиментації та оцінки якості деревини, впровадити єдину систему електронного обліку і розвивати державно-приватне партнерство. Також, з огляду на документ, має бути покращена інвестиційна привабливість рибної галузі та запроваджений національний бренд рибної продукції.

В сфері органіки пропонується розробити та імплементувати європейське законодавство, а згодом впровадити пріоритетну систему державних закупівель сертифікованих органічних продуктів для державних соцустанов. Не забули і про біоенергетику. Обіцяють спрощення процедур визначення, отримання та адміністрування «зеленого тарифу».

Контролювати виконання цих 10 напрямів має новостворений Орган моніторингу та координації. Серед обмежень, що можуть вплинути на реалізацію Стратегії називають обмежений бюджет і  примарну можливість зміни фінансування агросектору на наступний рік.  Та перед цим поданий проект Єдиної комплексної стратегії на найближчі 5 років ще має бути схвалений та затверджений Національною Радою реформ.