Кабмін звітує: що аграрії отримали від другого року Кабміну Гройсмана?

У понеділок, 16 квітня, завершився другий рік повноважень уряду Володимира Гройсмана. Парламентськими кулуарами вже ходять чутки, що Адміністрація Президента вже шукає нового кандидата на пост прем’єр-міністра. Попри все ВР очікує, що цього сесійного тижня Кабмін таки прозвітує про свою роботу у 2017 році. Нагадаємо, щоб продовжити строк своєї каденції ще на рік, уряд у квітні минулого року ухвалив «План приорітетних дій Уряду на 2017 рік» та «Середньостроковий план приорітетних дій Уряду до 2020 року». Частина пунктів цих документів була прямо або непрямо присвячена розвитку аграрного сектору економіки України.

Agravery.com вирішило не чекати урядового звіту у парламенті, і самостійно проаналізувало, наскільки успішно Кабмін виконав свої «аграрні» плани на 2017 рік.

Що уряд Гройсмана зробив за минулий рік: Рік чекають: чи виконав уряд свої обіцянки перед аграріями?

Земельні питання

1. Заплановано: у другому кварталі 2017 року Кабмін мав розробити та подати до парламенту законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення».

Статус: Кабмін звітує, що документ надійшов до ВР. Але депутатам про цей законопроект нічого не відомо, заявляв в інтерв’ю Agravery.com член аграрного комітету ВР Сергій Лабазюк.

2. Заплановано: до кінця 2017 року адміністрації об’єднаних територіальних громад мали отримати управління ріллею за межами населених пунктів. Таке уряд перед собою ставив і на 2016 рік.

Статус: цей план було виконано лише на початку 2018 року. Постанова №60-р про передачу державної ріллі 657 громадам була ухвалена лише 1 лютого цього року. Буквально протягом перших двох тижнів меморандуми з Держгеокадастром про передачу землі підписало 99% ОТГ. Але, як свідчать урядові звіти, по факту землю отримало три десятки громад у різних областях України.

Читайте також: Віддали землю: які громади та за яких умов отримують державну ріллю?

3. Заплановано: Кабмін до кінця минулого року мав розробити та подати законопроект, який має врегулювати статус 2 млн га землі колишньої колективної власності. Проблема лишається невирішеною ще з 2001 року.

Статус: не виконано. До парламенту надійшли три законопроекти із проблеми земель колективної власності -  №6049, №6049-1 та №6049-д. Всі вони -  авторства членів аграрного комітету ВР.

4. Заплановано: до кінця 2017 року автоматизовану систему даних Держгеокадастру мали покращити, для обміну інформацією з іншими реєстрами, та для переводу послуг в електронний формат.

Статус: виконано. 4 жовтня минулого року Мінагрополітики оголосило, що земельний кадастр віднині працює за технологією Blockchain. Так дані Держгеокадастру стали захищеними від стороннього втручання, а витяг із кадастру та інші послуги можна отримали навіть за допомогою мобільного телефону, без контакту з чиновниками.

Читайте також: Q&A: що треба знати про аграрний Blockchain

Держпідтримка агросектору

1. Заплановано: у 2017 році прямі бюджетні дотації мали отримати 12 тис агровиробників; 550 млн грн мали використати на здешевлення 4 тис одиниць агротехніки. 

Статус: як свідчать дані ДФС та Мінагрополітики, прямі дотації з бюджету отримало не більше 800 агровиробників; за програмою здешевлення техніки було використано лише 123 млн грн.

Читайте також: Кури не склювали, або звідки знайшлись гроші на розвиток агросектору?

Податкові питання

1. Заплановано: Кабмін протягом року мав розробити і подати проект закону про державний орган, який мав замінити податкову міліцію, щоб підвищити ефективність боротьби із злочинами у сфері фінансів. Це необхідно зокрема і для того, щоб обійтись без системи блокування податкових накладних, від роботи якої минулоріч страждав і аграрний бізнес.

Статус: план виконано – Мінфін вчасно подав до ВР законопроект про Службу фінансових розслідувань. Документ очікує на розгляд, парламент розробив ще чотири аналогічні законопроекти про службу-наступника податкової міліції.

2. Заплановано: до кінця 2017 року Кабмін планував завершити реорганізацію ДФС у єдину юридичну особу. Фактично, право податкових перевірок мав зберегти за собою лише центральний офіс у Києві. Місцевим управлінням ДФС лишали тільки прийом податкових платежів. Так бізнес міг стати повністю убезпеченим від свавілля податківців.

Статус: 11 березня 2017 року уряд ухвалив постанову «Про концепцію реформування органів податкової та митної політики», 19 липня 2017 року -  постанову «Про реорганізацію територіальних органів ДФС». Фактично, положення цих документів не виконувались. 11 січня 2018 року Кабмін фактично відмовився від продовження реформи ДФС.

Читайте також: Невидима реформа, або чому уряд відмовляється змінювати ДФС

Логістичні питання

1. Заплановано: до кінця 2017 року портові збори мали знизити мінімум на 20%. За оцінкою радника з економічної політики IFC Олега Нів’євського, такий крок має дати українській економіці мінімум 53 млн. дол.

Статус: Таке рішення Адміністрація морських портів ухвалила ще 6 вересня 2017 року. Але по факту рішення вступило в дію 12 січня 2018 року.