Кури не склювали, або звідки знайшлись гроші на розвиток агросектору?

Аграрії не бояться вкладати гроші в бізнес, говорять в Мінагрополітики. Там порахували, що якщо на 1 січня 2017 року у 380 інвестпроектів аграрної сфери було вкладено 27,9 млрд грн, то на 1 січня 2018 року у 474 проекти вклали 41,3 млрд грн. При цьому, додає Держстат, протягом 2017 року прямий акціонерний капітал в агропідприємствах України виріс від $15,9 млрд до $18,2 млрд.  

І все це на фоні невтішної статистики від Держстата: за рік мінус 2,5 обсягів виробництва, мінус 4,5%, до 2,1 млн голів, ВРХ, мінус 7,7%, до 6,07 млн, свиней. Також лише за червень-жовтень 2017 року аграрії пережили 75 рейдерських атака, 50% з яких припало на центральні області України. Останнє, за словами керівника Офісу ефективного регулювання Ігора Гончарука, «за замовчуванням» робить агросектор непривабливим для інвестицій. Через це у серпні минулого року Мін’юст мусив запустити роботу «антирейдерських» штабів, завданням яких було оберігати аграріїв від зловмисників. При цьому, додає член аграрного комітету ВР Сергій Лабазюк, аграрії втратили майже 30 млрд грн щорічних обігових коштів після скасування спецрежиму ПДВ у січні 2017 року.

У Мінагрополітики деталізують, що 74,3% від 41,3 млрд грн інвестицій в агросектор – це власні кошти агровиробників. Обсяг інвестиції коливається від 0,1 млн грн до 9 млрд грн, тобто інвестують як і крупні, так і малі агровиробники. «Якщо бізнесу вигідно, він інвестує безвідносно податкових стимулів», – коментує старший економіст проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» Олег Нів’євський. Його слова підтверджує генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль. За його словами, щорічні 20-25 млрд грн за спецрежимом ПДВ стимулювали аграріїв до короткострокових інвестицій у поточну діяльність – наприклад, купівлі нової агротехніки. Після втрати таких коштів агровиробники почали обережніше ставитись до інвестування, і стали вкладати гроші у довгострокові проекти із модернізації власного виробництва.

Читайте також: Фермерам держава: кому та навіщо Кабмін хоче роздати півмільйона га державних земель?

Прибутки в ріст

Інвестувати аграріїв наштовхнуло збільшення власних прибутків, яке відбулось минулоріч, коментує економіст FAO Андрій Ярмак. Зокрема, каже експерт, минулоріч прибутковість молочарства в Україні виросла на 35,2%. Найкращої за останні три роки прибутковості молочарі змогли досягнути завдяки ефективнішому менеджменту та роботі з продуктивністю худоби. Так молочники змогли наростити виробництво молока на 10-20%, залежно від господарства, і водночас скоротити поголів’я ВРХ на 4,5%, для оптимізації. Тваринники відшукали гроші одразу на 112 інвестиційних проектів, зокрема на реконструкцію вже наявних або запуск нових молочарських господарств, наголошує Ярмак. Його слова підтверджують самі аграрії. Зокрема, про запуск цьогоріч нової молочарської ферми в структурі холдингу Vitagro Agravery.com розповів власник компанії компанії, нардеп Лабазюк.  

Минулоріч свої прибутки збільшили і свинарі, каже віце-президент Асоціації свинарів України Оксана Юрченко. За її словами, якщо у 2016 році ціна живця була на рівні 30 грн/кг, то з другої половини 2017 року – на рівні 45-50 грн/кг. Виробники свинини розуміють, що така цінова ситуація не зможе триватись весь час, тому накопичені прибутки стали вкладати у розвиток господарств», – коментує Юрченко. За даними Мінагрополітики, зараз свинарі виконують 59 інвестпроектів. Але до кінця року цей показник може суттєво вирости. «Ми опитали 300 господарств нашої асоціації. 60% з них заявили, що вкладатимуться у свій розвиток, реконструкцію наявних комплексів або ж побудову нових», – розповіла віце-президент АСУ. Вона також додала – падіння на 7,7% поголів’я свиней дали «аматорські господарства», яких на ринку 1200 із загального обсягу у 1700 господарств. Такі «аматори» не вкладались у біобезпеку, тому мусили вирізати своє поголів’я на новому витку поширення вірусу АЧС у минулому році, пояснює Юрченко.

Експорт продовоочевої продукції став однією із «золотих жил», в яку поспішають вкладати. У 2017 році експорт фруктів та ягід з України виріс у 11 разів до 11,78 тис т загальною вартістю $9,56 млн. Цією весною через морози Італія втратила не менше 50% майбутнього врожаю черешні. Тож місце італійців на світовому ринку ягід можуть зайняти і українці. Зараз в агросекторі втілюють 58 проектів з побудови сховищ овочів та фруктів та закладають 20 нових фруктових та ягідних садів. При цьому 24% від загальної суми капінвестицій в агросектор у 41,3 млрд грн надійшли з інших секторів економіки.

Читайте також: Прикрутили кран: скільки коштуватиме зрошення в новому сезоні

Водночас, кажуть експерти, в агросекторі існує галузь, яка показує низьку прибутковість, але при цьому «притягує» інвестиції. Це – побудова нових елеваторів, яких цьогоріч будують не менше 88, свідчить статистика Мінагрополітики. За словами керівника проекту Zernovoz.in.ua Олександра Слащенка, зараз рентабельність елеваторного бізнесу тримається на рівні 15 дол/т, що є найнижчим показником за останні роки. Головна причина – за останні роки побудували занадто багато елеваторів. Але при цьому зерносховищ все рівно не вистачає, говорить Павло Коваль. «Елеваторів має вистачати на весь обсяг ранніх зернових. Але ми ще не маємо сховищ на 30-33 млн тон одночасного зберігання зерна», – нарікає генеральний директор УАК.

Рейдінвест

Експерти не впевнені, що «аграрне» рейдерство перекреслює інвестиції в АПК. Наприклад, частина крупних агровиробників спеціально зареєструвались в іноземних юрисдикціях, аби убезпечити себе від рейдерів. «Їх слід ми бачимо у зведеннях Держстату про вливання грошей із Кіпру чи європейських країн», – коментує Коваль. Середнім українським агропідприємствам, орієнтованим на експорт в ЄС, не обов’язково реєструватись закордоном, аби убезпечитись від рейдерів, каже економіст IMF Group Григорій Кукуруза. За його словами, такі підприємства можуть собі дозволити витрати у $5-7 тис на місяць на захист як від фізичного захоплення, так і на присутність у медіапросторі. Тим більш, що власники таких підприємств ставляться до АПК просто як до бізнесу, без лозунгів про «земля – це мати», наголошує експерт. «Такі підприємства не шкодують коштів на юристів, в них немає проблеми із крадіжками врожаю, вони навіть самі можуть купити продукцію за заниженими цінам, щоб показати вищу врожайність, мають вихід на ключові економічні та аграрні ЗМІ», – коментує Кукуруза. Тим більш, зараз ситуація із рейдерством в агросекторі не настільки гостра, як попередні роки. Просто про такі злочини стали більше писати, коментує Андрій Ярмак. За його словами, за часів Януковича рейдери «підминали» під себе цілі галузі АПК. Зокрема, тоді було захоплено компанії, які контролювали 70% всього імпорту фруктів до України. Але новим «власникам» не вдалось зберегти набуті підприємства, через недолугий менеджмент.

Читайте також: Q&A: як підприємству пройти перевірку інспектором Держпродспоживслужби