Недовіра до вина. Чи подолає українське виноробство засилля імпорту

Зміна погодних умов призводять до того, що вирощувати виноград та виробляти вино починають вже у північних регіонах. Agravery.com поспілкувалося з вченими, виробниками, представниками профільних асоціацій щодо перспектив галузі.

Крок вперед та два назад

Анна Горкун, СЕО та власниця 46 Parallel Wine Group вважає, що в Україні, безумовно, є культура споживання вина, більше того, в останні роки вона стрімко розвивається. Разом з тим, українці звертають увагу не тільки на якість вина, але й на його ціну.

«Українські споживачі  готові купувати українське вино у середньому ціновому сегменті, однак високий сегмент для них є психологічним бар’єром. Це сформовано через недовіру до українського вина, яка історично склалася через малу пропозицію якісних преміальних вин вітчизняного  виробництва. Саме тому 46Prallel Wine Group обрала для себе місію – зломити цей стереотип та, на прикладі наших вин, не просто сформувати довіру до українських вин, але й викликати гордість за їхній зовнішній та внутрішній зміст», - каже Анна Горкун.

Слід зазначити, що сьогодні пропозиція винограду на внутрішньому ринку перевищує попит українських виробників готової продукції. Експерти пов’язують це з тим, що попит споживача на українське вино  менший, ніж на вино імпортного походження. Але, якщо ця ситуація зміниться, тоді і пропозиція не стане проблемою. Тому, виробники вин не поспішають закладати власні виноградники.

Читайте також: Дороге заощадження: як енергосервіс підняв аграріям вартість води

«Доки не відбудеться земельна реформа, не буде прийнята остаточно стратегія розвитку галузі та не буде створена ефективна система фінансування та захисту інвестицій у виноградарство, ми не плануємо закладати власні виноградники. Більше того, при сучасних обсягах ринку збуту українських вин, у колаборації між 46 Parallel Wine Group та нашими партнерами-виноградарями, ми маємо можливість не тільки виробляти якісне українське вино, але й виступати для виноградарів стабільним каналом збуту винограду та задовольняти  найсучасніші  запити споживача – як у технологіях, так і у асортименті», - пояснює ситуацію власниця 46 Parallel Wine Group.

Ще одне питання, яке необхідно підняти, це ставлення держави до галузі. «Перше – треба відмінити акциз на вино, як це давно зробили в Європі. Добре було б, якби молоді виробники, що закладають свої виноградники, мали податкові канікули мінімум на 5 років до збору і продажу першого врожаю, а ще – експортну підтримку та фінансові інструменти із відтермінуванням сплати процентів до моменту плодоношення насаджень.

Ще один нонсенс, коли винороб у нашій державі має перешкоди з відправкою зразків вина за межі країни – на конкурси та дегустації. Таких проблем не має у жодній цивілізованій країні світу. Бо там органи влади допомагають розвивати виноробство, захищаючи ринок від імпорту та стимулюючи експорт. У нас, на жаль, все навпаки», - констатує Анна Горкун.

Винний патріотизм

Виноробна галузь без державної підтримки дещо нагадує валізу без ручки: і незручно нести, і кидати не хочеться. У чому ж проблема? Володимир Печко, голова ГС «Асоціація садівників, виноградарів та виноробів України» вважає, що у держави немає правильної стратегії, а також  системного підходу до просування продукції на експорт та виділення коштів, наприклад, на обладнання.

«Поглянемо на полиці наших магазинів. Ми бачимо засилля пляшок різних марок італійського чи іспанського вина, і воно дешевше за вітчизняне. Чому? Все тому, що у них досить потужна державна дотаційна складова, а в Україні такої підтримки поки немає. Крім того, у країні немає експортної стратегії. Зараз виноробство у чиновників не у фокусі. У нас немає спеціалізованих виставок, це затратні заходи, а держава не компенсує витрати на їх проведення чи участь у них. Цього року тільки вписали у програму держпідтримки рядок щодо виноробства, зокрема, на компенсацію витрат на обладнання, ємкості, дробарки тощо. Це була наша ініціатива. Для підтримки виноградарів та виноробів держава робить тільки перші кроки.

До прикладу, у Грузії, коли заборонили імпорт виноматеріалу та спирту, зняли ліцензії, то ринок став відкритим. Таким чином держава підтримала тамтешніх виноробів, які зараз можуть конкурувати на міжнародному ринку. Української виноробної продукції на європейських полицях немає, та зараз ми стоїмо на порозі змін», – говорить Володимир Печко.

Щоб споживач зацікавився вітчизняною винопродукцією, він повинен про неї знати. Необхідно популяризувати українське вино, зокрема, регіональних виноробів, наприклад, на фестивалях. Українські винороби, через тиск імпорту, повинні ставати тільки кращими.

Читайте також: Вибирайте людей, які хочуть працювати саме у вашій компанії

«Саме цю тенденцію ми спостерігаємо в останні роки: українське вино стає ще кращим. Якщо раніше на полицях магазинів було представлено 5-10 торгових марок, то сьогодні їх більше 50-ти, деякі з них продаються тільки через інтернет. Виноробам потрібно зробити те, що  5-6 років тому зробили садоводи України: сертифікувати свою продукцію та опанувати нові для себе експортні ринки. При цьому не слід забувати про внутрішній ринок: наші співвітчизники, як це роблять в Італії чи Іспанії, повинні підтримувати вітчизняного виробника,  ми маємо будувати «винний» патріотизм серед населення», - відзначає голова Укрсадвинпром.

Нагадаємо, що проєкт закону «Про внесення змін до Закону України «Про виноград та виноградне вино» зараз поки знаходиться на погоджені у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Укрсадвинпром намагається прописати у нього норми, які б дали поштовх для виноградної галузі. Також асоціацією розробляється концепція розвитку виноградарства до 2030.

Від теорії до практики

Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова - чи не єдиний у країні науково-дослідний центр, який допомагає розвиватись сучасному виноградарству, розсадництву та виноробству. Дослідження вчених інституту спрямовані на виведення нових сортів винограду, адаптованих до сучасних змін клімату.

«В останні роки відзначається значне підвищення температури повітря впродовж усього року. Підвищення рівня мінімальних температур взимку і весною зумовлює зниження ризику пошкодження винограду морозами і заморозками, а впродовж вегетації – збільшення накопичення цукру у ягодах винограду.  Зволоження на території України має тенденцію до зниження зі значним коливанням по роках. Вченими-виноградарями встановлено, що оптимальна для винограду річна кількість опадів складає 700 мм. В виноградарській зоні України кількість опадів, за винятком окремих років, не перевищує 500 мм і збільшується кількість років з посухами, що зумовлює зниження, в окремі роки значне,  врожайності сучасних сортів винограду», - відзначає Галина Ляшенко, доктор географічних наук, головний науковий співробітник лабораторії агрокліматології та ампелоекологічного картографування відділу екології винограду.

Агрокліматичне обґрунтування зонального розміщення виноградників, як й іншої теплолюбної групи багаторічних культур, базується на врахуванні, насамперед, мінімальних температур в зимовий період  та заморозконебезпечності території. Вчені говорять про можливість зміщення північної межі виноградарства в Україні у Лісостепову зону.  «За умови врахування мікрокліматичних і ампелоекологічних умов, виноградники можуть з’явитися в Київській області. Не дивлячись на підвищення температури та зменшення кількості опадів, виноградарство в Південному Степу України не зникне. Воно буде залишатися, разом з садівництвом і овочівництвом, провідною сільськогосподарською галуззю», - додає Галина Ляшенко.

Поповнення і збагачення регіональних сортиментів – одне  із основних завдань селекціонерів ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова». В інституті завершилась селекційна програма «Стійкість плюс якість». Її результат - створення ряду столових та технічних сортів з високими адаптивними та якісними характеристиками.

Читайте також: ВАРті новини: ВАР закликала владу невідкладно ухвалити законопроєкт про передачу с/г земель в ОТГ

«Серед них можна виділити сорт Загрей зі стабільно високими показниками якості продукції та пластичності (пристосованості, адаптованості) до несприятливих факторів середовища. Простий смак ягоди у вині перетворюється на квітково-плодовий букет з тонкими цитрусовими та медовими нотками. До групи адаптивних технічних сортів можна віднести сорт Іскорка, сорт Одеський жемчуг», - розповідає Людмила Герус, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник відділу селекції, генетики та ампелографії.

На сьогодні перспективним напрямком у селекції винограду є сортів з ексклюзивними характеристиками продукції, що дозволяє використовувати їх для виробництва так званих ароматних вин.

«Вирізняється серед них сорт Ярило, урожайний, адаптивний, стійкий проти основних грибних хвороб. Вино з нього повне, квітково-цитронна основа букету доповнюється нотами екзотичних фруктів, зокрема манго та лічі. Також цікавий для виноградарів високоврожайний та високоадаптивний сорт раннього строку достигання Ароматний.

Вищеназвані сорти селекції ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» пройшли багаторічні дослідження, підтвердили стабільність основних показників, вони можуть служити «страховим фондом» виноградарських господарств - резюмує Людмила Герус.

Як зазначає Андрій Штірбу, кандидат біологічних наук,  в Інститут за допомогою та консультаціями звертаються як фермери, які тільки планують створювати виноградники, так і ті, що мають давні традиції вирощування винограду та виробництва вин: «Їх звернення стосуються дорадчих послуг наукових фахівців, лабораторних випробувань тощо».

Органічне виноробство: малі та перспективні потужності

«Перлина Струмка» - єдине фермерське господарство в Україні,  яке займається органічним виноробством. Перші виноградники Валерій Петров посадив на Бессарабії,ще у кінці 80-х років, а от органічним виноробством почали займатися на початку ХХІ століття.

«Це надзвичайно довгий шлях від самої ідеї до безпосередньо появи органічного вина на столі. Одразу скажу, що у цього виробництва має бути замкнутий цикл», - розповідає засновник фермерського господарства «Перлина Струмка».

Як зазначає Валерій Петров, основна проблема у виробництві органічних вин  – це захист виноградників. «Ми обробляємо насадження контактними препаратами, обприскуємо  після кожного туману та дощу. Принцип їх роботи такий: позитивний грибок знищує негативний. При цій технології потрібно щоденно оглядати виноград, тому великим господарствам простіше раз в місяць обробляти лозу, ніж кожного дня її оглядати», - додає він.

У господарстві «Перлина Струмка» обприскують насадження тільки дозволеними препаратами, вино обробляють холодом, щоб зупинити процес бродіння, та розливають у пляшки безпосередньо перед тим, як вони потраплять на стіл кінцевого споживача. До речі, свою продукцію винороб з Одещини продає через інтернет-магазин та на спеціалізованих виставках, ярмарках.

Читайте також: Сергій Касьянов: Ми не прогнозуємо зниження цін на свинину

«За останні 5 років ми не спостерігаємо збільшення зацікавленості органічними винами. Наші співвітчизники віддають перевагу дешевим продуктам.

Завдяки прийняттю змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»,  зросла зацікавленість виноробством серед керівників невеликих господарств, які уже мають свої виноградники, відзначає  засновник фермерського господарства «Перлина Струмка». На підтвердження  цього, зазначимо, що у «Винному гіді України»  (збірник виноробів) з кожним роком з’являється все більше і більше інформації про малі виноробні господарства з дуже високим рейтингом вин.