Реклама

Блокадний Азов: як Росія заважає логістиці в портах

Росіяни аж до кінця листопада  не наважувались повністю зупиняти мореплавство в регіоні, максимум – на 5 діб затримувати судна у морі. До кінця зими на перевалку зерна через Маріуполь та Бердянськ більше впливатиме льодовий сезон, аніж дії росіян, активність судноплавства в Азові весною залежатиме від результативності української дипломатії та «війни навчань».

журналіст Agravery.com

Попри оголошений 28 листопада воєнний стан, порти Маріуполя та Бердянська працюють у звичному режимі та продовжують розвантажувати судна, говорить  начальник Маріупольської філії Адміністрації морських портів України Ігор Барський. Втім, за минулі три тижні Росія двічі намагалась запровадити пряму блокаду українських портів Азовського моря, зокрема повністю припиняла пропуск суден Керченською протокою. 

Вперше на такий крок РФ пішла 25 листопада: того дня російські військові напали на українські військові кораблі біля Керчі. Нагадаємо, що саме ця подія стала підставою для проголошення 28 листопада воєнного стану у десяти областях України та в акваторії Азовського моря. Того ж дня до Бердянську та Маріуполя не могло пройти 18 суден, ще 8 було фактично заблоковано біля причалів гаваней. 

Четвертого грудня Мінагрополітики повідомило, що перевалка вантажів у азовських портах відновилась у нормальному режимі. «Наші судна почали проходити в обидві сторони через порти Маріуполя і Бердянська. Експортні відвантаження відбуваються за планом", - цитувала прес-служба міністерства слова очільника Мінагрополітики Максима Мартинюка. Але 6 грудня до Бердянська та Маріуполя змогло пройти лише 8 суден, а вранці 7 грудня Росія взагалі закрила прохід Керченською протокою, тому до українських портів не могло пройти 35 суден. Втім, увечері того 7 грудня росіяни відкрили рух біля Керчі протокою, остерігаючись негативної реакції Заходу.

 Читайте також: Захисти себе сам: що аграріям робити з атаками рейдерів

Збитки на плаву

Ще до нападу Росії на українські кораблі 25 листопада та до проголошення воєнного стану 28 листопада експерти попереджали про небезпеку дій РФ для свободи судноплавства в Азовському морі. Але доти росіяни не наважувались відкрито закривати прохід до українських портів Азовського моря, тому застосовували силу іншим чином - затримували судна на певний час біля Керченської протоки або ж безпосередньо у морі, з «метою огляду», розповідає керівник проекту «Майдан закордонних справ» Андрій Клименко. Наприклад, як деталізує експерт, у липні-листопаді росіяни фактично двічі за рейс зупиняли одне і теж судно, що прямувало до одного з українських портів Азову. Тобто, росіяни провели 305 затримань суден, хоча до гаваней Бердянська та Маріуполя зайшло лише 262 судна.

Якщо у липні цього року судно на виході з Азовського моря в середньому затримували на 2,4 доби, то уже в листопаді - на 4,8 діб. Так за 150 календарних днів дві з половиною сотень суден простояли через росіян дві тисячі діб, прямі збитки через простої сягнули $13 млн.

фото: mtot.gov.ua

Формально, такі дії росіян не були «класичною» блокадою, бо судна в підсумку все ж потрапляли до Бердянська та Маріуполя. Але фактично флот РФ створив такі умови, за яких експортерам стало невигідно працювати саме на українські порти Азовського моря, наголошує Клименко.

За словами керівника аналітичного сектору сервісу Zernovoz.in.ua Олександра Глущенка, ризик затримки судна в морі підвищив ставки фрахту для Приазов’я одразу до $35 на тонні, що удвічі дорожче від показника для Чорного моря. За прохід Керченською протокою експортерам довелось платити двічі: лоцманський збір стала збирати не лише законна українська морська адміністрація, але й нелегітимна російська в Криму, додає президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов. «Так кожен із судновласників підтримував економічні відносини з незаконно анексованою територією. Тому більшість першокласних зернових компаній вирішили піти з цих портів», - прокоментував очільник УЗА. Тому через агресивні дії російського флоту перевалка зерна через Бердянськ за 10 місяців цього року упала на 3,5% або до 0,82 млн тонн, загальна перевалка вантажів - на 20,1% або до 1,6 млн тонн. Перевалка зерна через Маріуполь за січень-жовтень упала на 29,1%, або до 0,45 млн тонн, загальна перевалка через порт "просіла" на 7,2% або до 5,01 млн. 

Зима престолів

Формально, порти Маріуполя і Бердянська не відіграють суттєвої ролі для економіки України: обидві гавані дали тільки 6,2% від 108 млн тонн усіх вантажів, перевалених усіма портами України одразу за січень-жовтень 2018 року. Тим більш, як каже Горбачьов, залізниця здатна вивезти увесь потрібний обсяг вантажів із Азовського регіону для перевалки через чорноморські порти, якщо Росія повністю заблокує судноплавство через Керченську протоку. «Але це стане поганим сигналом для інвесторів, адже там присутні компанії, які вклали гроші в інфраструктуру, і для них це істотні втрати», - наголосив очільник УЗА. Наприклад, у 2017 році компанія "Укртрансагро" в Маріуполі побудувала склад підлогового зберігання на 8 тис. тонн одночасного зберігання зерна, і так наростила потужність свого терміналу на 50 тис тонн річної перевалки зерна. Окрім того, як наголосив Глущенко, зупинка перевалки через Маріуполь та Бердянськ вкрай негативно вплине на соціально-економічне становище у прифронтових регіонах: наприклад, адміністрація обох портів уже мусила перевести своїх працівників на чотириденний робочий тиждень, відповідно – урізати платню.

Читайте також: Keep calm and trade: як впливає воєнний стан на міжнародну торгівлю України

Втім, експерти не беруться заявляти, що у найближчі місяць-два Росія наважиться повністю заблокувати прохід суден через Керченську протоку. Натомість, на активність судноплавства в Азовському морі в першу чергу впливатимуть фактори погоди та міжнародної дипломатії. Зокрема, у грудні судноплавство до Бердянська та Маріуполя фактично призупиняється через погіршення погоди та початок льодового сезону, коментує Глущенко. «В цю пору року шторми та сильні вітри - дуже часте явище, з мого досвіду східний вітер швидкістю 25-30 метрів на секунд може заважати вантажним операціям в порту та мореплавству до двох тижнів. Крім того, в останні роки АМПУ неналежно організовувало прохід суден через лід в Азовському морі до Бердянська",-  бідкається експерт. Окрім цього, судновласники очікують подальших рішень Заходу по судноплавству в Керченській протоці, аби розуміти - чи затримуватимуть у майбутньому росіяни їхні судна. «Тому в найближчі дні порт Маріуполь може залишитися порожнім уже не тільки через затримки суден в протоці, а через побоювання судновласників», - наголосив очільник «Майдану закордонних справ».

Поки що Україна проявляє відповідну дипломатичну активність, аби запобігти повній зупинці судноплавства до Маріуполя та Бердянська. Наприклад, 3 грудня, Україна висловила протест проти дій Росії в Керченській протоці на комітеті Міжнародної морської організації (ММО). Заяву української делегації підтримало 34 країни-учасники ММО, повідомило посольство України у Великобританії. П'ятого грудня прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що Україна наполягатиме, аби Захід запровадив «дзеркальні санкції» проти Росії за порушення принципу свободи судноплавства. Але при цьому українська влада користується і силовими методами вирішення проблеми. Зокрема, 6 грудня відбулись випробування українських протикорабельних ракет на полігоні у Чорному морі. Окрім цього, як наголошує очільник «Майдану закордонних справ», «азовська криза викликала таке відносно нове явище як "війна стрільб" або "війна навчань" в Азовському та Чорному морях», за яких зони стрільбищ учасників протиборства фактично межують одна з одним. Наприклад, Збройні сили України до кінця лютого «закрили» для власних стрільб води, дотичні до майже усього узбережжя Азовського моря. Окрім цього, до 1 березня 2019 року українські ВМС проводитимуть навчання у зоні, що майже впритул збігається із зоною стрільб ЧФ РФ – Каркінітська затока між українським Скадовськом та окупованим Кримом.

Читайте також: Воєнний стан: розбір польотів або які права бізнесу можуть бути обмежені



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама