Недитяче питання: хто і як вирощує сировину для харчування малюків?

Протягом останніх трьох років скорочується виробництво дитячих продуктів харчування. У 2017-му році обсяги кисломолочної продукції становили 4,6 тис. т проти 5,1 тис. т у 2015-му. Кількість фруктових та овочевих пюре також зменшилась з 2,4 тис. т у 2015-му до 1,6 тис. т у 2016-му.  Якщо кисломолочна продукція широко представлена вітчизняними виробниками, то полиці з «дитячими консервами» на половину заповнені майже вдвічі дорожчим імпортом. В Україні всього два підприємства, які виробляють плодоовочеві пюре та соки для малюків – «Вітмарк-Україна» (Одеський консервний завод дитячого харчування) та «Асоціація дитячого харчування» (Південний консервний завод). Тим часом українські садівники та ягідники нарікають на те, що частина зібраних плодів просто гниє, оскільки на неї немає попиту.

Частково спад виробництва продуктів дитячого харчування можна пояснити скороченням народжуваності – у 2017-му цей показник зменшився на 11,6% у порівнянні з 2015-м. Аналітик молочного ринку компанії Інфагро Максим Фастєєв зауважує, що падіння виробництва свіжого дитячого харчування пов’язане із зростанням його собівартості, а саме вартості сировини на 30% у 2016-2017. За його словами, тоді ж ціни на полицях підвищились на 20-25%. Відтак, попит на готові йогурти і пюре для малюків впав.

Відповідно до законодавства сировина має поставлятись переважно зі «спеціальних сировинних зон». Цей статус надається господарству на п’ять років і потім його можна продовжити за бажанням. Для його отримання слід пройти ряд перевірок та здійснити низку аналізів за власний кошт. На сьогодні в Україні налічується шістнадцять зон зі спеціальним статусом, термін дії якого ще не сплив. То хто і як вирощує фрукти та збирає молоко, з якого виготовляють соки, пюре, сухі молочні каші, йогурти та інші продукти для дітей?

Читайте також: Про запас: як змінюється ринок деталей для сільгосптехніки

СТОВ «Магік», с. Надлиманське, Одеська область

Що постачають: персики та сливи

Кому постачають: Одеський консервний завод дитячого харчування (ТМ «Чудо-Чадо»)

Вадим Андронакі, керівник: - Наше господарство розташоване на південних схилах біля лиману. Поруч немає промислових об’єктів, що є головною умовою екологічно чистої зони. Ми не вирощуємо гібриди, лише сорти, які були прописані в технологічних інструкціях ще за радянських часів. Якихось особливих технологій не використовуємо. При цьому кожна партія продукції проходить перевірку на залишки в ній металів, пестицидів тощо. Сертифікацію оформили за ініціативою заводу. Це гарантія того, що підприємство візьме мою сировину на переробку. Жодних інших переваг від того, що мої фрукти сертифіковані, я не маю. Мушу визнати, що цього року ми скорочуємо сади на 40%. Майже повністю припинили займатись овочівництвом. Раніше ми співпрацювали з трьома заводами, сьогодні – лише з одним. Припинення поставок до Росії також позначилось на обсягах виробництва. Доступу на європейський ринок я не маю. Цього року, буквально, половина фруктів гниє на деревах. Попит на сировину втричі зменшився. Внутрішній ринок фруктів скорочується, тому ми плануємо переходимо на зерно, яке можна буде експортувати.

СТОВ «Виноградна лоза», с. Широка Балка, Одеська область

Що постачають: яблука та груші

Кому постачають: Одеський консервний завод дитячого харчування (ТМ «Чудо-Чадо»)

Олексій Згірін, керівник: - «Спеціальна сировинна зона» - справа благородна, але невдячна. Ми застосовуємо щадний обробіток насаджень. Пестициди використовуємо лише на ранній стадії розвитку рослин. Працюємо за візуальною моделлю: обробляємо дерева препаратами тільки тоді, коли в цьому виникає нагальна потреба. Це пестициди третьої групи безпеки, які не шкодять корисним комахам, не залишаються у дозрілих плодах і дозволяють за три дні після їх використання проводити ручні роботи в саду. Вони менш токсичні, проте більш ефективні і дорожчі. А от біологічні препарати, навпаки, слабше спрацьовують. Через це ми недоотримуємо врожаю, а за несприятливих погодних умов не можемо вберегти дерева від хвороб та шкідників. На жаль, закупівельна ціна не відшкодовує нам затрат на вирощування сировини. Ми майже не застосовуємо нітратних добрив: подрібнена трава, гілки дерев, лоза утворюють природну дернину.  

Два роки пішло на отримання спеціального статусу. Насамперед ми здали проби ґрунтів, на яких росте сад. Потім до нас без попередження приїжджали представники комісії і забирали на аналізи то листя, то плоди. Зараз кожен зібраний сорт ми віддаємо на перевірку до Одеського регіонального центу стандартизації. У супровідному листі вказуємо у хронологічному порядку всі препарати, якими обробляли фрукти протягом року. Фахівці центру аналізують продукцію на наявність у ній залишків цих препаратів. Після цього ми отримуємо висновок лабораторії і на його основі виписуємо сертифікат на свою сировину. Аж тоді вона потрапляє на завод. Якщо мова йде про поставку еко-супермаркету, то екологічність продукту не так важлива. Головну роль відіграє закупівельна ціна – що нижча, то краще.

Читайте також: Польові втрати: чому аграрії отримують менше продукції, ніж вирощують

ТОВ «Гадяцьке», с. Мартинівка, Полтавська область

Що постачають: молоко

Кому постачають: Хорольський завод дитячого харчування (ТМ «Малютка», «Малиш»)

Анастасія Голуб, зоотехнік: - Нічим особливим наше господарство не вирізняється серед інших. Якісне молоко від здорових корів – головний принцип роботи. Машинне доїння в молокопровід забезпечує повну відсутність контакту рук людини з молоком. Після збору ми перевіряємо основні показники – рівень бактеріального обсіменіння, кількість соматичних клітин, вміст жиру та  білку. Якщо обсяг соматичних клітин перевищує 250 тис./мл., то це свідчить про мастит. Хворі корови утримуються окремо, поки не вилікуються, та поки з їхнього організму не будуть виведені антибіотики. Їхнє молоко ми кип’ятимо й даємо на випойку телятам або утилізуємо. Щодня ми здаємо на завод 10 т молока вищого ґатунку. Ціна залежить від вмісту жиру та білка. Взимку корови перебувають у стійлах та споживають грубі корми – сіно, силос, солому. Завдяки цьому вміст жиру підвищується до 3,8%-4,0%, а ціна сягає 10 грн./л. Влітку під час споживання коровами соковитих кормів жирність молока знижується до 3,4%, а ціна – до 8 грн./л. Хоча показники жиру та білка щодня коливаються. За додаткові  0,1-0,3% ми отримуємо доплату від заводу.

ТОВ «Українська молочна компанія», с. Великий Крупіль, Київська область

Що постачають: молоко

Кому постачають: Кременчуцький міськмолокозавод (ТМ «Растішка»)

Лілія Іванголу, директор з тваринництва: - Статус спеціальної сировинної зони зобов’язує нас з розумом ставитись до виробництва. Порядок одержання статусу починається обстеженням ґрунтів, на яких вирощуються корми, і закінчується актами, виданими ветеринарами та екологами. Ці аналізи коштують чимало. Двічі на рік ми досліджуємо все поголів’я на інфекційні  захворювання – лейкоз, бруцельоз, лептоспіроз і туберкульоз, – а також перевіряємо молоко в обласній лабораторії на наявність у ньому мікотоксинів, гормонів, радіонуклідів, нітратів і нітритів. Разом з цим досліджуємо силос і сінаж, які вирощуються на орендованих нами полях. Також раз на три роки з’ясовуємо, чи не забруднені наші ґрунти.

Читайте також: Стратегія зерна, або як Україна залучатиме інвесторів в агрологістику

У нас 3700 дійних голштинів із денною продуктивністю близько 33 кг/гол. Наше молоко, що йде на дитяче харчування, має екстра ґатунок, рівень бактеріального обсіменіння – до 50 тис./см3, кількість соматичних клітин –  менше 200 тис./мл. Також постачаємо молочну сировину на завод «Терра Фуд».

В Укрконсервмолоко зауважують, що зараз в Україні відсутня будь-яка підтримка виробників продуктів дитячого харчування. В 2015-му році зі статті  Податкового  кодексу   було   виключено   пункт, який  передбачав звільнення від оподаткування прибутку підприємств, отриманого від продажу продуктів дитячого харчування. Також з 2011 року не виплачується дотація сільськогосподарським підприємствам за виробництво екологічно чистого молока. Ця дотація, говорять в Укрконсервмолоко, була стимулом для розвитку спеціальних сировинних зон. Щодо реєстру останніх, то в ньому допущені помилки. Зокрема, навпроти плодоовочевих господарств зазначено, що вони мають сертифікат на молоко.