НеБоялисяСказати: Як впливає на компанію та працівників розголос внутрішніх скандалів

Головного агронома "Мироновського хлібопродукту" Олексія Сергієнка звинуватили в неправомірних діях, які спричинили фінансові та репутаційні збитки компанії. "Багато років, працюючи в компанії він мав авторитет висококваліфікованого фахівця і міг лобіювати інтереси контрагентів, застосовуючи для цього різні схеми і отримуючи від цього фінансову вигоду", – вказується в повідомленні компанії. Також у прес-службі компанії відзначили, що під час тендеру служба безпеки поінформувала, що збитки компанії могли скласти $116 тис. "Перевірка на поліграфі не спростувала підозри щодо Олексія Сергієнка в зловживанні службовим становищем, а, навпаки, підтвердила їх, тому він був звільнений з посади головного агронома 26 березня 2019", – прокоментували в МХП. 

Сам агроном подібні закиди відкидає і у інтерв’ю  zernovik.com говорить, що у нього є всі факти на захист себе.  Він також  висловив обурення тим, що інформація вийшла за межі компанії. Тож дійсно, хоча випадки крадіжок у агрокомпаній та агрохолдингів майже звичне явище, це чи не перший випадок із публічним обвинуваченням посадовця такого рівня.

Поки крапку у цій історії не поставлено і сторони взяли тайм-аут. Agravery.com вирішив розпитати фахівців із працевлаштування та комунікацій, юристів, працівників охоронної сфери про те, яким чином подібні історії із посадовими особами компаній можуть впливати як на робітника, так і на репутацію компаній, і що потрібно робити, аби мінімізувати їх вплив.

Микола Орлов, партнер юридичної компанії ОМП

- Поділяю  думку фахівців про те, що виносити у публічну площину цей скандал було не варто. Це проблема комплексна і не є суто юридичною. Якщо компанія хоче уникнути зловживання, потрібно розробити систему, що мінімізує вразливість бізнесу до них, і, відповідно, організувати контроль за людьми, які так чи інакше розпоряджаються фінансовими активами. Це вирішується через ретельне прописування повноважень топ-менеджерів і чітке розмежування зон відповідальності. Потрібно вводити ретельно продумані технологічні карти та їх періодичну інвентаризацію. Якщо проведений правильний облік виданих та використаних коштів і матцінностей, і є відповідні контрольні точки, то ситуація покращується. Якщо виявлена нестача, то відразу постає питання до відповідальних осіб, чому так сталось.

Читайте також: Денис Марчук: Щоб розвивати тваринництво, треба надати додаткові ресурси. Ними може бути земля

Якщо певна компанія вирішила позбутись людини певної посади, то це регулюється законодавством про працю, у якому прописано, за яких обставин можна людину звільнити. З іншого боку, якщо у власників компанії є непереборне бажання добитись притягнення до кримінальної відповідальності особи, яка вчинила крадіжку активів, чи намагалась це зробити, тоді слід звертатись до правоохоронних органів і робити кримінальне провадження. Як на мене, реально довести крадіжки серед "білих комірців" достатньо важко, адже, як правило, знайти підтвердження – у більшості випадків – нереально. Тому у цій ситуації більше зіграли емоційні моменти, аніж реальна необхідність публічно заявляти про зловживання становищем.

Приміром, той же поліграф – це не більше, як інструмент маніпуляції. Бо без психолога, який задає правильні питання, він працює неякісно, недосконало. Поліграф – це більше за все лакмусовий папірець для власника, який би міг подивитись на дані і з якоюсь часткою ймовірності міг скласти про робітника враження. Вважається, першими почали використовувати поліграфи в Україні для перевірки своїх працівників у "Приватбанку". Там же була запроваджена система їх використання, але кожна компанія має вирішувати для себе, до якої міри його застосування у своїй практиці. 

Не можу не зазначити одну деталь – головний агроном, як один із топ-менеджерів, є носієм знань про  компанію. Одна із проблем українського бізнесу – це його непрозорість і наявність великої кількості зловживань, про які ці менеджери точно знають. І будь-яке звільнення  може перетворитися на домовленості, і навіть "торги" за мовчанку топ-менеджера. Якщо перейти на ще більший рівень абстрагування і філософії, підкреслю, це абсолютно безвідносно до компанії МХП,  то якщо власник бізнесу обманює державу, то так само агроном може обманювати власника. Якщо бізнес прозорий, то можна і прозоро звільняти менеджерів, а якщо ні, то проблеми будуть і може навіть більш глобальні. Якщо топ-менеджер знає про "скелети у шафі" компанії, то спілкування буде ускладненим. Бо колишній працівник може багато чого публічно розповісти, і ще невідомо, кому у цій ситуації буде гірше.

 Анатолій Калантарян, начальник відділу маркетингу компанії «Укравіт» 

- На мій, суто суб’єктивний погляд, подібні публічні заяви з боку компанії такого рівня з приводу її працівників – не найкращий вихід із ситуації. Це внутрішні питання компанії, і вона має вирішувати їх на внутрішньому рівні, а не виносити це на розсуд суспільства. Можливо, це більш превентивний захід для інших співробітників компанії.

Звичайно, я не знаю ситуації всередині компанії, але ситуація може бути навіть зовсім не такою однозначною. У такому бізнесі людина чи не щодня розпоряджається коштами набагато більшими, ніж ті, про які було озвучено. Вона працювала багато років поспіль не тільки у цій компанії, а й у інших великих підприємствах. Переконаний, що агроном такого рівня зможе без проблем знайти собі роботу, тому що має велику кількість професійного досвіду та знань. Тому навіть "шлейф" поганої репутації йому навряд чи завадить продовжити працювати. Людей із таким рівнем кваліфікації на українському ринку не багато.

Читайте також: Лінія захисту: як убезпечити рослини на початку весни

Сергей Баличев, директор приватної охоронної фірми «Гайдамаки»

- Що стосується випадку у МХП, то ця ситуація показова – це може статися із будь-якою посадовою особою великої компанії, яка наділена великим колом повноважень, і якій довіряє керівництво. Тому перша моя порада – це довіряй, але перевіряй. Потрібно, аби певні функції переплітались і із функціями інших працівників, таким чином є більша ймовірність контролю. Що стосується поліграфу, то я його особисто, як метод контролю працівників, не схвалюю. Поліграф не може бути використаний, як доказ у суді. Тому краще вірити цифрам і мати конкретні фото- та відеодокази, отримувати інформацію щодо діяльності підозрілих осіб у компанії, не з одного, а з декількох джерел, ретельно перевіряти її, ніж вірити даним цієї техніки.

Поліграф – це більше психологічний вплив,  і сказати на 100%, що він покаже реальну картину, не варто. Людина може сильно хвилюватись, бути хворою, і тоді показання можна поставити під сумнів. Тому, на мою думку, є велике недопрацювання служби безпеки компанії, яка пропустила і не прорахувала ці моменти наперед. На мою думку, ця ситуація мотивуватиме і інші компанії більш ретельно перевіряти працівників при працевлаштуванні, та опікуватись безпекою даних.  Тому я  бачу більше позитиву, аніж негативу. Що стосується репутації самої компанії, то навряд чи це матиме на неї якійсь вплив, репутація створюється не один день і через одного працівника бажання працювати із нею не зникне.  

Олена Гонголь, HR фахівець

- Вперше бачу, аби компанія такого рівня відкрито комунікувала у пресі випадки звільнення через неправомірні дії одного із топів. Як правило, якщо таке і є, то це ретельно замовчується, бо самій компанії невигідно  говорити про внутрішні проблеми. Так само, і людину, якщо її зловили  на зловживаннях і про це стало відомо публічно, працевлаштувати на  аналогічну позицію буде важко. Я не думаю, що кадрові агенції із стабільною репутацією візьмуться за його кандидатуру. Щоправда, мені відомі кейси, коли іноземні топ-менеджери компаній, яких ловили  на махінаціях у їх країнах, потім приїздили в Україну і  успішно працювали декілька років у великих корпораціях. Це було чи  через недогляд служб безпеки, чи через інші фактори. Тому, можливо, такому фахівцю буде краще пошукати або роботу за кордоном, або відкрити власне підприємство, приміром, займатись консалтингом. Для HR-фахівців це ще один привід більш ретельно поставитись до кадрів та кадрової політики підприємств.

Олена Лукіна, директор рекрутингового агентства «Снайпер» 

- Якщо  йому платили хорошу зарплатню і  різноманітні бонуси, а при цьому робітник чи топ-менеджер крав і вони це довели, то, звичайно, це непорядно по відношенню до компанії. І такі речі потрібно оприлюднити, щоб інші компанії на це не попались. У нього ж досвід роботи у одній із провідних компаній і люди можуть хотіти із ним працювати, і це дуже добре, що служба безпеки МХП відреагувала. Я не виключаю, що у компанії нещодавно відбулись зміни у службі безпеки компанії, і саме тому було викрито схему. Якщо людина піде до суду і доведе свою невинуватість, то його зобов`язані поновити на посаді. Проте працювати йому не дадуть, скоріше за все домовляться, виплатять йому компенсацію і він піде сам, за власним бажанням. Вони можуть потім навіть хороші рекомендації йому дати. Ці новини і статті з обвинуваченнями за деякий час приберуть з інтернету. 

Читайте також: VoxStudent: Як підлітки втілюють проекти у своїх селах та розвінчують міфи про сільське господарство?

Такі випадки посадової корупції трапляються не рідко. Зазвичай на такому ловлять працівників відділів закупівель і бренд-менеджерів, які можуть працювати "на відкатах". Їх звільняють, люди, як правило, йдуть тихо, щоб не отримати розголосу на ринку праці. Так, я не виключаю, що це своєрідний "вовчий квиток" для подібного працівника, але не більше як на рік-два. Потім такі  розголоси забуваються, і він без роботи не залишиться. Якщо комусь дуже потрібен буде такий фахівець, то вони його візьмуть, навіть з такою репутацією. Особисто я б не взялась працевлаштувати кандидата. Бо ринок вузький і якби мій клієнт дізнався про його махінації, тоді у мене були б проблеми, що я не взяла рекомендації і добре не промоніторила його минулі місця роботи.