Польові втрати: чому аграрії отримують менше продукції, ніж вирощують

Україна відіграє важливу роль у подоланні голоду в світі, зазначив на початку липня координатор програм розвитку ФАО Михайло Малков. Щоб справитись з нею, необхідно поліпшити технічне забезпечення в АПК, розширити міжнародні ринки збуту, а також зменшити кількість продовольчих втрат. За даними ФАО, щороку в усьому світі 1,3 млрд т продукції стають відходами. Втрати супроводжують кожну ланку процесу постачання продукції – від етапу вирощування сировини до реалізації готових продуктів у супермаркетах. У країнах, що розвиваються, понад 40% втрат припадає на аграрне виробництво та переробку, тоді як у промислово розвинених країнах – на сферу реалізації та споживання. В Україні подібного обліку не здійснюють. Хіба що у квітні фахівці ФАО провели тренінг з оцінки продовольчих втрат та харчових відходів для спеціалістів вітчизняного рибного господарства і аквакультури.

За даними ФАО найбільше втрат виникає під час вирощування овочів і фруктів –  в середньому 20% від продукції кожного типу. Вдвічі менший обсяг втрат серед олійних культур та в десять разів менший серед зернових. Під час збирання і зберігання втрачається 9% коренеплодів, 5% овочів і фруктів та 4% зернових.

Зернові

Заступник директора ТОВ «АПК ВНІС» Володимир Скорик зауважує, що невчасне збирання врожаю спричиняє від 0,1 до 7% втрат зернових. Чим пізніше від встановленого строку розпочинаються жнива, тим більше з’являється бур’янів, які перешкоджають роботі комбайна. За таких умов аграрії недоотримують 10% зернових. Також зі збільшенням вологості зерна зростають його втрати під час збирання. «Для господарства у 1,5 тис. га буде достатньо двох комбайнів, щоб вчасно зібрати врожай. Тоді як на 15 тис. га навіть десять комбайнів можуть не встигнути завершити роботи в строки» - говорить Скорик. На етапі післязбиральної доробки, під час вивантаження і зберігання зерна на току, можливі втрати до 0,9%. Також вони трапляються під час проходження маси крізь зерноочисну машину. Чим гірша якість зернової маси на початку, тим частіше доведеться її пропустити крізь сепаратор. Відповідно більша частка хорошого зерна опиниться у відходах вкупі з домішками. Крім цього біологічні процеси всередині самого зерна, зокрема самозігрівання, погіршують якість продукції. Також є фактори на які людина не може вплинути. Власник ФГ «Надія» Олександр Петренко розповідає, що якось через град недоотримав 20% врожаю.

Читайте також: Євросмугастик: чи вигідно Україні експортувати кавуни та що для цього потрібно

Фрукти

З цієї ж причини близько 60% яблук травмувались торік, розповідає генеральний менеджер «Сади Дніпра» Олександр Пахно. «Ми навчені гірким досвідом, тому встановили протиградну сітку. Нещодавно у нас пройшов сильний град, а дерева залишись неушкодженими» - говорить Пахно. Загрозу для саду також становлять заморозки, особливо якщо вдаряють під час або після цвітіння дерев. Експерт розповідає, що в Європі найпопулярніший спосіб протидії заморозкам – дощування. Над деревами встановлюють форсунки, які розбризкують воду. В такий спосіб дерева знаходяться під водяним куполом, всередині якого температура повітря коливається близько нуля градусів за Цельсієм. За його словами плоди будуть довго зберігатись, якщо їх вчасно зірвати та обробити необхідними препаратами. Щоб визначити міру стиглості яблук та їх готовність до збору, беруть йодо-крохмальні проби, перевіряють в них вміст цукрів, здійснюють тест на щільність, говорить Пахно. Він наголошує, що для довгострокового зберігання слід використовувати систему регульованого газового середовища. Якщо нехтувати цим, то втрати продукції вже під час зберігання можуть сягнути 60%.

Овочі

Директор ТМ «СКВА АГРО» Сергій Гречаний виокремлює три головних причини недоотримання врожаю овочів. Це пилові бурі, град та нашестя шкідників. Пилові бурі на ранній стадії розвитку рослин призводять до втрат від 20 до 100%. До загибелі всього врожаю може призвести відсутність зрошування. У 1996 році в Херсонській області через раптове відключення електроенергії, було втрачено 40 га перцю, розповідає Гречаний. За його словами вразливими є маленькі господарства до 5 га. Дрібні фермери нехтують сівозміною і два роки поспіль сіють одну і ту ж культуру, якщо на неї висока ціна. Внаслідок цього на другий рік рослини більше потерпають від хвороб. Щоб вберегти врожай від шкідників необхідно обробляти інсектицидами посадки дерев між полями, зауважує експерт. Подальша обробка овочів препаратами для кращого їх зберігання в рази підвищує їхню собівартість. Однак скупники бажають одержати продукцію за якомога нижчою ціною. Наприклад, купуючи у фермера картоплю по 2 грн./кг, продають її торгівельній мережі по 10 грн./кг, яка постачає її кінцевим споживачам по 30 грн./кг. Навіть якщо половина продукції зіпсується, оптовики відшкодують собі втрати з надлишком, пояснює Гречаний.

Ягоди

Через недостатній полив і захворювання ягідники отримують лише половину запланованого врожаю, говорить агроконсультант Богдан Гнатюк. Без належного охолодження зібраних ягід легко втратити 50% продукції, тому слід недалеко від поля обладнати пункт охолодження. Фахівець додає, що люди садять багато кущів, оскільки ягоди зараз в ціні. Для такого об’єму бракує площадок збуту. Зокрема тому, що в українців просто не вистачає грошей на купівлю дорогих ягід. Часто великі площі насаджень просто нема кому вчасно зібрати, і ягода осипається. Звідси й втричі менша від потенційної урожайність малини – близько 5,5 т в 2017-му замість 16 т, пояснює Гнатюк. За спекотної погоди можна втратити до 100% ягід під час транспортування. Тому автомобілі мають бути обладнані рефрижераторами, зауважує  агроконсультант.

Читайте також: Азовська блокада: чи завадить експорту зерна морська агресія Росії

М'ясо-молоко

В м’ясній та молочній галузях втрати становлять 3,1% та 3,5% відповідно. Вони пов’язані із загибеллю тварин та зниженням їхньої продуктивності. При переробці втрачається 5% м’ясної і 1,2% молочної сировини. 

Найбільшої шкоди тваринницькій галузі завдають спалахи різноманітних захворювань. Протягом останніх трьох років вітчизняне свинарство атакує африканська чума свиней. Тільки за сім місяців 2018-го в Україні зафіксовано 86 спалахів АЧС. З листопада 2016-го по грудень 2017-го Держпродспоживслужба зареєструвала 9 випадків пташиного грипу. Ветеринарний лікар Ігор Присяжнюк наголошує на тому, що єдиний надійний спосіб вберегти тваринницькі комплекси від подібних захворювань – перейти на максимально закритий режим роботи. Наприклад, працівники свиноферми не мають права тримати у власному господарстві свиней. Загалом слід максимально обмежити контакт людини з тваринами і автоматизувати виробничі процеси.

Причини низької продуктивності можуть бути досить неочікуваними. Наприклад, на старих фермах корівники були побудовані під чорнорябу молочну корову. Це коротка тварина, пояснює Присяжнюк. Натомість останні 20 років українські господарства запліднюють корів чистопородним довгим голштином. Відповідно старі стійло-місця закороткі. Тварина лежить і її вим’я знаходиться не в стійлі, а в риштаку. Через це вона відчуває дискомфорт і дає менше молока. Якщо після доїння не законсервувати молочні канали, в них може потрапити інфекція, що спричинить мастит. Через це в молоці зростає кількість соматичних клітин, пояснює керівник проектів Асоціації виробників молока Олена Жупінас. За рахунок цього збільшуються норми витрат молока під час виробництва готових продуктів. Оскільки білок в такому молоці є менш стійким, під час згортання він гірше коагулює і перетворюється радше на пил, аніж на сирні зерна. Умовно кажучи, для виробництва партії готової продукції достатньо 6 т високоякісного молока або 9 т такого, в якому завищена кількість соматичних клітин. Крім цього, що вища бактеріальна забрудненість молока, то більшу кількість разів його доведеться пропустити крізь бактофугу. Відтак разом із мікроорганізмами відсіюється частина жиру і білку. В залежності від типу продукції технологією передбачені втрати від 1% до 5% молока, яке, зокрема, залишається на стінках обладнання.

Що стосується м’ясопереробної галузі, то під час завантаження, транспортування і розвантаження тварин зростає вірогідність їхнього травмування. Вже після забою на м’ясі виявляють синці і таку сировину утилізують, зазначає Ігор Присяжнюк. Також під час некваліфікованого забою пошкоджується кишечник тварини. Якщо вона, можливо, була хвора на сальмонельоз, то бактеріями заражається все м'ясо. Ветлікар пояснює, що в цьому разі забруднену сировину не викидають, а ретельно очищують і пускають далі на виробництво.

Риба

Під час вирощування риби втрати дорівнюють 9,4%, при переробці –  6%. Доцент кафедри акваторії НУБіП України, к.т.н. Василь Коваленко зауважує, що втрати в рибництві відбуваються з декількох причин. Перевищення щільності посадки риб веде до того, що рибам не вистачає кисню та кормів. Недотримання профілактичних заходів та недостатня годівля кормами, в складі яких є лікарські речовини, може призвести до розвитку хвороб. Цьому також сприяє забруднене промисловими, сільськогосподарськими чи комунальними стоками водне середовище. Науковець зауважує, що через високу вартість імпортних кормів для дорогих сортів риби (осетрових, лососевих та сомових), господарства часто закуповують низькоякісний корм від місцевого виробника. У ньому можуть бути відсутні необхідні поживні речовини або порушено їхнє співвідношення. Якщо рибу вирощують у ставку або іншій відкритій водоймі, причиною втрат може бути браконьєрство. Недодержання температур при зберіганні псує якість риби. Вона значно погіршується, якщо після вилову в кишковому тракті риби залишилась велика кількість корму, що починає гнити.

Читайте також: Земельний світ, або як Світовий Банк допоможе інвентаризувати ріллю

Ціна втрат

В силу людського фактора та природних умов втрачається не тільки вирощена сировина. Марнуються і зношуються виробничі ресурси – праця, техніка, електроенергія тощо. За даними Держстату в Україні 42,7 млн. га с/г угідь, з них 32,5 млн. га – рілля, що становить 70,1% та 53,9% відповідно від усієї площі України (станом на 2016 рік). Окрім відсутності обліку продовольчих втрат, невідома динаміка опустелювання та деградації ґрунтів. У коментарі для «Економічної правди» міністр екології Остап Семерак зазначив, що сільськогосподарське виробництво призвело до появи близько 35-40% всіх деградованих земель в Україні. Чи означає це, що потрібно стримувати ріст АПК? Експерт з питань біоенергетики Петро Кучерук зауважує, що наявність великої площі ріллі на душу населення є світовою перевагою України. Якщо скоротити її використання, вона просто заросте бур’яном. За неофіційними оцінками половина української ріллі здатна повністю забезпечити державу продовольством. Тоді як друга половина становить експортний потенціал. Але досягти високого валового збору та рівня врожайності можна лише за умов ефективного й відповідального використання землі. Щодо продовольчих відходів, то їх можна використовувати як додатковий компонент палива для біогазових установок, додав Кучерук.