Мінус ген, або чому модифіковане насіння сої стає проблемою для України

Під час дослідження на наявність ГМО у посівах сої влітку 2018 року Асоціація «Agent Green» (Румунія) анонімно відібрала 60 зразків із соєвих полів України і за результатами аналізів у незалежній лабораторії за кордоном виявилося, що 29 з них містять ознаки ГМО. Результати перевірки продуктів харчування на полицях супермаркетів засвідчують ту ж тенденцію. За словами керівника регіонального представництва Асоціації «Дунайська Соя» в Україні Оксани Просоленко, нещодавно, під час закупівлі продуктів у мережах супермаркетів Києва, фахівцями асоціації було відібрано зразки харчової продукції. Їх передано до офіційної  європейської лабораторії, де виявили вміст ГМО у готовому соєвому продукті українського виробника без відповідного маркування. Цей факт свідчить про наявність ГМО на полицях магазинів, і те, що український споживач не знає, який продукт купує до столу. «За фактом лабораторного аналізу було написано скаргу до Держпродспоживслужби. Якщо наявність ГМО у продукті підтвердиться, вся партія буде вилучена із обігу», – сказала Просоленко.

Читайте також: Захисти себе сам: що аграріям робити з атаками рейдерів

Втім, ці випадки – це лише крапля морі, порівняно із реальним масштабом проблеми. Адже до сих пір жодного офіційного дослідження чи звіту щодо ГМО сої в Україні не було проведено. За словами заступника Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольги Трофімцевої, ситуація з ГМ-соєю в Україні, про яку говорять сьогодні, це наслідок існування довгий час недосконалого законодавчого регулювання та контролю в цій сфері. «Безперечно, з боку держави даний контроль має бути посилений, мають бути прийняті ті євроінтеграційні законопроекти, які знаходяться вже сьогодні в ВРУ, має бути баланс між дерегуляцією, розумною регуляцією і контролем в критичних питаннях, але в нас ще є одна проблема, про яку потрібно відверто говорити, — відповідальність та її невідворотність. Є бізнес, який працює офіційно, добросовісно, відповідально і без порушення національних норм та регулювань. Але є інші, які відверто свідомо порушують законодавство, і які мають нести за це відповідальність», - зазначає Ольга Трофімцева.

Чорний чи білий?

Парадокс в тому, що в першу чергу страждають компанії, які працюють у легальному полі, тобто по-білому. Вони змушені платити додаткову вартість та нести збитки, щоб працювати у законному полі. Так не-ГМО виробництво набагато дорожче, а додаткові витрати несуть ті, хто виконує не-ГМО контракти. Загалом, витрати можуть сягати від 10 до 15 євро за тонну. «Європейський ринок дуже перспективний для України, адже поруч знаходиться найбільший споживач не-ГМО сої у світі – це ЄС, де більше частина раціону кормів у тваринництві базується на соєвих бобах. Соя – це стратегічно важливий продукт для країн ЄС. Ми повинні стати ключовим партнером для ЄС. Наша країна знаходиться у процесі євроінтеграції. А що ми демонструємо європейським партнерам? Ми маємо сформувати довіру до українського виробника. Але про яку довіру мова, якщо у нас немає контролю якості?», – бідкається Оксана Просоленко.

З нею повністю згоден і операційний директор  «Астарта-Київ» Желько Ерцег. На жаль, для виробників не є сюрпризом наявність на українських полях великого відсотку саме ГМО посівів сої, адже виробники елементарно не перевіряють і не задумуються, яке насіння сої вони висівають та не перевіряють його. Він заявив, що на відміну від низки операторів, їх компанія працює у правовому полі України і створює додаткову маржинальність на вирощуванні та переробці на власних потужностях не-ГМО сої. «На сьогодні наша компанія виробляє 160 тис. тонн соєвого шроту і щороку вирощує до 100 тис. тонн сої. Згідно взятих на себе зобов’язань, ми працюємо лише у правовому полі, а тому ГМ соя на наших полях під забороною. Ми спеціально закуповуємо супереліту та еліту насіння, сіємо лише ту сою, яка не містить ГМ модифікацій. За останні два сезони компанії вдалось вивезти 40 тис. тонн соєвого шроту, і жодних нарікань щодо його чистоти у розрізі ГМО ми не мали», – зазначив керівник.

Виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко зазначає, що таких як «Астарта» у країна одиниці. Тіньовий ринок ГМО сої існує  – оскільки є попит з незрозумілими перевагами, то є і пропозиція. А наведені дані щодо половини ГМО сої в Україні є досить оптимістичними, але добре, що це не перевищило 50% та не досягає ті 70-80%, які озвучувалися раніше. За її словами, забезпечити простежуваність агропродукції на сьогодні майже нереально. В Україні до 2 млн га сої, і це 6% у структурі товарного обороту, і це стосується тільки товарних посівів, а от насіннєвих посівів в рази менше – до 14 тис. га. «Купуючи насіння сої, що містить ГМО, виробник переконаний, що він економить на початку $50-70 і не буде витрачати час на обробку гербіцидами. А компанії, що дотримуються законодавства, зобов’язані проходити сортове та польове інспектування, перед цим реєструючи сорт (процедура реєстрації сорту триває до 3 років), а це час та гроші. Знаючи цю ситуацію, нелегальні або напівлегальні виробники та імпортери роблять свій бізнес.  Поки що «білі» гравці ринку у своїй протидії нелегальному обігу  не можуть конкурувати з «чорним», – констатує вона.

Повільними кроками

Хоча і повільно, проте ситуація із контролем обігу ГМ сої змінюється на краще. Так, голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа ствердив, що відкритий до дискусії та запрошує ключових представників галузі долучитися до опрацювання редакції законопроектів аби створити належні умови для прозорого функціонування ринку насіння і регулювання обігу ГМО-продукції. На даний момент вже знято мораторій на перевірки у сфері безпечності харчової продукції і вже з наступного року Держпродспоживслужба зможе повноцінно перевіряти усіх операторів ринку, що має призвести до позитивних результатів державного контролю у сфері ГМО.

Тим більше, що згідно з Угодою про Асоціацію України з ЄС на Україну покладені зобов’язання привести своє законодавство у відповідність із трьома з п’яти регламентів, що стосуються обігу ГМО. Наявні законопроекти, створені задля удосконалення дії існуючого закону України щодо ГМО, в повній мірі не відповідають тому, що вимагає ЄС від України, проте якщо об’єднати зусилля всіх учасників ринку, то цілком можливо підготувати законопроект, що повністю відповідатиме вимогам ЄС.

«Дунайська соя» також не стоїть осторонь проблеми і намагається допомогти поширенням знань щодо  можливостей та технологій вирощування не ГМО сої. "Спираючись на той факт, що в Україні складна ситуація із обігом ГМО, ми як європейська Асоціація, що має на меті розвиток не-ГМ виробництва сої в Європі, організували одноденну навчальну програму для фермерів, щоб на власному прикладі довести, що  вирощування сої без ГМО – реально, не так складно, як здавалося, а також досить вигідно. Ми разом із нашими партнерами успішно провели у п'яти містах України (Вінниці, Хмельницькому, Сумах, Полтаві та Києві) навчальну програму «Соя без ГМО: як ефективно вирощувати та отримувати високі прибутки», – прокоментувала Просоленко. Вона базувалася на власному живому кейсі із вирощування не-ГМ сої у Вінницькій області. Експерти, які були залучені до всього процесу вирощування експериментальних посівів сої, виступили в якості тренерів-доповідачів та детально розповіли чому і як вони приймали рішення на кожному етапі виробництва. Навчальна програма зібрала понад 120 фермерів, представники обласних та районних адміністрацій, навчальних закладів, лабораторій та інші. Асоціація планує продовжувати навчання українських фермерів і в наступному році.

Читайте також: Блокадний Азов: як Росія заважає логістиці в портах

Як засвідчує в.о. директора «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» Олександр Мантач, зараз є надзвичайно актуальним питання контролю за наявністю ГМО в садивному да насіннєвому матеріалі, оскільки в подальшому саме ця вирощена сировина є основою для  виробництва готової продукції. Все більше сільськогосподарських культур вирощується з генетично модифікованим ДНК, при чому часто виробники не знають про це. Саме тому у ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції збільшується кількість акредитованих лабораторій, у яких аграрії можуть перевірити своє насіння і дізнатись його реальний ГМО статус. «Ця послуга користується значним попитом,  адже відповідальних і допитливих виробників, які дійсно знають ціну грошам, стає більше.  Вартість цих послуг варіюється залежно від методу та виду випробувань і починається від 700 грн», – зазначив Мантач.